Наочний довідник. Історія України 7-9 клас. Гісем
Тема 4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX—XIV ст.
Політичний і соціальний устрій та господарське життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави
Зміна форм правління Київської Русі в IX—XIII ст.
|
Етап розвитку державності |
Форма правління |
Характерні риси |
|
Становлення |
Дружинна держава |
В основу був закладений примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя |
|
Розквіт |
Централізована монархія |
Уся повнота влади зосереджувалася у руках князя, дружина відходила на другий план. В управлінні державою князь спирався на князівську раду, до якої входили старші дружинники і вихідці зі старої племінної знаті — бояри |
|
Роздробленість |
Федеративна монархія |
Влада князя обмежувалася його уділом. Найважливіші для усієї Русі питання вирішувалися на князівських з’їздах (снемах) |
Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

До панівних привілейованих станів належало також духовенство, яке сформувалося з прийняттям християнства. Воно поділялося на вище духовенство (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів).
Основні групи залежного населення Київської Русі
|
Верства |
Особливості становища |
|
Смерди |
Переважна більшість селянства, особисто вільні селяни, які мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності |
|
Закупи |
Тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство і змушені були працювати на землевласника за купу (грошову позичку) |
|
Рядовичі |
Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві |
|
Челядь |
Різні категорії залежного населення, що втратили своє господарство і працювали на землевласника. їх дозволялося продавати, дарувати, передавати в спадщину |
|
Холопи |
Особи, котрі перебували в повній власності землевласника |
Існувала також така група населення як ізгої — особи, котрі з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок. Ізгоями ставали вільні селяни, купці, діти священиків і навіть князів. Вони були особисто вільними, закони охороняли їхнє життя високими штрафами.
Організація державної влади Київської Русі

Економічний розвиток Київської Русі
|
Галузь господарства |
Характерні риси |
|
Тваринництво |
На Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі — свиней |
|
Землеробство |
Провідна галузь господарства, була поширена дво- і трипільна система. Основні зернові культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, просо. Для обробки землі залежно від ґрунтів використовували рало, плуг і соху |
|
Промисли |
Найпоширенішими були мисливство, рибальство і бджільництво |
|
Ремесло |
Усього на Русі існувало понад 60 видів ремесел. Найпоширенішими були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке і деревообробне |
|
Торгівля |
Через руські землі проходили важливі міжнародні торговельні шляхи: «грецький», «шовковий», «залозний», «соляний». Вивозилися: раби, хутро, зброя, шкіряні вироби, прикраси із золота і срібла, мед, віск, шкіри. Завозилися: прянощі, ювелірні й скляні вироби, мідь, срібло, зброя, вина, коштовні тканини й посуд |
Розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави
Розвиток культури Київської Русі
Характерні риси та особливості
• Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало
• Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності
• Велику роль у створенні місцевої самобутньої культури відіграло дохристиянське культурне середовище
• Домінуючий вплив християнства на розвиток матеріальної і духовної культури Київської Русі
• Виникнення і становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ
Розвиток культури Галицько-Волинської держави
Характерні риси та особливості
• Складова частина давньоруської культури. Поряд із цим мала власні самобутні риси та оригінальність
• Довела свою життєздатність, збагачуючись як у результаті внутрішнього розвитку, так і через вплив культур інших країн, не втрачаючи при цьому східнослов’янської специфіки
• Місце Галицько-Волинської Русі в історії української культури значною мірою визначалося особливостями соціально-економічного і політичного розвитку краю
• Величезну роль у політичному і культурному житті Галицько-Волинської держави відігравала церква
• Галицько-Волинські землі були одним з основних шляхів поширення на Русь пам’яток старослов’янської писемності великоморавського (або давньочеського) і давньопольського походження
• Місцевий іконопис на Галичині та Волині розвивався під впливом київського, який тут високо цінувався
• У зодчестві краю традиції Русі поєднувалися з польським і чеським впливом та елементами романської архітектури
• Відчутний вплив на оборонну архітектуру Галицько-Волинської держави справили західні сусіди — Польща і Південна Німеччина. Ймовірно, що виконавцями західних за стилем споруд були німецькі колоністи та інші іноземці, що оселялися в містах Галичини і Волині
• За рівнем культурного розвитку протягом століття після монгольської навали Галицько-Волинська Русь не відставала від сусідів, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру
