Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь (2025)
§ 13.5. Научіння. Розумова діяльність. Свідомість

Три шляхи ведуть до розуму: шлях роздумів — найшляхетнініший, шлях наслідування — найлегший, і шлях власного досвіду — найважчий.
Конфуцій (прибл. 551 — 479 р. до н. е.) — китайський філософ
Вступна вправа. Тест «Числовий ряд». Відшукайте закономірність у кожному з числових рядів:
- а) 1 4 9 16 ... ... 49 64 81;
- б) 8 12 10 16 12 ... ...;
- в) 24 22 19 15 ... ...

ЗМІСТ
Які є форми та види научіння людини?
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ — це способи накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини, крім цього механізму, існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.

Іл. 91. Научіння шляхом наслідування
Таблиця 29. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
|
Назва |
Суть |
|
І. Пасивні форми научіння — організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій |
|
|
1. Звикання (негативне научіння) |
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном) |
|
2. Закарбування (імпритинг) |
У кризові періоди розвитку міцно запам’ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим організму матері) |
|
3. Вироблення умовних рефлексів |
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина) |
|
II. Активні форми научіння — научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції |
|
|
1. Научіння шляхом спроб та помилок |
Научіння шляхом випадкового знаходження зв’язку подразника з реакцією (наприклад, уміння бігати на лижах потребує багато спроб) |
|
2. Наслідування |
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком) |
Закінчення табл. 29
|
III. Пізнавальні форми научіння — найскладніше научіння із застосуванням мислення |
|
|
1. Мимовільне (латентне) научіння |
Научіння, яке формує готовність до виконання дії (наприклад, зорові враження є основою для гарного сприйняття математичних дій) |
|
2. Миттєве научіння або осяяння (інсайт) |
Раптове знаходження рішення в певній ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики) |
|
3. Научіння шляхом міркувань |
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв’язування вправи) |
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої взаємодії вчителя й учня, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Біологія + ... • «Мауглі» — діти, які з раннього віку виховувалися тваринами: мавпами, ведмедями, вовками. Чому ті люди, які мешкали у тваринних спільнотах перші 5-6 років життя, практично не можуть стати повноправними членами суспільства?

Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ — діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями. У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона має простіший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за допомогою зору, слуху, нюху тощо. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки, як екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події), використання знарядь праці та складні системи спілкування. У людини розумова діяльність є досконалішою завдяки праці, суспільному способу життя, розвиненому членороздільному мовленню та мисленню. Особливу роль у формуванні розумової діяльності людини відіграють пізнавальні форми научіння: шляхом міркувань та шляхом формування понять. Людина завдяки мовленню й абстрактному мисленню здатна вловлювати зв’язки між предметами і явищами зовнішнього світу навіть тоді, коли вони безпосередньо не відчуваються. Уява дає змогу людині передбачати події і відповідним чином конструювати свою діяльність. Так, водій починає шукати заправку, якщо в його авто залишилося мало пального, учень поглиблено вивчає біологію, якщо хоче стати лікарем.
Біологія + ... Що таке машинне навчання як галузь штучного інтелекту?
Які основні ознаки свідомості?
Свідомість є сукупністю складних психологічних і нейрофізіологічних процесів, що забезпечує можливість сприймання, усвідомлення, обробки та використання інформації. Таким чином, свідомість є результатом діяльності цілісного мозку, тісної взаємодії кори і підкірки. Свідомість — це складне і багатогранне явище, яке не має єдиного визначення. У загальному сенсі свідомість розуміється як здатність людини усвідомлювати себе і навколишній світ. Дослідження в галузі нейронауки та психології дозволяють виділити ряд основних ознак.
- Свідомість є складною формою відображення дійсності, що виявляється через відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, увагу, пам’ять, але не є тотожною жодному з них.
- Свідомість людини нерозривно пов’язана з мовленням та абстрактним мисленням. Наші думки втілюються у словах і реченнях, вони можуть зберігатися і передаватися іншим людям.
- Суб’єктивний досвід, в основі формування якого — здатність виокремлювати з навколишнього найважливіше, зосереджувати на ньому думки, здатність до цілепокладання, планування, прогнозування та оцінка дій стосовно інших людей.
- Самосвідомість як здатність усвідомлення власного «Я», своїх індивідуальних особливостей.
- Для розвитку свідомості людина має жити серед людей, постійно спілкуватися з ними, займатися різними видами діяльності, сприймати культурні цінності.
Коротко про головне
• Різні види НАУЧІННЯ забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
• Особливості РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ людини визначають такі соціальні чинники: праця, суспільний спосіб життя, мовлення й абстрактне мислення.
• СВІДОМІСТЬ — це форма відображення навколишнього світу, що розвинулася в людини як суспільної істоти внаслідок оволодіння мовленням і спільною діяльністю з іншими людьми.
Діяльність
Навчальне завдання. Чим научіння відрізняється від навчання? Оцінювання знань з використанням. «Інтелект-карти». НАУЧІННЯ
Розвивальне завдання. Які чинники впливають на формування інтелекту? Інтелектуально-розвивальна вправа. Основні правила розвитку розумової діяльності.
Ціннісне завдання. Чи існує зв’язок між свідомістю та мовленням людини? Вправа для вибірковості. Критерії свідомої поведінки людини.
Результат
Очікувані результати навчання (Учень / учениця...)
• оцінює знання: про РОЗУМОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ
• оцінює результати. ОБҐРУНТУВАННЯ правил розвитку розумової діяльності
• виявляє ставлення на рівні вибірковості та оцінює: зв’язок свідомості і МОВЛЕННЯ ЛЮДИНИ
Саморозвиток
Самонавчання. Ціннісно-емоційне завдання. «Що має знати кожна людина?». Фрейм «...про штучний інтелект».
Самооцінювання. Продуктивно-творче завдання. Розумова діяльність.