§ 36. ЖІНКИ В ХІМІЧНІЙ НАУЦІ

Матеріал цього параграфа допоможе вам зрозуміти, що у творенні хімічної науки важливу роль відіграють жінки-хіміки. Це всесвітньовідомі вчені, а їхні відкриття становлять неоціненний внесок у розвиток хімії.

В історії розвитку хімічної науки відоме ім'я американки Елізабет Фулхем, яка у XVIII ст. проводила дослідження з осадження золота й срібла на шовкових тканинах, використовуючи різні відновники. Результати цих досліджень вона опублікувала в праці «Розмірковування про горіння». Була обрана член-кореспондентом хімічного товариства у Філадельфії.

Марсе Джейн (1769-1858) — авторка популярного в Європі та Америці підручника «Бесіди про хімію», у якому опубліковано її дослідження. Під іменем авторки книжка перевидана аж після 30 років від написання. Крім цієї нею видано ще 31 книжку про хімію в науково-популярному стилі.

Мейтнер Ліза (1878-1968) — німецька вчена-фізик і радіохімік. Після закінчення Віденського університету в 1906 р. отримала ступінь доктора фізики. Через рік переїхала до Берліна, щоб вивчати хімію в Інституті кайзера Вільгельма під керівництвом М. Планка. У співпраці з хіміком О. Ганом відкрила ізотоп хімічного елемента Проактинію. Після відкриття нейтрона їй уперше вдалося розщепити атомне ядро Урану на ядра Барію та Криптону. Під час цієї реакції виділялося декілька нейтронів і велика кількість енергії. Сенсацію викликала її заява про те, що процес ядерного поділу може спричинити ланцюгову реакцію, яка супроводжується великими викидами енергії. Дослідження вченої заклали підвалини для розробки ядерної бомби, але працювати над її створенням вона категорично відмовилася. На її честь названо 109-й хімічний елемент періодичної системи — Майтнерій, що увіковічнив ім'я вченої.

Жоліо-Кюрі Ірен (1897-1956) — французька вчена, старша донька М. Склодовської-Кюрі. Після закінчення Сорбоннського університету працювала в Інституті радію, який очолювала її мати. Самостійні дослідження, пов'язані з вивченням радіоактивного Полонію, почала проводити в 1921 р. У 1925 р. за дослідження α-частинок І. Кюрі присуджено докторський ступінь. У 1926 р. вийшла заміж за асистента Інституту радію Ф. Жоліо. Працюючи разом, подружжю вдалося отримати багато нових радіоактивних елементів. У 1935 р. І. Жоліо-Кюрі та Ф. Жоліо спільно була присуджена Нобелівська премія з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів».

Перей Маргарита (1909-1975) — французька вчена-радіохімік, послідовниця М. Склодовської-Кюрі. Закінчивши Паризький університет, з 1929 р. працювала в Інституті радію в Парижі. З 1949 р. — професор Страсбурзького університету, а з 1958 р. — директор відділу ядерної хімії Центру ядерних досліджень у Страсбурзі. Член Паризької академії наук з 1962 р. Відкрила (1939) ізотоп нового хімічного елемента, який назвала «Актинієм К». Пізніше вчена встановила, що цей елемент є елементом № 87, передбаченим Д. Менделєєвим, і запропонувала назвати його Францієм (Fr).

Ходжкін Кроуфут Дороті (1910-1994) — британська вчена-біохімік. Предметом її наукового інтересу були кристали стеролів, які вона досліджувала в Кембриджському університеті з видатним фізиком Дж. Берналом. Переїхавши в Сомервілль і придбавши рентгенівський апарат, Дороті продовжила аналіз стеролів. У 1937 р. вона отримала докторський ступінь і вийшла заміж за Т. Ходжкіна. Після Другої світової війни розпочала дослідження пеніциліну — антибіотика, відкритого в 1928 р. А. Флемінгом. У 1957 р. вчена визначила структуру вітаміну В₁₂, а в 1964 р. отримала Нобелівську премію з хімії. Через 5 років установила структуру інсуліну. За плідну працю удостоєна численних нагород.

Кунакова Райхана Валіуллівна (1946 р. н.) — хімік-органік, віце-президент Академії наук Республіки Башкортостан (2011), академік АН РБ (2012), доктор хімічних наук (1989), професор (1991). Працює в галузі синтетичної органічної хімії, досліджує металокомплексний каталіз і хімічну модифікацію природних біополімерних матеріалів. Є автором і співавтором понад 360 наукових праць, з них 124 патенти, 10 монографій, 9 навчальних посібників і підручник.

