Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Щупак (2024)

РЕГІОНАЛЬНІ ВІЙНИ

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Шановні одинадцятикласники й одинадцятикласниці!

Вітаємо вас із початком нового навчального року, яким завершується вивчення шкільного курсу історії. Але ваше навчання триватиме все життя. Тому ми сподіваємось, що цей підручник не тільки надаватиме інформацію, а й спонукатиме до роздумів, генерації ваших власних ідей і думок.

Історія визначає сьогодення і майбутнє, демонструє взаємозв’язок і взаємозалежність подій та явищ у світі, у нашій країні, у нас самих. Особливо це стосується подій новітньої історії — від середини XX ст. до наших днів, розгляду яких присвячений цей підручник. Він побудований відповідно до нової програми з історії, що спрямована не на механічне запам’ятовування фактів, а на їхній аналіз та формування тих компетентностей, які знадобляться вам у житті. Саме це передбачено концепцією «Нової української школи». Розгортання у 2022 р. повномасштабної війни Росії проти України робить особливо актуальними багато подій новітньої історії, які позначилися на нашому сьогоденні.

На початку кожної теми наведені основні вимоги навчальної програми (2022 р.), тобто ті завдання, які ви спільно з учителем будете виконувати під час вивчення історії. Це допоможе вам зорієнтуватись у тому, чого конкретно ви маєте навчитись, які компетенції здобути.

Звертаємо вашу увагу на особливості викладу тексту, який має чітку структуру. Саме на візуальну, зорову пам’ять варто спиратися під час роботи з підручником. Тому ми пропонуємо певну систему виділення шрифтом і кольором головних думок, фактів, понять тощо.

Зверніть увагу на те, як у підручнику подається визначення понять. Складні поняття треба не зазубрювати, а розуміти, тому ми намагаємось продемонструвати логіку тлумачення понять.

У книжці використовуються загальноприйняті скорочення (лат. — латинська, англ. — англійська, фр. — французька тощо).

Найважливіші дати (наприклад, 24 жовтня 1945 р.) виділені кольором.

Історичні карти в підручнику висвітлюють основні події та явища кожної з поданих тем.

Ілюстрації не лише унаочнюють текст, а й надають нову важливу інформацію та сприяють обговоренню питань у групах. Зверніть увагу на карикатури та плакати, які відображають певні події та демонструють ставлення людей до них, їхні почуття та емоції. Для кращого відчуття духу епохи в багатьох параграфах ми розміщаємо новий елемент — історичні анекдоти.

Відповідно до вимог програми з історії, у рубриці «Терміни і поняття» наведені пояснення основних понять. Рубрика «Особа в історії» допоможе вам у формуванні судження про політичну діяльність відомих історичних постатей.

Рубрики «Слово політика», «Особлива думка», «Історичний анекдот», «Подробиці», «Актуальна інформація» та інші адресовані всім, хто цікавиться історією. А історичні деталі, приклади дають можливість «оживити» події минулого та зробити їх яскравішими для вашої уяви.

Найважливіші історичні документи подані у рубриці «Свідчать документи». У рубриці «Проблеми. Пошуки. Проєкти» пропонуються творчі завдання практичного спрямування. Їх виконання передбачає аналіз не тільки матеріалу підручника, а й додаткової інформації; організацію роботи в групах.

Розміщені у підручнику карти сприятимуть формуванню ваших просторових уявлень про історичні події.

Запитання й завдання як репродуктивного, так і творчого характеру спрямовані на різні види систематизації навчального матеріалу, самостійну роботу в групі, розуміння та усвідомлення вами історичного матеріалу.

Творчі завдання потребують не тільки засвоєння навчального матеріалу курсу всесвітньої історії, а й загальної обізнаності в сучасних питаннях соціально-економічного й політичного розвитку країн, вироблення вмінь застосовувати здобуті під час вивчення історії знання для аналізу історичних проблем і явищ сьогодення.

Деякі запитання мають «провокативний», неоднозначний характер. Вони важливі для організації дискусії в класі та формування вашої власної оцінки складних історичних подій і явищ, для розуміння зв’язку навчального матеріалу з життям, з теперішніми суспільно-політичними, економічними, культурними подіями, морально-етичними явищами.

