Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 1. 8 клас. Старагіна

Розділ 1. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ)

1. У цьому розділі ви читатимете:

п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка»;
п’єсу Моріса Метерлінка «Синій птах»;
лібрето опери «Наталка Полтавка»;
інтерв’ю з письменниками;
есе й інші тексти однокласників та однокласниць;
наукові й журналістські статті;
дописи у соціальних мережах і матеріали інтернет-журналів;
навчальні тексти;
словникові статті.

Прем’єра — це вирішальна мить, коли драматичний твір утілюється в життя. До останньої репетиції ще можна було щось поправляти й рятувати. Спектакль ще був незавершеною роботою, світом у становленні, зіркою, що народжується з хаосу. Прем’єра — це вираз одчайдушної рішучості залишити, нарешті, п’єсу саму на себе.

«Як ставиться п’єса», Карел Чапек

2. У цьому розділі ви писатимете:

есе;
постановний план п'єси;
характеристику дійових осіб;
конспект;
текст коміксу;
оголошення (анонс події);
допис про власне індивідуальне читання;
коротке оповідання;
міркування.

3. У цьому розділі ви обговорюватимете:

як п'єса допомагає зрозуміти роль дієслова в мовленні;
що таке соціально-побутова п'єса;
чим соціально-психологічна п'єса відрізняється від соціально-побутової;
як знання комунікативних законів допомагають ефективно спілкуватися;
чи відрізняється тематика тексту від його проблематики;
що таке драма-феєрія;
як частки впливають на зміст висловлювань дійових осіб;
чому в письмовому мовленні сполучники трапляються частіше, ніж в усному;
афоризм є фактом чи судженням;
чому деякі п'єси вважають несценічними і не беруть у репертуар театру;
чому існує кілька режисерських інтерпретацій тієї самої п'єси.

4. У цьому розділі ви досліджуватимете:

характерні ознаки та функції дієслова, сполучника та частки як частин мови;
факти дійсності та наукові факти;
характерні ознаки драми як жанру літератури та її різновид драму-феєрію;
типи проблем у художніх та нехудожніх текстах;
комунікативні закони.

Модуль 1.1

rnk.com.ua/108043

ПОНЯТТЯ ТИЖНЯ
Комунікація	Інформація	Мовні засоби	Текст	Літературний твір
Основні закони комунікації	Факт і типізація художнього образу у творі	Іменні частини мови (повторення). Дієслово як самостійна (повнозначна) частина мови. Вид дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив)	Тема і проблема(-и) в тексті. Історичний і культурний контекст як важлива передумова глибшого розуміння твору	Драма як жанр драматургії

Творча студія

1А. Прочитайте вірш одного з найоригінальніших українських поетів Михайля Семенка, який він написав у 1922 році і який відомий під такими назвами, «Сім», або «Семеро», або «Понеділок Вівторок».

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

2 -- XII. 1922. Київ

Літературознавець М. Сулима про цей вірш написав так:

«...Семенко, оголосивши сім днів тижня віршем, став автором художнього твору. До нього ці сім слів були назвами днів тижня, а в грудні 1922 р. сім слів стали рядками вірша. Відтепер і двірник, й офіціант, й академік могли кусати лікті, позаяк не здогадалися зробити те, що зробив М. Семенко».

Отже, Семенко був першим, хто зміг поезію побачити в буденному. Можливо, і вам це вдасться?! Надихнувшись цією думкою, напишіть коротке оповідання на тему «Сім найпам'ятніших днів літа, яке минуло». У своєму тексті ви, подібно до Михайля Семенка, спробуйте використовувати слова лише якоїсь однієї з повнозначних частин мови — або іменники, або прикметники, або числівники, або займенники, або дієслова, або прислівники.

1Б. Озвучте за бажанням свої тексти в класі або оприлюдніть їх 1 на онлайновій дошці. Обміняйтеся враженнями від власних текстів, а також, безперечно, від літа, яке минуло.

Наукова лабораторія

2А. Обговоріть труднощі, які вас спіткали під час створення своїх текстів «Сім найпам'ятніших днів літа, яке минуло», у яких можна було використовувати лише слова однієї частини мови. Узагальніть, слова яких частин мови ви найчастіше використовували у своїх текстах. Поміркуйте, чим це можна пояснити. Чи пов'язано це зі специфікою лексичного та/або граматичного значення тієї чи тієї частини мови? Принагідно пригадайте, що таке лексичне значення, а що таке граматичне значення слів.

До повнозначних, або самостійних, частин мови належать іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник і дієслово. Повнозначність цих частин мови виявляється в тому, що вони мають як лексичне, так і граматичне значення. Будь-яке слово, яке належить до самостійної частини мови, може утворювати речення без зв'язку з іншими словами. Центральними частинами мови є іменник та дієслово, адже інші частини групуються навколо них.