Йонат Ада (1939 р. н.) — ізраїльська вчена-кристалограф. У 1964 р. отримала ступінь магістра наук у Єрусалимському Єврейському університеті. У 1968 р. за рентгеноструктурні дослідження здобула докторський ступінь в Інституті Вейцмана в м. Реховоті. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 2009 р. спільно з В. Рамакрішнаном і Т. Стейцем «за дослідження структури та функції рибосоми», що розкрила вплив антибіотиків на рибосому та механізми опору організму антибіотикам. Нині очолює Центр біомолекулярної структури ім. Елен і Мілтона Кіммельман при Інституті Вейцмана в м. Реховоті.

Коротко згадаємо про українських жінок-хіміків, дослідження яких є вагомим внеском у розвиток хімічної науки.

Бодак Оксана Іванівна (1942-2005) — учена-кристалограф. Закінчивши в 1964 р. хімічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, працювала викладачем на кафедрі неорганічної хімії. Пройшла шлях від асистента, доцента, професора (1984) до завідувача кафедри (1989). У 1970 р. захистила кандидатську дисертацію у Львові, а в 1984 р. — докторську в Києві з теми «Взаємодія рідкісноземельних металів у потрійних системах». Особливо цінною є ініціатива вченої-хіміка в налагодженні наукової співпраці зі спорідненими науковими установами багатьох країн. Унесена до книги «Жінки України».

Цебренко Марія Василівна (1940 р. н.) — учена-хімік. У 1968 р. захистила кандидатську, а в 1985 р. — докторську дисертації. Наукові інтереси та досягнення — розробка теоретичних основ i нових технологій в отриманні надтонких синтетичних волокон i фiльтрувальних матерiалiв. З 1988 р. працює професором кафедри технології полімерів і хімічних волокон КТІЛП. Учена є автором більше ніж 300 статей, 2 монографій, 80 патентів та авторських свідоцтв. За досягнення в науці Американський біографічний інститут присудив їй звання «Жінка 2000 року». У 2002-2005 рр. — звання «Провідний інтелектуал світу», у 2006 р. — «Велика жінка ХХІ століття».

Григор'єва Ганна Савівна (1949 р. н.) — учена-хімік, доктор хімічних наук, винахідниця. Після закінчення Київського університету працювала інженером, аспірантом, молодшим, а потім старшим науковим співробітником Інституту фізичної хімії НАН України. З 1993 р. — головний науковий співробітник Інституту фармакології та токсикології НАМН України, нині — заступник директора з наукової роботи. Дослідження пов'язані з біонеорганічною хімією. Їй належить створення нових класів синтетичних фармакологічних засобів. Вони стали основою для розробки нових лікувальних препаратів, зокрема «Антраль» і «Ліолів». Є автором понад 120 публікацій, зокрема 1 монографії, 27 патентів. Брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. У 1997 р. зареєстровано її нове відкриття — «спосіб одержання ліпосомальної композиції, що має антитоксичну гепатозахисну дію».

Мєшкова-Клименко Наталія Аркадіївна (1938 р. н.) — учена-хімік, професор Київського політехнічного інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»). Дослідження стосуються колоїдної хімії поверхнево-активних речовин у водних розчинах і на поверхні розподілу фаз; охорони й раціонального використання водних ресурсів; технології очищення природних і стічних вод; одержання, реактивації та застосування активованого вугілля у водопідготовці. Вона є автором 215 наукових публікацій, зокрема 5 монографій, 30 авторських свідоцтв і патентів. Підготувала 14 кандидатів і 3 докторів наук.

Серед жінок хімічної науки відомі імена: Лопато Лідії Михайлівни — ученої-хіміка, доктора хімічних наук; Проценко Лори Дмитрівни — ученої-хіміка, винахідниці в галузі фармакології; Соломко Зінаїди Пилипівни — доктора хімічних наук, професора; Штокало Мирослави Йосипівни — ученої-хіміка, доктора хімічних наук, академіка Академії інженерних наук України та Нью-Йоркської академії наук.

І це далеко не весь перелік учених серед жіноцтва, які самовіддано працювали й працюють в університетах, науково-дослідних інститутах і лабораторіях, на виробництві, яким завдячує хімічна наука та промисловість. Шукайте та відкривайте нові імена, рівняйтеся на їхню неоціненну працю для свого народу.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

I. Оберіть самостійно тему навчального проекту з переліку тем, запропонованих програмою.