Українська література. Повторне видання. 9 клас. Слоньовська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Художній світ ранньої ліро-епіки Тараса Шевченка

Ліро-епічний твір - це віршовий текст, художні засоби й емоційна насиченість якого надзвичайно важливі для сприймання читачем. У ліро-епічних творах автори змальовують події і вчинки персонажів (сюжетність) і в прямій чи прихованій формі проявляють авторське ставлення до найважливіших дій і помислів персонажів твору (ліричні відступи). Таким чином, в одному й тому самому художньому тексті поєднуються епічні сюжетно-розповідні елементи й властива ліриці почуттєвість, ритмізована мова, поетична форма й ліризм.

Балада «Причинна» стала початком Шевченкових пошуків відповіді на питання, що тривожитимуть його все життя: чому світ влаштовано так несправедливо й чия в цьому вина? Шевченкова балада органічно продовжила започатковану його попередниками традицію використання фольклорних мотивів, однак за ідейним спрямуванням, поетичною майстерністю, образною системою його твір був новаторським.

«Причинна» широко відома насамперед завдяки майстерно виписаному вступному романтичному пейзажеві - «Реве та стогне Дніпр широкий...».

Василь Касіян. Ілюстрація до балади Т. Шевченка «Причинна» (1934)

Уся вступна частина балади - це, з одного боку, типово романтичний опис природи, - психологічно-функціональне динамічне зображення стихії, що налаштовує на сприйняття неодмінно трагічної розв’язки для персонажів. Однак Шевченко, творчо засвоївши як традицію української фольклорної, так і літературної балади, створює індивідуально-авторський, неповторний малюнок.

Твір насичений звуковими образами, динаміка розбурханої водної стихії посилюється змалюванням картин негоди, насамперед стрімкого руху хмар і саме через це то появи, то зникання на непривітному небі блідого, власне, слабкого, невиразного місяця. Хоча з перших двох строф зрозуміло, що дія відбувається вночі, та наступна строфа конкретизує цей час як найглухішу пору доби («треті півні не співали»), коли, за народними повір’ями, мають право на злодіяння темні сили. Однак ця картина, мабуть, не мала б такого тривожно-таємничого забарвлення, якби не художній прийом, на який свого часу звернув увагу І. Франко: засобами слова поет викликає в нашій уяві звукові образи (нібито співають півні, здається, наче десь далеко гомонять люди) й одразу ж заперечує можливість саме такої звукової гами, як усього того, що здатне лише причуватися. Створюється образ моторошної тиші.

Усі дослідники «Причинної» говорять про особливо могутню енергетику вступу, який сприймається як самодостатній твір. Інтуїтивно відчута Т. Шевченком символіка Дніпра як образу-символу нації, здатної розірвати кайдани, спричинилася до того, що цей уривок із балади став народною піснею.

Цікаво знати!

Музику до тексту написав Данило Крижанівський, а вперше як пісня вступ до балади «Причинна» прозвучав у виконанні Марка Кропивницького під час однієї з вистав.

Шевченкова балада позначена глибоким ліризмом і відвертою авторською позицією. Найдраматичніші рядки балади засвідчують мистецьке обдарування Шевченка як поета й художника. Одним мазком уведено в жаску картину ночі людську постать: напівпритомну дівчину показано здалеку, на темному тлі («щось біле блукає»). Шевченко-художник використовує малярський прийом перспективи і вже потім у стилі фольклорної традиції розповідає про нещасну. Жахаючі малюнки того, що могло статися з юнаком і перспективи смерті дівчини в самоті змінюються ліричним авторським відступом «Така її доля...», у якому поет намагається зрозуміти, хто ж винен у стражданнях закоханих. Починаючи з цих рядків і до останніх своїх творів, Т. Шевченко постійно вестиме діалог із Богом, намагаючись знайти відповідь на запитання: чому життя влаштовано так несправедливо?

«...Художник - аквареліст, графік, живописець, - він [Т. Шевченко] приділяє у своїх віршах менше місця барвам видимого світу, ніж цього можна було б чекати».

