Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Щупак (2024)

§ 5. Транснаціональні корпорації. НТР. Різні моделі ринкового господарства

1. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ (ТНК)

У 1947 р. 23 країни підписали Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ), спрямовану на упорядкування міжнародної торгівлі й максимальне зняття (а в ідеалі й повну ліквідацію) митних перешкод та інших обмежень. У березні 1994 р. було прийнято рішення про перетворення її у Світову організацію торгівлі (СОТ).

Крім цього, посилення спеціалізації виробництва спричинювало перетворення великих сучасних компаній на концерни: різні етапи створення продукту здійснювалися в різних країнах. Так великі компанії перетворювалися на транснаціональні корпорації (ТНК). Найбільші ТНК світу на 2023 р. (за ринковою капіталізацією) – Apple, Microsoft (обидві – США), Saudi Aramco (Саудівська Аравія), Alphabet, Amazon, NVIDIA, Tesla, META, Berkshire Hathaway (всі – США), TSMC (Тайвань).

Терміни і поняття

Транснаціональна корпорація — корпорація, що здійснює міжнародне виробництво промислових продуктів на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями, що функціонують відповідно до глобальної стратегії «материнської компанії».

ТНК контролюють більш ніж 1/2 світового промислового виробництва, 70 % обігу світової торгівлі, 4/5 світового банку патентів і ліцензій на нову техніку та технології. ТНК вимагають від урядів держав світу уніфікації правил міжнародної економіки; ліквідації перешкод на шляху вивезення товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Проникнення ТНК до інших країн супроводжується привнесенням нових знань, нових технологій виробництва і нових виробничих відносин.

2. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (НТР)

Терміни і поняття

Науково-технічна революція (НТР) — якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, перетворення науки на провідний чинник виробництва, що супроводжується докорінними змінами у взаємодії людини і природи, трансформацією індустріального суспільства.

НТР спричинила кардинальні зміни в праці людини, і у вимогах до самої людини та її професійних якостей. Виникає багато професій, які дедалі менше використовують фізичну роботу і дедалі більше — інтелектуальну. «Безлюдна технологія» в матеріальному виробництві доповнюється значним збільшенням кількості фахівців, зайнятих розробленням нових технологічних систем та устаткування. Наприклад, на заводі в одну зміну можуть працювати лише 10–20 осіб, а в конструкторському бюро цього заводу — кілька сотень.Систематичне навчання, оновлення ліцензій на виконання певних робіт є нормою в розвинених країнах.

Одним із наслідків НТР, підвищення продуктивності праці є зміна співвідношення між зайнятістю у виробництві та в соціальній сфері, «виробництві послуг». Як і будь-яке суспільне явище, НТР реалізується через діяльність людей. Вагомий внесок у науково-технічні досягнення в світі внесли представники української діаспори.

3. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС

Винахідником світового масштабу є Любомир Романків. Любомир народився в Україні, навчався у Канаді та зробив блискучу кар’єру у США. Він став провідним науковцем компанії ІВM. Українець винайшов тонкоплівні магнітні голівки для запису інформації, що уможливило появу жорстких дисків. На основі цього стало можливим створення персональних комп’ютерів, зокрема Apple. Після Ігора Сікорського, Любомир Романків став другим українцем, портрет якого розміщений у Національній залі слави винахідників США.

Любомир Романків

Георгій Кістяківський (Джордж Кістяковський) — американський фізик і хімік, виходець з України, був одним із творців першої атомної бомби, за допомогою якої США прагнули швидше завершити Другу світову війну. Під час роботи в «Мангеттенському проєкті» українець створив хімічний підривник для детонації. Відтоді існує науковий термін — «хімічний детонатор Кістяківського».

Один із найвідоміших українських економістів у світі, якого юнаком вивезли з України під час Другої світової війни — Богдан Гаврилишин. Здобувши вищу освіту в Канаді, він продовжив наукову роботу в Швейцарії. Колишній український емігрант очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві, був серед співзасновників світового економічного форуму в Давосі. З 1988 р. Б. Гаврилишин працював на громадських засадах в Україні, був радником трьох українських президентів, починаючи з Леоніда Кравчука. Утім за рік до смерті, у 2015 р., Богдан Гаврилишин зізнався, що всі президенти України ігнорували його поради: «Це була марна трата часу. У них було мало накопичених знань, щоб їм можна було щось порадити».

