Наочний довідник. Історія України 7-9 клас. Гісем

Тема 4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX—XIV ст.

Політичний і соціальний устрій та господарське життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Зміна форм правління Київської Русі в IX—XIII ст.

Етап розвитку державності	Форма правління	Характерні риси
Становлення	Дружинна держава	В основу був закладений примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя
Розквіт	Централізована монархія	Уся повнота влади зосереджувалася у руках князя, дружина відходила на другий план. В управлінні державою князь спирався на князівську раду, до якої входили старші дружинники і вихідці зі старої племінної знаті — бояри
Роздробленість	Федеративна монархія	Влада князя обмежувалася його уділом. Найважливіші для усієї Русі питання вирішувалися на князівських з’їздах (снемах)

Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

До панівних привілейованих станів належало також духовенство, яке сформувалося з прийняттям християнства. Воно поділялося на вище духовенство (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів).

Основні групи залежного населення Київської Русі

Верства	Особливості становища
Смерди	Переважна більшість селянства, особисто вільні селяни, які мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності
Закупи	Тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство і змушені були працювати на землевласника за купу (грошову позичку)
Рядовичі	Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві
Челядь	Різні категорії залежного населення, що втратили своє господарство і працювали на землевласника. їх дозволялося продавати, дарувати, передавати в спадщину
Холопи	Особи, котрі перебували в повній власності землевласника

Існувала також така група населення як ізгої — особи, котрі з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок. Ізгоями ставали вільні селяни, купці, діти священиків і навіть князів. Вони були особисто вільними, закони охороняли їхнє життя високими штрафами.

Організація державної влади Київської Русі

Економічний розвиток Київської Русі

Галузь господарства	Характерні риси
Тваринництво	На Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі — свиней
Землеробство	Провідна галузь господарства, була поширена дво- і трипільна система. Основні зернові культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, просо. Для обробки землі залежно від ґрунтів використовували рало, плуг і соху
Промисли	Найпоширенішими були мисливство, рибальство і бджільництво
Ремесло	Усього на Русі існувало понад 60 видів ремесел. Найпоширенішими були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке і деревообробне
Торгівля	Через руські землі проходили важливі міжнародні торговельні шляхи: «грецький», «шовковий», «залозний», «соляний». Вивозилися: раби, хутро, зброя, шкіряні вироби, прикраси із золота і срібла, мед, віск, шкіри. Завозилися: прянощі, ювелірні й скляні вироби, мідь, срібло, зброя, вина, коштовні тканини й посуд

Розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Розвиток культури Київської Русі

Характерні риси та особливості

• Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало

• Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності

• Велику роль у створенні місцевої самобутньої культури відіграло дохристиянське культурне середовище

• Домінуючий вплив християнства на розвиток матеріальної і духовної культури Київської Русі

• Виникнення і становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ

Розвиток культури Галицько-Волинської держави

Характерні риси та особливості

• Складова частина давньоруської культури. Поряд із цим мала власні самобутні риси та оригінальність

• Довела свою життєздатність, збагачуючись як у результаті внутрішнього розвитку, так і через вплив культур інших країн, не втрачаючи при цьому східнослов’янської специфіки

• Місце Галицько-Волинської Русі в історії української культури значною мірою визначалося особливостями соціально-економічного і політичного розвитку краю

• Величезну роль у політичному і культурному житті Галицько-Волинської держави відігравала церква

• Галицько-Волинські землі були одним з основних шляхів поширення на Русь пам’яток старослов’янської писемності великоморавського (або давньочеського) і давньопольського походження

• Місцевий іконопис на Галичині та Волині розвивався під впливом київського, який тут високо цінувався

• У зодчестві краю традиції Русі поєднувалися з польським і чеським впливом та елементами романської архітектури

• Відчутний вплив на оборонну архітектуру Галицько-Волинської держави справили західні сусіди — Польща і Південна Німеччина. Ймовірно, що виконавцями західних за стилем споруд були німецькі колоністи та інші іноземці, що оселялися в містах Галичини і Волині

• За рівнем культурного розвитку протягом століття після монгольської навали Галицько-Волинська Русь не відставала від сусідів, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру

