Біологія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (Н54.1–Н54.2). Частина 1. 8 клас. Соболь

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті частина 1, частина 2.

Цей підручник (частина 2) на сайті History | Твоя електронна бібліотека тут.

Єдина краса, яку я знаю, - це здоров’я.

Г. Гейне

§ 27. Профілактика захворювань дихальної системи

Основні поняття й ключові терміни: Хвороби органів дихання. Життєва ємність легень.

Пригадайте! Що таке хвороба?

Поміркуйте!

Генріх Гейне (1797-1868) - видатний німецький поет-лірик, один із найвідоміших в історії німецької літератури XIX ст. «Без любові немає щастя, без щастя неможливе життя» - головна думка збірки віршів «Книга пісень». Багато висловів Гейне стали афоризмами, наприклад такий: «Людина є хворою, якщо не радіє променям сонця, що проникають у її житло». Поясніть цей вираз.

ЗМІСТ

Як запобігти захворюванню органів дихання?

Хвороби органів дихання - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів дихальної системи. Вони є найпоширенішими на всіх континентах серед різних груп населення (незалежно від віку та статі) і частіше спостерігаються серед дітей. За статистикою, понад 80 % хвороб у дитячому віці становлять хвороби органів дихання.

Захворювання органів дихання можуть бути спричинені інфекційними збудниками (вірусами, хвороботворними бактеріями) та неінфекційними чинниками (тютюновим димом, чадним газом, побутовим пилом, пилком рослин тощо).

Інфекційними захворюваннями дихальної системи є грип, дифтерія, туберкульоз, гайморит, бронхіт, пневмонія, ангіна, кір, краснуха та ін. У дихальній системі завжди є різні мікроорганізми, але їх хвороботворний вплив проявляється лише в разі різкого ослаблення організму (наприклад, при переохолодженні, перевтомі) і зниженні його захисних сил.

До неінфекційних захворювань органів дихання належать такі, що виникають унаслідок механічних пошкоджень (наприклад, пневмоторакс), під дією цементного пилу (силікози), вугільного пилу (антракози), азбестових частинок (асбестози), що містяться в повітрі, а також алергічні (бронхіальна астма, алергічний риніт) та онкологічні (рак легень).

Заходи профілактики захворювань органів дихання передбачають: а) проведення вакцинації; б) дотримування правил особистої гігієни; в) загартовування, фізичне навантаження, калорійне збалансоване харчування для підвищення опірності організму інфекційним хворобам; г) систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження); д) боротьба з пилом у приміщеннях та ін.

Отже, хвороби органів дихання бувають інфекційними та неінфекційними, найважливіші заходи профілактики - це здоровий спосіб життя та відмова від шкідливих звичок.

Які сучасні методи дослідження органів дихання?

Для оцінювання стану органів дихання, профілактики та вчасного виявлення захворювань сьогодні застосовуються різні методи, але найпоширенішими є флюорографія, комп’ютерна томографія та спірографія.

Іл. 50. Кабінет флюорографії

Іл. 51. Магнітно-резонансний томограф

Іл. 52. Сучасний цифровий спірограф

Флюорографія - дослідження органів за допомогою рентгенівських променів, що проникають крізь тканини й переносять зображення на плівку за допомогою флюоресцентних мікрочастинок. Періодичність його проведення - не частіше, ніж 1 раз на рік (іл. 50).

Томографія - метод дослідження, у результаті якого отримують зображення окремих пластів досліджуваного об’єкта (органа чи організму). Усі сучасні види томографії (рентгенівська, магнітно-резонансна, емісійна) відтворюють зображення перерізу за допомогою комп’ютерів, тобто є комп’ютерними (іл. 51).

Спірографія - дослідження легень шляхом реєстрації їх об’єму під час дихання (іл. 52). За допомогою спірографії визначають такі показники:

  • хвилинний об’єм дихання (ХОД) - кількість повітря, що вдихається і видихається протягом однієї хвилини (якщо у спокійному стані людина робить 16 дихальних рухів за 1 хв і щоразу вдихає та видихає приблизно 500 мл повітря, то ХОД = 0,5 л • 16 / хв = 8 л/хв);
  • дихальний об’єм (ДО) - об’єм повітря, який людина вдихає і видихає при спокійному диханні (близько 500 мл);
  • резервний об’єм (РОвд), або додатковий об’єм (ДтО) вдиху - максимальний об’єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення спокійного вдиху (близько 1500—2000 мл);
  • резервний об’єм видиху (РОвид) - максимальний об’єм повітря, що видихається після спокійного видиху (1000—1500 мл);
  • життєва ємність легень (ЖЄЛ) - найбільший об’єм повітря, що його людина може видихнути після найглибшого вдиху (ЖЄЛ = ДО (0, 5 л) + РОВД (1,5-2,0 л) + РОвид (1,5 л) = 3,5-4,0 л). ЖЄЛ залежить від: віку, статі (у жінок - 3,0-3,5 л, у чоловіків - 3,5-4,5 л), фізичного розвитку (у тренованих людей - 6,0-7,0 л), положення тіла, зросту тощо.

Отже, найпоширенішими методами дослідження органів дихання є флюорографія, томографія та спірометрія.

У чому полягає негативний вплив куріння на органи дихання?