У сьогоднішню інформаційну добу не можна собі уявити навчання без використання інтернету та ІТ-технологій. QR-коди, подані в підручнику, можна сканувати вашим смартфоном або планшетом та отримати ДОДАТКОВІ відео-, аудіоматеріали. Це матеріали з відповідних тем, які дібрано з вільних джерел. Для використання інформації через QR-код необхідно зробити таке:

1) зайти на своєму пристрої в PlayMarket або AppStore й завантажити застосунок для сканування QR (якщо немає вбудованого QR-сканера);

2) відкрити QR-сканер, дозволити йому використовувати камеру вашого смартфона (або планшета), навести камеру на QR-код, помістивши його в зазначені рамки на екрані;

3) після сканування QR-коду обрати дію «Перейти на сайт».

Як влаштований Європейський Союз? BBC News Україна, 23.02.2016 р.

У підручнику ми пропонуємо і завдання, пов’язані з використанням ШІ (штучного інтелекту). Виконання деяких завдань потребує елементарних знань англійської мови, що є природним в сучасному інформаційному просторі.

Отже, перед вами — підручник, який стане вашим надійним помічником у вивченні історії, у самостійній роботі. Хоча це, звичайно, не може замінити живого слова Вашого Вчителя.

Бажаємо вам успіхів у навчанні, нових відкриттів в історії та в собі!

Розділ 1. Облаштування повоєнного світу

Шановні учні й учениці, після вивчення матеріалу цього розділу ви здобудете певні знання та навички, і кожен з вас буде

ЗНАТИ:

час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО й ОВД.

РОЗУМІТИ:

поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;
характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;
мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;
вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;
значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

УМІТИ:

встановлювати послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»;
використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;
встановлювати причини та наслідки розв’язування «холодної війни».

§ 1. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин

1. ЗМІНИ У СВІТІ ВНАСЛІДОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Друга світова війна стала найбільшою катастрофою в історії людства, призвела до величезних людських втрат та гуманітарної катастрофи, економічної розрухи багатьох країн. Голокост та інші злочини проти людяності продемонстрували знецінення людського життя та руйнацію тих цінностей, на яких базувалася цивілізація. Людство намагалося винести уроки з цієї страшної світової катастрофи.

Проте суперечності між країнами-переможницями у війні зумовлювали загострення старих і виникнення нових конфліктів. Війна спричинила докорінні зміни в розстановці сил на міжнародній арені.

Найпотужнішою в економічному плані державою світу стали США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, зміцнили свої позиції світового кредитора. Сполучені Штати вирізнялися стабільною демократичною системою.

Фрагмент відео «Кількість загиблих у Другій світовій війні» («The Fallen of World War II», 2015 р.)

• Подивіться відео та визначте, які країни зазнали найбільших втрат у Другій світовій війні та чим це було зумовлено; якими були особливості Другої світової війни.

У СССР перемога у війні призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму. Совєтські громадяни не отримали волі й демократії та опинилися в ізоляції від світу.

Послабились у світі позиції Великої Британії й особливо Франції, яку великою державою в післявоєнний період вважали більше за традицією. До числа великих держав почали зараховувати й Китай.

Водночас у Німеччині, Італії та Японії, що зазнали нищівної воєнно-політичної поразки в роки війни, швидкими темпами почав здійснюватися перехід від тоталітаризму до демократії.

Після закінчення війни СССР і США стали «наддержавами» (з огляду на наявність величезного військового потенціалу, зокрема і ядерної зброї). США підтримували країни, що поділяли демократичні цінності й принципи ринкової економіки, та антикомуністичні режими. Просовєтської політики дотримувалися країни Центральної і Південно-Східної Європи, а також деякі країни Азії, де утверджувалися моделі совєтського зразка, засновані на пануванні компартій.

2. РИСИ ЯЛТИНСЬКО-ПОТСДАМСЬКОЇ СИСТЕМИ

Терміни і поняття

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин — це позначення системи міжнародних відносин, закріпленої договорами та угодами Ялтинської і Потсдамської конференції. До основних рис системи можна віднести, зокрема:

встановлення «біполярного світу», тобто його розподіл на сфери впливу між двома «наддержавами» — США і СССР;
загострення протистояння між капіталістичним і соціалістичним таборами, початок «холодної війни», загроза прямого військового протистояння між СССР і США;
надзвичайна ідеологізованість міжнародних відносин.

