Вступ до історії України та громадянської освіти. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 5 клас. Косенко

§ 19. Усні джерела

На минулому уроці ви дізналися, звідки люди отримують інформацію та які бувають джерела інформації. Пригадайте, з яких джерел людина отримує інформацію. Яку інформацію люди можуть дізнатися з книг, газет і журналів? Чим відрізняється телевізор від радіо? Яку інформацію можна передавати й приймати електронною поштою? Яку інформацію ви отримуєте з соціальних мереж?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про усні джерела пізнання минулого і сучасного.

Після ознайомлення з матеріалами теми ви зможете:

осмислити значення легенд, переказів, історичних пісень та дум як усних джерел інформації про минулі події;
виокремлювати історичних персонажів з усних історичних джерел;
усвідомити значення слова для отримання інформації про сучасні події.

Люди живуть на території України вже багато тисячоліть. Протягом цього часу вони спілкувалися між собою, розповідали дітям казки, переказували одне одному про подвиги своїх героїв, зустрічали Новий рік, раділи на весіллях, святкували новий урожай, спостерігали за змінами у природі тощо. Ці події наші предки відображали в піснях, прислів’ях, легендах, билинах, загадках, віршах. У той час люди ще не вміли писати. Ці твори передавалися усно, від батька й матері до дітей, від дідуся й бабусі до онуків, між рідними і знайомими. Такі твори називаються усними джерелами. Усні джерела — це усно передана інформація.

Багато усних творів було забуто і не дійшло до нас. Із усних джерел, які нам відомі, ми можемо дізнатися про повсякденні турботи наших предків, про працю і свята, про їхні звичаї і традиції.

З часом зміст усних джерел змінювався. Співаючи пісень чи переказуючи легенди протягом багатьох століть, люди щось забували, щось змінювали чи доповнювали. Тому одні й ті самі пісні, легенди чи думи в різних куточках країни відрізняються одні від одних.

Бандурист і дівчина. Картина А. Михайлюка

Кожен народ має свої легенди про історичне минуле. У легенді про заснування міста Києва розповідається, що його засновником був князь Кий. Тривалий час вважалося, що це вигадка. Але сучасні дослідження доводять, що князь Кий був реальною особою.

У піснях, легендах, билинах чи думах розповідається про героїв різних часів, мужніх захисників Батьківщини. Наприклад, у багатьох давньоукраїнських билинах йдеться про богатирів Іллю Муромця, Добриню та Олешку Поповича. Богатирі перебували на службі в київських князів, захищали рідну землю від ворогів.

У наш час усні джерела є важливим способом отримання інформації. Люди дізнаються новини чи інші дані від співрозмовників, які їм усно про це розповідають. Також усну інформацію ми отримуємо, слухаючи радіо або аудіозаписи.

Висновок. Усні джерела — це усно передана інформація. До усних джерел належать пісні, прислів’я, легенди, билини, загадки, розповіді, вірші та інше. У таких джерелах є багато інформації про життя нашого народу в минулому.

Словничок

Усні джерела — це усно передана інформація.

Усні історичні джерела — вид джерел, що зберігають історичні відомості в усній формі й передають із покоління в покоління.

Запитання

1. Що таке усні джерела?
2. Які твори належать до усних джерел?
3. Чому багато усних творів було забуто?
4. Чому зміст усних джерел змінювався?
5. Яких історичних героїв ви знаєте з усних джерел?
6. Яку інформацію можна отримати з усних джерел в наш час?

Завдання

1. Уважно прочитайте уривок легенди. Випишіть історичних діячів, про яких розповідається.

І були три брати: один на ім’я Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їхня — Либідь...

І збудували вони городок на честь свого старшого брата й нарекли його Києвом. А навколо міста був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень, до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив.

(Із легенди «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»)

Цікаво знати

Герой билин Ілля Муромець народився неподалік Чернігова — в Морівську (Моровійську). Це містечко в давнину називалося Муромль. За легендою, в Іллі були хворі ноги й він не міг ходити до 33 років.

З моменту чудесного зцілення богатир Ілля Муромець здійснив безліч подвигів. Його найвідоміший подвиг — бій зі Солов’єм-розбійником, який разом зі своєю бандою окупував дорогу до Києва і грабував всіх мандрівників. Ілля Муромець в поєдинку переміг розбійників і звільнив дорогу. Люди не забули такого доброго вчинку й прирівняли його до справжнього подвигу.

Пізніше Ілля Муромець здійснив ще чимало подвигів, брав участь у боях, захищав від ворогів рідну землю.

Ще Іллю називають «Чобітком». За переказами, коли вороги увірвалися в монастир, то застали богатиря зненацька, коли той саме взувався. Ілля встиг надіти тільки один чобіт, а іншим почав бити ворога й розігнав нападників.

Пам’ятник Іллі Муромцю в Києві

Православна церква вважає Іллю Муромця святим. Його мощі зберігаються в Києво-Печерській лаврі.

Науковці провели дослідження кісток богатиря й дійшли висновку, що Ілля Муромець помер у віці 45-55 років. Він був, як для того часу, високим чоловіком. Мав зріст 177 сантиметрів. На скелеті Іллі вчені виявили сліди багатьох поранень в боях — зламані ребра, множинні переломи ключиць, сліди від ударів меча, списа, шаблі.

Зміст