Проблеми. Пошуки. Проєкти

Складіть рейтинг науково-технічних розробок, які, на вашу думку, були визначальними для розвитку НТР.

Науково-технічна революція має сполучатися із суспільним прогресом, ствердженням соціальної справедливості та рівності прав представників різних етнічних, релігійних спільнот. Усвідомлення цього знайшло відображення в діяльності Павла (Пола) Юзика — видатного канадського історика і громадського діяча українського походження (українець був сенатором протягом понад 23 роки). П. Юзик був одним із лідерів Конгресу Українців Канади, очолював Комісію людських прав СКВУ та Канадську раду християн і євреїв. Він відстоював ідеї мультикультурності канадського суспільства, де поряд англоканадцями та франкоканадцями не меншу роль у розбудові Канади відігравав так званий «третій елемент» — етнічні німці, українці, італійці та інші етнічні групи. Вінцем політичної кар’єри П. Юзика можна вважати офіційне оголошення мультикультуралізму державною політикою Канади в 1971 році прем’єр-міністром П’єром Еліотом Трюдо (батьком чинного прем’єра Джастіна Трюдо), а багатокультурність — цінністю всього канадського народу.

Джеймс Костянтин Темертей — організатор упровадження сучасних технологій, один із найуспішніших бізнесменів Канади й водночас один із найбільших українських меценатів сучасності. В рейтингу 2020 р. «40 глобальних українців» від журналу Forbes Ukraine було сказано: «Якби не його щедрість, Темертей нині був би у списку мільярдерів Forbes».

Джеймс Костянтин Темертей

Темертей народився на окупованому нацистами Донбасі. Його батьки у 1949 р. переїхали в Монреаль (Канада). Здобувши спеціальність політолога, Джеймс Темертей організував свій перший бізнес ще в університеті. У 1987 р. Д. Темертей зробив успішну кар’єру в IBM та в інших комп’ютерних компаніях, створивши найбільшу у світі франшизну мережу Computerland і вивівши корпорацію Softchoice у статус одного з провідних північноамериканських постачальників розробок і послуг у галузі програмного забезпечення й апаратних технологій. Після цього Темертей створив у 1987 р. енергетичну компанію Northland Power, яка стала однією з перших приватних генерувальних компаній у Канаді.

Д. Темертей активно підтримує проєкти з охорони здоров’я, освіти та культури. У 2002—2009 рр. він був головою Ради керівників Королівського музею Онтаріо. У 2020 р. заснований ним «Фонд родини Темертеїв» надав Торонтському університету 250 млн доларів на підтримку досліджень у галузі охорони здоров’я, що стало найбільшим меценатським даром в історії Канади. В Україні «Фонд родини Темертеїв» пожертвував 5 млн доларів на будівництво нової бібліотеки Центру імені митрополита Андрея Шептицького при Українському католицькому університеті у Львові; більше 10 млн доларів — на гуманітарні й освітні потреби українських дітей. «Фонд родини Темертеїв» (голова фонду — Лія Темертей) сприяє поширенню знань про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні та світі, зокрема, підтримує Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) (очільниця — докторка історичних наук Людмила Гриневич).

Д. Темертей є засновником і основним спонсором організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) — багатонаціональної ініціативи, яка залучила науковців, митців, громадських лідерів, представників урядів задля зміцнення солідарності й взаєморозуміння між українцями та євреями. В Україні Д. Темертей є головою дорадчої ради Києво-Могилянської бізнес-школи. Після початку повномасштабної війни РФ проти України «Фонд родини Темертеїв» надає велику допомогу українцям, зокрема жителям деокупованих територій Харківщини (спільно з Фундацією Олени Зеленської).

У 2008 р. Джеймса Темертея було нагороджено Орденом Канади.

4. РЕЙГАНОМІКА

Новий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної системи в США за часів президента Р. Рейгана в 1981-1989 рр., дістав назву «рейганоміка». Теоретичною основою «рейганоміки» були неоконсерватизм і неолібералізм.

Терміни і поняття

Неоконсерватизм (або «новий», «сучасний консерватизм») — одна з провідних ідеологій сучасності, яку провадили Р. Рейган (США), М. Тетчер (Велика Британія), Г. Коль (Німеччина). Основні ідеї — обмеження втручання держави в господарське життя, відповідальність людини за себе та сподівання на власні сили.

