Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Княгиня Ольга: від люблячої дружини до мудрої правительки

«Ся [Ольга] була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом».

Літопис Руський

Свята Ольга

Пам'ятник княгині Ользі в м. Києві. Скульптор І. Кавалерідзе

1. Походження Ольги.

Серед князів київських, які зберігали та примножували славу Русі-України, була й одна жінка. Звали її Ольгою. Яке вона мала походження? Як їй вдалося впоратися з державними справами після загибелі чоловіка? Чому княгиню у православ’ї шанують як святу?

Вважається, що ім’я «Ольга» має скандинавське коріння. За однією із версій, княгиня отримала своє ім’я на честь князя Олега, регента свого чоловіка Ігоря, а справжнє її ім’я — Прекрасна. Також відомо, що після хрещення вона отримала християнське ім’я — Олена.

Не менше загадок існує і навколо питання походження княгині. На думку одних дослідників (які опираються на свідчення Нестора Літописця), Ольга є слов’янкою (із Псковської землі), за версією інших — скандинавкою (можливо мала родинні зв’язки з Аскольдом або Олегом), на думку третіх — болгаркою.

РОБОТА З ДОДАТКОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

За допомогою Інтернету ознайомтеся детальніше з версіями різних дослідників щодо походження княгині Ольги. Сформулюйте та аргументуйте власну думку.

Згодом відбулася доленосна зустріч Ольги з князем Ігорем, який одружився з нею в 903 р. У подружжя народився син Святослав.

2. Помста деревлянам за смерть чоловіка.

Коли Ігоря було вбито деревлянами, то Ольга залишилася одна з малолітнім сином Святославом. Оскільки Святослав був ще дитиною, то саме вона фактично стала правителькою Русі-України.

Після повстання деревляни здійснили кілька спроб, щоб замиритися з новою володаркою. Вони направили «найкращих мужів», які запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Проте любляча та вірна дружина відмовила. І супроводжувалася ця відмова жорстокою помстою деревлянам за смерть чоловіка. Літопис розповідає про триразову помсту княгині. Коли деревляни послали своїх старійшин до Києва вперше, човен із послами кинули в заздалегідь підготовлену яму, де живцем їх і поховали. Друге посольство за наказом Ольги було спалено в лазні. А третє — воїни княгині перебили під час тризни, яку справляли на честь Ігоря.

СЛОВНИЧОК

Тризна — частина поховального обряду, яка складалася із жертвопринесення, військових ігор і бенкету на честь померлого.

Після цього Ольга вирушила в похід. Деревляни замкнулися в добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга вдалася до хитрощів.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город, бо ті [городяни] вбили були мужа її, і стала довкола города з сином своїм...

І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І намислила вона так: послала [послів] до города, кажучи: «Чого ви хоч досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?» Деревляни ж [їй] сказали: «Ми раді б згодитись на данину, але ти будеш мстити за мужа свойого». І сказала їм Ольга, мовляв: «Я вже одомстила за мужа свойого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинила тризну мужеві моєму. Тому я вже не буду помсту чинити, а хочу взяти потрохи данини і, помирившися з вами, піду назад». Запитали тоді деревляни: «Чого ти хочеш од нас?...» Вона ж сказала їм: «Нині у вас нема ні меду, ні хутра. Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці...».

Деревляни ж раді були [цьому]. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій...

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла [їм] кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи [його] в маленькі платочки [і] ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців.

Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці під остріхи, — і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

А як узяла вона город, то спалила його. (Літопис Руський)

Яка подія описана у джерелі? Про які риси характеру Ольги свідчать такі дії? Дайте моральну оцінку вчинку Ольги.

Княгиня Ольга зустрічає тіло князя Ігоря. Ескіз. Художник В. Суриков

3. Упорядкування збору данини.

Помстившись деревлянам, Ольга повернулася до Києва та почала наводити лад у своїй країні. Смерть Ігоря показала, що неконтрольований збір полюддя може призвести до подібних конфліктів і в майбутньому.

Княгиня з розумом підійшла до вирішення цієї проблеми і вдалася до проведення реформи. Вона запровадила «уроки» й «погости».

СЛОВНИЧОК

«Уроки» — фіксований обсяг данини, який потрібно було сплатити тому чи іншому племені на користь держави.

«Погости» — спеціальні місця, куди звозилася данина з навколишніх селищ, а потім переправлялася до столичного міста.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона... погости... і оброки. І ловища її по всій землі, і знаки (її), ...і сани її стоять у Пскові й до сьогодні». «І пішла Ольга по деревлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища... (Літопис Руський)

1) Яким чином уроки й погости вирішували проблему неконтрольованого збору данини?
2) Дайте оцінку цій реформі.
3) Про які риси характеру Ольги говорять такі дії?

