§ 45. Хмарність та опади

Поміркуйте

Як можна пояснити прислів'я «Не кожна хмара приносить дощ»?
Чому на Землі існують пустелі?

Пригадайте

Із чого складаються хмари?
Що таке опади?
Чому сніг на території України влітку є аномалією?

Природнича загадка

Чому в горах, наприклад у Карпатах, іноді «зникають» хмари?

Хмарність

Прикладом одночасного існування рідкого і твердого стану води в атмосфері є хмари (мал. 45.1). Вони складаються з дрібних краплин води, кристаликів льоду або їхньої суміші. Необхідними умовами утворення хмар є насичення водяної пари до стану конденсації (перетворення пари на воду) або десублімації (перетворення пари на крижані кристали, минаючи рідку фазу) і зниження температури повітря до певного рівня.

Мал. 45.1. Види хмар

Під час підняття вгору повітря починає охолоджуватись, а водяна пара поступово перетворюється на краплини води. Коли краплин утвориться близько 200-500 в 1 см³ — вони стають видимими людським оком: ми бачимо, як у небі з’являється хмара.

Залежно від того, чи є хмари в небі, говорять про хмарність у певний момент часу. Хмарність — ступінь укриття неба хмарами в балах від 0 (ясно) до 10 (похмуро). Визначити хмарність на відкритій місцевості можна візуально за 10-бальною шкалою. Хмарність належить до найважливіших елементів погоди.

Види хмар

В атмосфері утворюються різні види хмар. Розгляньмо їх на малюнку 45.1 на с. 124.

1896 року Міжнародна метеорологічна організація видала перший всесвітній довідник із класифікації хмар та інших атмосферних явищ — Міжнародний атлас хмар (мал. 45.2, с. 124). За ним основою для поділу хмар на три яруси є висота. Тому хмари поділяють на високі, середні та низькі.

Мал. 45.2. Сторінки Міжнародного атласу хмар

Атмосферні опади

Коли води або кристаликів льоду у хмарі стає дуже багато, вони вже не можуть втриматися на висоті, тому починаються опади. Зокрема шарувато-купчасті та шарувато-дощові хмари несуть опади у вигляді снігу та дощу. Атмосферні опади — явища, коли вода в рідкому чи твердому стані випадає з хмар чи з повітря на земну поверхню і тіла на ній. Із хмар випадають дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. Із повітря виділяються роса, паморозь, іній.

Для вимірювання кількості опадів використовують опадомір, або плювіометр. Її вимірюють у міліметрах шару води. Для вимірювання кількості снігу використовують снігомірну рейку.

Різні ділянки нашої планети отримують неоднакову кількість опадів, що залежить від багатьох факторів. Це — температура повітря, висота місцевості над рівнем моря, морські течії, атмосферна циркуляція. Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних (понад 2000 мм) і помірних (понад 800 мм) широтах. Мало опадів (200 мм) випадає у тропічних і полярних широтах. Разом з тим над океанами опадів випадає значно більше, ніж над суходолом.

У горах більшу частину опадів «приймають» схили, звернені до переважаючих вітрів. В Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм опадів на рік, а підвітряні — 750 мм на рік.

Запитання і завдання

1. За якими ознаками класифікують хмари?
2. Які опади випадають на земну поверхню з хмар у рідкому та твердому вигляді?
3. Як утворюються роса та іній?
4. Чому опади на земній кулі утворюються нерівномірно?
5. Чи можна за хмарами передбачити погоду? Чому?
6. Створіть свій власний «Атлас опадів». Він може бути як у вигляді комп'ютерної презентації, так і у вигляді малюнків.

Ключова ідея

Ступінь вкриття неба хмарами називають хмарністю. Хмари перебувають на різній висоті, мають різний вигляд і можуть мати різні наслідки для погоди. Необхідною умовою для їх утворення є насичення водяної пари до стану конденсації або сублімації. Кількість опадів на нашій планеті нерівномірна та залежить від багатьох чинників.

Зміст