2Б. Оберіть серед прослуханих попередньо текстів один, де використано лише іменники, а інший — лише дієслова. Працюючи в групах, створіть на основі цих текстів розширені версії, де будуть використані слова інших частин мови. Поміркуйте, коли вам було легше створювати розширену версію — коли за основу ви брали текст лише з іменниками чи текст лише з дієсловами.

Дієслово — самостійна частина мови, яку характеризують такі особливості:

• загальне граматичне значення: дієслова виражають значення дії, процесу або стану предмета, відповідаючи на питання що робити? що зробити?: читати, мріяти, бути, сніжити;

• граматичні (морфологічні) значення: дієслова (залежно від їхньої форми) мають морфологічні власне дієслівні значення виду, способу, часу, перехідності / неперехідності та стану, а ще значення, які дублюють значення іменника, серед яких особа, рід, число, а подеколи ще й відмінок;

• синтаксичні ознаки: форми дієслів у реченні типово виступають у ролі присудків, однак можуть виконувати роль й усіх інших членів речення (підмета, додатка, означення або обставини), хоча й рідше;

• словотвірні ознаки: дієслово серед інших частин мови має найбільшу кількість префіксів (з-, с-, роз-, до-, ви-, від-, пере-, за-, по-, попо-, пона-, поза- тощо), а також чимало специфічних суфіксів (-ти, -ся(-сь), -ну-(-ону-), -ува-(-юва-), -ирува-, -ізува-, -но, -то, -учи(-учи) тощо).

Практикум

3А. Визначте, до яких частин мови належить кожне з наведених слів, розподіливши їх за відповідними комірками в таблиці. Поясніть, які ознаки (загальне граматичне значення, морфологічні значення, словотвірні елементи) дали вам підстави для віднесення того чи того слова до певної частини мови.

Бездіяльний, безнадія, дієвий, дієво, дійовий, діючий, дія, діяльний, діяльнісний, діяльність, діяльно, діяти, діяч, діячка, задіяти, обнадіювати, по-дієвому.

Частина мови	Слово
Іменник
Прикметник
Дієслово
Прислівник

3Б. Об'єднайтеся у дві групи й виконайте одне з наступних завдань:

І. Серед наведених у завданні А знайдіть дві словоформи того самого слова. Поясність, у чому полягає різниця між спільнокореневими словами й формами того самого слова (словоформами).

II. Серед наведених у завданні А знайдіть два слова, які не є спільнокореневими до всіх інших. Обґрунтуйте свій вибір, пояснивши, що допомогло вам дійти такого висновку.

3В. Продовжуючи працювати у тих самих групах, створіть зі спільнокореневих слів із завдання А словотвірне гніздо, урахувавши, що першим твірним у цьому гнізді є дієслово діяти. Порівняйте гнізда, які утворила кожна з груп. Після цього переконайтеся в правильності своїх спостережень, звернувшись до «Кореневого гніздового словника української мови». Обговоріть, як знання суфіксів, префіксів, які притаманні різним частинам мови, а також розуміння того, що таке словотвірний ланцюжок, може допомогти не плутати дієслова з словами інших частин мови.

Форум читачів і глядачів

4А. Оберіть одне з-поміж запропонованих завдань і підготуйте коротку усну розповідь.

І. Пригадайте драматичні твори, які вам раніше траплялося читати, зокрема, наприклад, і минулого навчального року. Поділіться з іншими своїми спогадами про ці твори (зазначте назву й автора / авторку, жанр твору, що вам найбільше запам'яталося, що вразило тощо).

II. Пригадайте своє останнє за часом відвідування театру. Поділіться з іншими своїми враженнями про цей похід (зазначте назву постановки, що вам найбільше запам'яталося в ній, що вразило тощо).

4Б. Обговоріть, як між собою пов'язані власне драматичний твір і його театральна постановка, узявши до уваги думку П. Паві, висловлену в «Театральному словнику», про те, що театральний простір складається зі:

сценічного простору — простору сценічного майданчика, де відбувається сценічна дія;
ігрового простору — простору гри актора;
простору глядача, де він комунікує зі сценічним та ігровим просторами;
драматичного простору — простору, про який, власне, ідеться у виставі.

4В. В інтерактивному електронному додатку подивіться організацію глядацької зали в Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театру ім. Ольги Кобилянської. Уявіть, що вам треба придбати квиток на постановку п'єси, наприклад, за драмою Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Оберіть собі місце в глядацькій залі й поясніть, чому саме це місце ви обрали. Обговоріть, як від того, які місця ви обрали в залі залежатиме сприйняття вами постановки. Доведіть, що простір глядача в кожному разі буде інакшим.

Додатково можете здійснити віртуальні тури в деякі інші театри нашої країни, скориставшись інтерактивним електронним додатком.

Наукова лабораторія

5А. Прочитайте перелік театральних термінів і пригадайте, що вам уже відомо про драматичні твори. Завершіть наведений в інтерактивному електронному додатку до підручника текст, добираючи відповідні за змістом терміни.