Культура Київської Русі

Галузь	Основні досягнення
Писемність	• «Черти і рези», руські письмена. Кирилиця (43 букви). На стінах Софійського собору в Києві — понад 400 написів
Освіта	• 1037 р. була відкрита перша бібліотека при Софійському соборі • 1086 р. у Києві була відкрита школа для дівчат • Володимиром Великим була відкрита перша школа для знаті
Наукові знання	• Черпалися переважно з творів європейських авторів • Початкові медичні знання. Агапіт
Література	• «Ізборник» • «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона • «Повчання дітям» Володимира Мономаха • «Слово о полку Ігоревім»
Літописання	• Літопис Аскольда, «Найдавніший Київський звід», «Печерський звід» (не збереглися) • «Повість минулих літ» Нестора, створена 1113 р. • «Київський літопис», кінець XII ст.
Усна народна творчість	• Казки, перекази, легенди, билини (із X ст.) • Дружинний епос • Обрядові пісні з дохристиянських часів • Прислів’я і приповідки
Музична творчість	• Пісні, танці, гуслярські розспіви • Професійні артисти — скоморохи • Музичні інструменти: гуслі, гудки, сопілки, бубни
Архітектура	• Київ: палац княгині Ольги, «місто Володимира», Десятинна церква, «місто Ярослава», Софійський собор, Успенський собор; Михайлівський Золотоверхий собор • Спаський собор (Чернігів), Михайлівський собор (Переяслав)
Образотворче мистецтво	• Мозаїки і фрески (монументальний живопис). Стіни Софійського собору в Києві вкриті мозаїками (640 м²) і фресками (3000 м²) • В іконописі діяв візантійський канон • Алімпій (Аліпій) Печерський — майстер іконопису • Книжкова мініатюра. «Остромирове Євангеліє»
Ювелірна справа	• Відкрили таємниці мистецтва емалі та черні. Центри виробництва емалей: Київ, Чернігів. Емалями вкривали діадеми, колти, намиста, підвіски, образки, складні хрести

Культура Галицько-Волинської держави

Галузь	Основні досягнення
Писемність	• Буквені клейма на глиняному посуді, написи на повсякденних речах. Знайдені бронзові й кістяні «писала» для писання на воскових табличках
Освіта	• У містах і церквах у сільській місцевості існували школи, де навчали грамоті
Література	• Збереглося дуже мало рукописних книг: Галицьке євангеліє 1144 р., Христинопольський апостол XII ст., Бучацьке євангеліє XII—XIII ст.
Літописання	• Світська направленість. «Повість про осліплення Волошка» Василя. Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205—1290 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.)
Архітектура	• Успенський собор (Володимир), Успенський собор (Галич), церква Іоанна Златоуста (Холм), білокам’яна церква-ротонда в Перемишлі, храм св. Пантелеймона біля Галича • Міста-замки Данилів, Кременець, Угровеськ, Холм • Будівництво в другій половині XIII ст. кам’яних оборонних веж
Образотворче мистецтво	• Монументальний живопис (фрески) робився, як правило, за княжим замовленням. Найдавніша ікона Галичини «Покров» датується початком XIII ст., ікона Богоматері — Одигітрії кінця XIII — початку XIV ст. із Покровської церкви в Луцьку, Ченстоховська ікона Богоматері (написана в Галицькій землі в XIV ст. і вивезена до Польщі), ікона Юрія-змієборця на чорному коні із села Станилі поблизу Дрогобича XIV ст.
Ювелірна справа	• Величезна кількість ювелірних виробів галицького і волинського походження в музеях України і зарубіжжя: скроневі кільця, ковтки, сережки, браслети, намиста, хрести, хрести складні, вироби зі слонової кістки тощо • Володіли мистецтвом емалі та черні

Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Історичне значення Київської Русі

• Уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державну організацію

• Сприяла соціально-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян

• Об’єднання в межах однієї держави дозволило східним слов’янам ефективно захищатися від нападів кочовиків та сусідніх держав

• Київська Русь стала своєрідним бар’єром, який захищав західноєвропейські країни від кочових орд тюркських племен

• Сприяла зміцненню міжнародного авторитету східних слов’ян, створювала для них можливість брати дієву участь у міжнародній політиці

Історичне значення Галицько-Волинської держави

• Друга після Київської Русі велика держава на українських землях, яка продовжувала її культурні традиції

• Захистила від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східних слов’ян, сприяла їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності

• Після занепаду Києва стала центром економічного і політичного життя, який забезпечував високий рівень розвитку українських земель

• Упродовж століття після монгольської навали забезпечувала безперервність розвитку традицій самостійного державного життя на українських землях

• Своєю орієнтацією на Захід сприяла поступовому подоланню однобічності візантійських культурних впливів і збільшенню можливостей поширення західноєвропейських культурних впливів

Зміст