§ 8.2. Справжні гриби

Здогадайся!

«Мурашка задумався й каже: — Як же так? Раніше мені одному під грибом тісно було, а тепер всім п’ятьом місце знайшлося!

— Ква-ха-ха! Ква-ха-ха! — засміявся хтось. Всі подивилися: на шапочці гриба сидить Жаба й регоче: — Ех, ви! Адже гриб... Не доказала і поскакала собі. Подивилися всі на гриб і тут же здогадалися, чому спочатку одному під грибом тісно було, а потім і п’ятьом місце знайшлося. А ви здогадалися?»

ЗМІСТ

Які особливості справжніх грибів?

ГРИБИ відрізняються від грибоподібних організмів низкою ознак, серед яких назвемо наявність хітину в клітинній оболонці та запасання такого резервного вуглеводу як глікоген. Серед грибів можуть бути організми з трьома життєвими формами: паразитичні слизовики, клітинні слизовики та власне гриби. Відповідно їхнє вегетативне тіло буде мати вигляд плазмодія, псевдоплазмодія або грибниці. Міцелій може бути одноклітинним і багатоклітинним, без перегородок чи з перегородками-септами.

Гіфи багатьох грибів утворюють щільні сплетіння, які нагадують тканини рослин або тварин. У межах цих «тканин» існують одночасно кілька видів гіф (скелетні, запасальні, слизотвірні, секреторні тощо), що виконують різні функції. Наприклад, скелетні гіфи забезпечують опору та міцність (у трутовиків), секреторні — виділяють гіркі речовини для захисту від поїдання (у хрящів-молочників), слизотвірні — утворюють слиз для переміщення в ґрунті. У складі «тканин» шапинкових грибів є гіфи, які за умов достатнього зволоження забезпечують стрімкий ріст їхніх плодових тіл. Це пояснює вираз «ростуть як гриби після дощу». У більшості випадків несправжні тканини грибів утворюють вегетативні та репродуктивні органи. Вегетативні органи забезпечують прикріплення та мінеральне живлення, азотфіксацію, газообмін, а репродуктивні — нестатеве й статеве розмноження.

Які основні групи грибів?

Сучасна система грибів розділяє різноманіття описаних видів на дев’ять основних груп, які за особливостями будови вегетативного тіла й спор об’єднують у три основні групи: Джгутикові гриби, Нижчі безджгутикові гриби та Вищі безджгутикові гриби.

Найбільш чисельними за кількістю видів і найбільш поширеними в природі є Мукоромікоти (мукор — біла цвіль, різопус — чорна цвіль), Гломеромікоти (мікоризоутворювальні гриби наземних рослин), Аскомікоти (дріжджі, аспергіл, пеніциліум, трюфелі, зморшки, ліхенізовані гриби), Базидіомікоти (боровики, лисички, мухомори, печериці, трутовики, дощовики).

Різноманітність грибів
Еволюційні лінії	Основні таксони
І. Джгутикові гриби (мають зооспори, плазмодій або псевдоплазмодій)	Опістоспоридії Хітридіомікоти Неокалімастигомікота Бластокладіомікоти
ІІ. Нижчі безджгутикові гриби (несептований міцелій, відсутні джгутики в спор)	Зоопагомікоти Мукоромікоти Гломеромікоти
ІІІ. Вищі безджгутикові гриби, або Дікарії (септований міцелій, мають два ядра в клітинах)	Аскомікоти Базидіомікоти

За розмірами гриби поділяють на макроміцети й мікроміцети. Макроміцети — гриби, що мають плодове тіло, яке утворюється над поверхнею ґрунту (шапинкові гриби). Але основна маса грибів — мікроміцети, у яких дрібні спороутворювальні структури (цвілеві гриби). За екологічними особливостями та способом живлення гриби поділяють на три екологічні групи: симбіотрофи, паразитотрофи й сапротрофи.

Гриби + Казка. Чи може якийсь із зображених грибів стати персонажем вашої казки?

Іл. 70. «Казкові» види грибів: 1 — ентомола блакитна; 2 — клаварія блідо-бура; 3 — решіточник червоний; 4 — псатирела водяна

Які пристосування грибів?

У грибів спори дуже різні, і з ними пов’язані важливі процеси життєдіяльності. Вони є обов’язковою стадією життєвого циклу й утворюються під час нестатевого й статевого розмноження. Спори грибів можуть бути пристосовані для розселення в нові місця проживання, переживання несприятливих умов. Їх класифікують за різними критеріями. Так, за утворами, у яких відбувається спороутворення, розрізняють спорангіоспори (у мукора), конідіоспори (у цвілевих грибів), аскоспори (характерні для аскомікотів), базидіоспори (у базидіальних грибів), теліоспори (іржасті та сажкові гриби) тощо.

Іл. 71. Пілоболус, або «гриб-гармата»

За мобільністю вирізняють зооспори (мають джгутики для переміщення у водному середовищі), балістоспори (для самопоширення в повітрі чи розповсюдження за участю тварин). Наприклад, пілобулос здатний вистрілювати свої спорангії зі спорами на відстань, що вимірюється десятками сантиметрів. Значна кількість справжніх грибів переживає несприятливі умови на стадії спор. Однак є й спеціалізовані одноклітинні структури, призначені суто для перенесення екстремальних умов. Це геми та хламідоспори. Геми — це великі тонкостінні клітини, що слугують для запасання поживних речовин на період їхньої нестачі. Хламідоспори — це великі товстостінні клітини, які широко розповсюджені в наземних грибів і слугують для перенесення несприятливих умов.

Гриби + Екологія.

Ось дивний гриб гіднелум Пека, або «кровоточивий зуб». Його тіло виділяє рідину червоного кольору, гіркого смаку, приємного запаху. Цікаво, як і з якою метою це відбувається?

Коротко про головне

ГРИБИ — це організми, для яких, окрім необмеженого росту, осмогетеротрофного живлення та спороутворення, характерні міцелій, клітинна оболонка з хітину, глікоген як резервний вуглевод.
Еколого-трофічні групи грибів: сапро-, паразито-, симбіотрофи й хижі гриби.
Спори багатьох грибів забезпечують утворення нових особин та їхнє розселення.

Діяльність

Навчальне завдання. Чим справжні, гриби відрізняються від грибоподібних організмів? Інфосхема для опису. Справжні гриби.

Розвивальне завдання. Які причини різноманіття органів грибів? Вправа. Значення органів справжніх грибів.

Ціннісне завдання. Чим живлення справжніх грибів відрізняється від живлення рослин і тварин? Вправа для сприймання. Осмотрофне живлення печериці двоспорової.

Результат

Очікувані результати навчання (Учень/учениця...)

описує: особливості СПРАВЖНІХ ГРИБІВ
визначає мету та формулює стратегію: для РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ про взаємозв’язок різноманітності та функцій органів у справжніх грибів
сприймає настанову та висловлює міркування: про користь печериці двоспорової та її ЦІННІСТЬ ЗАХИСТУ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ

Само + ...

Самонавчання. Регулятивне завдання. Як організувати структурування навчального матеріалу?

Самооцінювання. Завдання для розпізнавання. Тест. Пристосування грибів.

«Biology» § 8.2. Fungi.