Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Ремех

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 26. У чому особливості кримінального права

1. Які відносини регулює кримінальне право

  • Прочитайте пункт параграфа та поставте три-чотири запитання до нього. Запропонуйте однокласникам і однокласницям дати відповіді на них.

Кримінальне право - галузь права, норми якої визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння належать до кримінальних правопорушень і які покарання можуть застосовувати до осіб, які їх вчинили.

Судимість - правовий стан особи, який виникає через засудження її судом до конкретної міри покарання за вчинений нею злочин, спричиняє настання для неї певних негативних наслідків і триває до її погашення або зняття.

Амністія - передбачене законом України повне або часткове звільнення від покарання чи пом’якшення покарання певної категорії осіб.

Помилування - повне або часткове звільнення засудженої особи від покарання, заміна покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням (в Україні це право належить Президентові України).

Однією з основоположних галузей права України є кримінальне право. Його назва походить від латинського слова crimen - «злочин».

Основні завдання кримінального права - це охорона прав і свобод людини та громадянина, власності, суспільного порядку, довкілля, конституційного ладу держави, інших суспільних і державних інтересів та запобігання кримінальним правопорушенням конкретних осіб та в суспільстві загалом.

Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, між нею та уповноваженими державою органами виникають кримінально-правові відносини. Передбачено, що правопорушник зобов’язаний відповісти за вчинене перед державою та має право на те, щоб до нього застосували справедливе покарання саме за те кримінально карне діяння, яке він вчинив. Натомість держава має право засудити винувату особу за вчинене та зобов’язана дати правильну оцінку цьому діянню, застосувавши до винуватої особи справедливе покарання.

Такі кримінально-правові відносини виникають із моменту вчинення кримінального правопорушення та існують, за загальним правилом, упродовж усього часу відбування засудженим покарання й певний час після цього - до погашення або зняття судимості. Проте кримінально-правові відносини можуть бути припинені й раніше, наприклад, у разі видання акта амністії чи помилування, смерті особи, яка вчинила кримінальне правопорушення тощо.

Основне джерело кримінального права - Кримінальний кодекс України (ККУ) - складається із двох частин - Загальної та Особливої. Перша містить загальні положення, як-от підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в просторі й часі, визначення поняття кримінального правопорушення, співучасті, покарання тощо. В Особливій частині викладено норми, які описують конкретні кримінальні правопорушення, визначають види та міру покарань за їх вчинення.

2. Що таке кримінальне правопорушення та який його склад

  • Яке правопорушення є кримінальним? Які є його види?
  • Порівняйте свої думки з пунктом параграфа.

Кримінальне правопорушення - це передбачене ККУ суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

Вам уже відомо, що кримінальне правопорушення це суспільно небезпечне діяння, передбачене ККУ. Не визнають кримінальним правопорушенням дію або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого ККУ, але через малозначність не становить суспільної небезпеки - не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (наприклад, зберігання вдома двох набоїв до вогнепальної зброї).

В Особливій частині ККУ кримінальні правопорушення згруповано за родовими об’єктами, приміром, проти життя і здоров’я, власності, довкілля, громадського порядку, моральності тощо.

Розрізняють кримінальні правопорушення і за формою вини - умисні (скажімо, грабіж, зґвалтування) та вчинені з необережності (як-от убивство через необережність). Кримінальні правопорушення поділяють на кримінальні проступки й злочини.

Кримінальний проступок - це вид кримінального правопорушення, за вчинення якого ККУ передбачене таке основне покарання, як штраф у розмірі не більше ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Щодо злочинів, то їх розрізняють за ступенем тяжкості.

Нетяжкі

Тяжкі

Особливо тяжкі

Основне покарання, передбачене статтею 12 ККУ

штраф у розмірі не більше ніж десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або позбавлення волі на строк не більше ніж п’ять років

штраф у розмірі не більше ніж двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше ніж десять років

штраф у розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі

До нетяжких злочинів відносять: завдання удару, побоїв, порушення недоторканності житла, забруднення повітря тощо. До тяжких злочинів належать, зокрема, умисне тяжке тілесне ушкодження, розбій, а до особливо тяжких - державна зрада, умисне вбивство за обтяжливих обставин, бандитизм.

Залежно від ступеня завершеності кримінальні правопорушення бувають закінчені та незакінчені. Закінченим кримінальним правопорушенням визнають діяння, яке має всі ознаки його складу, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККУ, тоді як незакінченим є готування до його вчинення і замах на кримінальне правопорушення.

Готування - це пошук або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова про вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод тощо. Готування до кримінального проступку або злочину, за який статтею Особливої частини ККУ передбачене позбавлення волі на строк до двох років або більш м’яке покарання, не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Замах на кримінальне правопорушення - це вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особової частини ККУ, якщо при цьому воно не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі особи.

Із Кримінального кодексу України

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчене кримінальне правопорушення

Кримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.

Буває, що особа з власної волі не доводить незакінчене кримінальне правопорушення до кінця (припиняє готування чи замах), хоча має таку можливість. Це називають добровільною відмовою. Така особа підлягає кримінальній відповідальності лише тоді, коли у фактично вчиненому нею діянні є склад іншого кримінального правопорушення.

  • Проаналізуйте ситуацію і виокреміте чотири елементи складу кримінального правопорушення. Після опрацювання пункту параграфа поверніться до цієї правової ситуації і відкоригуйте свою відповідь.