2.1. Кримська конференція

На завершальному етапі війни країни-союзниці по антигітлерівській коаліції мали скоординувати свої дії щодо завершення війни та післявоєнного устрою світу. Для цього керівники СССР, США і Великої Британії зустрілися на Кримській (Ялтинській) конференції, що відбулася 4—11 лютого 1945 р. у Лівадійському палаці в Ялті. У ній взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, В. Черчилль, міністри закордонних справ трьох держав та інші члени делегацій. Серед іншого обговорювалися питання про повоєнний устрій Польщі та її кордони, про владу в Югославії після війни. Було вирішено скликати установчу конференцію у квітні 1945 р. у м. Сан-Франциско (США), на якій планувалось виробити статут Організації Об’єднаних Націй.

Кримська конференція

• Назвіть, кого з історичних осіб на фото ви можете впізнати.

2.2. Берлінська (Потсдамська) конференція

Переговори щодо післявоєнного устрою світу були продовжені на вищому рівні вже після перемоги над Німеччиною. 17 липня — 2 серпня 1945 р. у м. Потсдамі, біля Берліна, відбулася чергова конференція керівників СССР, США і Великої Британії. СССР представляв глава уряду Й. Сталін, США — Г. Трумен, який став президентом країни після смерті у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, Велику Британію — прем’єр-міністр В. Черчилль, якого 26 липня (після поразки консерваторів на виборах) змінив новий прем’єр-міністр К. Еттлі.

Було встановлено, що верховну владу в Німеччині здійснюватимуть головнокомандувачі окупаційних сил СССР, США, Великої Британії та Франції. У центрі уваги конференції була реалізація програми «чотирьох Д» — денацифікація, демілітаризація, демократизація та декартелізація Німеччини:

денацифікація політичного життя — розпуск нацистської партії та її філій, СС, гестапо, усіх нацистських військових і напіввійськових організацій; скасування всіх нацистських законів; засудження воєнних злочинів і злочинців; активних членів НСДАП знімали з відповідальних посад у громадських організаціях і на підприємствах;
демілітаризація — повне роззброєння Німеччини, ліквідація всієї військової промисловості чи встановлення контролю над нею;
демократизація системи правосуддя і місцевого самоврядування; німецькому народу надавалася можливість перебудувати життя на демократичній основі;
декартелізація — реструктуризація економіки, обмеження державою концентрації економічного потенціалу у вигляді картелів, синдикатів, трестів та інших видів монополістичних об’єднань.

Й. Сталін, Г. Трумен і К. Еттлі підтвердили право народів, які постраждали від німецької агресії, на одержання репарацій. Було вирішено розділити весь флот Німеччини нарівно між СССР, США і Великою Британією.

• Пригадайте визначення поняття «репарації». Чим репарації відрізняються від контрибуції?

Лідери трьох країн розглянули територіальні питання. Польщі передавали частину Східної Пруссії та територію колишнього «вільного міста Данциг» (Гданськ), Совєтському Союзу — м. Кенігсберг (Калінінград) і суміжну з ним територію Східної Пруссії.

Потсдамська конференція заснувала Раду міністрів закордонних справ п’яти держав (СССР, США, Великої Британії, Франції та Китаю), на яку поклали підготовку текстів мирних договорів з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією.

На конференції був підтверджений намір віддати під суд Міжнародного військового трибуналу головних воєнних злочинців.

У ході конференції була опублікована Декларація урядів США, Британії та Китаю з вимогою про беззаперечну капітуляцію Японії.

3. СТВОРЕННЯ ООН

3.1. На шляху створення ООН

Ліга Націй не змогла зберегти мир і з початком Другої світової війни припинила свою діяльність, а в 1946 р. була розпущена.

• Пригадайте, коли і у зв’язку з якими подіями була створена Ліга Націй.

Ще у 1943 р. представники США, СССР, Великої Британії та Китаю домовилися в Москві повернутися до ідеї створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). Через рік на конференції в Думбартон-Оксі (США) представники цих держав сформулювали основні принципи діяльності нової міжнародної організації. Конференція відкрилася у квітні 1945 р. у м. Сан-Франциско (США). 26 червня 1945 р. учасники конференції підписали Статут ООН (був ратифікований 24 жовтня 1945 р.). Спочатку до складу ООН увійшла 51 держава. З огляду на величезний внесок народів України і Білорусі в розгром нацизму та фашизму, Білоруська ССР і Українська ССР увійшли до складу ООН як держави-засновниці. Незалежність українського представництва була формальною, доки наша держава перебувала у складі СССР.

Поступово склад ООН розширився, її членами ставали і країни, що зазнали поразки в Другій світовій війні, і нові незалежні держави. На 2022 р. членами Організації Об’єднаних Націй є 193 держави світу.

