§ 8.3. Симбіотрофні асоціації грибів

Вправляємось!

Симбіоз — це співіснування організмів різних видів. У широкому науковому розумінні симбіоз є будь-якою формою взаємодії між організмами різних видів, зокрема: мутуалізм, коменсалізм, паразитизм. Розпізнайте на ілюстраціях основні форми симбіозу.

ЗМІСТ

Які симбіотичні асоціації грибів з наземними рослинами?

СИМБІОТРОФНІ АСОЦІАЦІЇ ГРИБІВ — це об’єднання грибів з іншими організмами на основі харчових взаємодій. Гриби утворюють асоціації з бактеріями, водоростями, наземними рослинами, тваринами (мурахами, медоносними бджолами). В утворенні асоціацій найчастіше беруть участь шапинкові мікоризоутворювальні, ліхенізовані та дріжджеві гриби.

Шапинкові гриби є макроміцетами й складаються з грибниці й плодових тіл. Грибниця багатоклітинна, розвивається зазвичай усередині субстрату, рідше — на його поверхні. Плодові тіла — щільно переплетені гіфи, які мають вигляд ніжки та шапки. Спори утворюються з нижнього боку шапки у великій кількості. Наприклад, з печериці за 5 днів розпорошується понад 10 мільярдів спор. Спори надзвичайно життєздатні, витримують температуру -150 °С і не втрачають здатності проростати протягом десятиріч. Зверху шапка вкрита тоненькою шкіркою, забарвленою в яскраві кольори. За способом живлення більшість шапинкових грибів мікоризоутворювачі й лише близько чверті — сапротрофи.

Іл. 72. Будова шапинкового гриба: 1 — ніжка; 2 — шапка; 3 — плодове тіло; 4 — пластинки; 5 — міцелій; 6 — спори

Особливості будови шапки зумовлюють поділ шапинкових грибів на трубчасті (підосиковик, маслюки) та пластинчасті (печериці, опеньки, мухомори, лисички). За використанням у їжу ці гриби можна поділити на їстівні (білий гриб, підберезовик) та отруйні (бліда поганка, червоний мухомор).

Значна кількість шапинкових грибів здатні утворювати грибокорінь, або мікоризу — взаємовигідне співжиття міцелію гриба з коренями наземних рослин. Гриби отримують від рослин кисень, вуглеводи, а рослини від грибів — сполуки Нітрогену, фосфор, вітаміни тощо.

У мікоризній взаємодії міцелій гриба колонізує корені чи інші органи рослини хазяїна внутрішньо або зовнішньоклітинно. Ектомікориза характерна переважно для дерев та чагарників, а ендомікориза — для трав’янистих рослин.

Які симбіотичні асоціації грибів з водоростями?

Лишайники (ліхенізовані гриби) — це симбіотрофні асоціації гриба та водоростей. Тіло лишайників називається слань і складається з ниток гриба (зазвичай це сумчасті гриби) та клітин водорості (одноклітинні зелені водорості). Гриб постачає водоростям воду й мінеральні речовини, а водорості синтезують для гриба органічні сполуки. Розмножуються лишайники вегетативно — ділянками слані або утворами з клітин водорості й ниток гриба. У багатьох видів лишайників ріст повільний, проте живуть дуже довго, сотні й навіть тисячі років. Лишайники поширені скрізь: їх багато в тропіках, але найбільше в помірних і холодних областях суходолу. Місцями оселення лишайників є ґрунт, скелі, стовбури дерев тощо. Прикладами найпоширеніших лишайників в Україні є ксанторія настінна (Xanthoria parietina) та пармелія борозенчаста (Parmelia sulcata).

Іл. 73. Приклади лишайників: 1 — леканора різноманітна; 2 — ксантопармелія загорнута; 3 — кладонія оленяча

Вправа для розпізнавання. За формою слані лишайники бувають накипні, листуваті та кущисті. Визначте, до якої групи належать зображені лишайники.

Які симбіотичні асоціації грибів із бактеріями?

Найвідомішими представниками групи є пекарські й винні дріжджі. Їхні найхарактерніші ознаки: одноклітинність, вегетативне тіло у вигляді дріжджового талому та особливий спосіб вегетативного розмноження під назвою брунькування. Більшість дріжджів живляться сапротрофно, проте трапляються й паразитичні види (кандида, пневмоцистис).

Дріжджі значно поширені в навколишньому середовищі. Місця проживання наземних дріжджів пов’язані переважно з місцями, багатими на вуглеводи: поверхнею плодів, нектаром квітів, соками рослин. Є морські й прісноводні дріжджі. Різні види дріжджових грибів постійно є в кишківнику комах, що харчуються деревиною, у медовому шлунку бджіл, є складниками шкірної мікрофлори людини.

Прикладом асоціацій дріжджів і бактерій є чайний гриб. Це симбіотрофна культура дріжджових грибів, здатних до бродіння, та бактерій, які виробляють целюлозу. У своїй найпоширенішій формі — це біоплівка, що плаває на межі повітря й рідини. Бактеріальний компонент включає різні види оцтово- та молочнокислих бактерій, а грибний — пекарські дріжджі.

Гриби + Медицина.

У чому лікувальні властивості чайного гриба?

Коротко про головне

Симбіотрофні асоціації, які утворюють шапинкові, ліхенізовані й дріжджеві гриби, поліпшують життєдіяльність і підвищують пристосованість до умов існування.
Лишайники (ліхенізовані гриби) — це симбіотрофні асоціації гриба та водоростей.
Дріжджові гриби — це одноклітинні гриби, ознаками яких є відсутність міцеліальної будови, наявність брунькування та бродіння.

Діяльність

Навчальне завдання. Чому серед грибів поширені симбіотичні взаємозв’язки? Схема для пояснення «Асоціативний кущ». Симбіотичні асоціації грибів.

Розвивальне завдання. Яке значення вегетативного і репродуктивного тіла шапинкових грибів? ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 8. Будова та функції тіла шапинкових грибів.

Ціннісне завдання. Чому «ісландський мох» та «дубовий мох» — це лишайники? Вправа для реагування. У чому лікуальні властивості лишайників, які називають «ісландський мох» (Цетрарія ісландська) та «дубовий мох» (Евернія сливова).

Результат

Очікувані результати навчання (Учень/учениця...)

пояснює: значення СИМБІОТРОФНИХ АСОЦІАЦІЙ ГРИБІВ
організовує: стратегію РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ щодо взаємозв’язку будови та функцій тіла шапинкових грибів
реагує та пояснює настанову: про лікувальні властивості окремих видів лишайників та їх ЦІННІСТЬ ЗАХИСТУ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ

Само + ...

Самонавчання. Комунікативне завдання. Ігрова вправа «Топ-10». Відомі шапинкові гриби.

Самооцінювання. Репродуктивне завдання. Пристосування грибів до співіснування.

«Biology» § 8.3. Symbiotrophic Associations of Fungi.