Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Сорочинська

§ 24. Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів

За цим параграфом ви зможете:

  • прослідкувати різні види взаємодії людини та природи;
  • дізнатися, як історично складалися стосунки людини та довкілля;
  • сформувати власне ставлення до того, як людина може впливати на природу.

Пригадайте!

  • 1. Що позначає термін «природа»?
  • 2. Які способи захисту природи вам відомі?

1. Людина і довкілля

Ви вже знаєте, що людина — теж частина живої природи. Із природного середовища людина отримує кисень для дихання, воду та їжу. Щоб облаштувати своє життя, вона використовує величезний обсяг природних ресурсів. Наприклад, люди видобувають вугілля, яке взимку використовують для обігріву будинків, добувають руди, з яких виплавляють метал, — а для його виплавки також потрібне вугілля; нафту, яку переробляють на пальне для автомобілів та іншого транспорту, а також з неї виготовляють пластмаси. Проте ресурси планети не безмежні, і раніше чи пізніше перед людством постане питання, як виживати в умовах їхньої нестачі. Тому і зараз вчені-природодослідники та природозахисники шукають способи, як ощадливо використовувати природні багатства.

Довкілля — також природне середовище; вся жива та нежива природа на Землі.

Тривалий час виживання людини та людських спільнот залежало від того, наскільки вони зуміють пристосуватися до природних умов. У попередніх параграфах підручника ви вже знайомилися з тим, як це робили людиноподібні істоти та перші люди. Так було і надалі: люди облаштовували своє життя залежно від того, що їм могла запропонувати природа. Наприклад, основою раціону людей, що жили на морських узбережжях, були (а подекуди і залишаються) риба та морепродукти, у регіонах, де ґрунти надто бідні, щоб займатися землеробством, — полювання та скотарство. У національних кухнях таких народів, наприклад казахській і монгольській, і досі основу становлять страви із м’яса. Скотарі часто були кочівниками — вони не жили на одному місці, а постійно пересувалися у пошуках нових пасовищ для своїх кіз, овець, коней тощо. Землероби теж пристосовуються до природних умов, вирощуючи ті рослини, які найкраще ростуть у конкретній місцевості.

Випасання овець у Карпатах

Народ, відомий як «болотні араби», що живуть на болотистих берегах річок Тигр та Євфрат, споконвіку будують свої житла з єдиного доступного тут матеріалу — очерету, а пересуваються на човнах

Чим зумовлений саме такий спосіб життя місцевого населення?

Житла, які люди традиційно зводять у різних куточках світу, також можуть бути прикладом такого пристосування до природних умов. Їх будували з тих матеріалів, які можна було знайти поблизу: у лісових краях, наприклад, це була деревина.

Бедуїни — кочовий народ, що мешкає у пустелі Сахара та в пустельних регіонах Близького Сходу

Такі дерев’яні помешкання із земляними дахами зводили у середньовічній Північній Європі. Вони добре зберігали тепло та захищали від суворих вітрів

Українські землі — різноманітні за природними умовами та багаті на природні ресурси. Тому на них віками поруч мешкали землероби та скотарі, а в різних регіонах склалися свої традиції організації господарства.

І в давнину, й особливо у наш час люди не лише пристосовувалися до природних умов, а й змінювали світ навколо себе. Землероби перших цивілізацій прокопували канали та насипали дамби, щоби розділити річкову воду так, аби їхні посіви отримували достатньо вологи. Згодом, з розвитком технологій, люди навчилися робити дедалі більші дамби, греблі та канали, перегороджуючи широкі ріки та будуючи водні артерії між материками.

Наведіть відомі вам приклади пристосування людини до природних умов.

2. Екологічні проблеми в минулому й сучасності

Діяльність людини часто має незворотний вплив на довкілля, і нерідко буває так, що вона завдає їй шкоди. Так було з давніх-давен. Тисячі років тому територія сучасної Греції, острова Кіпр була вкрита густими лісами. У II тис. до н.е. на Кіпрі почали активно добувати мідь для виробництва бронзи, а на території Греції — олово та срібло. Добуту металеву руду переплавляли у зливки та готові вироби. Паливом для металургійних печей стала деревина. Ліси вирубували так активно, що за кілька століть від них залишилися тільки спогади, а зараз більшість туристів, що потрапляють до цих скелястих безлісих країв, і не здогадуються, що колись вони виглядали зовсім інакше. За тисячі років природа так і не змогла відновитися після втручання людини.

Екологія — наука, що вивчає взаємні зв’язки між живими організмами, у тому числі людиною, та довкіллям.

Давньоєгипетський канал та шадуф — механізм для підйому води з річки на поле

Суецький канал, побудований у XIX cт., з’єднує Середземне та Червоне моря і скорочує шлях із Європи до Азії. До його побудови кораблі, які прямували з європейських портів до, приміром, Індії, повинні були обпливти всю Африку

Дніпровські пороги на листівці 1915 р.

Гребля збудованої у 1930-х рр. Дніпровської гідроелектростанції, що перегороджує Дніпро й утворює Дніпровське водосховище площею 410 км2. Це водосховище затопило знамениті Дніпровські пороги

• Який, на вашу думку, вплив на довкілля — більше позитивний чи негативний — мають такі споруди?

У найвіддаленіших високогірних куточках Кіпру збереглися кедрові долини.

Острів Ельба поблизу Італії колись був вкритий густими лісами, доки тут приблизно у II ст. до н.е. племена лігурійців не відкрили багаті поклади заліза, для виплавки якого потрібна була деревина. Дим металургійних печей дав острову тогочасну назву — «Задимлений». Коли всі ліси були знищені, видобуток металу тут припинився.

