Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)

§ 2.2. Регуляція фізіологічних функцій

Good order results spontaneously when things are let alone.

Чжуан-цзи (369-286 до н. e.) — китайський філософ

Усвідомлюємо! Вислів «на трьох китах» є одним із відомих фразеологізмів української мови. Ще в середньовічних трактатах із географії землю зображували як плоский таріль, що лежить на спинах трьох велетенських китів, які плавають у безмежному океані. Вислів «три кити» вживають тоді, коли йдеться про основні засади чого-небудь. На яких трьох китах тримається регуляція функцій організму людини?

ЗМІСТ

Які особливості регуляції функцій організму людини?

Фізіологічними процесами (функціями) називають взаємоузгоджені та координовані процеси за участю біомолекул, клітин, тканин, органів і систем, що забезпечують здійснення життєвих функцій організму. Їх узгодженість — це результат регуляції функцій організму, що є складовою частиною загальної сукупності процесів саморегуляції. На рівні організму регуляція функцій здійснюється регуляторними системами — нервовою, ендокринною та імунною. Їх діяльність відрізняється природою та шляхами проведення сигналів, тривалістю впливів, але всі три механізми регуляції діють у тісному взаємозв’язку. Регуляція функцій людського організму має ряд особливостей, що пов’язані з біосоціальною природою людини, складністю головного мозку, життям у суспільстві, різноманітністю проявів поведінки.

Регуляція функцій організму
Нервова регуляція	Гуморальна регуляція	Імунна регуляція

Наші уявлення про регуляцію функцій у людини будуть однобічними, якщо не врахувати розумову діяльність як складову частину набутої поведінки. Саме доцільна поведінка, яка спрямовується свідомістю, є найбільш ефективною формою пристосування та одним із найефективніших механізмів підтримання гомеостазу.

Біологія + Подразливість • Тварини сприймають світло завдяки зоровим пігментам, а рослини — особливим речовинам у листках. Перша літера зображеної рослини допоможе вибрати варіант із назвою «зорових» фоторецепторів рослин:

А хлорофіли
Б каротиноїди
В гібереліни
Г ауксини
Д фітохроми

Які системи організму людини є регуляторними і чому?

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ — це сукупність органів, здатних здійснювати керівні впливи на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин. Ці системи мають особливості будови та функцій, що визначаються їх призначенням.

У регуляторних системах є центральні та периферійні осередки. У центральних органах формуються керівні команди, а периферійні органи забезпечують розподіл й передачу їх до робочих органів для виконання (принцип централізації). Для здійснення контролю за виконанням команд центральні органи регуляторних систем отримують зворотну інформацію від робочих органів. Цю особливість діяльності біологічних систем називають принципом зворотного зв’язку. Інформація від регуляторних систем по всьому організму передається у вигляді сигналів. Тому клітини таких систем мають здатність продукувати електричні імпульси та хімічні речовини, що будуть кодувати та поширювати інформацію. Регуляторні системи здійснюють регулювання функцій відповідно до змін зовнішнього чи внутрішнього середовища. Тому сигнали, що надсилаються до органів, мають або стимулювальний, або сповільнювальний характер (принцип подвійного впливу).

Такі особливості в організмі людини властиві трьом системам — нервовій, ендокринній та імунній. І саме вони є регуляторними системами нашого організму.

Які особливості типів регуляції функцій у людини?

Нервова регуляція — це тип регуляції функцій організму за участю нервових імпульсів, що передаються нервовими шляхами та мають спрямований короткочасний вплив. У людини нервова регуляція, як і в багатоклітинних тварин, має рефлекторний характер. Її основою є безумовні й умовні рефлекси, інстинкти та динамічні стереотипи, що разом із проявами розумової діяльності забезпечують регуляцію функцій на поведінковому рівні. Ускладнення нервової регуляції в людини пов’язане з розвитком вищих відділів ЦНС, а саме кори й підкірки головного мозку.

Гуморальна регуляція — це регуляція за допомогою хімічних сполук, що поширюються рідинами внутрішнього середовища для забезпечення тривалого та загального впливу на клітини, тканини й органи. Цей механізм регуляції є найдавнішим, тому регуляторні прояви мають вроджений характер. На життєві функції організму людини регулювальний вплив здійснюють такі речовини: гормони, нейрогормони, деякі неорганічні сполуки (наприклад, NO, СО₂). Центральною ланкою гуморальної регуляції (лат. humor — волога) є рідкі середовища: для більшості органів це кров, лімфа і тканинна рідина, а для головного та спинного мозку — спинномозкова рідина (ліквор). Особливістю гуморальної регуляції є контроль з боку гіпоталамуса. Ця структура головного мозку є вищим відділом регуляції функцій, пов’язаних із діяльністю всіх внутрішніх органів.

Імунна регуляція — це регуляція з допомогою хімічних сполук та клітин, що поширюються в організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини і органи. Імунну регуляцію в організмі забезпечують центральні органи (кістковий мозок, тимус) і периферійні (лімфовузли, апендикс), здатні реагувати на різні впливи, клітини, що запам’ятовують чужі білки. Органи імунної системи утворюють гормони (наприклад, тимозин), антитіла й клітини (наприклад, лімфоцити), що захищають внутрішнє середовище організму від впливів чужорідних речовин і клітин. Поширення речовин і клітин організмом відбувається за участю крові, лімфи та тканинної рідини. Імунні реакції можуть бути вродженими (стійкість проти захворювань, що проявляється одразу ж після народження) і набутими (стійкість до правця, що набувається після щеплення).

Коротко про головне

• РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ — сукупність процесів організму що забезпечують постійність внутрішнього середовища, узгодженість процесів життєдіяльності та пристосованість до умов середовища.

• Регуляторними системами організму людини є нервова, ендокринна та імунна, які мають: 1) центральні та периферійні відділи; 2) здатність продукувати керівні сигнали; 3) діяльність за принципом зворотного зв’язку; 4) подвійний спосіб регуляції.

• Регуляція функцій в організмі людини забезпечується нервовим, гуморальним та імунним типами регуляції, що тісно взаємопов’язані між собою.

Діяльність

Рівень «УСВІДОМЛЮЄМО»

Навчальне завдання. Які особливості відрізняють фізіологічну регуляцію? Опис із використанням, фрейму «Три кольори». РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ.

Розвивальне завдання. Які загальні принципи організації регуляторних систем? Інформаційно-пошукова вправа. Регуляторні системи організму людини.

Ціннісне завдання. Чи існує взаємозв’язок між різними механізмами координації процесів життєдіяльності? Вправа для сприймання. Як відбувається загоєння рани на руці?

Результат

Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)

• описує: особливості РЕГУЛЯЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

• формулює очікувані результати: для ІНФОРМУВАННЯ про регуляторні системи організму

• виявляє ставлення на рівні сприймання та висловлює міркування: про значущість знань регуляції функцій для розуміння свого ПРАВА НА ЖИТТЯ, права захищати своє життя і здоров’я

Саморозвиток

Самонавчання. Регулятивне завдання. Графічний організатор «Фрейм».

Самооцінювання. Завдання для розпізнавання. Регуляторні системи.