Культура Київської Русі
|
Галузь |
Основні досягнення |
|
Писемність |
• «Черти і рези», руські письмена. Кирилиця (43 букви). На стінах Софійського собору в Києві — понад 400 написів |
|
Освіта |
• 1037 р. була відкрита перша бібліотека при Софійському соборі • 1086 р. у Києві була відкрита школа для дівчат • Володимиром Великим була відкрита перша школа для знаті |
|
Наукові знання |
• Черпалися переважно з творів європейських авторів • Початкові медичні знання. Агапіт |
|
Література |
• «Ізборник» • «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона • «Повчання дітям» Володимира Мономаха • «Слово о полку Ігоревім» |
|
Літописання |
• Літопис Аскольда, «Найдавніший Київський звід», «Печерський звід» (не збереглися) • «Повість минулих літ» Нестора, створена 1113 р. • «Київський літопис», кінець XII ст. |
|
Усна народна творчість |
• Казки, перекази, легенди, билини (із X ст.) • Дружинний епос • Обрядові пісні з дохристиянських часів • Прислів’я і приповідки |
|
Музична творчість |
• Пісні, танці, гуслярські розспіви • Професійні артисти — скоморохи • Музичні інструменти: гуслі, гудки, сопілки, бубни |
|
Архітектура |
• Київ: палац княгині Ольги, «місто Володимира», Десятинна церква, «місто Ярослава», Софійський собор, Успенський собор; Михайлівський Золотоверхий собор • Спаський собор (Чернігів), Михайлівський собор (Переяслав) |
|
Образотворче мистецтво |
• Мозаїки і фрески (монументальний живопис). Стіни Софійського собору в Києві вкриті мозаїками (640 м2) і фресками (3000 м2) • В іконописі діяв візантійський канон • Алімпій (Аліпій) Печерський — майстер іконопису • Книжкова мініатюра. «Остромирове Євангеліє» |
|
Ювелірна справа |
• Відкрили таємниці мистецтва емалі та черні. Центри виробництва емалей: Київ, Чернігів. Емалями вкривали діадеми, колти, намиста, підвіски, образки, складні хрести |
Культура Галицько-Волинської держави
|
Галузь |
Основні досягнення |
|
Писемність |
• Буквені клейма на глиняному посуді, написи на повсякденних речах. Знайдені бронзові й кістяні «писала» для писання на воскових табличках |
|
Освіта |
• У містах і церквах у сільській місцевості існували школи, де навчали грамоті |
|
Література |
• Збереглося дуже мало рукописних книг: Галицьке євангеліє 1144 р., Христинопольський апостол XII ст., Бучацьке євангеліє XII—XIII ст. |
|
Літописання |
• Світська направленість. «Повість про осліплення Волошка» Василя. Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205—1290 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.) |
|
Архітектура |
• Успенський собор (Володимир), Успенський собор (Галич), церква Іоанна Златоуста (Холм), білокам’яна церква-ротонда в Перемишлі, храм св. Пантелеймона біля Галича • Міста-замки Данилів, Кременець, Угровеськ, Холм • Будівництво в другій половині XIII ст. кам’яних оборонних веж |
|
Образотворче мистецтво |
• Монументальний живопис (фрески) робився, як правило, за княжим замовленням. Найдавніша ікона Галичини «Покров» датується початком XIII ст., ікона Богоматері — Одигітрії кінця XIII — початку XIV ст. із Покровської церкви в Луцьку, Ченстоховська ікона Богоматері (написана в Галицькій землі в XIV ст. і вивезена до Польщі), ікона Юрія-змієборця на чорному коні із села Станилі поблизу Дрогобича XIV ст. |
|
Ювелірна справа |
• Величезна кількість ювелірних виробів галицького і волинського походження в музеях України і зарубіжжя: скроневі кільця, ковтки, сережки, браслети, намиста, хрести, хрести складні, вироби зі слонової кістки тощо • Володіли мистецтвом емалі та черні |
Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
Історичне значення Київської Русі
• Уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державну організацію
• Сприяла соціально-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян
• Об’єднання в межах однієї держави дозволило східним слов’янам ефективно захищатися від нападів кочовиків та сусідніх держав
• Київська Русь стала своєрідним бар’єром, який захищав західноєвропейські країни від кочових орд тюркських племен
• Сприяла зміцненню міжнародного авторитету східних слов’ян, створювала для них можливість брати дієву участь у міжнародній політиці
Історичне значення Галицько-Волинської держави
• Друга після Київської Русі велика держава на українських землях, яка продовжувала її культурні традиції
• Захистила від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східних слов’ян, сприяла їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності
• Після занепаду Києва стала центром економічного і політичного життя, який забезпечував високий рівень розвитку українських земель
• Упродовж століття після монгольської навали забезпечувала безперервність розвитку традицій самостійного державного життя на українських землях
• Своєю орієнтацією на Захід сприяла поступовому подоланню однобічності візантійських культурних впливів і збільшенню можливостей поширення західноєвропейських культурних впливів