3.2. Цілі ООН

Метою ООН є забезпечення миру, правопорядку і правосуддя на всіх континентах, відповідно до свого статуту.

Статутом ООН визначено такі цілі організації:

підтримувати міжнародний мир і безпеку;
розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправ’я і самовизначення народів;
здійснювати співробітництво задля розв’язання міжнародних проблем та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;
погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.

Діяльність організації ґрунтується на таких принципах:

суверенна рівність усіх держав-членів;
вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирним шляхом і в такий спосіб, щоб це не загрожувало миру, безпеці та справедливості;
утримання будь-якої держави від загрози силою або застосування сили проти інших держав;
надання державами-членами допомоги ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до Статуту, й утримання від допомоги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентивного або примусового характеру;
забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів;
невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави.

Історія створення ООН. Euronews (українською), 24.10.2015 р.

1. Які держави ратифікували Статут ООН і чому саме ця ратифікація стала датою заснування найбільшої міжнародної організації?
2. Які мови є офіційними в ООН і чим можна пояснити такий вибір?

3.3. Головні органи ООН

Генеральна Асамблея (ГА) є вищим органом ООН. У ній представлені всі держави-члени ООН. Кожна держава, незалежно від розмірів та кількості населення, має в ООН один голос. Щорічні сесії Генеральної Асамблеї ООН розглядають найважливіші міжнародні проблеми і виносять щодо них рекомендації. Рішення приймають простою більшістю, а з ключових питань — 2/3 голосів.

Рада Безпеки (РБ), за Статутом ООН, несе головну відповідальність за підтримку миру й безпеки. Рішення РБ є обов’язковими для виконання всіма державами-членами ООН. Вона може бути скликана в будь-який час, коли виникає загроза миру.

Обов’язки гарантів повоєнного миру взяли на себе держави-переможниці у війні, що стали постійними членами Ради Безпеки ООН: Велика Британія, Китай, СССР, США, Франція. Після розпаду Совєтського Союзу місце серед п’ятірки постійних членів Ради Безпеки успадкувала Росія. Сьогодні членами РБ є 15 держав: 5 постійних і 10 членів РБ обирають на кожні два роки Генеральною Асамблеєю ООН.

Принцип діяльності РБ в ухваленні рішень — одностайність усіх її постійних членів. Тобто кожна держава — постійний член РБ — має право вето на будь-яке рішення. Завдяки цьому, якщо одна з великих держав не згодна з рішенням Радбезу, світ не наражається на небезпеку політичної та воєнної конфронтації однієї групи провідних країн проти іншої. Водночас постійні члени РБ ООН, коли вбачають загрозу своїм інтересам, інколи зловживають правом вето, паралізуючи розв’язання важливих міжнародних проблем.

Актуальна інформація

ООН не встигає за змінами у світі. Так, Німеччина і Японія на момент створення ООН вважалися країнами-агресорами. Але тепер вони за рівнем економічної могутності, політичного впливу та за демократичним устроєм заслуговують на статус постійних членів РБ ООН. На представництво в РБ такого ж рівня претендують Індія, Бразилія та деякі інші країни. Крім того, останніми роками ООН виявилася неспроможною протидіяти агресії Російської Федерації (РФ). Росія цинічно використовує статус постійного члена РБ для «дипломатичного прикриття» повномасштабної війни проти України і намагання підірвати систему міжнародної безпеки.

• Сформулюйте своє ставлення до зазначених проблем.

Слово політика

Даля Грибаускайте (Президентка Литви в 2009—2019 рр.), з виступу на ГА ООН, 2017 р.

Майже в усіх великих кризах останнього десятиліття — від Сирії до України, від М’янми до Ємену — Рада Безпеки виявлялася не в змозі відіграти відповідну роль. Це траплялося через те, що держави не могли піднятися над своїми національними інтересами, використовували з метою обструкції своє право вето. Створений для протидії застосуванню зброї масового знищення Радбез не здатний зупинити диктаторів, які розробляють ядерну зброю і використовують хімічну зброю проти цивільних осіб у наших містах. Міжнародні установи слід удосконалити, щоб вони відповідали новим реаліям.

• Чи згодні ви з думкою політикині? Які нові аргументи на користь необхідності реорганізації ООН посилилися, на вашу думку, в останні роки?