4. Дипломатія розумної правительки та хрещення Ольги.

Якщо київські князі до Ольги мовою спілкування з іншими країнами обирали, як правило, зброю, то вона вирішила використовувати слово. У зовнішній політиці Русь за правління Ольги послуговувалася мирною формою ведення міжнародних відносин, тобто дипломатією.

ПОМІРКУЙТЕ

Яка, на вашу думку, форма співіснування з іншими державами є кращою: війна чи дипломатія?

За тодішньою традицією договір між країнами діяв протягом життя тих правителів, які його уклали. Прийшовши до влади, Ольга почала думати про підписання нової угоди з Візантією.

РОБОТА З ХУДОЖНІМ ТВОРОМ

О. ОЛЕСЬ «ПОХІД ОЛЬГИ НА ДЕРЕВЛЯН» (із циклу «Княжа Україна»)

Та як виконала Ольга

Помсти лютий заповіт,

Стала думати про Бога,

Про таємний божий світ.

Про велику, вічну правду,

Про прощення, про любов,

Стала думати про Того,

Хто пролив за людство кров.

І не помста дика, люта,

Не кривавих дум рої,

А безмежне милосердя

Душу сповнило її.

І без Його мудра Ольга

Більше жити не змогла...

І у грецькім Царгороді

Християнство прийняла.

1) Які мотиви прийняття християнства Ольгою змальовує автор вірша?
2) Назвіть інші причини, які, на вашу думку, стали вирішальними при прийнятті Ольгою рішення про хрещення.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Княгиня Ольга (Хрещення). Художник С. Кирилов

Вирушила Ольга в Греки і прибула до Цесарограда. А був тоді цесарем Костянтин... І, побачивши її, гарну з лиця і вельми тямущу, здивувався цесар розумові її і розмовляв з нею, сказавши їй: «Достойна ти єси цесарствувати в городі сьому з нами». Вона ж, зрозумівши [його річ], мовила до цесаря: «Я поганинка єсмь. А якщо ти хочеш мене охрестити, то охрести мене сам. Якщо ні — то я не охрещуся». І охрестив її цесар з патріархом [Полієвктом]... А по схрещенні призвав її цесар і сказав їй: «Я хочу взяти тебе за жону». Вона тоді мовила: «Як ти мене хочеш узяти, коли охрестив мене сам і назвав мене дочкою? Адже в християнах нема такого закону — ти ж сам знаєш». І сказав цесар: «Перехитрила ти мене єси, Ольго». І дав він їй дари многі — золото, і серебі і паволоки, і начиння різного, і відпустив її, назвавши її дочкою своєю. (Літопис Руський)

1) Про які риси характеру Ольги йдеться в джерелі?
2) Наскільки правдивою, на вашу думку, є ця оповідь?

У 946 (або 957) р. вона здійснює візит до Константинополя. Під час цієї дипломатичної подорожі княгині вдалося досягнути певних домовленостей із візантійським імператором Константином Багрянородним. «Повість минулих літ» повідомляє нам, що саме в Константинополі Ольга прийняла християнство та стала «передвісницею у християнській землі».

Ольга першою почала встановлювати дружні відносини із країнами Західної Європи. У 959 р. вона направила посольство до германського монарха Оттона I. Руські посли були уповноважені запропонувати імператору союз, зокрема у справі поширення християнства. Відомо, що спроба такої співпраці відбулася.

Значення діяльності.

Ольга пройшла непростий шлях від люблячої дружини великого князя київського Ігоря до мудрої правительки великої держави. Їй вдалося проаналізувати помилки свого чоловіка та провести реформу, пов’язану з упорядкуванням збору полюддя.

Дипломатичний спосіб введення зовнішньої політики дав позитивний результат, а прийняття княгинею християнства дозволило зробити черговий крок уперед на шляху до зростання авторитету Русі-України на міжнародній арені та залучення країни до європейського культурного простору.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Рефлексія

Назвіть п’ять термінів, які символізують правління княгині Ольги.

Вчимося мислити критично

Уявіть суд над княгинею Ольгою за помсту деревлянам. Поставте себе почергово на місце прокурора (того, який обвинувачує), адвоката (того, який захищає) та судді (того, який здійснює вирок). Які аргументи ви б навели в перших двох випадках та який вирок винесли?

Робота з візуальними джерелами

Уважно розгляньте наведені мініатюри з давньоруського літопису. Розкажіть, яким подіям правління княгині Ольги вони присвячені. Зробіть підписи під ними.