Історія України. Повторне видання. 9 клас. Щупак (2026)
Шановні дев’ятикласники й дев’ятикласниці!
У 9 класі ми продовжимо мандрівку сторінками історії України. Цьогоріч поринемо у світ історії Нового часу, вивчення якої має велике значення для розуміння закономірностей розвитку України в сучасну епоху.
У підручнику ми прагнули показати зв’язок подій минулого із сьогоденням, адже історія впливає на нього. Багато подій та явищ кінця XVIII — початку XX ст. мають своє продовження в наші дні, інколи навіть визначають теперішнє життя суспільства.
Історія українських земель за Нового часу нерозривно пов’язана із загальносвітовими процесами, тому в підручнику ми простежуємо взаємозв’язок подій в Україні з подіями у світі.
Упорядкуванню матеріалу з вивчення історії сприятимуть такі рубрики параграфів:
Матеріали рубрик доповнюють основний текст цікавинками, історичними документами, мистецькими творами, баченням науковцями історичних подій і явищ.
У підручнику вміщено систему запитань і завдань, що сприятимуть розумінню матеріалу. Дати для запам’ятовування виділені червоним кольором. Вони також повторюються після кожного параграфа. Кольоровим шрифтом виділено також імена історичних діячок і діячів, поняття і терміни для запам’ятовування, а також важливі ідеї та висновки.
Завдання в рубриці
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
після кожного параграфа дозволять систематизувати вивчений матеріал, долучитися до цікавих дослідницьких проєктів та обговорень в класі / групі.
Отже, перед вами підручник, який стане вашим надійним помічником у вивченні історії, допоможе в самостійній роботі. Хоча це, звичайно, не може замінити живого слова вашого вчителя / вашої вчительки.
Бажаємо вам успіхів у навчанні, нових відкриттів в історії та в собі!
З е-додатком до підручника вивчати історію ще цікавіше!
До підручника розроблено інтерактивний електронний додаток. Його мультимедійний та інтерактивний контент допоможе вам ліпше зрозуміти процеси модернізації та їхній вплив на суспільне життя в Україні.
Користуючись е-додатком, ви зможете зануритися в події минулого, розкрити нові факти та закріпити знання в цікавому та сучасному форматі. Це — скарбничка інтерактивних ігор, пізнавальних відео, онлайн-екскурсій, історичних джерел, завдань з розвитку умінь працювати з картами, критично мислити й аналізувати історичні процеси й явища.
Вступ. Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
§ 1. Новий час в історії України
• Пригадайте хронологічні межі Раннього Нового часу й Нового часу (Модерної доби) в історії. Чим відрізняється модерна доба від попереднього історичного періоду? Про які явища і процеси історії України Ранньомодерної доби можна розповісти з допомогою хмаринки слів?
1. РАННІЙ НОВИЙ ЧАС В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
У 8-му класі ми вже знайомилися з періодом, який історики називають Раннім Новим часом. Це був час великих змін не лише в Європі, а й на українських землях. Він охоплював проміжок приблизно з кінця XV ст. до середини XVIII ст.
Наприкінці XVI — на початку XVII ст. більшість українських земель перебували у складі Речі Посполитої — потужної держави, що утворилася внаслідок об'єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського. Це істотно вплинуло на життя населення українських земель. Українська шляхта інтегрувалася в політичну систему Речі Посполитої, беручи участь у діяльності шляхетських сеймів і органів самоврядування. Унаслідок цього закріплювалися демократичні державні традиції української еліти.
Поміркуймо!
- 1. Які українські землі входили до складу Речі Посполитої?
- 2. Які наслідки для українського населення мала Люблінська унія?
- 3. Назвіть основні соціальні стани українського суспільства у складі Речі Посполитої.
У XVI ст. відбулося становлення нової соціальної спільноти — козацтва. Саме козацтво відіграло надзвичайно важливу роль у формуванні української державності та національної свідомості. Виникнувши на межі XV—XVI ст. як прикордонна служба та самоорганізовані загони великого фронтиру, козацтво швидко перетворилося на потужну військову силу, що відстоювала інтереси руського (українського) народу. Запорозька Січ стала справжнім центром козацької вольності.
