Підручник по Всесвітній історії. 7 клас. Щупак - Нова програма

ШАНОВНІ СЕМИКЛАСНИКИ!

Кожному з вас відомі історії про сміливих вікінгів і відважних рицарів, могутніх королів і загадкових учених-алхіміків. У фільмах, книжках, комп’ютерних іграх ви зустрічалися з таємницями середньовічних замків і бібліотек, величчю християнських храмів і мусульманських мечетей. Усе це стосується світу Середньовіччя, який відображений на сторінках цього підручника.

Ви вже маєте досвід роботи з підручником історії, коли в шостому класі вивчали Стародавній світ. Тому сподіваємося, що під час роботи з цією книжкою у вас не виникатиме труднощів. Натомість буде задоволення від пізнання захоплюючого світу історії.

У підручнику, який ви зараз читаєте, є свої особливості змісту.

Передусім ми прагнули показати зв’язок подій минулого із сьогоденням адже історія живе поруч із нами. Тому в ілюстраціях подій, що відбувалися в епоху Середньовіччя, відтворено їхні сліди, які залишилися до сьогодні. Згадуючи тодішні міста, ми наводимо їхні теперішні назви й інформуємо, які з них є столицями сучасних держав. Народи та їхні мови, країни та географічні назви, література та мистецтво Середньовіччя є частиною нашого теперішнього життя, про що ви пересвідчитеся, навчаючись за цим підручником.

Описуючи історії інших країн, важливо простежити їхній взаємозв’язок з подіями в Україні. Адже слов’янські предки українців брали участь у міжнародній торгівлі й війнах, у господарських зв’язках і культурному обміні. Доля слов’ян на українській землі перетиналася з діяннями правителів європейських країн та азійських народів. Тому, наприклад, говорячи про середньовічні замки, ми згадуємо їх в англійському Лідсі та в українському місті Кам’янець-Подільському, показуємо міськуратушу в австрійському Відні та в Чернівцях, що на Буковині, тощо. Декому з вас пощастило жити в місцях, пов’язаних із цікавими подіями середньовічного минулого. Тож ви зможете доповнити текст підручника тими відомостями, про які змогли дізнатися від своїх рідних, з книжок чи експозицій місцевих музеїв.

Як працювати з підручником

Підручник — це не просто книжка для читання, а й особливий інструмент для навчання, яким треба правильно користуватися. Ви вже знаєте, як читати основний текст підручника, як працювати з історичними документами й картами, відповідати на запитання після параграфа.

Навчальний матеріал нашого підручника розподілений на теми (мандрівки) й параграфи, у кожному з яких для зручності виділені окремі пункти.

Деякі теми шкільна програма рекомендує вивчати через практичні заняття. Вони передбачають самостійну роботу учнів над ілюстраціями, текстом підручника й додатковим матеріалом, який можна знайти в бібліотеці та в інтернет-мережі. Ваш учитель історії на практичних заняттях виступатиме як консультант.

Певні параграфи чи окремі частини (пункти) параграфів учитель порадить вам опрацювати самостійно.

Перед кожним новим параграфом наведено запитання та завдання на повторення вивченого вами раніше. Вони допоможуть пригадати те, що полегшить вам ознайомлення з новим матеріалом.

Важливі поняття та нові слова, які треба зрозуміти й запам'ятати, виділено в спеціальних «записках з монеткою» поряд із основним текстом. Усі ці поняття зібрані також у словнику, вміщеному вкінці підручника.

Дати для запам’ятовування, які допоможуть вам зрозуміти історію, виділені в тексті. Вони також повторюються після кожного параграфа і подані на прикінцевих сторінках підручника.

У рубриці «Мовою документів» наведено відомості з історичних джерел, які доповнюють карти ну подій Середньовіччя. Учитель історії допоможе вам навчитися критично оцінювати ці документи.

Зверніть увагу на рубрику підручника під назвою «Жива історія: документи, особистості, цікаві подробиці». Тут подано невеличкі фрагменти історичних документів і думки вчених, історичні цікавинки й легенди. Наведені в цій рубриці історичні подробиці «оживляють» зміст, наповнюють його цікавими і важливими деталями.

