Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Князь Святослав: «справжній запорожець» на київському престолі

«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль...»

Літопис Руський

Князь Святослав. Реконструкція

Скульптурне зображення Святослава. Скульптор Є. Лансере

1. Прихід до влади Святослава.

Київський князь Святослав — син Ольги та Ігоря, першим із Рюриковичів мав слов’янське ім’я. Ледве він встиг змужніти, як скликав собі велику й хоробру дружину і з нею став шукати слави та здобичі. У 964 р. в руках Святослава зосередилась вся повнота влади. Князь не надто переймався питаннями внутрішнього життя держави. Тому до 969 р. державою фактично продовжувала керувати його мати княгиня Ольга, а Святослав більшість часу проводив у військових походах. Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святослав був насамперед князем-воїном. Історик М. Грушевський називав його «справжнім запорожцем» на київському престолі, а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його правління ознаменувало вершину ранньої героїчної доби в історії Київської держави. Тож давайте спробуймо й ми ближче познайомитися з князем.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола; але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо була втягнута золота сережка; вона була прикрашена карбункулом в обрамленні двох перлин. Одяг був білим і відрізнявся від одягу його наближених тільки чистотою. (Візантійський мемуарист X ст. Лев Диякон про Святослава)

  • 1) Порівняйте словесний портрет князя Святослава з його зображенням.
  • 2) Що зовнішність князя може розповісти нам про його характер та вдачу?

Зустріч Святослава з Іоанном Цимісхієм. Художник К. Лебедєв

Князь Святослав. Сучасний малюнок

Доповнює цю інформацію ще одне джерело — «Літопис Руський».

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи як барс, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були. (Літопис Руський)

  • 1) Як наведений уривок характеризує князя Святослава як воїна?
  • 2) Виходячи з наведеної характеристики, визначте ставлення літописця до цього князя.

2. Похід проти Хозарського каганату.

У 964 р. честолюбний Святослав розпочинає війну на сході. Його безпосередньою метою було підкорення в’ятичів — східнослов’янського племені, що жило на річці Ока і сплачувало данину хозарам. Підпорядкувавши в’ятичів Києву, Святослав попрямував до Хозарії, спустошивши союзну їй Волзьку Булгарію. Навесні наступного 965 р. Святослав відправив хозарському кагану своє знамените історичне послання: «Іду на Ви!» (тобто «Я йду на вас»). У кровопролитній битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й стирає з лиця землі його столицю місто Ітиль на Волзі.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів... (Літопис Руський)

Наслідки Східного походу князя Святослава були неоднозначними. Розгромивши хозар, Київ усунув свого основного суперника в Євразії та поставив під свій контроль великий торговий шлях Волгою. Проте, зруйнувавши Хозарію, Святослав відкрив шлях на Русь іншим кочовим народам сходу (печенігам, надалі — половцям), що в подальшому створить немало проблем для населення Русі.

3. Балканські походи.

Ще одним напрямом зовнішньополітичної діяльності Святослава стали Балканські походи. Спочатку основною метою князя стала Болгарія. Приводом до початку першого походу стало звернення візантійців до князя, які прохали допомогти придушити повстання болгар. У 968 р. Святослав на чолі 60-тисячного війська виступив у похід. Просунувшись у глиб Болгарії, руське військо в битві під Доростолом розбило болгар. Русичі зайняли понад 80 міст на дунайських берегах, а Святослав обрав собі за резиденцію місто Переяславець, куди планував перенести свою столицю.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків — паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів — серебро й коні, із Русі ж — хутро, і віск, і мед, і челядь. (Літопис Руський)

Проте сумна звістка про облогу Києва печенігами змусила Святослава залишити Балкани і повернутися додому.

Однак не надовго Святослав залишився вдома. Після смерті княгині Ольги в 969 р. і поділу Русі між своїми синами, князь вирушив у новий похід на Балкани. У 970 р. руське військо, просуваючись у глиб Болгарії, досить швидко повернуло втрачені болгарські землі. Після цього Святослав спрямував своє військо до візантійської провінції Фракії і рушив у напрямку Константинополя. Поблизу міста Аркадіополь відбулася битва, у якій греки зазнали значних втрат. Святослав отримав величезну данину. Ця перемога Русі-України не давала спокою Константинополю, який розпочав ретельну підготовку до нового протистояння.

Основні сили русичів розташовувалися поблизу міста Доростол, куди і спрямували своє військо візантійці. У квітні 971 р. відбувся перший бій, під час якого русичі виявилися сильнішими. Військо візантійського імператора відступило на велику рівнину, і розпочався новий бій. Цього разу сили виявилися рівними: візантійці атакували, а руське військо змушене було боронитися. Святослав дав наказ відступити за мури міста Доростола. Так розпочалася його тримісячна облога. Такі обставини змусили Святослава піти на укладення мирної угоди з Візантією на її умовах. У результаті було укладено договір, за яким Русь відмовлялася від зазіхань на візантійські володіння на Дунаї і в Криму, а візантійський імператор мав забезпечити русичам вільне повернення додому.

РОБОТА З КАРТОЮ

  • 1) Визначте основні напрямки походів Святослава.
  • 2) Яким був результат боротьби Святослава із Хозарським каганатом?
  • 3) Простежте на карті перебіг Балканських походів Святослава. Якими були їхні наслідки?
  • 4) Визначте, як змінилися кордони Русі-України в цілому за правління Святослава.

4. Загибель князя Святослава.

Досягнувши миру з Візантією, Святослав із військом навесні 972 р. вирушає додому. Чорним морем, а звідти Дніпром планував він дістатися Києва. Однак на цьому шляху його чекала перешкода — узбережжя Дніпра заполонили печеніги. Вони терпляче чекали на появу Святослава та його дружини, не злякала їх навіть зима, яку князь вирішив перечекати в пониззі Дніпра на острові Хортиця. Із боєм довелось прориватись русичам. Вони переважали супротивника озброєнням, але печенігів була сила-силенна. Кочовики оточили княже військо, і в запеклому бою Святослав загинув. Лише невелика частина його дружини повернулася до Києва, принісши із собою страшну звістку. За переказами, печенізький хан Куря наказав окувати череп князя Святослава золотом і зробити з нього чашу. Один із літописів стверджував, що на її окутті було вибито напис: «Чужого шукаючи, власне втратив».

Значення діяльності.

Основну увагу Святослав у своїй діяльності приділяв зовнішній політиці. За роки свого правління князь пройшов походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до Балкан, щонайменше 8000—8500 км. Він мечем перекроїв карту світу і вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний простір Євразії.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Вчимося мислити критично

Князь-рицар, князь-козак, хоробрий воїн, побратим, Александр Македонський Середньовіччя — якими тільки епітетами не наділяли Святослава Ігоровича сучасники та історики. Яка з наведених характеристик, на вашу думку, є найбільш влучною? Наведіть свої «за» і «проти» щодо наведених характеристик князя.

Суперечлива думка

Дослідник Г. Хоткевич відзначав, що Святослав «державу свою зробив великою і сильною, ім'я руське — грізним для всіх сусідів». Історик же М. Карамзін стверджував, що Святослав, полонячи уяву віршотворця, заслуговує на догану історика. Прокоментуйте наведені думки дослідників. Дайте власну оцінку діяльності князя Святослава, враховуючи досягнення та прорахунки його політики.

Творче завдання

Напишіть твір-роздум на тему «Святослав очима поета та історика».