Поміркуймо!
- 1. Якими були причини виникнення українського козацтва?
- 2. Що таке Запорозька Січ і яке її значення в історії України?
- 3. Назвіть відомих ватажків козацтва періоду його зародження.
Середина XVII ст. ознаменувалася найважливішою подією Раннього Нового часу — Козацькою революцією під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Ця революція стала кульмінацією боротьби козацтва за свої права, віру та свободу. Вона привела до утворення української козацької держави — Гетьманщини, яка стала символом прагнення українців до незалежності.
Поміркуймо!
- 1. Які були основні причини Козацької революції?
- 2. Які битви часів Хмельниччини ви пам'ятаєте?
- 3. Яке історичне значення Козацької революції?
Після утворення Гетьманщини Україна отримала шанс на створення власної держави. Проте внутрішня боротьба за владу між соціальними групами, старшиною та гетьманами, постійне втручання сусідніх держав (Московського царства, Речі Посполитої, Османської імперії) призвели до періоду, відомого як «Руїна». Це був час складних випробувань для України, коли різні гетьмани орієнтувалися на різних зовнішніх покровителів, що поглиблювало розкол у суспільстві та виснажувало людські та матеріальні ресурси молодої країни.
Поміркуймо!
- 1. Які особливості державного устрою мала Гетьманщина?
- 2. Що таке Руїна? Чому вона сталася?
- 3. Якими були наслідки Руїни для українських земель?
XVIII ст. стало завершальним етапом Раннього Нового часу для українських земель і ознаменувалося остаточною втратою залишків української автономії. Московське царство, яке перетворилося на Російську імперію, поступово обмежувало права Гетьманщини, аж поки у 1764 р. Катерина II остаточно не скасувала гетьманство. Згодом у 1783 р. Росія захопила Кримське ханство. Наприкінці XVIII ст. відбулися три поділи Речі Посполитої між Російською імперією, Габсбурзькою імперією (з 1804 р. вона дістала назву Австрійська імперія) та Пруссією. Унаслідок цього більша частина українських земель опинилася під владою Російської імперії, а західноукраїнські землі — під владою імперії Габсбургів.
Поміркуймо!
- 1. Які кроки Російської імперії призвели до остаточної ліквідації Гетьманщини?
- 2. Коли і чому Російська імперія анексувала Кримське ханство?
- 3. Між якими державами відбулися поділи Речі Посполитої і як це вплинуло на українські землі?
Незважаючи на складні історичні умови, Ранній новий час був періодом значного культурного й освітнього розвитку в Україні. Відбувалося відродження й оновлення православ'я, створювалися братства, які опікувалися школами й друкарнями. З'явилися видатні вчені, письменники, митці. Саме тоді були засновані Острозька академія та Києво-Могилянський колегіум (пізніше академія) — одні з найстаріших закладів вищої освіти Східної Європи.
Ключові культурні та релігійні віхи в ранньомодерній Україні
- 1. Які були основні напрями розвитку культури в Україні у XVI—XVII ст.?
- 2. Яку роль відігравали братства у культурному житті України?
- 3. Назвіть відомі пам'ятки культури цього періоду.
- 4. Розгляньте й поясніть схему. Які важливі події до неї варто додати? Обґрунтуйте свої пропозиції.
2. «ДОВГЕ» XIX СТОЛІТТЯ
• Пригадайте поняття «модернізація». У яких країнах модернізація розпочалася у XVIII ст.?
Новий час в історії Європи та світу має чіткі хронологічні межі, окреслені двома ключовими подіями: початком Французької революції 1789 р. до розгортання Першої світової війни 1914 р. Ці події стали символами глибоких суспільно-політичних змін, що визначили зміст епохи. Зважаючи на ширші хронологічні межі, історики використовують термін «довге» XIX століття, наголошуючи, що події кінця XVIII й початку XX ст. становлять єдину історичну епоху за своєю суттю та наслідками.