У разі потреби Рада Безпеки може спрямовувати в район збройного конфлікту миротворчі сили. Операції ООН з підтримки миру сьогодні здійснюються на Близькому Сході, в Індії та Пакистані, на Кіпрі, у Косово, Західній Сахарі, Судані й інших країнах і регіонах.

Секретаріат та інші органи ООН. До системи ООН входять також Секретаріат (із січня 2017 р. Генеральним секретарем ООН є представник Португалії Антоніу Гутерреш), Економічна і соціальна рада, Міжнародний суд, а також Всесвітній банк реконструкції та розвитку (ВБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та ін. У рамках ООН діють Світова організація торгівлі (СОТ) і Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ).

Антоніу Гутерреш

3.4. ООН і Україна

Україна бере активну участь у діяльності ООН. Наша країна була обрана членом РБ ООН у 1948—1949, 1984—1985, 2000—2001 і 2016—2017 рр., що свідчить про визнання внеску України у справу зміцнення міжнародного миру. Україна є активним учасником миротворчих операцій ООН. Перше завдання з відновлення миру під егідою ООН українські бійці виконували на території колишньої Югославії в 1992—1995 рр. З 1992 р. в міжнародних операціях взяли участь понад 45 тис. миротворців з України, більш як 50 українців віддали своє життя за підтримку миру у світі.

Україна закликає ООН протидіяти агресії Росії. У Генасамблеї ООН з 2014 р. було ухвалено низку відповідних резолюцій.

• Березень 2014 р.: Генасамблея ухвалила резолюцію, в якій підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України та не визнала проведений Росією в Криму псевдореферендум.

• Березень 2022 р.: на екстреній сесії Генеральної Асамблеї, скликаної Радою Безпеки, прийнято резолюцію, що засуджує російське вторгнення в Україну і закликає Москву негайно вивести всі війська з України.

• Жовтень 2022 р.: Генасамблея засудила російські «референдуми» на тимчасово окупованих територіях України і знову закликала РФ вивести війська.

• Листопад 2022 р.: у прийнятій Генасамблеєю резолюції підтверджується, що РФ має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права, а також має відшкодувати Україні збитки, завдані вторгненням.

• Лютий 2023 р.: Генасамблея схвалила проєкт резолюції із закликом до РФ зупинити бойові дії та вивести свої війська з України.

Також резолюція підтримала основні положення запропонованої Президентом В. Зеленським «української формули миру».

Свідчать документи

Основні положення української «формули миру»

1. Радіаційна та ядерна безпека.
2. Продовольча безпека.
3. Енергетична безпека.
4. Звільнення всіх полонених та депортованих.
5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
6. Виведення російських військ та припинення бойових дій.
7. Повернення справедливості.
8. Протидія екоциду.
9. Недопущення ескалації.
10. Фіксація закінчення війни.

• Проаналізуйте основні положення української «формули миру» та визначте її значення для України та усього світу. Як ви думаєте, чому цей документ підтримали й ті країни, які поки не долучилися до однозначного засудження російської агресії?

4. «ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ» (1948 р.) І МІЖНАРОДНІ ПАКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ (1966 р.)

Враховуючи уроки Другої світової війни, Голокосту та інших геноцидів, 9 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН у Парижі одностайно ухвалила резолюцію № 250, відому як Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього («Конвенція про геноцид»). Конвенція набула чинності 12 січня 1951 р. Вона вперше дала правове визначення геноциду та обумовила покарання за нього; її ратифікували більше 150 держав світу (для України набрала чинності у 1955 р.).

• Пригадайте визначення поняття «геноцид». Наведіть відомі вам приклади геноцидів в історії XX ст.

Проблеми. Пошуки. Проєкти

Використовуючи навчальні матеріали курсу історії для 10 класу, цей підручник для 11 класу та додаткові матеріали, розробіть проєкт «Геноциди новітньої доби». Доберіть для порівняльного аналізу 2-3 приклади геноциду в ХХ-ХХІ ст. Зверніть увагу на передумови (причини) геноцидів, реакцію світу на геноцид, форми рятування людей від знищення.

Подробиці

Термін «геноцид» уперше вжив Рафаель Лемкін, польський юрист єврейського походження, який здобув вищу освіту у Львові. Розробляючи концепцію геноциду, він вивчав Вірменський геноцид 1915 р., Голодомор українського народу 1932-1933 рр., Голокост. Проте зусиллями совєтської делегації з остаточної редакції Конвенції про геноцид було видалено згадку про Голодомор і спосіб здійснення цього геноциду.

