Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Сорочинська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 11. «Весна народів» 1848-1849 рр.

Пригадайте:

Хто прийшов до влади у Франції в результаті Липневої революції 1830 р.?

1. Революція 1848 р. у Франції

У другій половині 40-х рр. XIX ст. у Європі населення стрімко зростало, і багато країн зіткнулися з браком продовольства. У 1847-1848 рр. картоплю, яка у багатьох регіонах була основним продуктом харчування, вразила хвороба, внаслідок якої пропало близько 90 % врожаю. Через несприятливі погодні умови врожай пшениці теж був поганим. Як наслідок ціни на продовольство дуже виросли, а в деяких європейських регіонах розпочався голод.

Крім того, у 1846-1847 рр. світ охопила економічна криза, пов’язана з перевиробництвом. Стали закриватися фабрики та заводи, почали зростати ціни. Значно збільшилася кількість безробітних, життя яких ускладнювалося високими цінами на продукти харчування.

Перший «реформістський бенкет» у Шато-Руже, 7 липня 1847. Ілюстрація з книги Еліаса Реньйо «Французька революція — історія восьми років (1840-1848 рр.). Том 2», 1860 р.

У Франції до цієї ситуації додалася ще й тривала політична криза. Правління короля Луї Філіпа не влаштовувало ані лібералів, які вимагали реформи виборчого законодавства, ані тих, хто бажав повернення попередньої династії — Бурбонів, ані тих, хто прагнув відновити французьку імперію, як за часів Наполеона. Загальне обурення викликали хабарництво та скандали, пов’язані зі зловживанням своїм становищем членів королівської родини. Проте уряд ігнорував народне невдоволення.

Орас Верне. «Барикада на вулиці Софлот в Парижі 24 червня 1848 р.», 1848-1849 рр.

Заможні прибічники виборчої реформи стали влаштовувати в Парижі спеціальні «реформістські бенкети», де обговорювали проєкти змін виборчої системи, а також критикували уряд. Ясна річ, це не викликало захоплення у чинної влади. Черговий бенкет, призначений на 22 лютого 1848 р., вона безпідставно заборонила, чим обурила парижан, які вважали, що їх було позбавлено права мирно збиратися. Це стало приводом до масового повстання у Парижі. Наляканий Луї Філіп оголосив про згоду виконати вимоги повстанців, однак це їх не задовольнило.

Анрі Фелікс Емануель Філіпото. «Ламартін перед ратушею Парижа відхиляє червоний прапор 25 лютого 1848 року», друга пол. XIX ст.

Письменник Альфонс Ламартін заявив, що червоний прапор (який раніше використовували якобінці, а також на той час був символом соціалізму, який вважався вкрай радикальним рухом) символізує «кров і терор», тому прапором нової ліберальної республіканської Франції має бути триколор

24 лютого 1848 р. повстанці оточили королівський палац Тюїльрі й стали вимагати зречення короля. На їхню сторону почали переходити і солдати. Луї Філіп був змушений зректися престолу й втекти до Англії, а наступного дня, 25 лютого 1848 р., у Франції було проголошено Другу республіку. Події лютого 1848 р., що призвели до повалення Липневої монархії та встановлення республіки, називають Лютневою революцією.

У республіканській Франції було скасовано дворянські титули, запроваджено свободу друку, політичних зборів. 4 листопада 1848 р. було схвалено Конституцію Другої республіки, за якою законодавча влада надавалася парламенту — Національним зборам, а виконавча — президенту республіки, який керував діяльністю міністрів. Конституція закріплювала загальне виборче право для всіх чоловіків від 21 року.

У грудні 1848 р. відбулися перші вибори президента республіки. Перемогу на них здобув 40-річний Луї Наполеон Бонапарт (1808-1873) — племінник Наполеона І. Він отримав три чверті (75 %) всіх голосів виборців. Вони вірили, що Луї Наполеон відновить велич країни і водночас буде піклуватися про потреби пересічних французів.

• Назвіть принципову, на вашу думку, відмінність між Францією часів Липневої монархії та періоду Другої республіки.

• У 1848 р. було проголошено Другу республіку; вкажіть, коли існувала Перша республіка.

2. Революція 1848 р. в Німеччині

Події Лютневої революції у Франції мали великий вплив на німецькі землі. 1-5 березня 1848 р. у Бадені, Вюртемберзі, Саксонії та інших німецьких державах відбувалися зібрання здебільшого студентів та інтелектуалів, які вимагали демократичних свобод і скликання загальнонімецького парламенту для вирішення питання об’єднання країни.