5Б. Побудуйте діаграму Венна, яка б унаочнила спільне й відмінне в трьох основних жанрових формах драматичних творів, як комедія, драма й трагедія. Переконайтеся в правильності своїх узагальнень щодо цих жанрів драматичних творів, звернувшись до Довідника.

Практикум

6А. Оберіть із тексту попереднього завдання один іменник та один прикметник і схарактеризуйте їх за відповідною схемою.

Іменник	Прикметник
1. Загальне граматичне значення, питання	1. Загальне граматичне значення, питання
2. Початкова форма	2. Початкова форма
3. Лексико-граматичні значення (істота / неістота, власна назва / загальна назва, конкретний / абстрактний, предметний / речовинний, одиничний / збірний)	3. Форма (повна / коротка, стягнена / нестягнена)
4. Граматичне значення роду (якщо є)	4. Лексико-граматичне значення (якісний, відносний, присвійний)
5. Граматичне значення числа	5. Граматичне значення роду
6. Граматичне значення відмінка	6. Граматичне значення числа
7. Відміна й група (якщо належить до якоїсь)	7. Граматичне значення відмінка
8. Роль у реченні	8. Група (тверда / м'яка)
	9. Граматичне значення ступеня порівняння (якщо є)
	10. Роль у реченні

6Б. Пригадайте, що в мовознавстві розуміють під терміном «морфологічна парадигма». Утворіть і запишіть усі можливі граматичні форми того іменника та прикметника, які ви характеризували попередньо. Перевірте правильність своїх записів, звернувшись до онлайнового словника словозміни в інтерактивному електронному додатку до підручника.

6В. Прочитайте наведені в інтерактивному електронному додатку парадигми іменника, прикметника й дієслова. Визначте, скількома граматичними формами представлені типовий іменник, прикметник і дієслово. Чи всі граматичні форми іменника ви впізнали? А прикметника? А дієслова? Які висновки можна зробити на основі цих спостережень?

Дієслово як частина мови має найбільшу кількість граматичних форм серед інших частин мови. Кожна з форм характеризується власним набором граматичних значень, частина з яких спільна з іншими формами, а частина — специфічні. Основними є такі форми:

1) неозначена (інфінітив): засоромитися, відчувати, гримнути;

2) способові (дійсний, умовний та наказовий спосіб): ходив, ходила б, ходімо;

3) часові (минулий, теперішній та майбутній час): читав, читаєш, будеш читати;

4) особові (дієслова 1-ї, 2-ї та 3-ї особи): слухаю, спимо, послухаєш, заснуть, слухай, спіть;

5) дієприкметник: заявлений, зголоднілий, літаючий;

б) безособова форма на -но, -то: розбито, перечитано, зроблено;

7) дієприслівник: заявивши, зголоднівши, летячи.

6Г. Зважаючи на інформацію про специфіку граматичних форм дієслова, розподіліть дієслівні форми із попереднього завдання за ознаками, визначеними в таблиці, переконайтеся в правильності своїх висновків, звернувшись до Довідника.

Змінні форми дієслова		Незмінні форми дієслова
Дієвідмінювані (змінюють за особами, родами, числами)	Відмінювані (змінюються за відмінками й числами)	Недієвідмінювані й невідмінювані

Форум читачів і глядачів

7А. Ознайомтеся з визначеннями лексичного значення слова «дія», які фіксує найбільший словник української мови — 20-томний словник, до якого ви завжди можете звернутися онлайн.

Іван Котляревський

ДІЯ, дії, ж.

1. Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 2. тільки мн. Сукупність учинків кого-небудь. 3. Робота, функціонування якої-небудь машини, агрегату, підприємства і т. ін. 4. Вплив на кого-, що-небудь. // Вияв сили, енергії чого-небудь. 5. Сукупність і розвиток подій у літературних творах, кіно і т. ін. 6. тільки мн. Операції, пов’язані зі збройною боротьбою. 7. Виконання якого-небудь обряду. 8. театр. Закінчена частина драматичного, оперного, балетного твору або спектаклю; акт.

Поясніть, у якому чи яких із цих значень ужито слово «дія» в наведеному тексті.

«Наталка Полтавка» — перший драматичний твір, написаний народною українською мовою про звичайних українців і українок — селян і міщан. Саме тому Іван Карпенко-Карий цілком справедливо називав цю п’єсу «праматір’ю» українського народного театру. З’явився твір 1819 року, і тоді ж уперше його було поставлено на сцені. Початково п’єса називалася просто «Наталка», хоча врешті ввійшла в історію під дещо видозміненою назвою, адже дії, про які йдеться у творі, відбуваються неподалік Полтави. Та й увесь цей твір є ніби гімном полтавцям і полтавкам (читай — українцям і українкам) як людям щирим і добрим.