• Яким зараз виглядає острів — вкритим лісами чи безлісим? Який висновок з цього можна зробити?

З моменту винайдення людиною землеробства 10-12 тис. років тому площі оброблюваних земель постійно зростають. Учені підрахували, що зараз майже 40 % земної поверхні використовуються у сільському господарстві. Це — колишні ліси, луги, степи, на яких у наш час або випасають худобу, або вирощують сільськогосподарські культури. Станом на 2018 р. було розорано близько 56 % території України. Це має багато негативних наслідків: багатьом рослинам та особливо тваринам немає де жити, хімічні речовини, які використовуються для обробітку посівів, отруюють землю, воду та повітря, а деякі сільськогосподарські культури виснажують землю.

Індустріальна частина міста

У XIX ст., коли почали масово будуватися заводи і фабрики, для роботи яких потрібно було спалювати вугілля, люди зіткнулися з проблемою інтенсивного забруднення повітря. Дим із фабричних та заводських труб утруднював дихання, ставав причиною хвороб, а кіптява забруднювала все довкола.

Робота з джерелами

Ще на початку XX ст. вчені відзначають шкоду надмірного розорювання земель. У 1919 р. природозахисник Георгій Бризгалін писав: «Проминуло тільки декілька років, і переможний рух хліборобів перетворив наші чудові степи на одноманітні, немов пустеля, лани».

• Як Г. Бризгалін оцінював стан української природи?

Розумний, раціональний підхід до ведення сільського господарства та використання його продукції міг би зменшити негативний вплив діяльності людини на довкілля, але поки що у багатьох країнах світу цьому не приділяють належної уваги.

Осушення земель

У 1960-х рр. на території українського Полісся розпочалися роботи з осушення боліт (меліорації). Тоді вважали, що це принесе користь, збільшивши площі приватних для обробітку угідь. У ті часи люди не замислювались над тим, що болота працюють як губка, накопичуючи воду та живлячи річки. Після меліорації на Поліссі почали пересихати річки та криниці, з’явилися пилові бурі, частішими стали пожежі.

Що вивчає наука екологія? Як ви розумієте термін «екологічні проблеми»? Наведіть приклади таких проблем.

Усе, що створила людина (міста, споруди, штучні водойми, сільськогосподарські угіддя тощо), скоріше за все, ніколи не зможе повернутися до свого першопочаткового вигляду. Тому зараз перед людством стоїть завдання як зменшити свій руйнівний вплив на довкілля та виправити свої помилки у взаємодії з природою.

Олешківські піски — найбільша європейська пустеля — розташовані на Півдні України. У своєму сучасному вигляді виникли внаслідок того, що завезені сюди на поч. XX ст. мільйони овець знищили трав’яний покрив. Це призвело до вивітрювання і руйнування ґрунтів

Цікаво знати

Люди здавна розуміли, що безконтрольна вирубка лісів у кінцевому підсумку зашкодить їм самим. Вже у середньовічній Франції існували закони, які забороняли надмірно вирубувати ліси. Це було пов’язано з тим, що раніше там століттями вирубували ліси для нових сільськогосподарських угідь, для виготовлення деревного вугілля, заради деревини. Це порушило природний баланс, стало причиною частих і сильних повеней, обвалів та зсувів.

Український вчений Володимир Вернадський досліджував зв’язки між людиною та довкіллям

Цікаво знати

Існує багато прикладів впливу людини на природу, що призвело до негативних наслідків, з якими людина виявилась нездатною впоратись. У XIX ст. європейські колоністи завезли до Австралії кролів. Тут вони почали надзвичайно швидко розмножуватись, оскільки не мали природних ворогів. Величезна кількість кролів поїдала траву, кущі, кору дерев, що завдало непоправної шкоди австралійській природі. Позбавлені трав’яного покриву ґрунти почали руйнуватися під дією вітрів, дощів, інших природних чинників. На фотографії — приклад такої ерозії (руйнування) ґрунту.

ВИСНОВКИ

• У всі часи людина в той чи інший спосіб взаємодіяла із природою.

• Людина виявилася здатною докорінно змінювати довкілля відповідно до своїх потреб.

• Наслідки людського втручання у природу нерідко бувають негативними і непередбачуваними. Тому сучасні люди повинні бути обачними і передбачати, чи не зашкодить довкіллю їхня діяльність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які види взаємодії людини та природи? Чи були, на вашу думку, такі періоди в історії людства, коли воно не шкодило довкіллю?

2. Щороку 21 березня або 22 квітня відзначають День Землі. До цього дня приурочують різноманітні заходи, що спонукають людей бути уважними та дбайливо ставитися до довкілля. Створіть плакат або листівку, присвячену цьому дню.

3. Висловіть свої припущення, як технічний поступ людства пов’язаний із тим впливом, який людина має на природу.

4. Як ви розумієте подане зображення? Який вплив людини на довкілля воно ілюструє?

5. Підготуйте повідомлення або презентацію про те, що кожен із нас може зробити для того, аби ощадливо використовувати природні багатства та якомога менше шкодити довкіллю.

6. Найбільш густозаселеним районом міста Нью-Йорк є острів Мангеттен. Зліва зображено, як він виглядав на початку XVII ст., коли там оселилися перші європейці, а справа — його сучасний вигляд. Враховуючи це порівняння, які висновки про вплив людини на природу можна зробити?