Особливо бурхливо події розвивалися у столиці Пруссії Берліні. 18 березня 1848 р. армія почала розстрілювати демонстрантів. Повстанці зазнали суттєвих втрат, але король Фрідріх Вільгельм IV наказав вивести війська з Берліна і заявив про намір розпочати демократичні перетворення. Він скасував цензуру й оголосив про скликання парламенту. Щоправда, жодних важливих рішень цей парламент ухвалити не встиг, а наступного року король його розпустив. Події березня 1848 р. у Берліні отримали назву «Березнева революція».

18 травня 1848 р. у Франкфурті-на-Майні над конституцією об’єднаної Німеччини розпочав роботу перший загальнонімецький парламент. Він схвалив Імперську Конституцію, яка передбачала створення Німецької імперії, куди мала увійти і Австрія. 29 дрібних та середніх німецьких держав визнали цю Конституцію, але великі німецькі держави — Австрія, Баварія, Саксонія — відхилили її. Прусський король, якому Франкфуртський парламент запропонував імператорський титул, відмовився від нього, не вважаючи, що простолюд (парламент) може дарувати йому титул. Таким чином, найбільші політичні сили Німеччини не підтримали конституційний рух, а ідея того, що народ може бути джерелом влади, не була втілена у життя. У 1849 р. Франкфуртський парламент було силою розігнано.

Об’єднання Німеччини парламентським шляхом, через волевиявлення народу, в роки революції 1848-1849 рр. зазнало поразки, проте Франкфуртський парламент вважається першим в історії загальнонімецьким законодавчим органом. Крім того, у ході революції на німецьких землях, згідно із сучасними дослідженнями, було зруйновано рештки феодальних порядків, з’явилося публічне судочинство, завдяки скасуванню цензури розквітла преса. Отже, для німецьких земель події «весни народів» мали далекосяжні наслідки.

Невідомий автор. «На берлінських барикадах, 19 березня 1848», 1848-1850 рр.

• З якою метою було скликано Франкфуртський парламент?

Робота з джерелами

Зі спогадів очевидця про події на вулицях Берліна 18 березня 1848 р.

Неначе вихор промайнув містом й земля розверзлася під ногами. Люди розбирали бруківку, спустошували магазини зброї, вривалися до будинків, витягували звідти ломи і сокири... 12 барикад виросли на Кенігштрассе; брички, омнібуси, мішки вовни, колоди, перевернуті водоколонки перетворилися на міцні, майстерно складені барикади. На дахах з’явилися люди. Вони з цеглинами в руках очікували солдатів. Під тиском натовпу зброярі віддали на вулиці усю свою зброю. Усі озброїлися вилами, мечами, списами, пістолетами, кілками; хлопчаки вривалися до будинків й піднімали на дахи великі корзини з камінням.

1. Які висновки про ситуацію в Берліні в цей день ви можете зробити на підставі свідчень їх очевидця?

3. Революція в Австрії

Революція в Парижі сколихнула і Відень. 13 березня 1848 р. в австрійській столиці відбулися народні виступи проти влади Меттерніха та з вимогами свобод. Імператор Фердинанд І під тиском віденців відправив канцлера Клеменса Меттерніха у відставку, пообіцяв скликати парламент і схвалити конституцію.

Конституція Австрійської імперії, оприлюднена 25 квітня 1848 р., проголошувала свободу слова, друку, зборів і відповідальність уряду перед парламентом (рейхстагом). Вища виконавча влада залишалася в імператора. Це влаштовувало більшість революціонерів.

15-26 травня 1848 р. в столиці відбулися нові революційні виступи. Імператор з урядом утекли з Відня. Фердинанд І був змушений надати повстанцям письмову згоду на запровадження загального виборчого права. Революційні виступи охопили слов’янські землі у складі імперії — Чехію, Галичину, Буковину, Закарпаття, Словаччину, Воєводину, Хорватію.

Невідомий автор. «Національна гвардія на площі Ам Хоф у Відні у 1848», 1849 р. Фердинанд І дозволив створення на території імперії так званих «національних гвардій», що мали бути «обороною конституційного монарха, запорукою конституції і законів».

Наприкінці листопада 1848 р. Фердинанд І зрікся престолу. Новим імператором став його 18-річний племінник Франц Йосиф I (1848-1916). Він відмовився від поступок, зроблених його попередником. 7 березня 1849 р. він розпустив парламент і призупинив дію конституції. Революція в Австрії завершилася поразкою.

• Пригадайте, хто такий Клеменс Меттерніх. Чому, на вашу думку, австрійці прагнули його відставки?

4. Революція в Угорщині

Угорська революція розпочалася 15 березня 1848 р. виступами, очолюваними поетом Шандором Петефі. Вони вимагали надання угорцям громадянських прав і свобод, створення власного самостійного уряду.

17 березня 1848 р. було сформовано перший національний угорський уряд. Одним із його перших заходів стала аграрна реформа, за якою скасовувалася панщина, а селяни ставали власниками третини оброблюваної землі. Проте угорський уряд відмовився розглядати питання про національні права неугорських народів — закарпатських русинів, сербів, хорватів та ін. Тому вони залишалися прибічниками австрійської влади.

