ТЕМА 4. Слов’янські поселення і жи́тла

Ви вже познайомилися із основними заняттями східних слов'ян. Давайте згадаємо, як обробляли землю наші предки? Які культури вирощували? Що таке скотарство? Якими ремеслами вони добре володіли.
На цьому уроці ви дізнаєтеся про міста та будинки наших предків - східних слов'ян.

Східні слов'яни будували свої поселення на пагорбах, поруч з річками, озерами, біля боліт, ярів і лісів. Водойми, непрохідні болота і ліси були чудовим природним захистом від ворогів. Навколо поселень копалися глибокі рови у які запускалася вода з річок, що також було додатковою перешкодою для ворогів. Пагорби на яких слов'яни будували високі стіни з частоколу давали перевагу нашим предкам під час захисту своїх поселень.

Слов'янське поселення

Слов'янські поселення були різними. У багатолюдних поселеннях житла розташовувалися по колу. Центр поселення не забудовувався, тут була площа для загальних зборів. Біля жител розміщувалися господарські споруди: конюшні, хліви, сінники, колодязі, зерносховища, загорожі для худоби тощо. Землі, пасовища, знаряддя праці були спільними. Поступово деякі поселення збільшувалися. Так виникали міста. У слов'ян їх називали «городами» (від слова «городити»). Міст у східних слов'ян було багато. Сусідні народи називали землю наших предків «країною міст». Навколо міст утворювалися ремісничі передмістя, у яких мешкав робочий люд та дрібні торговці. У центрі міста, за міцними стінами, жили князь, купці, дружинники та інша знать.

Найдавнішими містами у східних слов'ян були: Київ, Чернігів, Іскоростень, Галич.

Наші предки будували різні житла. У місцях, де не вистачало дерева, будувалися «мазанки», стіни яких робилися з лози та обмазувалися глиною. У лісах будувалися «хати» із дерев'яних колод. Але найбільшої популярності набули «напівземлянки».

Напівземлянка

Вони були дуже теплими. У цих будівлях підлога була на півтора метра нижче землі. Вона була глиняною і добре втрамбованою. Стіни й дах робилися з дерева. Зверху дах вкривався соломою. Вікон у таких житлах не було, тому, що стіни, для збереження тепла, засипалися землею. Для того, щоб зайти у напівземлянку потрібно було спуститися по східцях чи драбині. У центрі житла стояла піч-кам'янка. Вона не мала димаря і дим виходив через двері. На стінах і стелі було багато сажі, тому вони були чорними. Слов'янські житла були не великими - одна або дві кімнати. Тут розміщувалися столи, лави, лежанки та скрині.

Так жили слов'яни у давні часи: просто й зручно для життя, праці та захисту від ворога.

З історичних джерел

Маврикій Стратег про життя і побут слов'ян у книзі

«Стратегікон» (кінець VI століття)

«Вони оселяються у лісах, біля важко прохідних річок, боліт і озер, улаштовують у своїх житлах багато виходів з огляду на часті ... випадки небезпеки. Потрібні їм речі вони заривають у схованках, нічим зайвим відкрито не володіють...».

Прокопій Візантійський про слов'ян у книзі

«Війна з готами» (друга половина VI століття)

«Живуть вони в убогих хатинах, далеко розміщених одна від одної, і часто змінюють місця проживання».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Рів - глибока і широка канава.
Частокіл - стіна з вертикально вкопаних дерев'яних колод.
Напівземлянка - житло східних слов'ян.
Сажа - чорний залишок від диму.

ЗАПИТАННЯ

1. У яких місцях будували житла східні слов'яни?

2. Назвіть господарські споруди слов'ян.

3. Чому багатолюдні поселення слов'ян називалися «городами»?

4. Перерахуйте найдавніші міста східних слов'ян.

5. Назвіть види жител східних слов'ян?

6. Поясніть різницю між східнослов'янськими житлами.

ЗАВДАННЯ

1. Випишіть з тексту опис слов'янського житла.

2. Намалюйте напівземлянку східних слов'ян?

ЦІКАВО ЗНАТИ

У давні часи всі великі слов'янські міста укріплювалися ровами з водою та високими земляними валами. Навколо міста будували високі стіни: спочатку робили каркас з міцних дубових колод, а пустоту заповнювали камінням та землею. Щоб заїхати у місто або виїхати з нього, наші предки робили ворота. Їх могло бути декілька. Ворота оббивалися залізом і додатково укріплювалися. Обов'язковим елементом стін були вузькі вікна - бійниці. Через них захисники стріляли із лука стрілами, кидали каміння, лили на голови ворогів окріп та гарячу смолу. Найбільш укріплена частина міста називалася «дитинець». Цю назву вона отримала, тому, що під час ворожих нападів, слов'яни звозили сюди дітей для збереження їх життя.

Зміст