У цей час українські землі перебували під владою Російської та Габсбурзької імперій, тому цей період в українській історії іноді називають імперською добою. Після падіння Речі Посполитої, ліквідації козацької та кримськотатарської держав мало хто вірив у їх відродження. Проте в цей час зароджувалися нові явища, зумовлені модернізацією та зміною світогляду. Вони виникли в Західній Європі, але поступово охопили й українські землі, впливаючи на життя, культуру, ідеї й очікування українського суспільства аж до початку XX ст.
Варто запам’ятати
Модернізація — перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до світського, міського й індустріального, що охопив в Україні XIX — початок XX ст.
Поміркуймо!
- 1. Скільки років тривало «довге» XIX століття?
- 2. У чому, на вашу думку, полягає причина цивілізаційного лідерства Європи в XIX ст.?
Модернізація, що розпочалася наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в Західній Європі, докорінно змінила всі сфери життя.
Думки істориків
Український історик Ярослав Грицак
Творення модерних націй слід розглядати як частину загальнішого процесу — поступового перетворення аграрного, малограмотного і маломобільного суспільства на індустріальне, освічене й мобільне, з широкими політичними правами й економічною свободою для всіх його членів, а не лише для верхівки... Головними історичними процесами, які визначали специфіку новітніх часів, вважають виникнення і поширення модерної демократії, розвиток індустріалізації та появу двох нових великих суспільних сил — націоналізму й соціалізму.
- 1. Розгляньте схему на с. 10. Поясніть, які соціальні групи належали до нового типу людини.
- 2. Які головні ознаки процесу модернізації визначає історик?
- 3. Зіставте основні ознаки традиційного і модерного суспільств.
В умовах розподілу українських земель між Російською й Габсбурзькою імперіями модернізація в Україні мала свої особливості: кріпацтво тут скасували пізніше, а промисловий переворот розпочався із запізненням майже на півстоліття. Індустріалізація охоплювала переважно галузі, що забезпечували імперії сировиною: вугільну й металургійну — в Російській, нафтодобувну — в Австрійській. Українці були мало представлені у підприємництві та промисловому робітництві, де домінували інші етноси. Україна з переважно селянським населенням і слабкою урбанізацією не мала тих економічних умов, що сприяли б потужному національному руху, як це було в інших країнах Центрально-Східної Європи.
Думки істориків
Український історик Ярослав Грицак
Особливість української історії полягає в тому, що абсолютна більшість українців продовжувала жити традиційним укладом життя, слабо реагуючи на економічні зміни. Українське суспільство до 1920-х років було дуже слабо зачеплене модернізаційними процесами... Інакше кажучи, українцям багато в чому вдалося зберегти свою ідентичність не внаслідок модернізації, а всупереч їй.
- 1. Чим, на вашу думку, пояснюється така особливість українського суспільства XIX ст?
- 2. Прокоментуйте думку українсько-канадського історика Ореста Субтельного: «Все, що в Україні було модерним, не було українським, а все, що було українським — не було модерним».
Ранньомодерні просвітницькі ідеї, які наголошували на невід’ємних правах людини (таких як свобода і рівність), відіграли вирішальну роль у формуванні уявлень про модерну націю. Уявлення про те, що всі люди рівні в своїх правах і мають право брати участь в управлінні, стимулювали думку про те, що нація - не тільки аристократія, а спільнота вільних і рівних громадян, об'єднаних спільною волею.
Варто запам’ятати
Нація — спільнота людей, що об'єднана спільними політичними інтересами, ціннісними орієнтирами та прагненням до спільного майбутнього в рамках певної держави.
|
Критерій |
Етнос |
Нація |
|
Сфера формування |
Культура |
Політика |
|
Походження єдності |
Спільні історія, культура, мова, звичаї |
Спільна політична воля, громадянська свідомість |
|
Тип зв’язку |
Родинно-кровний, культурно-традиційний |
Громадянський, правовий |
|
Форма існування |
Історична, може існувати без державності |
Переважно у формі національної держави або прагнення до неї |
|
Приклад ідентичності |
«Ми — українці за походженням, мовою, культурою» |
«Ми — українська нація, ми — громадяни української держави» |
|
Динаміка розвитку |
Повільні зміни, тяглість традицій |
Активна трансформація через участь у політичному процесі |
|
Взаємодія з державою |
Може існувати в межах різних держав або без держави |
Зазвичай пов’язана з ідеєю суверенітету й державності |
- 1. Хто належав до «руської нації» у ранньомодерний час?