Сам автор, Іван Петрович Котляревський (1769-1838), визначив жанр свого твору так: «малоросійська опера у двох діях» («малоросійська» тут означає «українська», бо в ті часи захоплену російською імперією частину України називали Малоросією). Таким жанровим визначенням Котляревський мовби попереджав, що тут багато пісень. Однак декому це дало підстави стверджувати, що «Наталка Полтавка» — це не драма, а швидше водевіль чи легка пісенна комедійка. А таки ні: це справжнісінька драма, де дії одних є лихими, інших — добрими, тобто все, як у житті. Звісно, у «Наталці Полтавці» наприкінці добродії перемагають лиходіїв, але читачам / глядачам доводиться-таки попереживати за долю простої дівчини та її коханого Петра, щоб переконатися, що тільки активні дії й щирі серця можуть допомогти людям бути щасливими.

7Б. Спираючись на опрацьований попередньо текст, визначте істинність або хибність тверджень, наведених у таблиці.

Твердження	Так	Ні	Замало даних, варто перевірити
«Наталка Полтавка» — перший твір нової української літератури.
Автор «Наталки Полтавки» — Іван Карпенко-Карий.
П'єса «Наталка Полтавка» складається з двох дій.
Іван Котляревський народився в місті Полтаві.
У «Наталці Полтавці» багато пісень.
«Наталка Полтавка» є соціально-побутовою драмою.
Прототипом простої дівчини Наталки, про яку йдеться в п'єсі, є реальна дівчина, яка жила в Полтаві на початку XIX століття.

7В. Почніть читати в Хрестоматії драму «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, зокрема шукаючи відповіді на питання, щодо яких ви сумнівалися, заповнюючи попередню таблицю. Під час читання також нотуйте інформацію, яка може бути вам корисною для роботи з деякими з наступних завдань.

Практикум

8А. Перепишіть наведений текст, передаючи числові позначення відповідними формами числівників, а на місці крапок у формах іменника «раз..» допишіть за потреби необхідне закінчення.

П’єсу «Наталка Полтавка» було написано 1819 року, однак уперше опубліковано у 1838 році. Вона складається з 2 дій. У 1-й дії 7 яв, а в 2-й — аж 11. Упродовж розвитку сюжету на сцені з’являється всього 6 дійових осіб: Наталка, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, Наталчина мати — Терпилиха, коханий Наталки — Петро та далекий Наталчин родич — бурлака Микола, а крім того, з розповідей героїв ми знаємо дещо про Наталчиного батька — покійного Терпила. Однак якщо ширше подивитися на зміст п’єси, то можна в ній побачити й 7-му, головну, дійову особу. І це — український народ, який хоче жити в мирі й злагоді, керуючись принципами правди й не чинячи нікому лиха. Можливо, саме тому на доволі невеликий обсяг п’єси слів або форм слів з коренем добр- понад 50. Ось деяка статистика: іменник у кличному відмінку «добродію» ужито 13 раз.., «добро» — 4 раз.., «доброта» — 1 раз.., «добре» як прислівник — 11 раз.., як іменник — 2 раз.. та як прикметник — також 2 раз.., «добрий» — 8 раз.., «добра» як прикметник — 3 раз.., а як іменник — 1 раз.., «добрим» — 2 раз.., «добрих» — 1 раз.., «доброго» як іменник — 2 раз.. і ще 2 раз.. як прикметник.

Можливо, саме через те, що світ, який нам показує Іван Котляревський, такий добрий, навіть попри те, що в ньому є й трішки лиха, — у ньому майже всі співають. Усього в п’єсі 22 пісні (хоча пронумеровано 19), які співаються сольно, дуетами й тріолетами і, звісно ж, хором, коли нарешті починає панувати злагода. Погодьмося, світ, де багато пісень, — це місце, де обов’язково має панувати щастя. І саме про це, можливо, перша п’єса нової української літератури.

8Б. Запропонуйте однокласнику чи однокласниці перевірити свої записи, натомість оцініть його чи її роботу. Обговоріть особливості поєднання числівників з іменниками.

8В. Повправляйтеся в написанні іменних частин мови з орфограмами в різних частинах слова, використовуючи вправи Мовного практикуму в інтерактивному електронному додатку до підручника.

Дискусійний майданчик

9. Перегляньте перелік дійових осіб драми «Наталка Полтавка». Об'єднайтеся у дві групи, кожна з яких шукатиме аргументи для доведення однієї з таких позицій:

1. Дійові особи п'єси Івана Котляревського є типізованими.

2. Дійові особи п'єси Івана Котляревського є індивідуалізованими. Під час обговорення використовуйте як докази приклади з уже прочитаного вами.