Погруддя Шандора Петефі в Києві. Сучасний вигляд

У вересні 1848 р. хорватська армія Йосипа Єлачича за наказом австрійського імператора розгорнула воєнні дії проти Угорщини, проте угорці розбили його війська. Після того імператор Фердинанд скасував усі рішення угорського сейму й оголосив про перетворення Угорського королівства на провінцію імперії.

14 квітня 1849 р. угорський сейм проголосив незалежність Угорщини та позбавив династію Габсбургів права керувати країною. Правителем-президентом Угорщини було обрано Лайоша Кошута (1802-1894).

Йозеф Карой. «Портрет Лайоша Кошута», 1842 р.

Австрійський імператор Франц-Йосиф звернувся до російського імператора Миколи І за допомогою у придушенні угорського повстання. Внаслідок російської військової інтервенції угорська армія 13 серпня 1849 р. капітулювала. Розпочалися жорстокі розправи з учасниками революції. Повсюди відбувалися страти. Так революція в Угорщині завершилася поразкою.

• Чому на території Угорщини неугорські народи лишалися прибічниками австрійської влади?

Йокай Мор, Шандор Броді та Віктор Ракоші. «Наслідки бомбардування будинків на набережній Дунаю у Пешті 1849 р. Генці», 1898

Генріх Генці був генералом угорського походження в австрійській армії. У квітні 1849 р. він, перебуваючи у замку в Буді, наказав обстріляти житлові будинки на іншому березі Дунаю для того, щоб зламати моральний дух революціонерів і відвадити їх від спроб штурму Буди

• Поміркуйте, яким могло бути ставлення угорців до вчинку Генці? А як його мала оцінити австрійська влада? Свою думку обґрунтуйте.

• Кого у 1849 р. було обрано президентом Угорщини?

5. Революція в Італії

«Весна народів» прокотилася й італійськими землями. Повстання спалахнули в Палермо (Сицилія), Папській області, Тоскані, Сардинському королівстві, Мілані (Ломбардія), Венеції (Ломбардо-Венеція). Повстанці вимагали отримання конституції, створення парламентів, проведення загальних виборів, а також об’єднання Італії.

Патріотичне піднесення, яке охопило Італію, спонукало короля Сардинії (П’ємонту) Карла Альберта 24 березня 1848 р. оголосити війну Австрійській імперії. Завдяки цьому він збирався приєднати звільнену від австрійців Ломбардо-Венецію. Однак наприкінці липня австрійці завдали поразки сардинській армії та відновили свою владу над Північною Італією.

Бальдазаре Верацці. «П’ять днів Мілана, 18-22 березня 1848», бл. 1886 р. Після п’яти днів дуже важких боїв повстанці, озброєні та захищені барикадами, зуміли звільнити місто від австрійських військ

У середині листопада 1848 р. спалахнуло народне повстання в Римі. Папа Пій IX був змушений погодитися на скликання Установчих зборів. 9 лютого 1849 р. вони позбавили папу світської влади та проголосили Римську республіку. У березні 1849 р. воєнні дії проти Австрії відновив сардинський король. Проте вже через десять днів його армію було розгромлено. Після цього Карл Альберт зрікся влади на користь свого сина. Новий король Сардинії — Віктор Еммануїл II (1820-1878) уклав угоду з австрійцями, відмовившись від претензій на Ломбардію та Венецію.

Невідомий автор. «Повстання в Палермо», XIX ст. В Італії «весна народів» розпочалася 12 січня 1848 р. з повстання у Палермо (Сардинське королівство)

Король Сардинії Карл Альберт погодився надати конституцію. Вона отримала назву Альбертинський статут і в італійських землях стала єдиним здобутком «весни народів», який зберігся після її придушення. Згодом, у 1861 р., статут став першою конституцією вже об’єднаної Італії

Австрійська армія взяла в облогу Венецію та рушила до Рима, де 9 лютого 1849 р. було проголошено Римську республіку. Австрійські, французькі та неаполітанські війська два місяці тримали Рим в облозі.

З липня 1849 р. Установчі збори в Римі затвердили Конституцію Римської республіки, а ввечері того ж дня французи захопили місто. Останнім осередком боротьби залишалася Венеція, узята австрійцями в облогу. 22 серпня 1849 р. захисники міста капітулювали. Із загибеллю Венеціанської республіки завершилася «весна народів» в Італії. Переможці розгорнули переслідування колишніх революціонерів.

• Як революція 1848-1849 рр. відбувалася на італійських землях? Якими були її здобутки?

Джордж Томас Гаусман. «Ґарібальді під час облоги Рима», бл. 1850 р.