Подробиці

В економіці неоконсерватизм передбачав:

відмову від кейнсіанських (макроекономічних) принципів регулювання економіки;
приватизацію державної власності;
зменшення частки валового національного продукту, що перерозподілялася через бюджет;
збалансованість доходів і видатків державного бюджету;
помірні податки для бізнесу і скорочення соціальних програм.

Особа в історії

Рональд Рейган (1911-2004 рр.) — президент США в 1981-1989 рр. З 14 років Рональд допомагав родині, працюючи влітку. У роки «великої депресії» Рональду доводилося мити посуд у їдальні, бути тренером із плавання, працювати рятувальником. У 1932 р., закінчивши коледж, Рейган став популярним спортивним коментатором. Як голлівудський кіноактор, знявся більш як у 50 стрічках. У роки Другої світової війни його приписали до установи, що готувала навчальні фільми на замовлення Повітряних сил. З 1947 р. він керував гільдією кіноакторів, працював у компанії «Дженерал електрик», радіокоментатором, а також на телебаченні. У 1962 р. Рейган став членом Республіканської партії, і вже в 1966 р. його обрали губернатором штату Каліфорнія. З третьої спроби, у 1980 р., Рейган став лідером республіканців. Того ж року він переміг на виборах президента США.

Терміни і поняття

Неолібералізм (або «сучасний лібералізм») — ідеологія, що базується на постулатах:

1) ринок є найефективнішою формою господарювання;

2) учасникам господарської діяльності має бути забезпечена максимальна свобода.

У рамках курсу «рейганоміки» передбачалося:

скорочення податків для бізнесу;
обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм;
розширення свободи підприємництва;
проведення твердої кредитно-фінансової політики.

Р. Рейган орієнтувався на середній клас, тобто більшість американців, і прагнув активізувати їхню підприємницьку діяльність. Рейганові вдалося зупинити економічну кризу, що забезпечило йому перемогу на чергових президентських виборах у 1984 р.

У цілому «рейганоміка» мала позитивні наслідки:

впроваджено ресурсозбереження, зменшилося споживання нафти, газу, сталі, чавуну тощо;
за менших витрат відбулося досягнення вищої ефективності суспільної праці (10 корів у фермерському господарстві почали давати стільки молока, скільки раніше отримували від 100 корів);
зросли особисті доходи американців, що означало розширення ринку для збуту американських товарів;
удвічі скоротилося безробіття;
стабілізувався курс долара відносно валют інших країн.

Однак найголовнішим результатом «рейганоміки» стала трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне з раціональним розв’язанням багатьох соціальних проблем.

5. ТЕТЧЕРИЗМ

5.1. Британські консерватори й політика неоконсерватизму

Наприкінці 1970-х років, коли при владі перебували лейбористи, Велику Британію почали називати «хворою людиною Європи»: продукція державного сектору, що розширювався, не могла успішно конкурувати на світовому ринку; колосальні витрати на соціальні програми призвели до появи в суспільстві тенденцій до «утриманства»; розвалилася британська колоніальна імперія.

На парламентських виборах 1979 р. перемогли консерватори. Главою британського уряду вперше стала жінка — Маргарет Тетчер.

Особа в історії

Маргарет Гільда Тетчер (Робертс) (1925-2013 рр.) — прем’єр-міністерка Великої Британії в 1979-1990 рр. Навчаючись на хімічному факультеті Оксфордського університету, занурилася в роботу студентської асоціації Консервативної партії, згодом стала її президентом. У 1951 р. М. Робертс вийшла заміж за заможного бізнесмена Деніса Тетчера. Згодом Маргарет закінчила юридичний факультет в Оксфорді й професійно зайнялася політикою. У 1970-1974 рр. Тетчер обіймала посаду міністра освіти і науки, а в 1975-му стала лідером консерваторів. М. Тетчер виявила себе прихильницею консервативних поглядів, людиною з твердим характером, через що британці назвали її «залізною леді». Р. Рейган називав її «великою жінкою — державним діячем світу».

З 1979 р., моменту вступу М. Тетчер на посаду прем’єр-міністра, у Великій Британії настала «епоха неоконсерватизму», що тривала 11 років, до 1990 р. Основні положення неоконсервативної програми Тетчер і засновану на ній внутрішню політику її уряду згодом назвали «тетчеризмом» — британським різновидом неоконсерватизму, що базувався на ідеалах вільного ринку та сильної державної влади.