Прототип (від давньогрец. Πρώτος — перший + τύπος — відбиток, відтиск; першообраз) — конкретна історична чи сучасна автору / авторці особистість, яка послужила моделлю для створення художнього образу. Водночас, працюючи над художнім образом, автор / авторка можуть наділяти своїх героїв рисами, які характерні для багатьох інших людей. У цьому разі говорять про типізацію, тобто про втілення в окремому художньому образі людини типових, узагальнених рис багатьох реальних людей. Саме завдяки цьому конкретні персонажі твору набувають глибшого значення. Так, Наталка з п'єси Івана Котляревського є типізованим образом простої української дівчини, наділеної багатьма чеснотами і водночас готової боротися за своє щастя.

Польове дослідження

10А. Ознайомтеся з наведеними нижче визначенням поняття «комунікативний закон» і переліком відповідних законів у інтерактивному електронному додатку. Обговоріть, як ви їх розумієте. Позначте ті, щодо яких потребуєте додаткової інформації.

10Б. Перегляньте в Хрестоматії першу яву драми «Наталка Полтавка». Обговоріть, який комунікативний закон діє, коли Наталка ніби заочно спілкується зі своїм коханим Петром. Аргументуйте свою думку.

10В. Упродовж кількох наступних днів спостерігайте за тим, як відбувається комунікація в різних групах, із якими ви взаємодієте (у колі однокласників і однокласниць, у родині, у середовищі друзів тощо). Спробуйте на практиці переконатися, чи дійсно означені вище закони є законами, тобто такими характеристиками, які притаманні спілкуванню різних груп. Особливо показовими історіями зі своїх спостережень можете за бажанням пізніше поділитися з іншими.

10Г. Читаючи п'єсу «Наталка Полтавка», до п'яти законів, про які йдеться вище, доберіть щонайменше по одному прикладу комунікативних ситуацій, де, на вашу думку, чинність певного закону особливо яскраво помітна. Узагальніть свої висновки в таблиці за зразком. Оформлений матеріал розмістіть на спільній онлайновій платформі.

Закон	№ дії	№ яви	Між ким відбувається комунікація	У чому виявляється дія закону

Дискусійний майданчик

11. Ознайомтеся з текстом. Обговоріть, які його тема й основна думка.

Розуміння будь-якого літературного художнього твору — це не просто зрозуміти цей текст, це передусім зрозуміти багато контекстів, у яких він існує та з якими пов’язаний. Наприклад, з’ясування історичного контексту написання якогось твору може допомогти зрозуміти, чому саме цей твір і саме на цю тему з’явився в певну історичну епоху. З іншого боку, знання цього контексту сприятиме виявленню чогось, що допоможе глибше зрозуміти відповідний текст як відображення певного історичного часу.

Так само біографічний контекст, тобто знання відомостей про життя автора чи авторки певного художнього твору, допоможе краще усвідомити, що стало мотивом до появи цього твору, чому було обрано саме цю тему й чому її було висвітлено саме так. Осмислення культурного контексту може забезпечити бачення твору на тлі розвитку культури загалом, простеження його зв’язків з іншими творами чи іншими видами мистецтва.

Нарешті мовний контекст може стати в пригоді, якщо ми захочемо побачити твір як живе втілення певної національної мови, як продукт мовної творчості окремого індивіда.

А є ж і ще один надважливий контекст, а саме контекст читача чи читачки! Адже глибина розуміння всіх інших контекстів, актуальних для розуміння художнього твору, значною мірою залежить від того, хто цей твір читає, що ця людина знає, наскільки вона освічена, щоб побачити глибину твору та його особливості, і, урешті-решт, що вона шукає в цьому творі — те, що там дійсно є, чи те, що вона хотіла б там побачити й вичитати.

Творча студія

12А. Оскільки нещодавно ви стали авторами й авторками художніх творів «Сім найпам'ятніших днів літа, яке минуло», допоможіть майбутнім дослідникам і дослідницям вашої творчості: напишіть коротку автобіографію, попередньо пригадавши, що це за жанр та які його мовні й структурні особливості. Це можуть бути офіційно-ділові документи, а можуть бути й художні автобіографії. Розмістіть свої тексти на спільній онлайновій платформі, пізніше обговоривши в класі, чи могли б ви, наприклад, колись стати прототипами якогось літературного персонажа.

12Б. Прочитайте тепер автобіографію дівчини, яка жила понад 200 років тому в славній Полтаві. Обговоріть, наскільки типовою для того часу могла бути така життєва історія. А чи може трапитися таке в наш час?

Автобіографія

Я, Наталка Терпилівна, народилася на межі 18 і 19 століть на Мазурівці в місті Полтаві, через яке тече річка Ворскла.

Мій батько, Терпило, мав у місті промисел, тож я і моя мати, Терпилиха, жили в достатку, однак, забагатівши, батько завів погані знайомства з іншими багатіями, як-от повитчиками, канцеляристами, купцями й цехмистрами, почав випивати і врешті, розтративши все надбане, помер. Так ми з матір’ю залишилися без шматка хліба на столі, тож змушені були спродати, що мали, й переїхати в село під Полтаву, де й нині живемо в невеликій хатинці.

