Українська мова. 7 клас. Семеног

§ 50. Прийоми редагування тексту

Найкраща помилка та, якої припускаються в навчанні.

Григорій Сковорода

1. Робота з епіграфом.

• Прочитай виразно слова філософа Г. Сковороди. Прокоментуй.

• Чому помилки в навчанні найкращі, за твердженням філософа?

• Які ж тоді помилки найважчі?

2. Прочитай ребус. Поміркуй, чим займається людина цієї професії.

3. Прочитай медіатекст, застосовуючи технологію маркування.

КЛЮЧОВІ ПРИЙОМИ РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТІВ

Що повинна вміти освічена людина? Насамперед точно формулювати власні думки, а отже, правильно говорити та створювати тексти. Сучасна людина формулює думки в листах, чатах, статтях, презентаціях. Усюди про нас дізнаються за текстом, тож і залежить від цього дуже багато.

Найкращим способом розвитку навичок письма є саморедагування, яке передбачає вдосконалення тексту за всіма параметрами: пунктуацією, орфографією, композицією, логікою, аргументацією, лексикою, синтаксичною структурою та ін. Напиши, перевір, відредагуй, повтори знову і так багато-багато разів. Схема проста та дієва, адже вимагає критичної оцінки власного тексту.

Як не прикро, школярі вкрай неохоче повертаються до завершених матеріалів із метою їх удосконалення. Під час написання творів у класі (а інколи й удома) діти просто не встигають або лінуються писати текст на чернетці, щоб надалі його переробити та перенести в зошит. Звісно, повертатись і переробляти не любить ніхто. Та й редагування інколи займає більше часу, ніж саме написання твору, а отже, сприймається як нудна, копітка, далека від креативу робота.

Утім, варто розуміти, що переписування твору до чистовика подібне до методу «фрирайтингу» та активує зовсім інші зони мозку, ніж ті, що працюють під час аналізу й редагування. Саме тому обидва етапи надзвичайно важливі.

Дитячі тексти мають два основні мінуси: надто довгі або надто короткі речення. Це залежить від специфіки мислення: невміння будувати довгий смисловий ланцюжок та нездатність виокремити конкретні теми з хмар думок і асоціацій.

Якими мають бути речення? Спробуйте читати текст уголос. Письмовий текст є відображенням думок, а думки — відображенням усного мовлення. Отже, якщо ви здатні прочитати фразу на одному диханні, — усе добре. Перечитування текстів уголос робить помилки помітнішими, яскраво демонструє збій у ритмі, неправильно побудовані фрази.

Правило поділу стосується й абзаців. Через їх відсутність читач швидко втомлюється та втрачає увагу, а зрештою — не розуміє змісту. Важливо керуватися загальноприйнятим правилом: один абзац — одна думка, один завершений опис, один комплекс дій (за редакційними матеріалами журналу «На урок»).

А. ОБГОВОРЮЄМО

• Що нового дізнався / дізналася з медіатексту?

• Поясни значення слів «саморедагування», «фрирайтинг», за потреби звернися до словників.

• Сформулюй тему й основну думку медіатексту.

• Визнач ключові слова кожної мікротеми, склади план.

• Чим текст для тебе особисто повчальний і корисний?

Б. ВИКОНУЙМО ЗАВДАННЯ

• Визнач стильову належність медіатексту. Обґрунтуй свою позицію.

• Досліди лексичні й граматичні засоби зв’язку речень у тексті.

4. Мовленнєвий практикум. Говори правильно! Склади речення із запропонованими словосполученнями.

5. Прочитай текст, використовуючи технологію маркування.

ЩО ПРОСТІШЕ, ТО КРАЩЕ

А ви знали, що після редагування 12 сторінок художнього тексту лишається тільки 11? Куди ж поділась сторінка? Вона скорочується.

Дивовижно, але ми несвідомо закладаємо у твір значно більше інформації, аніж потрібно. А ще й нерідко зловживаємо пишними фразами, вважаючи, що це робить текст кращим, більш ерудованим, дорослим. Утім, усе якраз навпаки. Чим менше слів, тим сильніший вплив фрази.

Наприклад: «Навіть до власної дочки він відчував недовіру». Прибираємо зайві слова: «Навіть доньці не довіряв».

Часто уривки фраз можна замінити одним словом або взагалі вилучити без шкоди для змісту. Також є цілі групи слів, які ми, не замислюючись, уводимо в текст: прислівники, займенники тощо.

Приклад із класичного твору: «Степан був людиною правдивою у відношенні до себе самого. Він не міг обманювати себе та переконувати себе, що він розкаюється в своєму вчинку. Він не міг розкаюватись тепер у тому, в чому він розкаювався колись літ шість тому назад...».

Скільки слів можна видалити без шкоди для змісту? По-перше, слово «самого» є надлишковим. Аналогічно «колись» і «назад», адже «шість літ тому» дає зрозуміти, що дії відбулись у минулому. Підкреслювати це за допомогою ще кількох слів необов’язково. Окрему увагу зверніть на кількість займенників «він». Чотири на два недовгі речення, хоча достатньо одного.

Скорочуємо уривок: «Степан був людиною правдивою. Він не міг обманюватись та переконувати себе, що кається у власному вчинку. Як не міг каятись у тому, в чому розкаювався літ шість тому...».

Доцільно будувати фрази так, щоб у них не було нічого зайвого, як у такому уривку з твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

«Ішов справді парубок. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода».

Отже, правила якісного тексту — структурованість, чіткість, простота. Замість культу пишних слів концентруйтеся на змісті. Такий підхід полегшить сприймання написаного та збільшить шанси, що читач ознайомиться з вашим листом, книгою чи оповіддю від початку до кінця (з посібника).

А. ОБГОВОРЮЙМО

• Що нового дізнався / дізналася з медіатексту?

• Які поради автора медіатексту тобі імпонують, а з якими не можеш погодитися?

• Що візьмеш собі як корисну пораду чи звичку для подальшого навчання?

6. Робота в парі. Пригадайте, які види помилок знаєте. Скористайтеся схемою.

• Відредагуйте рекламні плакати. Дослідіть, які види помилок допущено.

7. «Ти зможеш!». Виконай завдання на вибір.

1. Відредагуй речення. Визнач вид помилок.

1. Ці цікаві казки зображують образи добрих літературних персонажів — добряків. 2. Друзі дружать міцною дружбою із самого дитинства. 3. Гуманізм і людяність найбільш притаманні літературним образам художньої літератури. 4. Свою автобіографію писав не лише Остап Вишня, а й Андрій Малишко. 5. Підводячи підсумки, доходимо до висновку, що література — це мистецтво літературного слова. 6. Імпресіонізм у літературі на той час було явище передове й прогресивне.

2. Відредагуй речення, узяті з учнівських творів. Помилки яких видів припустилися школярі?

1. Тараса Шевченка поховали у Києві на Байковому кладовищі. 2. Нападаючій армії дали нещільного удару. 3. Довгий і тривалий день тренувань нарешті закінчився. 4. Люди починали сіяти урожай ранньою весною. 5. Крила поезії Тараса Шевченка несли читача на крилах ввись. 6. Учні щоденно крокують до школи за знаннями й розвагами. 7. Усміхаюча дівчинка провела очами нас до зупинки. 8. У п'ятидесятих роках прошлого століття селянство трудяться в поті лиця. 9. Схвильована дівчина подіями, розмовляла з однокласниками. 10. Опадаючи з дерев осіннє листя, сум охопив мою душу.

8. Заповни щоденник.

9. Які емоції відчуваєш після уроку?