§ 6.4. Органи квіткових

Аналізуємо!

Михайло Коцюбинський знався на ботаніці. Його улюбленою квіткою була красоля велика, яку ще називають настурцією. Назва рослини вказує на красу квіток та листків. А які ще органи є у квіткових рослин та яке їхнє значення?

ЗМІСТ

Яке значення органів рослин?

Маленькі чи великі, дерев’янисті чи трав’янисті, однорічні чи багаторічні наземні рослини складаються з однакових частин, що їх називають органами.

ОРГАН — частина організму, що має певну будову, займає певне положення і виконує відповідні функції. Усі органи наземних рослин поділяють на вегетативні та генеративні.

Вегетативні органи — органи, що виконують основні життєві функції. Такими утворами в наземних рослин є корінь та пагін. Корінь — це орган, який виник як пристосування до життя в ґрунті, а пагін — це надземний орган, пристосований до життя в повітряному середовищі. Вони забезпечують живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин тощо.

Генеративні органи — органи, які виконують функцію формування зачатків нового покоління, їхнього захисту та розселення. Прикладом таких органів є шишка з насінням у сосни чи ялини, квітка, насінина й плід у квіткових рослин.

Рослини + Географія.

Батьківщиною красолі є Анди. Де розташовані ці гори?

Які особливості коренів у квіткових рослин?

Корінь — це вегетативний орган, який утворює підземну систему й забезпечує мінеральне живлення рослин та їхнє закріплення в Ґрунті. У різних груп наземних рослин корінь має різне походження. У квіткових за цим критерієм розрізняють головні, додаткові та бічні корені. Головні корені утворюються із зародкового корінця, додаткові — із тканин пагона, а бічні — формуються на головному та додаткових. Сукупність усіх коренів рослини — це коренева система. Розрізняють два основні типи кореневих систем: стрижневу та мичкувату. Стрижнева коренева система утворена головним та бічними коренями, мичкувата — додатковими й бічними.

Іл. 51. Кореневі системи: 1 — стрижнева; 2 — мичкувата

Крім основних функцій, корінь квіткових може виконувати й інші. Такі корені набувають нових ознак будови й утворюють видозміни: коренеплоди — запас поживних речовин у головному корені (морква, буряк); бульбокорені — відкладання поживних речовин в бічних коренях (жоржина); повітряні корені — поглинання води з повітря (орхідеї); дихальні корені — спеціалізуються на диханні (болотний кипарис); ходульні корені — опора та утримання рослини (кукурудза, монстера); корені-присоски — живлення й прикріплення рослин-паразитів (повитиця, омела); корені-причіпки — закріплення рослини на опорі (плющ).

Іл. 52. Будова пагона (А): 1 — вузол; 2 — міжвузля; 3 — пазуха листка.

Будова бруньки (Б): 1 — зачаткові листки; 2 — зачаткові квітки; 3 — покривні луски; 4 — конус наростання

Що таке пагін?

ПАГІН — це вегетативний орган, що утворює надземну частину рослини й забезпечує переміщення речовин, опору та зв’язок органів рослини в єдине ціле. За будовою пагін складніший за корінь. У ньому розрізняють стебло, листки та бруньки. Стебло — це вісь пагона, до якої прикріплюються листки, бруньки, квітки. Воно забезпечує зв’язок між усіма частинами рослини. Але основна функція стебла — транспорт неорганічних та органічних речовин. Стебло утримує листки, основними функціями яких є фотосинтез, дихання та випаровування води. Брунька — зачатковий пагін, який має зачатки майбутнього стебла, листків та квіток. Завдяки брунькам пагін може галузитися й утворювати системи пагонів, що збільшує площу живлення рослин. Розрізняють генеративні та вегетативні бруньки, а за розташуванням на пагоні — верхівкові та бічні. Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний (утворюється із зародкового пагона) та бічні (утворюються на головному), за функціями — вегетативні (виконують основні життєві функції) та генеративні (утворюють квітки).

Іл. 53. Надземні (1) та підземні (2) видозміни пагонів

Окрім основних функцій, пагін може виконувати й додаткові функції, змінюючи свою будову. Найпоширенішими є надземні (1 — колючки; 2 — вуса; 3 — вусики) та підземні (1 — бульби; 2 — кореневища; 3 — цибулини) видозміни пагонів. Вони здійснюють запасання поживних речовин, вегетативне розмноження, захист від поїдання та втрати води, прикріплення під час росту.

Коротко про головне

ОРГАН — це частина організму, яка має притаманну їй будову, займає певне положення й виконує певні функції. Органи поділяють на вегетативні та генеративні.
Головні, додаткові та бічні корені квіткових утворюють стрижневу або мичкувату кореневі системи. У різних умовах існування формуються видозміни коренів.
Пагін — це вегетативний орган, у якому розрізняють стебло, листки та бруньки. У різних умовах існування формуються пристосувальні різноманітні видозміни пагонів.

Діяльність

Навчальне завдання. Чим вегетативні органи відрізняються від генеративних? Інтелект-карта для аналізу. Вегетативні органи.

Розвивальне завдання. Яке значення видозмін коренів квіткових? Практична вправа. Видозміни коренів.

Ціннісне завдання. Яке господарське значення різних видозмін пагонів? Вправа для переконаності. Видозміни пагонів квіткових та людина.

Результат

Очікувані результати навчання (Учень/учениця...)

аналізує знання: про ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ КВІТКОВИХ
аналізує результати: ІНФОРМУВАННЯ про видозміни коренів квіткових
виявляє переконаність та обґрунтовує: ГОСПОДАРСЬКУ ЦІННІСТЬ видозмін органів квіткових

Само + ...

Самонавчання. Пізнавальне завдання. Правило-орієнтир «Створення колекцій».

Самооцінювання. Продуктивно-конструктивне завдання. Функції кореня й пагона.

«Biology» § 6.4. Flowering Plants Organs.