Технології. Повторне видання. 8 клас. Терещук (2025)

2.7. Об'ємне проєктування в дизайні

Після ескізного пошуку, коли на художньому і робочому ескізах та інших замальовках з’являється загальна форма і пропорції виробу, його зовнішній вигляд не є завершеним. Дизайнер продовжує дослідження, створюючи із пластичних матеріалів модель виробу. Цей процес називають об’ємним проєктуванням. Він може відбуватися як через фізичне макетування, так і через цифрове 3D-моделювання.

Об’ємне проєктування — це створення на основі ескізних замальовок пошукового (чорнового) макета виробу з пластичних матеріалів. Для цього використовують скульптурний пластилін, натуральну або полімерну глину, різні види паперу, рідше пінопласт або деревину. Такий спосіб проєктування допомагає дизайнеру «відчути» форму майбутнього виробу руками та побачити його в об’ємі.

Творчий пошук дизайнера в об’ємному проєктуванні, на відміну від ескізного, дає змогу:

перевірити, як виріб буде виглядати з різних боків;
відразу бачити у просторі пропорції майбутнього виробу;
швидко змінювати форму виробу, який проєктують;
додавати чи прибирати деталі;
побачити й обмірковувати недоліки в конструкції виробу.

Макетування широко використовується конструкторами в автомобільній промисловості, особливо на ранніх етапах розробки виробу. Традиційно для створення фізичних моделей використовується глина. Наприклад, студенти-дизайнери, за прикладом досвідчених колег із компанії BMW (мал. 73, б), працюючи над проєктом, створили глиняний макет автомобіля в масштабі приблизно 1:4 (мал. 73, а). Пластичність глини дала змогу майбутнім фахівцям візуально оцінити аеродинамічні характеристики кузова та взаємодію світла з поверхнями макета.

Макет (від фр. maquette — «модель», «ескіз») — це об'ємно-просторове відтворення об'єкта в будь-якому матеріалі та масштабі.

Мал. 73. Дизайнерський проєкт: а — студентів класу автомобільного дизайну; б — BMW І 8, створеної за макетом дизайнерів компанії

У художньому конструюванні розрізняють макети пошукові (чорнові) та демонстраційні (чистові). Зазвичай чорновий макет виготовляють із пластиліну, а чистовий — із глини або більш міцних матеріалів (скло, метал тощо). Наприклад, у скульптурному різьбленні по деревині демонстраційний макет у зменшеному масштабі може бути виготовленим з глини (мал. 74).

Мал. 74. «Мудрець». Чистовий макет (демонстраційний) із глини для скульптури з деревини у зменшеному масштабі

Такий макет засвідчує, на якій стадії припинився пошук і подальша розробка форми (або конструкції) виробу. Чистовий макет, на відміну від чорнового, високодеталізований.

Часто майстри скульптурного різьблення по дереву використовують скульптурний пластилін для попереднього макетування виробу або «проблемних» частин композиції, яку будуть створювати (мал. 75).

Мал. 75. Макети (пошукові) зі скульптурного пластиліну та відповідні їм скульптурні роботи з деревини (авт. — Віталій Потапкін)

Призначення чорнових або пошукових макетів полягає в тому, що на них конструктор відпрацьовує і деталізує проєктне рішення чи конструкторський задум, дизайнерський концепт, авторську ідею тощо. Тому частіше у такому макеті втілено художньо-конструкторське рішення як виробу загалом, так і окремих його частин.

Під час проєктування великих чи складних технічних об’єктів такі макети використовують для спільної роботи дизайнера і фахівців (інженери, технологи, оператори тощо), які беруть участь у створенні виробу, і зазвичай називають робочими. Це дає змогу за потреби доробляти чорновий макет виробу, обмірковувати і міняти певні його частини, експериментувати з пропорціями або конструктивними елементами, якщо це покращує технічні характеристики виробу, тощо.

Художник-конструктор (дизайнер) здійснює пошук на стадії створення ескізу, і цей самий пошук може продовжуватися на наступній стадії — об’ємного проєктування, під час створення пошукового макета (мал. 76).

Мал. 76. Дизайнерський пошук у створенні вази: а — зображення, згенероване ШІ на основі вербального опису; б — ескізний пошук форми вази (папір, олівець); в — пошуковий (чорновий) макет вази (скульптурний пластилін)

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Алгоритм створення пошукового макета з пластичних матеріалів

1. Сформуйте загальну форму макета майбутнього виробу.
2. Додайте основні деталі.
3. Визначте висоту, діаметр та товщину стінок макета, за потреби відкорегуйте розміри та пропорції.
4. Перевірте функціональність макета: стійкість, зручність тощо.
5. Порівняйте отриманий результат із художнім ескізом. За потреби доопрацюйте дрібні елементи.

3D-моделювання — це процес створення об’ємних зображень за допомогою спеціальних програм, що дають змогу розглядати виріб у тривимірному просторі з різних ракурсів. Такі моделі допомагають краще уявити, як виглядатиме об’єкт у реальності, оцінити його форму, пропорції та деталі ще до виготовлення.

Наприклад, у програмі Blender (Блендер) можна створювати 3D-моделі різних виробів: від простих геометричних фігур до складних механізмів або будівель.

Обидва методи об’ємного проєктування — фізичне макетування та 3D-моделювання — дають змогу перевірити вигляд виробу з різних боків, оцінити пропорції у просторі, вчасно вносити зміни у форму, модифікувати деталі, виявляти конструктивні недоліки.

Під час проєктування великих чи складних технічних об’єктів такі макети використовують для спільної роботи дизайнера і фахівців (інженерів, технологів, операторів), що дає змогу вдосконалювати виріб на всіх етапах розробки.

Мал. 77. Цифрова 3D-модель

Ознайомтеся з прикладом створення 3D-моделі «Мобіля»

https://tinyurl.com/bukrek-edu-TECH-8-27-1

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Під час планування графічної частини вашого проєкту оберіть ті види зображень, які найкраще розкривають особливості вашого виробу.

Не обов'язково виконувати всі види графічних робіт — зосередьтеся на тих, які найкраще представлять ваш виріб та допоможуть у його виготовленні.

1. Створення художнього ескізу проєктованого виробу

Необхідно намалювати ескіз виробу. В ескізі має бути його загальний вигляд та основні елементи. Наприклад, якщо це ліхтарик, потрібно позначити кнопки, корпус та джерело світла.

2. Технічне креслення

Виконайте кресленик свого виробу. Укажіть точні розміри основних елементів і їхнє розташування. Наприклад, для книжкової полички вказати довжину, ширину, висоту та положення кріплень.

3. Кресленики у проєкціях

Виконайте кресленики вашого виробу, використавши необхідну кількість виглядів.

4. Створення схеми

Накресліть схему з'єднання деталей вашого виробу.

Чек-лист (від англ. «check» — перевіряти, «list» — список) самоперевірки на графічне зображення, яке ви виконали:

• Ескіз передає задум?

• Чи всі потрібні розміри вказані на кресленику?

• Види в проєкціях відповідають об'єкту проєктування?

• Схема зрозуміла?

5. 3D-модель (за бажанням)

Використовуючи онлайн-інструменти для 3D-моделювання (наприклад, Tinkercad, Blender тощо), створіть тривимірну модель виробу.

Можете використати у роботі додатки для 3D-моделювання, наприклад, вебінструмент Tinkercad доступний безкоштовно.