ЦІНА ГРОШЕЙ

Віталій, учень 10 класу, потребував кишенькових грошей для задоволення своїх бажань і потреб. Якось увечері він наважився й вирвав із рук перехожої сумку. А наступного дня запропонував своїй знайомій Лесі придбати мобільний телефон, що виявив у сумці. Утім, грошей він так і не побачив: до Віталія додому завітали поліцейські, адже його дії зафіксувала вулична камера спостереження.

Учинене діяння підпадає під дію ККУ, якщо воно містить склад кримінального правопорушення - сукупність відповідних об’єктивних і суб’єктивних ознак.

До складу кримінального правопорушення належать такі елементи:

Об’єкт кримінального правопорушення - сукупність суспільних відносин, які охороняє кримінальний закон та на які посягає кримінальне правопорушення, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу заподіяння такої шкоди. Це можуть бути права і свободи людини та громадянина, власність, публічний порядок та безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства, життя і здоров’я особи, статева свобода та статева недоторканність особи, правосуддя, моральність тощо.

Об’єктивна сторона - сукупність зовнішніх проявів діяння, його наслідки, причиновий зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, час, місце, спосіб, знаряддя, засоби вчинення кримінального правопорушення тощо.

Суб’єкт кримінального правопорушення - фізична осудна особа, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене нею суспільно небезпечне діяння.

Обов’язкова ознака суб’єкта кримінального правопорушення, юридична передумова вини, а отже, і кримінальної відповідальності - осудність. Ви вже знаєте, що це психічний стан людини, за якого вона могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність та керувати ними.

Суб’єктивна сторона - внутрішня сторона кримінального правопорушення, психічний стан особи під час його вчинення. До неї належать: вина (у формі умислу або необережності); мотив (спонукання, яке спричинило такі дії); мета (бажаний результат, якого хоче досягти особа) та емоційний стан особи при вчиненні кримінального правопорушення.

Якщо в діянні особи відсутній один із зазначених елементів складу кримінального правопорушення, то, як правило, її не можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

3. Що називають співучастю у кримінальному праві

  • Що ви розумієте під співучастю у кримінальному правопорушенні?
  • Чому вона, на вашу думку, обтяжує кримінальну відповідальність?
  • Які обов’язкові ознаки співучасті? Які є форми співучасті?
  • Порівняйте свої думки з пунктом параграфа.

ККУ визначає співучасть у кримінальному правопорушенні як умисну спільну участь декількох суб’єктів у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Тож основними ознаками співучасті є:

— у вчиненні кримінального правопорушення брали участь двоє або більше осіб (суб’єктів кримінального правопорушення), які є осудними й досяглії віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

— діяння вчинили спільно декілька осіб - вони разом прагнути досягти єдиного результату й кожен співучасник зробив свій внесок у це;

— спільність умислу, коли співучасники усвідомлювали, що вчиняють кримінальне правопорушення спільно з іншими особами, та бажали це зробити разом із ними.

У ККУ визначено види співучасників з урахуванням ролі, яку кожен із них виконав у вчиненні кримінального правопорушення.

Виконавцем визнають особу, яка безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення чи при його вчиненні використала інших осіб, які, відповідно до закону, не підлягають кримінальній відповідальності (неосудні особи чи ті, які не досяглії віку кримінальної відповідальності).

Організатор - особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (залучила інших співучасників, розподілила ролі, розробила план), керувала підготовкою кримінального правопорушення (спрямувала дії інших співучасників) чи його вчиненням (координувала дії інших співучасників, забезпечила прикриття їхніх протиправних дій).

Підбурювач - особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом схилила інших співучасників до вчинення кримінального правопорушення (підбурювати інших можна усно, в письмовій формі, жестами тощо).

Пособник - це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками; та, яка заздалегідь (тобто до початку чи під час вчинення) обіцяла переховати злочинця або предмети, здобуті злочинним способом, придбати чи збути такі предмети або сприяти приховуванню кримінального правопорушення (наприклад, обіцяла підробити документи, що стосуються винуватої особи).

Ексцес виконавця - вчинення виконавцем злочину дій, які не охоплюються умислом інших співучасників, якщо його дії утворюють самостійний склад злочину або його дії суттєво відрізняються від дій, запланованих іншими учасниками.

Співучасники кримінального правопорушення відповідають за тією статтею Особливої частини ККУ, за якою його вчинив виконавець. Однак якщо виконавець вчинить діяння, що не охоплювалося спільним умислом співучасників, то вони й не відповідатимуть за це. У такому разі йдеться про ексцес виконавця. Скажімо, співучасники домовлялися обікрасти квартиру, а вдома був її власник, тож для вчинення задуманого виконавець завдав йому тілесних ушкоджень.

Перевірте засвоєне

  • 1. Які завдання кримінального права?
  • 2. Що таке кримінальне правопорушення? Які його види?
  • 3. Який є склад кримінального правопорушення?
  • 4. Що таке співучасть?
  • 5. Які види співучасників у вчиненні кримінального правопорушення ви можете назвати? Як вони відповідають за вчинене?
  • 6. Що таке ексцес виконавця? Наведіть приклад.
  • 7. Що спільне та відмінне між адміністративним проступком і кримінальним правопорушенням? Відповідь можна оформити у вигляді таблиці.

buymeacoffee