Крім мене, мої батьки виховували сироту Петра, старшого за мене десь на три-чотири роки. Його прийняли й ростили як рідного, тож виріс він славним, гарним, добрим, проворним і роботящим. Із часом я його дуже покохала, а він те саме почував до мене. Однак, нам не судилося бути разом, бо мій батько, коли все розтринькав, став злим, гримав на мене, а Петра так і зовсім вигнав з дому. З того часу я від свого коханого не маю жодної звісточки, однак вірю, що він обов’язково повернеться.

Зараз я багато працюю вдома, шию, готую, намагаюся утримувати і себе, і матір. Багато хто вважає, що я маю одружитися з якимось багатієм, щоб не бідувати. Деякі женихи навіть сваталися, але всім їм я давала гарбуза, бо серце моє належить коханому Петрові. Хоч зараз нам з матір’ю і важко, але я знаю, що все буде гаразд, бо, як будь-якій добрій, трудящій людині, нам обов’язково має усміхнутися щастя.

12В. Спираючись на форми дієслів, вилучені з попереднього тексту, перекажіть його. Обговоріть, як граматичні значення форм дієслів (вид, час, особа, рід тощо) допомагали вам у поновленні тексту. Поміркуйте, як розуміння ролі дієслів як «серцевини» речень може допомогти вам легко створювати власні тексти.

Народилася, тече.

Мав, жили. Забагатівши, завів, почав, випивати, розтративши, помер. Залишилися, змушені, були, мали, спродати, переїхати, живемо.

Виховували, прийняли, ростили, виріс, полюбила, почував, не судилося, бути, розтринькав, став, гримав, вигнав. Не маю, вірю, повернеться.

Працюю, шию, готую, намагаюся, утримувати. Вважає, маю, одружитися, не бідувати. Сваталися, давала, належить. Знаю, буде, має, усміхнутися.

Наукова лабораторія

13А. Об'єднайтеся в три групи, кожна з яких працюватиме з формами дієслів з абзаців 2-4 попереднього тексту. Розподіліть між собою ці абзаци. Випишіть зі свого уривка форми дієслів у стовпчик 1 таблиці, зразок якої наведено нижче. А у стовпчику 2 запишіть початкову форму відповідного дієслова. Для прикладу в таблиці опрацьовано форми абзацу 1.

Форма дієслова в тексті	Початкова (неозначена) форма дієслова (інфінітив)
1	2
народилася	народитися
тече	текти

13Б. Спираючись на записи в таблицях, обговоріть, у чому спільність і відмінність форм, ужитих у тексті, та інфінітивних форм, які ви утворили. Поспостерігайте за змінами в будові цих форм, за звуковими змінами, що відбуваються, а також за граматичними значеннями пар форм. Узагальніть свої спостереження щодо інфінітива як початкової форми дієслів.

Неозначена форма дієслова, або інфінітив (від лат. infinitivus — «невизначений», «неозначений»), — це початкова форма дієслова, яка називає дію, процес, стан узагальнено, не указуючи на час, особу, рід, число чи відмінок. Це незмінювана форма дієслова, що відповідає на питання що робити? (недоконаний вид) або що зробити? (доконаний вид). Основа інфінітивів закінчується на суфікс -ти (інколи з постфіксом -сь(-ся)): родити, народити, родитися, народитися. У реченні інфінітив типово виступає підметом (чим подібний до іменника) або частиною складних присудків: Жити — це любити. А любити означає творити добро, рідше — іншими членами речення: Наталка пішла поговорити з матір'ю. Замість того, щоб дослухатися до доньки, мати, на жаль, мала бажання слухати виборного.

13В. Проаналізуйте лексичне значення інфінітивів абзацу 2, ставлячи собі такі два питання:

1. Це дієслово позначає дію, процес або стан як щось цілісне, що досягло своєї внутрішньої межі й далі ніби вже не може змінюватися, розвиватися?

2. Це дієслово відповідає на питання що зробити?.

Для прикладу:

якщо поміркувати над значенням інфінітива народитися з абзацу 1, то можемо відчути, що це дієслово дійсно позначає процес, який уже є цілісним, таким, що досяг своєї внутрішньої межі. На додачу, ця форма відповідає на питання що зробити?. І навпаки, дієслово текти з абзацу 1 указує на процес, що ще триває, не добіг свого логічного завершення, не досяг цілісності, крім того, ця форма відповідає на питання що робити?.

Запишіть усі слова, щодо яких ви дали ствердні відповіді на обидва питання. Порівняйте свої записи із записами інших. Обговоріть випадки, де ви не дійшли згоди, поміркуйте, із чим це може бути пов'язано.