Варто уважно переглядати ілюстрації підручника, які не просто доповнюють текст, ай подають пізнавальну інформацію. Запитання до деяких ілюстрацій та інших рубрик підручника допоможуть вам помітити важливі ознаки, характерні для історичних подій та явищ, спонукатимуть вас до роздумів, аналітичного й творчого мислення.

Звичайно, історичну книжку не можна уявити без карт, які є і в цьому підручнику. Для виконання деяких завдань вам знадобляться і шкільні атласи з історії.

Запитання і завдання після кожного параграфа спрямовані на систематизацію нового матеріалу, який ви вивчили на уроці. Певні питання варто обговорити з однокласниками, розділившись на групи. Складніші — потребуватимуть вашої творчої роботи, використання додаткової інформації. Ці питання передбачені насамперед для тих, хто особливо цікавиться історією.

Отже, пропонуємо вам поринути у світ Середньовіччя. Це не тільки важливо для розуміння сьогодення, а й неймовірно цікаво.

Бажаємо вам успіхів!

Шановні вчителі, звертаємо Вашу увагу на те, що з огляду на надзвичайну актуальність знання учнями історичного матеріалу щодо Польщі, Росії та інших найближчих сусідів України, в підручнику більш детально розглянуто певні теми:

§ 27. Польське королівство. Велике князівство Литовське;

§ 28. Угорське та Чеське королівства. Гуситські війни;

§ 29. Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка;

§ 30. Московська держава. Іван III (пропонуємо об’єднати цей параграф з § 31 — практичним заняттям «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій»).

Матеріал деяких параграфів пропонуємо розглянути на одному уроці: §1 і §2; §12 і §13; §15 і §16. У § 33 підручника об’єднано матеріал з історії середньовічних Індії та Китаю. За такого планування залишається 5 годин для уроків узагальнення та тематичного контролю відповідно до програми.

Повторення і вступ

Запрошуємо до історичної мандрівки у часі і просторі

• Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу

• Середньовіччя як епоха розвитку людства

§ 1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНА СПАДЩИНА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Пригадайте, коли, на думку вчених, з’явилася людина сучасного типу. Які заняття людей виникли у стародавні часи? Що означають поняття: «релігія», «мистецтво», «античність»?

НАДБАННЯ ДАВНІХ ЧАСІВ. У шостому класі ви ознайомилися з першою частиною всесвітньої історії — історією Стародавнього світу. Як ви вже знаєте, це — найдовший відрізок історії людства, від появи людини на Землі і формування первісного суспільства до утворення перших державу Межиріччі та Єгипті, історії стародавніх цивілізацій Єгипту, Індії, Китаю, Греції, Риму. Ви пам’ятаєте, чим відрізнялися родинні відносини, господарство, суспільство, релігія стародавніх держав.

Цивілізація (від лат. civilis — громадянський, державний) — це:

1) рівень матеріальних, технічних, духовних досягнень тієї чи іншої групи народів або країн на певному етапі розвитку;

2) тип культури групи народів та країн, що склався історично, на певній території, у певних хронологічних межах.

Саме в період історії Стародавнього світу з’явилися мистецтво й релігія, людина почала займатися скотарством, землеробством, ремеслом і торгівлею.

Відбулися зміни у способі життя й побуті людей: у них з’явилося більше часу для творчості. Стародавній світ дав людству унікальні пам’ятки архітектури й скульптури, живопису та поезії. Кожна культурна людина сьогодні має знати біблійні історії, грецькі міфи та латинські вислови, без чого багато творів мистецтва будуть незрозумілими, а духовний світ людини стане біднішим.

Грецькі боги біля фонтана в садах Версаля. Робота художника Жана Котеля

Яких давньогрецьких богів ви пам’ятаєте? Які латинські вислови використовуєте? Які цивілізацій ні досягнення Стародавньої Греції і Стародавнього Риму вважаєте найважливішими?

Таємна вечеря. Фреска художника Леонардо да Вінчі

Який біблійний сюжет відображено на картині? Кого з біблійних персонажів ви впізнаєте? Як зобразив їх художник?

Я ЦЕ ЗНАЮ

1. Як ви розумієте вислів: «Незворушний, мов Сфінкс»?

2. Яке значення має вислів: «Гудить, немов Єрихонська труба»?

3. Де виникло поняття «демократія»? Яке його значення?

