Здоров’я безпека та добробут. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 6 клас. Бондаренко

§ 11. Кібербулінг. Безпека в інтернеті

Небезпека може спіткати нас у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Вдома, на вулиці й навіть в інтернеті. Щоб бути в безпеці, користуючись інтернетом, потрібно не просто знатиправила поводження у віртуальному просторі, а й уміти ними користуватись. Якщо вам хтось надсилає агресивні меседжі, намагаючись образити, або постійно пише принизливі коментарі під вашими фото в соцмережах — то все це прояви кібербулінгу. Тобто цькування онлайн за допомогою гаджетів.

У наш час кібербулінгом називають усі прояви насильства над людиною у віртуальному середовищі з використанням цифрових пристроїв: мобільних телефонів, комп’ютерів, планшетів. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, на ігрових платформах тощо.

Кібербулінг — це навмисне цькування конкретної людини та погрози їй у віртуальному середовищі за допомогою електронних повідомлень, а також поширення без дозволу особистої інформації та фотографій. Кібербулінг належить до соціальних небезпек.

Кібербулінг — це коли люди використовують технології, щоб знущатися з інших (часто анонімно, під маскою). Це коли хтось телефоном чи інтернетом говорить або робить таке, що змушує тебе сумувати чи боятися.

Є багато речей, які хтось може зробити, щоб знущатися з іншої людини — дражнити, вигадувати чутки або обманювати когось, щоб людина повірила, що вона не така, якою є насправді. Бути злим до когось — це НЕ НОРМАЛЬНО.

Є речі, які можете зробити ви, щоб уникнути небезпеки! Блокуйте людей, які збиткуються з вас в інтернеті. Можливо, вам знадобиться дорослий, який допоможе вам це зробити (Рис. 25).

Образити людину можна не тільки дивлячись їй в очі. Зі стрімкою цифровізацією — це роблять і за допомогою інтернету. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси знайти жертву для знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

Рис. 25

Кібербулінг може завдати шкоди психічному здоров’ю людини, а відтак призвести до погіршення фізичного стану. Він є причиною втрати зацікавленості до життя, утрати сну та апетиту. У підлітковому віці все, що відбувається навколо, сприймається надчутливо. Пильнуй за тим, про що ти пишеш, який контент переглядаєш та поширюєш, щоб ненароком не образити чиїсь почуття (Рис. 26).

Рис. 26. Різновиди кібербулінгу

Найстрашніше — це коли кібербулінг призводить до самогубства. Інформацію, яка потрапила в інтернет, дуже складно, а часом навіть неможливо видалити. Пам’ятай про це, коли пишеш коментар під чиїмось фото чи публікуєш інформацію на своїх сторінках у соцмережі.

Отже, уміння розпізнавати як булінг, так і кібербулінг та протистояти йому може зберегти ваше життя.

Моделювання ситуації.

Прочитай історії, у які потрапили діти. Що їм можна порадити?

Ситуація 1. Олег перейшов у новий клас. Школа йому подобалась, діти в класі були приємні й чемні, але не всі... Одного разу в шкільній їдальні хлопець почув за спиною розмову двох своїх однокласників — вони обговорювали, як його покарають. А от за що покарають, Олег так і не зрозумів. Раптом він почав отримувати повідомлення з погрозами. Це тривало цілий тиждень. Щодня хлопчик отримував нові й нові погрози. Його це лякало. Він погано їв та спав. Це призвело до того, що Олег захворів. Мама все питала: що трапилось? Але він так і не наважився їй розповісти.

Ситуація 2. Одного разу Олена помітила, що її невдалі фото опублікували в мережі. Однокласники почали висміювати їх. Дівчина була пригнічена й роздратована, адже не знала як це припинити.

Ситуація 3. Іван познайомився в інтернеті з новим другом. Вони домовилися зустрітися десь на вулиці. Хлопчик так чекав на день зустрічі, адже в них було стільки спільних інтересів! Мріяв, як вони будуть грати у футбол, удвох рибалити або грати у відеоігри. Його навіть не збентежило те, що на аватарці в нового друга не було фотографії — Іван так і не знав, який той на обличчя. Хлопчик прийшов у домовлений час, але його друг так і не з’явився. Він засмучений поплентався додому. Вранці за сніданком дізнався від батьків, що хтось намагався залізти до їхньої квартири — чи не давав Іван кому-небудь зі знайомих свою адресу? Син тихим голосом відповів, що ні, та поквапився до школи.

Обговорімо разом.

Дайте відповіді на запитання.