На думку британських неоконсерваторів, західному суспільству необхідно було зміцнити основи, властиві колись «старому порядку»: родину, традиційну освіту, християнську релігію, засновану на ній мораль. Неоконсерватори вважали, що благоденства для всіх досягти неможливо в принципі. Тому бідність, на їхню думку, непереможна, як і смерть. Держава спільно з благодійними організаціями повинна піклуватися тільки про тих, хто не в змозі подбати про себе сам (особи з інвалідністю, самотні літні люди, діти, які залишилися без родини). Для всіх інших держава повинна створювати такі умови, у яких кожна людина одержала б максимальні можливості виявити себе, зважаючи на її працьовитість, цілеспрямованість, освіту, заповзятливість.

Маргарет Тетчер: велика історія. 5 канал, 14.04.2013

«Тетчеризм-терапія»: рецепти експрем’єра Британії. Euronews (українською), 09.04.2013 р.

На основі принципів «тетчеризму» уряд визначив основні напрями внутрішньої і соціально-економічної політики:

• Податкова політика мала сприяти створенню бездефіцитного бюджету і, одночасно, заохочувати приватне підприємництво. З цією метою податки на прибуток скорочувалися майже на 12 млрд дол.

• Денаціоналізація і приватизація.

• Фінансова підтримка держави лише рентабельних і наукоємних підприємств.

• Пільги підприємцям, які впроваджували новітні технології.

• Заохочення і створення «здорової конкуренції».

• Акцент на розвиток дрібного і середнього бізнесу.

• Захист ТНК, у яких британський капітал відігравав важливу роль.

• Комерціалізація систем освіти й охорони здоров’я, розпродаж муніципального житла.

• Звуження прав профспілок на оголошення страйків.

З 1983 р. у країні розпочалося економічне піднесення. Ефективність виробництва у Британії стала найвищою у світі.

Серйозним випробуванням для глави уряду став воєнний конфлікт з Аргентиною у 1982 р. щодо Фолклендських островів. Блискавична реакція на дії аргентинських військ і вдале завершення операції підвищили рейтинг консерваторів. На виборах 1983 і 1987 рр. Консервативна партія здобула переконливу перемогу.

У 1990 р. М. Тетчер вирішила піти у відставку. Лідером партії та прем’єр-міністром Великої Британії став Дж. Мейджор.

5.2. Зміна урядів та стабільність британського суспільства

На парламентських виборах у 1997 р. консерватори зазнали поразки. До влади прийшла партія лейбористів, а її лідер Ентоні (Тоні) Блер став наймолодшим прем’єр-міністром країни за останні 200 років. Уряд Т. Блера провів соціальні реформи, залагодив конфлікт у Північній Ірландії, знизив податки. Соціально-економічне піднесення Британії сприяло перемозі лейбористів на парламентських виборах 2001 та 2005 рр. У 2007—2010 рр. наступником Т. Блера на посаді прем’єра був Гордон Браун.

Правління консерваторів відновилося в Британії у 2010 р. Новий прем’єр Девід Камерон позиціонував себе як прибічник тетчеризму, виступав за відкритість ринків, та водночас проти поглиблення євроінтеграції. Д. Камерон вважав, що політика державного мультикультуралізму у Великій Британії провалилася і мусульманське населення країни має бути краще інтегровано у суспільство.

На референдумі в червні 2016 р. 51,9 % британців проголосували за вихід Великої Британії з Євросоюзу (брекзит). Девід Камерон подав у відставку. Новим прем’єр-міністром Сполученого Королівства стала Тереза Мей — друга в історії жінка (після Маргарет Тетчер) на цій посаді. У 2019 р., коли Тереза Мей визнала провал у плануванні чітких кроків виходу Британії з ЄС, вона подала у відставку. Новим прем’єр-міністром від консервативної партії став Борис Джонсон.

Особа в історії

Борис Джонсон — прем’єр-міністр Великої Британії у 2019-2022 рр. Народився 19 червня 1964 р. в Нью-Йорку, де працював його батько. Після здобуття вищої освіти в Оксфорді працював журналістом у газетах. У 2001 р. розпочав свою політичну кар’єру. Був обраний членом Палати громад британського парламенту від консерваторів, у 2008-2016 рр. — мер Лондона. У 2016-2018 рр. працював міністром закордонних справ Великої Британії. Різко критикував агресивну політику В. Путіна, засуджував анексію Криму. Після обрання на посаду прем’єр-міністра Сполученого Королівства у 2019 р. активно працював над реалізацією рішення референдуму про вихід Великої Британії з Євросоюзу, що й відбулося у січні 2020 р. Політик був і залишається надійним другом України у її боротьби проти російської агресії. У 2022 р. Б. Джонсону оголосили вотум недовіри. Після відставки він продовжує займатися політикою, сприяє допомозі України.