Заданими фармакологів, у тютюновому димі міститься нікотин, синильна кислота, сірководень, амоніак, чадний газ, так званий тютюновий дьоготь та багато інших шкідливих речовин.

Чадний газ СО при надходженні до організму викликає кисневе голодування, тому що порушує здатність еритроцитів переносити кисень від легень до всіх органів і тканин, через що у людини виникає задишка.

Амоніак, сірководень, нікотин, тепло тютюнового диму негативно впливають на слизову оболонку повітроносних шляхів. Відмирання слизових залоз та клітин війчастого епітелію послаблює захисну функцію органів дихання, що стає причиною ринітів, бронхітів, трахеїтів, пневмонії.

Запалення слизової оболонки, викликане гарячим димом, спричинює огрубіння голосу та хронічний ларингіт (запалення слизової оболонки гортані).

Тютюновий дьоготь (концентрат із рідких і твердих продуктів горіння та сухої перегонки тютюну) містить близько сотні небезпечних хімічних речовин (наприклад, бензпірен, радіоактивні елементи, миш’як). У легенях людини, яка курить, ці речовини осідають і накопичуються в альвеолах, блокують механізм самоочищення легень, чим підвищують ризик розвитку туберкульозу та емфіземи легень. Ознаками емфіземи є порушення цілісності альвеол, унаслідок чого легені втрачають еластичність і не забезпечують газообмін. Дьоготь містить канцерогенні сполуки, що сприяють перетворенню нормальних клітин у пухлинні й розвитку раку легень.

Тютюновий дим (у результаті куріння тютюну або вдихання вторинного тютюнового диму) - головна причина розвитку хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Ця група хвороб характеризується болючим кашлем, ускладненим диханням, постійною задишкою. За даними ВООЗ, сьогодні ХОЗЛ є четвертою основною причиною смерті у світі. Також куріння призводить до загострення бронхіальної астми, що обмежує рухливість людини, і здатне призвести до інвалідності.

Отже, куріння є агресивним чинником ризику який сприяє виникненню та прогресуванню різних хвороб органів дихання.

ДІЯЛЬНІСТЬ

САМОСТІЙНА РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ

Аналіз спірограми

Уважно розгляньте спірограму та визначте такі показники:

  • Дихальний об’єм (ДО) - ............
  • Резервний об’єм вдиху (РОВД) - ............
  • Резервний об’єм видиху (РОВИД) - ............
  • Життєва ємність легень (ЖЄЛ) - ............
  • Залишковий об’єм (ЗО) - ............
  • Загальна ємність легень (ЗЄЛ) - ............

Яку інформацію можна отримати за допомогою спірограм?

БІОЛОГІЯ + МЕДИЦИНА

Пам’ятка запобігання туберкульозу

Опрацюйте опис хвороби, створіть пам’ятку запобігання туберкульозу.

«Туберкульоз (сухоти) - інфекційне захворювання, що найчастіше вражає легені.

Актуальність. Туберкульоз - це соціальна хвороба, яка спалахує під час економічної кризи чи соціальних негараздів. Останній спалах захворюваності був у середині XX століття після Другої світової війни. А 1995 року ВООЗ знову оголосила епідемію туберкульозу в усьому світі. Ця хвороба поширилась і в Україні.

Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis), відкрита у 1882 році німецьким вченим Робертом Кохом.

Джерелом інфекції є хвора людина. Збудник потрапляє в середовище з мокротинням хворого, при туберкульозі інших органів - з калом, сечею, слиною.

Механізм передачі - повітряно-крапельний і повітряно-пиловий через повітроносні шляхи. Воротами інфекції можуть бути травний канал, шкіра, слизова оболонка мигдаликів тощо.

Симптоми хвороби. Серед загальних ознак - кашель, підвищена температура, збільшення лімфатичних вузлів, нічна пітливість, втрата апетиту, схуднення та втома.

Виявлення стало можливим після запровадження флюорографії, яку вперше застосували в 1924 році. Основний метод виявлення туберкульозу у дітей - щорічне проведення проби Манту.

Профілактика. Основним досягненням у боротьбі з туберкульозом стало відкриття французькими вченими А. Кальметом і К. Гереном у 1919 році протитуберкульозної вакцини, названої на їх честь - БЦЖ (BCG - Bacilles Calmette, Geurin). Перше щеплення зробили в 1921 році.

Лікування. Застосовують антибіотики, але через незвичайну клітинну стінку мікобактерії (не пропускає антибіотики всередину) складно здійснювати ефективне лікування».

РЕЗУЛЬТАТ

1-6 балів • 1. Що таке хвороби органів дихання? 2. Наведіть приклади інфекційних та неінфекційних хвороб органів дихання. 3. Назвіть методи оцінювання стану органів дихання. 4. Що таке життєва ємність легень? 5. Назвіть шкідливі речовини тютюнового диму. 6. Наведіть приклади змін органів дихання під упливом куріння.

7-9 балів • 7. Як запобігти захворюванню органів дихання? 8. Які сучасні методи дослідження органів дихання? 9. У чому полягає негативний вплив куріння на органи дихання?

10-12 балів • 10. На конкретному прикладі обґрунтуйте заходи профілактики захворювань органів дихання.