Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Струкевич

Узагальнення до розділу І «Україна в повоєннний період»

Унаслідок підписання міжнародних договорів із західними сусідами частина українських етнічних територій увійшла до складу УРСР. Однак через маріонетковість української радянської дипломатії об’єднання здійснювалося в контексті імперських планів СРСР. Тому частина українських етнічних територій залишилася поза державними кордонами УРСР.

1954 р. Крим увійшов до складу УРСР. Здійснюючи це, союзне керівництво враховувало насамперед тісні зв’язки України й Криму та потребу перекласти на УРСР соціально-економічні проблеми Криму, які не могла вирішити РРФСР.

Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в західних областях здійснювалося в межах політики радянізації — знищення всіх визначальних українських ознак і структур, що суперечили тоталітаризму. Імперський наступ та протистояння йому перетворилися на історичну драму, фінал якої визначили військова сила, помножена на звірства репресивних органів.

Запеклий опір імперії здійснював західноукраїнський повстанський рух, який перетворився на головну силу спротиву московському імперіалізму в усій Центрально-Східній Європі.

Злочином проти українства та людства стали обміни населенням між ПНР та УРСР, операції «Велика блокада», «Вісла» і «Захід», ліквідація УГКЦ, проведені урядами та збройними силами СРСР і ПНР.

Післявоєнні настрої найширших верств українства характеризувалися очікуваннями щодо оновлення суспільного життя. Цьому сприяли величезний внесок українців у перемогу над нацизмом, зміна зовнішньополітичного становища України, переважання українського етносу в післявоєнних містах центру й заходу України, збільшення питомої ваги етнічних українців у керівних партійних і радянських органах. Ці ж зміни готували історичні передумови для зародження автономістських настроїв.

Унаслідок прагнення СРСР максимально розширити свій вплив у найавторитетнішій організації ООН і визнання провідними демократичними державами Заходу величезного внеску України в перемогу над нацизмом, УРСР була залучена до створення ООН та участі в міжнародних організаціях.

Модель післявоєнної «радянської відбудови» закріпила залежний колоніальний статус економіки УРСР. Насамперед відбудовували важку індустрію, замість відновлення сільського господарства, легкої промисловості, підвищення якості життя громадян. Відбудову здійснювали на старій технологічній основі, без залучення надбань НТР при категоричній відмові від допомоги Заходу. Так було закладено основи технологічного відставання українського виробництва від західного впродовж усієї другої половини XX ст.

Голод 1946-1947 рр. мав штучний характер і став черговою ланкою в політиці нещадного гноблення українців.

Становище культури визначалося гнітючою атмосферою нового ідеологічного тиску в межах загальноімперських ідеологічних кампаній — «ждановщини», «лисенківщини», «боротьби з космополітизмом» і т. зв. «чисток» інтелігенції.