10 грудня 1948 р. була прийнята Загальна декларація прав людини. Вона проголошувала право людини на життя, житло, працю, волю; рівність усіх людей перед законом; виключала будь-які форми дискримінації. Положення Декларації лягли в основу всіх конституцій демократичних держав.

16 грудня 1966 р., на підставі ідей і норм Загальної декларації прав людини, Генеральна Асамблея ООН ухвалила Міжнародні пакти про права людини.

До них належать Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Україна підписала пакти в 1968 р., ратифікувала — у 1973 р.

Перший пакт зобов’язує держави захищати такі права людини: на працю, справедливі та сприятливі умови праці; на відпочинок; на оплачувану відпустку; на достатній життєвий рівень; на створення професійних спілок; на страйки; на соціальне забезпечення; на освіту; на захист сім’ї, матері та дитини; на найвищий рівень фізичного та психічного здоров’я; на участь у культурному житті та користування результатами наукового прогресу.

Другий пакт зобов’язує учасників гарантувати своїм громадянам такі права: на життя, свободу, недоторканність особи; на процесуальні та судові гарантії, зокрема й недопущення свавільних арештів і позбавлення свободи інакше, ніж на основі закону. Пакт забороняє втручатися в особисте й сімейне життя, порушувати недоторканність житла, таємницю кореспонденції, посягати на честь і репутацію; захищає права на свободу думки, совісті та релігії, на мирні збори і свободу асоціацій, участь в управлінні державою та ін.

Пакти зобов’язують учасників уживати заходів для забезпечення прав людини незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного та соціального походження, майнового стану. Україна є стороною всіх основних документів ООН з прав людини.

Ухвалення цих документів наблизило людство до утвердження загальнолюдських цінностей, які стали орієнтиром для багатьох країн і народів. Водночас воєнні злочини російського режиму та його армії в ході повномасштабної війни проти України, теракти ХАМАСу проти Ізраїлю, підтримка тероризму Іраном та інші важкі випробування ставлять людство перед важким вибором шляхів відновлення міжнародного права, відстоювання загальнолюдських цінностей.

Слово політика

Фолькер Тюрк, Голова ООН з питань прав людини, заява від 19 грудня 2023 р.

Ф. Тюрк заявив, що його офіс підтвердив 10 тис. випадків смертей серед цивільного населення з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р., але справжня кількість, ймовірно, набагато більша. За його словами, більшість мирних жителів загинули біля лінії фронту в Донецьку, Харкові, Херсоні та Запоріжжі, але також є значні втрати через російські ракетні обстріли українських міст. Тюрк сказав, що його офіс задокументував випадки свавільного затримання та насильницького зникнення в районах, окупованих російськими військами, і що правозахисники ООН не мали доступу до військовополонених, яких там утримували.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

І. Систематизуємо нову інформацію

1. Які питання обговорювалися на Кримській (Ялтинській) конференції?
2. Назвіть основні рішення Потсдамської (Берлінської) конференції.
3. Розкрийте зміст програми «чотирьох Д» у Німеччині.
4. З якою метою створили ООН?
5. Визначте основні етапи створення ООН.
6. Назвіть основні цілі та принципи ООН.
7. Схарактеризуйте структуру ООН і назвіть її головні органи.
8. Який спеціалізований орган ООН несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки?
9. Схарактеризуйте діяльність України в ООН.
10. Назвіть основні права людини, визначені міжнародними пактами.
11. Покажіть на карті країни-постійні члени РБ ООН.

ІІ. Обговорюємо в групі

1. Визначте, як після Другої світової війни змінилася роль у світі СССР, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії, Китаю.
2. Чи вважаєте ви, що ООН у наші дні переживає кризу та потребує реформування? Запропонуйте свої ідеї щодо реформування ООН.

ІІІ. Мислимо творчо й самостійно

1. Назвіть основні підсумки Другої світової війни. Які, на вашу думку, уроки повинно було винести людство з її історії?
2. Якою ви бачите свою власну роль у боротьбі за дотримання прав людини?

ВАЖЛИВІ ДАТИ

1944 р. — створення Світового банку

4-11 лютого 1945 р. — Ялтинська конференція

17 липня — 2 серпня 1945 р. — Потсдамська конференція

24 жовтня 1945 р. — ратифікація статуту ООН; утворення ООН

1945 р. — створення ЮНЕСКО

1948 р. — ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

1948 р. — ухвалення Загальної декларації прав людини