Вид дієслів — це значення, яке притаманне всім дієслівним формам, указуючи

або на внутрішню цілісність, завершеність, результативність дії, процесу чи стану й відповідаючи на питання що зробити?, наприклад: прочитати, насолодитися, полюбити;
або на те, що дія, процес або стан ще тривають, не добігли своєї внутрішньої межі, і відповідаючи на питання що робити?: читати, насолоджуватися, любити.

Перші форми називають формами доконаного виду, другі — недоконаного. Окремі форми доконаного та недоконаного виду утворюють пари: прочитати — читати. Такі форми називають парновидовими. Інші таких пар не мають, як-от: парубкувати, бігати, грюкнути. Причина цього — в їхньому лексичному значенні. Подібні дієслова називають одновидовими. А є ще такі слова, які водночас можуть виражати і доконаний і недоконаний вид дії, як-от дієслово модернізувати чи драматизувати. Їх називають двовидовими.

13Г. Розподіліться на дві групи, кожна з яких продовжить працювати з інфінітивами абзаців 3 та 4. Розподіліть інфінітиви свого абзацу у стовпчики 1 та 2 за зразком таблиці нижче. До кожної із записаних форм доберіть, де це можливо, протилежну за видовою ознакою форму. У стовпчику 3 запишіть характеристику дієслів за їхньою видовою специфікою.

Недоконаний вид	Доконаний вид	До якої групи належать?
1	2	3
народжуватися	народитися	парновидове
текти	витекти	парновидове

14А. Перечитайте пісню, яку співає Наталка на початку драми Івана Котляревського, звертаючи увагу на виділені в тексті дієслівні форми. Розподіліть між собою виділені словоформи й схарактеризуйте їх з погляду їхніх граматичних значень (вид, час, спосіб, особа, рід тощо).

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

О, як моє болить серце, а сльози не ллються. (2)

Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,

Тілько тогді і полегша, як нишком поплачу. (2)

Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,

Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде. (2)

Єсть же люди, що і моїй завидують долі,

Чи щаслива та билинка, що ростеть на полі? (2)

Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?

Тяжко жити без милого і в своїй сторонці. (2)

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися. (2)

Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,

Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю. (2)

До кого я пригорнуся, і хто приголубить?

Коли тепер того нема, який мене любить. (2)

14Б. Поміркуйте, чому в тексті майже всі дієслова є формами недоконаного виду. А коли з'являються форми доконаного виду? Що вони допомагають виразити?

14В. Обговоріть, чи нормативними на сьогодні є дієслівні форми єсть і ростеть, які трапилися в пісні. Як уважаєте, чому Іван Котляревський їх уживає?

14Г. Працюючи ланцюжком, утворіть усі можливі форми дієслова бути. Зробіть висновки про його специфіку, зокрема видову.

Наукова лабораторія

15А. Змініть оригінальний текст пісні «Віють вітри, віють буйні», «перевівши» всі події, про які йдеться в ній, у минуле, а всі дії, які можна, перетворивши на доконані. Для прикладу перший куплет трансформовано:

Довіяли вітри, довіяли буйні, аж дерева зігнулися;

О, як моє зболіло серце, а сльози не вилилися. (2)

Поспостерігайте, наскільки змінилася «настроєвість» пісні, яка з'явилася в результаті вашого експерименту.

15Б. Зважаючи на довідкову інформацію нижче, проаналізуйте, якими способами ви утворили видові пари (де це було можливим), змінюючи пісню Наталки.

Видову пару, за спостереженнями науковців, має лише третина дієслів. Утворення видової пари найчастіше відбувається за допомогою префіксів (по-, з-(с-), на-, о-) і суфіксів (-ува-, -овува-, -ва-, -а-, -и-), рідше — шляхом зміни наголосу (нарізати — нарізати) або чергування голосних звуків (зачіпати — зачепити). А інколи видова пара — це дієслова, утворені від різних основ, як-от: брати — узяти, говорити — сказати, шукати — знайти, ловити — піймати. Форми доконаного виду утворюються від форм недоконаного найчастіше за допомогою суфіксів (підписати — підписувати), натомість форми недоконаного — від доконаного — за допомогою префіксів (писати — написати).

Польове дослідження

16А. Проведіть у класі опитування, чи хтось із вас відвідував місто Полтаву (звісно, проводити таке опитування не треба, якщо ви всі полтавці або полтавки). Ті, кому трапилося вже побувати в Полтаві, можуть поділитися своїми враженнями, а ті, кому ще не довелося побувати в цьому місті, можуть пояснити, чому б вони хотіли відвідати його, якби в них була така нагода.

16Б. Подивіться відеоролик «Моя Полтава. 2. Іван Котляревський» в інтерактивному електронному додатку до підручника. Під час перегляду занотуйте 10 фактів, які вам стали відомі про письменника або про його творчість і які вас особливо вразили. Обговоривши в класі, укладіть спільний список «Цікаві факти про Івана Петровича Котляревського та його твори».

