Підручник з Основ здоров’я. 8 клас. Тагліна - Нова програма

Словничок

Бездоглядність — перебування дітей на вулиці більшу частину дня в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх.

Безпритульність — негативне явище, яке виникає в результаті воєн, революцій, голоду, стихійних лих, економічних криз тощо.

Ботулізм (від латин. botulus — ковбаса) — гостре токсико-інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок вживання їжі, у якій накопичився токсин через її забруднення та розмноження в ній бактерії ботулізму. Найчастіше це в’ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви.

Віктимна поведінка (від латин. victima — жертва) — така поведінка людини, унаслідок якої вона опиняється в ролі жертви.

ВІЛ-інфекція — невиліковне, довготривале інфекційне захворювання, при якому вражається й повільно руйнується імунна система людини.

ВІЛ-інфіковані — особи, заражені вірусом імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів (носії ВІЛ-інфекції), так і хворі на СНІД.

Вірусоносій — людина, яка зовні здається здоровою, але здатна передати вірус іншій особі.

Герпес — інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом простого герпесу, вражає шкіру й слизові оболонки. Генітальний герпес передається статевим шляхом та спричиняє ерозії й виразки на статевих органах.

Гонорея — інфекційне захворювання, що передається переважно статевим шляхом, характеризується ураженням слизової оболонки сечівника й проявляється порушенням сечовипускання.

Дієта (від грец. diaita — спосіб життя) — режим харчування, спеціально розроблений для хворої або здорової людини відповідно до її віку, статури, професії, клімату, пори року тощо.

Домедична допомога — комплекс простих медичних заходів, які виконуються на місці (самодопомога і взаємодопомога).

Дружба — особистісні стосунки між людьми, зумовлені духовною близькістю та спільністю інтересів.

Духовність — внутрішній світ людини, її стрижень, творча спрямованість.

Евакуація (від латин. evacuo — звільняю) — організоване вивезення населення з міст у заздалегідь підготовлені довколишні безпечні місця.

Екологічна безпека — стан захищеності природного середовища й людини від негативного впливу господарської діяльності, надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, їхніх наслідків.

Захисні споруди — спеціальні будівлі для захисту людей від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об’єктах, від ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження.

Здібності — індивідуальні особливості людини, які стосуються успішності виконання будь-якої діяльності.

Злочин — найбільш злісне правопорушення, небезпечне для суспільства і життя людей.

Інтелект (від латин. intellectus — сприйняття) — здатність людини думати, мислити, тобто її розум.

ІПСШ — інфекції, що передаються статевим шляхом.

Інформація — сукупність знань про фактичні дані й залежність між ними, будь-які відомості, які можна зберігати, переробляти й передавати.

Інформаційна безпека — стан захищеності систем обробки й зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації.

Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин.

Любов — глибоке інтимне почуття, спрямованість на іншу особистість, людську спільноту або ідею. У давній міфології й поезії — космічна сила, подібна до сили тяжіння. Філософ Платон називав любов силою, яка підносить духовно.

Надзвичайна ситуація (НС) — обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха.

Наркотики (від грец. narkoticos — заціпеніння) — хімічні речовини рослинного або синтетичного походження, здатні спричиняти зміну психічного стану, систематичне застосування яких призводить до залежності.

Наркотична залежність — непереборне прагнення до вживання наркотиків, здатне витіснити навіть такі життєві потреби, як голод і спрага.

Необхідний самозахист — дії людини, спрямовані на припинення будь-яких протиправних дій, що вчиняються проти неї самої, її рідних, близьких або просто незнайомих людей, яких спіткало лихо.

Оздоровчі системи — системи теоретичних знань і практичних методів, які забезпечують збереження здоров’я та формування здорового способу життя.

Пам'ять — здатність нервової системи сприймати інформацію, зберігати її й використовувати для вирішення різних завдань, а також для побудови своєї поведінки.

Пасивне куріння — перебування людей, які не курять, у приміщенні, де інші люди курять тривалий час.

Підлітковий вік — перехідний період між дитинством і дорослістю.

Правопорушення — протиправне суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого людина може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Проступок — правопорушення, менш небезпечне для суспільства, ніж злочин.

Репродуктивне здоров’я — стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, що забезпечує можливість вести безпечне й ефективне статеве життя в поєднанні зі здатністю відтворити здорове потомство.

Рефлексія (від латин. reflexio — повертаюся назад) — розмірковування; аналіз власних думок і переживань.

Розвиток особистості — усвідомлене формування себе самого як людини, яка вміє бачити сенс свого існування, уміє ставити перед собою цілі і досягати їх, людини, яка розуміє, у чому її призначення, яка має надійний моральний стрижень.

Самовизначення особистості — самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, майбутньої професії та умов життя.

Самовиховання — свідома діяльність, спрямована на реалізацію себе як особистості, вироблення людиною в собі таких особистісних якостей, які є бажаними.

Самовладання — здатність людини зберігати внутрішній спокій, діяти розумно й виважено в складних життєвих ситуаціях.

Самонавіювання — вселяння самому собі певних ідей або дій.

Самооцінка — оцінка людиною власних можливостей, якостей, достоїнств і недоліків.

Самопізнання — процес отримання знань про самого себе шляхом виокремлення себе серед інших на основі порівняння себе з ними та із самим собою в минулому, теперішньому часі й віддаленому майбутньому.

Саморегуляція — процес керування людиною власними психологічним та фізіологічним станами, а також учинками.

Системи харчування — системи теоретичних знань і практичних методів, які містять певні правила вибору та вживання їжі людиною.

Соціальна зрілість — результат життя в суспільстві, наслідок соціального розвитку та пристосування до спільного життя з іншими людьми.

Соціальна роль — поведінка, очікувана від людини, яка має певний соціальний статус.

Соціальний статус — місце людини в суспільстві, зумовлене її походженням, віком, професією тощо.

Становлення особистості — закономірний процес, у ході якого підліток, з одного боку, перебуває під впливом оточуючих, а з іншого — може сам на себе впливати, змінювати себе, обирати своє коло спілкування і форми діяльності, набувати нового досвіду.

Тероризм — метод, за допомогою якого організована група або партія намагається досягти своєї мети шляхом насильства.

Терористичний акт — незаконна дія з використанням насильства або погроз, вчинена особою або організованою групою осіб з метою порушення суспільної безпеки, дестабілізації громадського порядку, залякування населення, здійснення впливу на державні органи.

Тестування (обстеження) на ВІЛ — дослідження біологічних рідин людини з метою виявлення в них вірусу імунодефіциту людини або антитіл до нього.

Увага — уміння зосередитися на важливих предметах та явищах.

Фізична якість людини — сукупність її біологічних і психічних властивостей, яка характеризує фізичну готовність здійснювати активні рухові дії.

Фізіологічна зрілість — відповідність усіх фізіологічних систем завданням того чи іншого вікового періоду життя людини.

Харчове отруєння — стан, при якому відбувається інтоксикація організму людини через потрапляння в кишечник продуктів недоброякісного приготування.

Харчові добавки — хімічні речовини, що додаються до харчових продуктів для поліпшення їхнього смаку, підвищення поживної цінності або запобігання псуванню продукту під час зберігання.