Проблеми. Пошуки. Проєкти

Розробіть проєкт «Моральна та правова відповідальність політичних лідерів», проаналізувавши випадки відставки / імпічменту голів урядів країн та їх значення для основ правової держави. Зіставте приклади відставки голів держав у країнах Заходу та країнах, що розвиваються.

Подробиці

• Після перемоги на виборах мера Лондона Б. Джонсон на роботу їздив на велосипеді.

• Він був скептиком щодо до антиковідних вакцин, поки сам не захворів на Covid-19, і лікарі дивом врятували йому життя.

• Джонсон є багатодітним батьком.

• Є чимало міфів про незвичну зачіску Б. Джонсона. Дехто вважає, що політик навмисно скуйовджує своє волосся безпосередньо перед виходом у світ. Його колеги жартують, що він розчісує волосся повітряною кулькою.

• Приводом до відставки Б. Джонсона стали таємні багатолюдні вечірки під час пандемії коронавірусу і порушення правил «карантину», які ним же були запропоновані. Крім того, Б. Джонсона критикували за призначення на політичну посаду скомпрометованого політика.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Велика Британія рішуче виступила проти агресії. У квітні 2022 р. Б. Джонсон заявив, що в разі використання Росією зброї масового ураження проти України, Британія може завдати ядерного удару у відповідь. Британія відіграла особливу роль у навчанні українських військовослужбовців, поставці військової допомоги Україні, її економічній та дипломатичній підтримці.

Після відставки Б. Джонсона прем’єр-міністром стала Ліз Трасс, яка перебувала на цій посаді лише 45 днів.

З жовтня 2022 р. до липня 2024 р. посаду прем’єр-міністра посів консерватор Ріші Сунак, який має індійське етнічне коріння. Як і його попередники, Р. Сунак активно підтримував Україну.

У липні 2024 р. 14-річному перебуванню консерваторів при владі завершилося. На позачергових парламентських виборах тріумфально перемогли лейбористи, отримавши 411 із 650 місць у Палаті громад, що визначає уряд Великої Британії. Новим прем’єр-міністром став лідер лейбористів Кір Стармер. Зміни у внутрішній політиці торкнулися економіки, системи охорони здоров’я й питань незаконної міграції. Щодо зовнішньої політики К. Стармер заявив, що його уряд має намір збільшити обсяги допомоги Україні у боротьбі з російською агресією. Спадкоємність у цьому пов’язана з незмінними демократичними, ліберальними цінностями, на яких базується британська демократія.

Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії

Історичний анекдот

У садівника з Англії запитали, що треба зробити, аби виростити традиційно бездоганний англійський газон. «Це дуже просто, — відповів садівник. — Слід посіяти траву, а коли вона підросте — постригти її. Коли вона знову підросте, ще раз постригти її, і ще знову й знову. І так протягом 400 років».

6. СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

6.1. Сутність соціального ринкового господарства

Терміни і поняття

Соціальне ринкове господарство — такий устрій соціально-економічного та політичного життя країни, за якого свобода ринку поєднується із принципом соціального вирівнювання — перерозподілу державою доходів на користь непрацездатних і малозабезпечених.

Держава в соціальному ринковому господарстві виконує функції:

контролює правила вільної конкуренції та ціноутворення;
проводить антимонопольну політику;
гарантує та охороняє приватну власність;
здійснює активну соціальну політику.

Соціальне вирівнювання держава здійснює через перерозподіл доходів за допомогою високих податків, соціальних виплат непрацездатним і малозабезпеченим, надання пільг. Кінцевою метою побудови соціально орієнтованої ринкової економіки є згладжування негативних рис ринкового господарювання і забезпечення високого рівня добробуту для більшості членів суспільства.

6.2. Шведська соціальна модель

Понад п’ять десятиліть (з 1932-го до кінця 1980-х років) у Швеції владарювали соціал-демократи. Термін «шведська соціальна модель» з’явився в наукових публікаціях наприкінці 60-х років XX ст., коли іноземні спостерігачі та дослідники почали відмічати вдале поєднання в країні швидкого економічного зростання та відносної соціальної безконфліктності в суспільстві.

