Українська мова. 6 клас. Семеног

§ 33. Номінативна функція іменника. Іменники загальні й власні, конкретні й абстрактні

ВІКЕНД

Тиша. Сон. Будильник. Ранок.

Мама. Тато. Джек. Сніданок.

Сумка. Термос. Ковбаса.

Ліфт. Автобус. Шлях. Краса!

Стежка. Ліс. Дуби. Ялиці.

Вуж. Гриби. Пташки. Суниці.

Білка. Небо. Синь. Роса.

Тиша. Термос. Ковбаса.

Комарі. Вогонь. Димок.

Шлях. Автобус. Ліфт. Замок.

Ванна. Мило. Ліжко. Сон.

Джек зітхає, наче слон.

Згадує оту красу —

Запахущу ковбасу.

Григорій Фалькович

1. Прочитай вірш «Вікенд» уголос або послухай його за QR-кодом чи покликанням

https://cutt.ly/bwiDPNBe

А. ОБГОВОРЮЙМО

• Добери до заголовка вірша український відповідник.

• Які емоції в тебе пробудив зміст твору? А який настрій у героя / героїні вірша?

• Сформулюй тему поезії.

• Розкажи про вихідні героя / героїні твору. Як тобі вдалося це зробити?

Б. ВИКОНУЙМО ЗАВДАННЯ

• Проведи мовний експеримент: визнач у тексті загальну кількість слів і кількість іменників. Порівняй числа. Зроби висновок.

• Уяви ситуацію, що всі предмети одночасно втратили назви. Це ускладнило чи спростило б наше життя?

• Прочитай вірші. На яку функцію іменника вказують автори?

Іменник любить називати

Завжди на ймення кожну річ:

Земля, країна, сонце, мати,

Печаль і радість, день і ніч.

Володимир Верховень

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло — визначати речі, —

ім’я, найменування і наймення.

Дмитро Білоус

• Чи погоджуєшся з авторами віршів?

• Зроби словотвірний розбір слова іменник. Від якого слова воно утворилося?

• Поясни вживання розділових знаків у віршах.

• Зроби синтаксичний розбір поетичної строфи Володимира Верховеня.

Запам’ятаймо!

Іменник — це самостійна частина мови, яка називає предмети й відповідає на питання хто? або що? (земля (що?) країна (що?), кішка (хто?), синиця (хто?).

Основна функція іменника в мовленні — номінативна (називна).

2. Робота в парах. Розподіліть подані іменники в три стовпці за лексичним значенням і запишіть:

а) у перший — назви рослин;
б) у другий — назви явищ природи;
в) у третій — назви страв.

Дзвоники лісові, окислення, брусниця, здір свинячий, молочай, гроза, локшина, абрикос, липа, роса, гречаники, окам’яніння, борщ, огірки по-карпатськи, міраж, салат.

Ключ: Послідовно в стовпцях підкресліть у кожній назві другу від початку букву. Із них прочитаєте початок вислову Стіва Джобса: «... з’явиться сама собою». Запишіть вислів у зошит, розставте розділові знаки.

• Поясніть написання виокремлених слів.

• Складіть діалог, у якому доведіть або спростуйте твердження Стіва Джобса. За потреби знайдіть додаткову інформацію про автора вислову, скориставшись доступними джерелами.

Коли характеризують інформацію (повідомлення), звертають увагу на такі ознаки (властивості), як адекватність (правдивість), актуальність (важливість), повнота та об’єктивність (неупередженість).

АДЕКВАТНІСТЬ — відповідність створюваного за допомогою інформації образу реальному об’єкту, явищу, процесу.

ДОСТОВІРНІСТЬ — віддзеркалення дійсності.

АКТУАЛЬНІСТЬ — важливість, своєчасність моменту.

ОБ’ЄКТИВНІСТЬ — неупередженість, незалежність інформації від думки та бажань людини.

ПОВНОТА — достатність для розуміння та ухвалення рішення.

3. Мисли критично. Поясни лексичне значення слів. Чому їх по-різному пишемо? Пригадай, приклади якого лексичного явища представлено у вправі.

Зразок: Коваль — прізвище, коваль — рід занять.

Орел, орел; Роман, роман; «Запорожець», запорожець; Швець, швець; «Рукавичка», рукавичка; Гончар, гончар; Лебідь, лебідь; Тарас Шевченко, «Тарас Шевченко».

• Склади з кількома парами слів каламбур. Запиши в зошит.

Наприклад:

1. На вікні стоїть ІРИС,

на столі є хліб І РИС.

2. На горі росте КВАСОЛЯ,

а з гори несе КВАС ОЛЯ.

Запам’ятаймо!

Іменники розподіляють на власні та загальні. Загальні іменники дають спільну назву однотипним предметам або явищам. Наприклад: річка, книжка, казка, діброва.

Власні назви слугують індивідуальному найменуванню конкретного предмета, що виокремлює його з низки однотипних предметів. Наприклад: Дніпро, Іринка, Рябко, «Рукавичка».

До власних назв належать: прізвища, імена, по батькові, псевдоніми; клички; назви творів мистецтва (книжок, картин, скульптур тощо); імена персонажів творів; географічні й астрономічні назви: країн, міст, сіл, річок, озер, морів, зірок, планет тощо.

4. Виконай інтерактивну вправу «Власні й загальні іменники» за QR-кодом або покликанням https://learningapps.org/display?v=py2vhdfnt22

5. Прочитай текст. Перекажи. Придумай заголовок.

А. ОБГОВОРЮЙМО

• Що нового дізнався / дізналася з тексту?

• Чи виникло бажання провести вікенд у «Музеї просто неба в Пирогові»?

• Зістав свій варіант тексту з оригіналом, перейшовши за адресою сайту.

Б. ВИКОНУЙМО ЗАВДАННЯ

• Випиши з тексту іменники. Визнач, які з них власні назви, а які — загальні.

• Поміркуй, чому не всі іменники можна замінити графічним зображенням.

Буквеня дарує підказку. Скористайся!

Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням.

Конкретні іменники називають предмети, явища, які ми пізнаємо органами чуття (книга, тренажер, олівець, груша, вітер, цукор, зоря).

До абстрактних іменників належать ті, що називають поняття, властивості й ознаки, явища, почуття, одиниці міри та ваги, які не мають конкретного предметного значення (сума, душа, націоналізм, хоробрість, жовтизна, кохання, гнів, тонна, грам, вольт).

*9. Склади розповідь про вихідні. Візьми за зразок вірш «Вікенд» Григорія Фальковича. Уведи в текст іменники: загальні й власні назви, конкретні й абстрактні.

*10. Уяви, що у вихідні твоя родина відвідала музей у Пирогові. Поділися з друзями враженнями від поїздки. Уведи в текст-опис іменники: загальні й власні назви, конкретні й абстрактні.

Зміст