Наукова лабораторія

17А. Ознайомтеся з наведеними в інтерактивному електронному додатку п'ятьма анотаціями публіцистичних або наукових статей. Визначте, яка тема анотованих статей і які проблеми в них порушені, попередньо давши визначення термінів «тема» та «проблема» та з'ясувавши між ними різницю (за потреби зверніться до Довідника).

Проблема (грец. Problema — завдання, щось, кинуте вперед) у тексті — певне гостре, неоднозначне, суперечливе питання в змісті тексту, на якому зосереджує свою увагу автор / авторка.

17Б. Спрогнозуйте, чому матеріали цих джерел інформації можуть бути корисними для глибшого розуміння змісту драми «Наталка Полтавка», зокрема образу возного Тетерваковського. Доповніть свій попередній спільний перелік «Цікаві факти про Івана Петровича Котляревського» новими фактами, що стали вам відомі після ознайомлення з анотаціями.

17В. На підставі змісту анотацій поміркуйте, чому саме образ Тетерваковського спричиняє дискусії серед дослідників.

Практикум

18. Оберіть одну з анотацій і випишіть з неї форми дієслів. Узагальніть, які форми дієслів характерні для такого жанру, як анотація. Поміркуйте, чим це може бути зумовлено. Як ці знання можуть допомогти вам створювати анотації до текстів, які ви прочитали та про які хочете поділитися інформацією з іншими?

Форум читачів і глядачів

19. Об'єднайтеся в п'ять груп. Кожна з груп має опрацювати в Хрестоматії або за відповідними посиланнями одну зі статей, анотації яких ви щойно прочитали. За результатами роботи в групах підготуйте презентацію, зміст якої допоміг би іншим зрозуміти, чому, здавалося б, проста для сприйняття п'єса Івана Котляревського — це не тільки твір про кохання, боротьбу за щастя, а ще й драма, у якій є багато прихованих смислів, які можуть зрозуміти тільки ті, хто цікавиться контекстом твору — історичним, культурним, біографічним. Крім цього, своєю презентацією ви зможете ще й ушанувати Івана Петровича Котляревського, адже щороку 9 вересня ми згадуємо про нього в день його народження, підтверджуючи тим самим пророчі слова Тараса Григоровича Шевченка, написані на смерть великого сина України 1838 року:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть.

Презентацію розмістіть на онлайн-дошці, щоб інші могли з нею ознайомитися. Ознайомтеся з презентаціями інших груп. Використовуйте напрацьовані матеріали на наступних заняттях під час подальшої роботи з текстом драми «Наталка Полтавка».

Індивідуальне читання

20А. Пригадайте свої літні канікули й ті тексти, які вам удалося прочитати за цей час. Уявіть, що вас запросили на міжнародний читацький форум, де кожен учасник і кожна учасниця мають змогу висловитися у форматі «Хвилина слави». Цей формат передбачає, що впродовж хвилини учасник чи учасниця має цікаво розповісти про останню прочитану ним чи нею книжку, щоб заохотити інших її прочитати. Наприкінці проводиться голосування, метою якого є визначення зацікавленості потенційних читачів книжками, про які вони щойно почули. Долучіться до конкурсу «Хвилина слави», розповівши про прочитане вами влітку так, щоб інші проголосували за вашу книжку.

20Б. Підбийте підсумки конкурсу «Хвилина слави», визначивши книжки, які набрали більшу кількість голосів. Поміркуйте, чому саме ці книжки найбільше зацікавили вас — нинішніх восьмикласників і восьмикласниць, до яких саме жанрів вони належать.

20В. Ознайомтеся з таблицею, дозаповнивши останній рядок у ній. Обговоріть кожен пункт таблиці, пригадуючи минулий навчальний рік, а також узагальніть те, що ви запропонували як відповідь на питання в останньому рядку таблиці.

ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЧИТАННЯ

Питання	7 клас	8 клас
Коли читаємо?	Щодня
Що читаємо?	Те, що до душі (читання для задоволення), а також те, що потрібно для життя (інструкції, довідники тощо)
Коли плануємо, що далі будемо читати?	Наприкінці кожного тижня	Наприкінці кожного місяця
Коли в класі ділимося своїми враженнями й думками від прочитаного?	Наприкінці кожного тижня	Наприкінці кожного місяця, а також тоді, коли дуже хочемо поділитися з іншими (за домовленістю)
Як звітуємо про прочитане?	Ведемо щоденник читача та виконуємо різноманітні завдання, зокрема ділимося враженнями з іншими
Навіщо кожному й кожній потрібно індивідуально читати?

20Г. Опрацюйте список літератури, який розміщений в інтерактивному електронному додатку. Зверніть увагу, що до кожної книжки є анотація. Ознайомтеся з анотаціями до книжок, які вас зацікавили. Укладіть короткий список з 4-8 книжок, які хочете прочитати в першому семестрі, і виберіть 1-2 з них для читання у вересні.

Зміст