ТЕМА 6. Суспільні стани Речі Посполитої

На минулому уроці ви опрацювали матеріали про українські братства. Пригадайте, що таке братство? Що робили братчики? У якому місті виникло перше братство? У яких століттях виникають братства? Хто входив до братств? У яких містах існували братства? Чому навчали в братських школах?
На цьому уроці ви дізнаєтеся про суспільні стани Речі Посполитої.

Суспільний стан - це умовне об'єднання людей, які вели схожий спосіб життя та мали однакові права й обов'язки. У Речі Посполитій спільнота поділялася на декілька станів: пануючу верхівку, духовенство, міщанство і селянство.

До пануючої верхівки належали магнати та шляхта. Магнати володіли великими земельними угіддями, їм належало багато міст і сіл. Вони займали найвищі державні посади у Речі Посполитій. Їх звільняли від усіх податків, а єдиним обов'язком була військова служба. Магнати утримували власні війська й виводили їх на війну під своїми прапорами.

Більш чисельною групою пануючого стану була шляхта. Шляхтичі володіли дрібними й середніми земельними наділами, у їхній власності були невеликі міста або декілька сіл. Їх звільняли від сплати податків, але у разі війни вони повинні були вступати у військо. Зброю, харчі, одяг і коней шляхтич повинен був придбати за власний рахунок.

Українська православна шляхта була у менш вигідному положенні, ніж польська. Крім військової служби вона повинна була сплачувати податки, ремонтувати за власний кошт королівські фортеці, дороги, мости тощо. Тому, щоб прирівнятися у привілеях з польською шляхтою, багато українського панства покатоличилося та перейняло польську мову й звичаї.

Окремим суспільним станом було духовенство. До нього входили священики, ченці монастирів та інші служителі церкви. Становище духовенства у Речі Посполитій було різним. Всілякими привілеями користувалася католицька церква, а українське православне духовенство переслідували. Після Берестейської унії 1596 року на території України виникла третя церква - уніатська. Представники цієї церкви були зрівняні у правах з католиками.

Магнат

Шляхтич

Духовенство

Міщанин

Селянин

У містах жили міщани. Це були купці, дрібні торговці, ремісники й міська біднота. У той час деякі міста були вільними, але більшість із них належала королю й магнатам. Мешканці міст виконували різні повинності: косили сіно, збирали урожай, возили дрова, сплачували податки, будували й ремонтували міські укріплення, дороги, мости тощо.

Найбільшою групою населення у Речі Посполитій було селянство. Селяни сплачували грошові та натуральні податки державі та своєму пану. Вони також платили податок церкві - десятину. Селяни повинні були будувати й ремонтувати фортеці, мости, греблі, дороги тощо. Всі селяни були закріпачені, тому не мали права залишати землі пана без його дозволу. Селяни відбували панщину. У другій половині XVI століття вона складала в середньому 2 дні на тиждень. Пан був господарем селянина і міг з ним вчините все, що йому заманеться: побити, продати, обміняти.

Селяни, які не хотіли миритися з панським гнітом, в дикі степи Південної України. Тут їх важко було знайти. Зі зброєю у руках ці втікачі відстоювали свою свободу. Так зароджувався новий стан - козацтво.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Суспільний стан - це умовне об'єднання людей, які вели схожий спосіб життя та мали одинакові права та обов'язки.
Панівний стан - об'єднання людей, яке впливало на управління державою та мало певні привілеї.

ЗАПИТАННЯ

1. Що таке суспільний стан?

2. Хто відносився до панівного стану в Речі Посполитій?

3. Який обов'язок мали магнати й шляхта?

4. Чому українське панство приймало католицтво і ополячувалося?

5. Хто відносився до духовенства?

6. Хто такі міщани?

7. Які повинності виконували міщани?

8. Як жилося селянам у Речі Посполитій?

ЗАВДАННЯ

1. Випишіть у зошит суспільні стани Речі Посполитої.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Різні долі спіткали українських магнатів. Багато з них, спокусившись багатством, прийняли польську культуру, мову, віру та забули рідне коріння. Через декілька поколінь їхні нащадки сприймали все українське, як чуже і вороже.

Але були магнати, які вірою і правдою захищали інтереси українського народу. Наприклад, князівський рід Острозьких. Ними було збудовано у місті Острозі міцну фортецю. Впродовж XIV-XVI століть вона була родовим гніздом Острозьких. Фортеця складалася з декількох башт і міцних стін. До наших днів збереглися дві башти - Мурована і Кругла, залишки фортечних стін і Богоявленський собор. У фортеці розташований міський краєзнавчий музей.

Залишки Острозької фортеці (сучасний вигляд)

Зміст