Максим Рильський

Опанас Сластіон. Ілюстрація до балади Т. Шевченка «Причинна» (1929)

Кульмінаційний момент - смерть дівчини й повернення козака. Розв’язка - смерть козака, але трагедія, що розігралася вночі, змінюється величним спокоєм уранішньої природи. Опис літнього ранку, що прийшов на зміну фантасмагоричній ночі, лагідний і сонячний. Природа показана в плавному пробудженні: «червоніє за горою» - ось-ось має зійти сонце; у передранковій тиші лунають голоси птахів. Для Шевченкового пейзажу характерна лаконічність вислову й містке смислове навантаження кожного образу.

Ще одна важлива риса його світобачення - художній історизм, який із кожним новим твором поета увиразнюватиметься.

Риси новаторства балад Шевченка: «На відміну від типової романтичної балади у Шевченка важить не так... фабула, як... нестримні “втручання” самого автора, сміливі ліричні відступи й пристрасні коментарі, що виходять далеко за межі конкретної сюжетної ситуації і набирають значення загального поетичного судження про людську долю. Не зовсім звичними були й динамічність поетичної оповіді, “перепади” тону та невимушені переходи від широким мазком змальованих картин природи до авторового роздуму, від скупих сюжетних загальників до фольклорних щедрот в описах ритуального “шаленства” русалок, - у цьому вже вгадується майбутній Шевченко з його спонтанним виливом складно-цілісного всеоб’ємного почуття».

Іван Дзюба

Діалог із текстом

  • 1. Які ознаки лірики, а які - епосу притаманні ліро-епічним творам?
  • 2. Якими звуковими образами насичений романтичний пейзаж у баладі «Причинна»? Завдяки якому літературному прийому авторові вдалося передати стрімкий рух дощових хмар? Яку роль виконує важливий звуковий образ «ясен раз у раз скрипів»? Проаналізуйте майстерність створення динамічного пейзажу молодим Т. Шевченком.
  • 3. Як саме в баладі вперше представлено дівчину? Чому вона - причинна?
  • 4. Прочитайте ліричний відступ, який починається словами «Така її доля...». Чому автор відверто співчуває дівчині? Які художні образи увиразнюють це співчуття? Чому появляється звертання поета до Бога? Чи розраховує поет на відповідь?
  • 5. Прочитайте уривок балади, у якому йдеться про появу русалок. Згадайте, що ви знаєте з народних переказів про цих фантастичних істот. Зверніть увагу на динамічність картини, наповненість її звуками і водночас різку зміну в природі і поведінці казкових істот, коли русалки помічають дівчину.
  • 6. Чи є певна вина дівчини в трагедії, що трапилась? Знайдіть у баладі рядки, які підтверджують ваші міркування. Чи завинив чимось коханий причинної? Чи не розігрується іноді щось подібне і в людському житті?
  • 7. Чому на могилі закоханих посадили явора, ялину й червону калину?
  • 8. У чому виявляються риси романтизму в Шевченковій баладі «Причинна»?
  • 9. Вам уже відомо, що балади за змістом поділяють на казково-фантастичні, легендарно-історичні, героїчні. До яких належить балада «Причинна»?
  • 10. Прочитайте вислів І. Дзюби про новаторство балад молодого Шевченка. Висловіть свої міркування.

Діалоги текстів

  • 1. Твори яких українських поетів-романтиків, написані на мотив балади «Причинна», ви читали?
  • 2. Прочитайте вступ до балади «Причинна». Порівняйте його зі вступом до балади Левка Боровиковського «Молодиця». У чому подібність, а в чому відмінність цих уривків?
  • 3. Прочитайте твір Амвросія Метлинського «Смерть бандуриста». Чому змалювання співця в баладі А. Метлинського й у творі Т. Шевченка настільки відмінні?

Мистецькі діалоги

  • 1. Розгляньте ілюстрації Василя Касіяна та Опанаса Сластіона до балади Т. Шевченка «Причинна» (с. 182, 183). Які епізоди відтворили художники? Чи саме такими, чи зовсім іншими ви уявляли собі стихію в баладі «Причинна» й дівчину, в якої потьмарився розум через велике кохання? Відповідь належно аргументуйте.
  • 2. Підготуйте усний виступ про пісні на слова Шевченка сучасних гуртів «Kozak system», «Кому вниз», «ДримбаДаДзиґа», «Бандурбенд», сестер Тельнюк.
  • 3. Задля власної естетичної насолоди перегляньте, користуючись мережею Інтернет, бодай одну із чотирьох серій фільму Юрія Макарова «Мій Шевченко» (2001-2011).