- 2. Чому «етнос» і «нація» не тотожні поняття?
Історичні подробиці
Проблема вибору
Приналежність до українського етносу в XIX ст. не завжди означала належність до української нації, оскільки національна свідомість ще лише формувалася, а багато українців ототожнювали себе з панівними націями країн, у складі яких жили. Наприклад, більша частина української шляхти в Галичині вважала себе поляками за культурою та політичною орієнтацією. У Наддніпрянщині багато освічених українців приймали російську ідентичність, служили в російській армії чи адміністрації, а дехто навіть долучався до політики російщення. На Закарпатті чимало українців під впливом мадяризації називали себе угорцями або «угро-русинами». Це свідчить про те, що нація — передусім спільність свідомого вибору, а не лише етнічного походження.
Думки істориків
Український історик Ярослав Грицак
Немає і не може бути будь-якого набору відчутних характеристик, що є істотними для існування нації. Єдиним таким «відчутним» чинником за словами французького історика Ернеста Ренана є «згода і бажання жити спільним життям». Визначальним для нації є не набір певних ознак, а суб’єктивне відчуття членів нації своєї приналежності до єдиної спільноти. Тому «національне існування є щоденним плебісцитом». Сутністю нації є відчуття самоусвідомлення...
- 1. Як ставиться історик, на вашу думку, до визначення нації?
- 2. У який спосіб він намагається аргументувати свою позицію? Чи згодні ви з його точкою зору?
3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ «ДОВГОГО» XIX ст.
• З якою метою історики роблять періодизацію історії?
Початок формування української модерної нації історики називають національним відродженням, а участь в даному процесі — національним рухом.
Варто запам’ятати
Національне відродження — історичний процес усвідомлення етносом своєї культурної, мовної та політичної окремішності, що проявляється у прагненні до створення власної держави.
Національний рух — суспільно-політична діяльність, що спрямована на захист і утвердження прав, культури, мови та самовизначення нації.
• Поясніть дану схему.
Національні рухи багатьох народів Європи в XIX ст. проходили схожі стадії розвитку, і український не був винятком. Цей шлях можна умовно поділити на три основні етапи: академічний (літературно-культурний), культурницький (суспільний) та політичний (партійний).
1. Академічний етап припадає переважно на кінець XVIII — першу половину XIX ст. Він пов'язаний передусім з діяльністю освічених людей — істориків, письменників, філологів, які почали науково досліджувати минуле України, її мову, фольклор і традиції. Саме тоді відбулося «відкриття України» для освічених кіл: були зібрані козацькі літописи, з’явилися перші художні твори українською мовою, зокрема поезія Івана Котляревського, яка засвідчила життєздатність української літературної мови. Відбулися перші кроки історичної науки, що збирала знання про минуле етносу. Це був час, коли ідея «нації» ще не набула чіткого політичного забарвлення, а розглядалася через призму культурної самобутності.
Поміркуймо!
- 1. Які основні завдання ставили перед собою діячі академічного етапу національного руху?
- 2. Чому національне відродження розпочиналося саме з мови та історії?
2. Культурницький етап охоплює середину — другу половину XIX ст, відзначається розширенням національного руху за межі вузьких академічних кіл. Культурницька діяльність стає більш суспільною, набуває характеру просвітництва та поширюється серед населення, особливо інтелігенції та студентства. Виникають різноманітні товариства, гуртки, просвітницькі організації, що займаються видавничою справою, створенням недільних шкіл, бібліотек, проведенням театральних вистав і концертів.
В українських землях діяли гуртки та громади інтелігенції — зокрема Кирило-Мефодіївське братство, громади, товариство «Просвіта». Основна мета цього етапу — збереження і розвиток української мови, культури й історичної пам’яті, але без чітко сформованої політичної програми.