Шведська модель дістала умовну назву «демократичний соціалізм». Згідно з ідеологією шведських соціал-демократів, держава поступово стає більш демократичною, низка її функцій відмирає і відбувається процес зближення класів. Кожний громадянин має рівні можливості в житті суспільства, що спрямоване на розвиток особистості. Досягнення цієї рівності забезпечує держава через надання безоплатних або дешевих послуг у найважливіших сферах. Йдеться про систему сімейної допомоги дітям, безкоштовну шкільну освіту та харчування, забезпечення людей у старості, надання помешкання. Було сформовано єдину систему охорони здоров’я, освіти і пенсійного забезпечення, широку мережу дитячих садків і шкіл.

«Шведську модель» інколи називають «скандинавською моделлю», тому що її основні ідеї і принципи намагаються втілити не тільки у Швеції, а й у Норвегії, Фінляндії, Данії тощо. На фото Її Королівська Високість принцеса Данії Мері везе своїх дітей — принца і принцесу — до дитячого садка

• Зверніть увагу на одяг членів королівської родини, наявність охорони, та висловіть свої думки щодо фото.

До початку повномасштабної війни РФ проти України у 2022 р. Швеція не входила до жодного військового блоку, сповідуючи політику активного нейтралітету. Проте загроза російської агресії спонукала країну до інтеграції з блоком НАТО.

6.3. Сучасні проблеми зменшення соціальної нерівності

Попри зусилля щодо поширення ідей і практики соціального ринкового господарства, соціальна нерівність у світі посилюється.

Навіть у такій соціально орієнтованій країні, як Німеччина, рівень соціальної нерівності повернувся до періоду Першої світової війни. Сьогодні верхні 10 % суспільства мають 40 % національного багатства, а на нижні 50 % припадає лише 17 % — як і 100 років тому.

Особливо сильно рівень нерівності (як доходів, так і статків) зріс за останні 30 років. Так, верхні 10 % суспільства присвоюють собі 37 % національного багатства в Європі, у Китаї — 41 %, і ще більше в Росії — 46 %. Пошуки кращих моделей соціально-економічного розвитку ставлять питання вибору перед Україною та іншими країнами, які намагаються подолати складні економічні та соціально-політичні проблеми.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

І. Систематизуємо нову інформацію

1. Визначте чинники виникнення транснаціональних корпорацій. Назвіть відомі вам ТНК та їхні торговельні марки.
2. Які зміни спричинила НТР у праці людини й у вимогах до людини?
3. Що передбачала програма «рейганоміки» у США?
4. Схарактеризуйте наслідки реалізації «рейганоміки».
5. Чому М. Тетчер називають «залізною леді»?
6. Назвіть передумови й основні напрями «тетчеризму».
7. Якими були результати політики консерваторів на чолі з М. Тетчер?
8. Що спільного було в політиці «рейганоміки» та «тетчеризму»?
9. Схарактеризуйте сутність шведської соціальної моделі.
10. Поясніть терміни і поняття: транснаціональна корпорація, науково-технічна революція, неоконсерватизм, неолібералізм, рейганоміка, тетчеризм, соціальне ринкове господарство.

ІІ. Обговорюємо в групі

1. Проаналізуйте позитивні й негативні наслідки діяльності ТНК.
2. Рональд Рейган любив розповідати анекдоти про життя в СССР. Знайдіть приклади таких анекдотів і висловіть припущення, чому президент США розповідав їх американській аудиторії.
3. Чи є перспективи у шведської соціальної моделі у світі та в Україні?

Пам’ятник Рональду Рейгану в Будапешті, встановлений у 2011 році

ІІІ. Мислимо творчо й самостійно

1. Визначте недоліки соціального ринкового господарства.
2. Зважаючи на демократичні зміни політичних лідерів у Великій Британії, складіть стислу інформаційну довідку про прем’єр-міністрів країни протягом останніх п’яти років за планом: ім’я; роки перебування на вищій посаді; партійна належність; головні напрями діяльності у внутрішній та зовнішній політиці; політика щодо України.
3. Уявіть, що ви є одним / однією із згаданих у тексті параграфа політичних лідерів. Створіть передвиборчий агітаційний постер за планом: проблеми, які вважаєте за потрібне вирішити, та способи їх розв’язання.

ВАЖЛИВІ ДАТИ

1981-1989 рр. — президентство Р. Рейгана; час «рейганоміки»

1979-1990 рр. — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з М. Тетчер; час «тетчеризму»

1994 р. — створення Світової організації торгівлі (СОТ)