4. Хто і за яких умов промовив фразу: «Рубікон перейдено»? На позначення чого ми вживаємо цей вислів сьогодні?

5. Які сучасні мови мають коріння в санскриті?

6. Що символізує гармонія Ян та Інь?

Дати відповіді на деякі запитання вам допоможуть малюнки-підказки:

УРОКИ ІСТОPIЇ. Історія багато чому навчила людей. У людства зародилися нові ідеї щодо устрою нашого світу, про закони природи й про те, яким має бути щасливе суспільство.

Історію Стародавнього світу відокремлюють від наших днів сотні й тисячі років, але її героїчні сторінки і сьогодні надихають народи в їхній боротьбі за волю та справедливість, багата культурна спадщина є основою для національного й культурного відродження. Проте, на жаль, є чимало прикладів того, як деякі безвідповідальні люди чи жорстокі диктатори намагалися використовувати історію для обману, виправдання свого панування, насильства й гноблення, або навіть для знищення цілих народів. У старших класах ви вивчатимете, як у ХХ ст. німецькі нацисти на чолі з Гітлером розробили теорію, за якою вони проголосили себе спадкоємцями аріїв та носіями культури стародавніх римлян і північних вікінгів одночасно, натомість євреїв, слов’ян та інші народи вважали неповноцінними.

Важливо пам’ятати, що у кожного народу є своя унікальна та цікава історія, історичні герої та культурні досягнення, якими варто пишатися. Проте досі трапляються ненаукові фантазії та перекручені факти, спроби представити історію саме свого народу як найдавнішу, найціннішу або таку, яка нібито надає право на вищість по відношенню до інших народів. Непоодинокими є приклади, коли намагаються принизити й спотворити історію та культуру народів. Такі спроби, урешті-решт, можуть призвести до війн, заподіяти багато лиха й завдати страждань людям. Запобігти цьому — одне з найважливіших завдань історичної науки. Аналіз минулого дає змогу уникнути помилок у майбутньому. Це — урок, який кожен із нас зобов’язаний засвоїти.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Осягнути історію людства дає змогу уявна картина прискорення історичного розвитку. Уявімо собі всю історію людства — близько 2 млн 600 тис. років — як марафонську дистанцію завдовжки 42 км 195 м. Якщо припустити, що за допомогою фантастичної машини часу її долає бігун, то протягом значного історичного періоду відбуватиметься дуже мало змін. Лише на 26-му км первісну темряву розсіє вогонь, яким почав користуватись пітекантроп. Тільки на 41-му км марафонець помітить перші пастки для тварин, зроблені неандертальцями. Кроманьйонець з луком і стрілами з’явиться біля бігової доріжки, коли до фінішу лишатиметься близько 650 м. Лише за 74 м до кінця дистанції бігун побачить єгипетські піраміди. За 44 м до фінішу уздовж бігової доріжки почнуть шикуватися римські легіони, які розсіються через 20 м (понад 1160 років), коли Рим впав під натиском варварів. За 7,5 м до завершення бігу промайне фігура сивого старця — Леонардо да Вінчі. Менш як за 3,5 м до кінця дистанції марафонець почує гуркіт першої залізниці. І лише за 86 см — за мить до фінішу — в небо злетить перший космічний корабель.

Історія Стародавнього світу пов’язана і з історією слов’янських народів, історією України та інших країн. Адже саме з Візантії — спадкоємиці Римської держави — поширилося на Русі християнство. З Візантії прийшло кириличне письмо, яким ми користуємося сьогодні. Звідти ж — багато культурних традицій, що сприяли формуванню у Східній Європі православної християнської цивілізації, до якої належить і сучасна Україна.

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Дайте визначення поняття «цивілізація».

2. Назвіть центри найдавніших цивілізацій. Охарактеризуйте їхні здобутки.

3. Пригадайте назви най більших держав Стародавнього Сходу.

4. Які події історії Стародавнього світу відбувалися на теренах сучасної України?

Мислю творчо і самостійно:

5. Як ви розумієте вислів: «Прискорення історичного розвитку»? Поясніть на прикладі історії своєї родини.

Обговоріть у групі:

6. Чому знання історії та культури Стародавнього світу важливе для сучасної людини?

7. Які, на вашу думку, досягнення людства Стародавнього світу мають найбільше значення в теперішні часи?