Поміркуймо!
- 1. Чим культурницький етап відрізнявся від академічного?
- 2. Які організації відігравали ключову роль у поширенні національної ідеї?
- 3. Як культурницька діяльність сприяла формуванню політичного руху?
3. Політичний етап розпочався наприкінці XIX — на початку XX ст., є найвищою формою розвитку національного руху. На зміну академічним дослідженням і культурницькому просвітництву приходять чітко сформульовані політичні вимоги, що часто включають автономію або повну державну незалежність. Виникають політичні партії з національним спрямуванням, які розробляють програми, беруть участь у виборах (де це було можливо), організовують мітинги, демонстрації та інші форми політичної боротьби. Для України цей етап ознаменувався появою перших політичних партій, що висували вимоги широкої автономії або самостійності. Цей етап був логічним продовженням попередніх, коли накопичений культурний потенціал та сформована національна свідомість переросли у прагнення політичного самовизначення.
Поміркуймо!
- 1. Які основні завдання ставили перед собою учасники політичного етапу національного руху?
- 2. Як перехід до політичного етапу вплинув на характер національного руху?
Думки істориків
Українсько-канадський історик Іван Лисяк-Рудницький
Для цих трьох періодів пропонуємо наступні назви: шляхетська, народницька та модерністична епохи. Першу з них характеризує перевага дворянства козацького походження на Лівобережжі, а польсько-українського шляхетства на Правобережжі... . На другому етапі на провідне місце суспільного життя вибивається демократична інтелігенція, опанована ідеєю «служіння народові»... . Врешті на третьому етапі український рух від інтелігенції починає проникати в маси... . Галичина теж проходила засадничо ці самі ступені розвитку, але вони не були відмежовані чіткими гранями, вони зливалися в одну тяглу лінію.
- 1. За якими головними ознаками історик виділяє періоди історії України XIX ст.?
- 2. Які ще ознаки, на вашу думку, можна покласти в основу періодизації «українського XIX століття»?
- 3. На основі висловлювань історика графічно зобразіть розширення соціального підґрунтя українського національного відродження протягом XIX ст.
Діємо: практичні завдання
Систематизуйте отриману з параграфа інформацію про розвиток українського національного відродження, визначте основні риси кожного етапу національно-визвольного руху. Доповніть запропоновану інфографіку.
• Висловіть припущення, як імперська політика впливатиме на розвиток українського руху. У якій з імперій — Російській чи Австрійській — умови для розвитку українського руху будуть більш сприятливими?
ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання.
Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Новий час в історії України».
• Можу пояснити значення понять «модернізація», «нація», «національне відродження», «національний рух».
• Можу обґрунтувати хронологічні межі «довгого» XIX ст.
• Можу пояснити, як змінилися уявлення про націю у XIX ст.
• Можу визначити особливості періодів розвитку національного відродження в українських землях.
ІІ. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Зіставте поняття «етнос» і «нація» відповідно до наданої на с. 12 таблиці, визначивши їхні ключові відмінності в сфері формування, походженні єдності, типі зв'язку, формі існування та динаміці розвитку.
3. Чому приналежність до українського етносту не завжди означає приналежнісь до української нації?
ІІІ. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. За ініціативи молоді м. Бориспіль у липні 2022 р. було створено громадську політичну організацію «Всенародний Національний Визвольний Рух України». Організація ставить перед собою мету забезпечити національну безпеку України, зміцнити державну владу, зберегти культурну спадщину та ідентичність українців, сприяти економічному розвитку країни та зміцнити міжнародний статус України. Подумайте, чи є ця громадська організація націоналістичною за своїм спрямуванням. Про що свідчить виникнення подібних громадських організацій в сучасній Україні? Проаналізуйте емблему «Всенародного Національного Визвольного Руху України». Які історичні символи використали її автори? Що, на вашу думку, вони означають? Вигадайте власну громадську організацію та створіть її емблему, яка відображала б ідею творення національної держави та захисту національних прав українського народу.