На картині зображено Джузеппе Ґарібальді (у білому), який захищає Рим від французької облоги під час існування Римської республіки (1849). Саме Ґарібальді запропонував римлянам проголосити республіку. Під тиском французьких військ Ґарібальді із соратниками був змушений покинути Рим; до міста повернулася папська влада

Вітторіо Емануеле Брессанін. Деталь фрески у вежі Сан-Мартіно-делла-Батталья зі сценою битви при Сан-Мартіно, що зображає поранених у боях з австрійцями захисників Венеційської республіки, 1880-1893 рр.

Георг Декер. «Портрет фельдмаршала Йоганна Йозефа Венцеля, графа Радецького фон Радеца», бл. 1850 р.

У битві під Наваррою 23 березня 1849 р. австрійські війська під командуванням Йозефа Радецького завдали вирішальної поразки військам Сардинського королівства. Внаслідок цього в Італії було придушено «весну народів», а Австрія повернула собі у володіння її північні землі. На честь тріумфального повернення Радецького до Відня композитор Йоганн Штраус написав свій знаменитий «Марш Радецького»

Робота з джерелами

Зі спогадів діяча італійського «Рісорджименто» Феліче Орсіні про вплив звільнення Мілана на події в Італії

У цей час придушений гул, схожий на той, який сповіщає про наближення виверження Везувію, лунав з усіх кінців півострова. Загальним бажанням стала національна незалежність...

Після повідомлень про революцію в Мілані Італію охопило полум’я. «На війну! До табору!» — такі заклики можна було почути звідусіль. Молоді дівчата оперезували мечем своїх коханих і виряджали їх з побажанням божої допомоги, пророкуючи їм перемогу над чужинцями. Юнаки залишали свою службу й домашній затишок для того, щоб іти на допомогу співвітчизникам виганяти остогидлих австрійців за Альпи...

Країна, яку століттями тримали в рабстві, що не знала військової науки, роз’єднана, зневажена іноземцями, одним ударом розбила свої ланцюги й кинула їх в обличчя ворога-іноземця, забувши про внутрішні чвари, відкинувши традиційні забобони, рушила на війну із закликом: «Свобода, незалежність, єдність!»

1. Про що повідомляє автор документа?

2. Які висновки можна зробити за ним про вплив революції 1848-1849 рр. на формування національної свідомості італійців?

3. Яким є ставлення автора до подій, про які він розповідає? Свою позицію обґрунтуйте.

Цікаво знати

«Весна народів» зачепила майже всю Європу, за винятком Російської імперії, Швейцарії та Великої Британії. Не всюди вона завершилася поразкою. Так, у Данії, де панувала абсолютна монархія, король Фредерік VII, який не мав особливих політичних талантів, у березні 1848 р. легко погодився схвалити конституцію, за переказами, прокоментувавши це словами: «Тепер я зможу довше спати вранці».

• Як ви розумієте слова короля? Що для монарха означало схвалення у країні конституції?

Закріплення знань, умінь та навичок

1. Революційні події у якій країні вважаються першопочатком «весни народів»?

2. Коли та за яких обставин у Франції було встановлено Другу республіку?

3. Якою мала бути форма державного устрою об’єднаної Німеччини за конституцією, розробленою Франкфуртським парламентом?

4. Як розгорталися події «весни народів» в Угорщині? Поміркуйте, чому Російська імперія втрутилася до них. Якими, на вашу думку, були причини поразки революції в Угорщині?

5. Назвіть народи, для яких революція 1848-1849 рр. була спробою об’єднання в єдині національні держави. Чи була ця спроба успішною?

6. Обговоріть у малих групах, як ви розумієте термін «весна народів» та чому, на вашу думку, революція 1848-1849 рр. отримала таку назву.

7. Розгляньте представлений у цій темі підручника ілюстративний матеріал. У яких країнах революціонери активно використовували прапори, які тепер ми знаємо як національні? Як це допомагає охарактеризувати «весну народів»?

8. Складіть таблицю «Революції 1848-1849 рр. у Європі».

Країна

Основні події

Основні діячі

Результати революції

Особливості та наслідки

Об’єднайтеся у малі групи і порівняйте революції 1848-1849 рр. У Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії за їхніми завданнями і результатами. Що було між ними спільного і відмінного?

9. З курсу історії України ви вже знаєте про «весну народів» на українських землях. Порівняйте час розгортання, вимоги, з якими виступали революціонери, перебіг та наслідки, зробіть висновки про спільне та відмінне у революції 1848-1849 рр. на території України та інших європейських країн.

Тим часом в Україні

2 травня 1848 р. — створення Головної Руської ради (ГРР).

1848-1851 рр. — існування ГРР.

1848 р. — скасування в Австрії панщини, зокрема в Галичині, Буковині та Закарпатті.

1848 р. — повстання Лук’яна Кобилиці на Буковині.

1850 р. — створення на Закарпатті «Руського дистрикту».