Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Ратушняк

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ І. Основи теорії держави і права

§ 1. Право і закони в житті людини

Очікувані результати

Опрацювавши параграф, ви зможете:

називати найдавніші правові пам’ятки в історії людства;
пояснювати причини й значення виникнення держави і права, роль права в житті суспільства;
висловлювати власну думку щодо вивчення предмета.

1.1. Коли, як і чому виникають правила і закони?

• Пригадайте з курсів історії, які ви знаєте найдавніші правила, що регулювали відносини між людьми за первісних часів.

Першими правилами були обряди, ритуали, звичаї. Ритуали та обряди встановлювали правила поведінки між первісними людьми.

Неспроможність людини пояснити ряд природних явищ призвела до виникнення віри в існування надприродних божественних явищ і, з часом, до релігійних культів та правил.

Згодом формуються звичаї та моральні норми. Звичаї виникають у формі заборон, дозволів, зобов’язань, табу. Звичаї регулювали всі життєві ситуації, — від господарської діяльності до сімейних відносин та відносин між членами роду.

Первісна мораль базувалася на поняттях «добра» і «зла».

Правила поведінки між людьми виникають тому, що:

з’являється необхідність упорядкування відносин між людьми у різних життєвих ситуаціях шляхом встановлення певних норм (правил, стандартів);
з’являється необхідність регулювання поведінки конкретної людини у конкретних випадках;
правила спрямовували діяльність людей на створення умов для життя й звільняли від постійного страху перед навколишнім світом.

Таким чином, із появою та розвитком людського суспільства формуються та розвиваються правила поведінки людей. Протягом тисячоліть одні правила змінювалися, розвивалися і застосовуються донині, інші відмерли й залишили лише свій слід в історії.

• Пригадайте з курсів історії, які правила регулювали відносини у стародавньому Єгипті, Передній Азії, стародавніх Індії, Китаї та Греції. Коли і чому вони з’явилися?

На світанку історії людства, у період первіснообщинного ладу, коли ще не було поділу суспільства на соціально неоднорідні верстви, основою організації був рід — об’єднання кровних родичів. Такому соціальному об’єднанню були властиві: спільна організація праці (полювання, збиральництво); спільна власність на засоби виробництва (спільні знаряддя праці); перерозподіл «доходів» (все необхідне, що здобувалося для життя, здавалося в «загальний котел»); посади вождя, старійшини були виборними, змінними, матеріально посада не заохочувалась — це були найповажніші та найдосвідченіші люди. Влада базувалася на їхньому авторитеті та добровільності членів роду; найважливіші питання вирішувалися зібранням усіх членів роду, тобто влада належала не окремим людям, а суспільству в цілому, без створення спеціальних органів.

• Отже, влада та суспільство співпадали.

Цікаво знати

Соціальні стосунки між людьми у додержавному суспільстві регулювали мононорми, єдині специфічні норми, що містили в собі норми моралі, релігії, права. Мононорми мали універсальний характер, тобто регулювали будь-які стосунки та питання. Складалися вони стихійно, в міру потреб, без участі спеціально створених для цього органів. Вони існували у формі норм релігії та моралі, міфів, обрядів, традицій, звичаїв, табу тощо. Певний вплив на врегулювання соціальних відносин мали й авторитет вождя та кровноспоріднені зв’язки.

Розвиток родових общин призвів до зміни організації влади:

змінилося становище вождів та старійшин: їхня влада стає спадковою, вони перестають працювати, займаються лише керівною діяльністю, одноосібно приймаючи рішення з важливих питань, не враховуючи думки роду чи племені;
рада вождів, яка ще донедавна обирала вождя, відходить на другий план, а на перший висувається дружина вождя;
протягом певного часу посада вождя перетворюється на посаду правителя, його оточення — у радників та намісників, а дружина — у військо.

• Отже, влада поступово починає відділятися від суспільства (влада та суспільство перестають співпадати). Публічна влада для управління населенням має апарат управління (чиновники) та примусу (поліція, в’язниці, армія).

Таким чином, держава з’являється у результаті складних змін в економічному житті суспільства, поступового відособлення верстви людей, які зосередили у своїх руках управлінські функції.

Задля підтримки своєї влади й впорядкування відносин у державах правителі встановлюють загальнообов’язкові для всіх правила, які ми сьогодні називаємо «законами».

Цікаво знати

Археологи та науковці знайшли й розшифрували кілька таких «законів», які діяли у стародавні часи:

Звід законів Хаммурапі, або Кодекс Хаммурапі — один з найдавніших і найкраще збережених законодавчих кодексів стародавнього Вавилону, створений близько 1789 року до н. е. за наказом вавилонського царя Хаммурапі: (https://uk.wikipedia.org/wiki/Закони_Хаммурапі).

Закони Ману — пам’ятник давньоіндійської літератури, збірник настанов благочестивому індійцеві для виконання ним свого громадського, релігійного і морального обов’язку. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ману-Смріті).

Закони Дванадцяти таблиць 451-449 до н. е. — закони від народу у Стародавньому Римі, які регулювали практично усі галузі життя. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Закони_Дванадцяти_таблиць).

Визначним збірником стародавнього права є «Руська Правда», складена в Київській державі у ХІ—ХІІ ст. на основі звичаєвого права. «Руська Правда» містить норми кримінального, спадкового, торговельного і процесуального законодавства. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Руська_Правда).

1.2.Причини виникнення держави і права

Основними причинами виникнення держави та права є:

1) Необхідність єдиного керівництва суспільством (удосконалення керування суспільством). В основі лежить закон зростаючих різновидів форм діяльності людини як наслідок постійного росту потреб, що призвело до:

трьох великих суспільних поділів праці (виокремлення скотарства, ремесла, виникнення торгівлі);
появи приватної власності на засоби виробництва (поліпшення знарядь праці збільшує продуктивність праці. З’являються надлишки, що неминуче тягне за собою розшарування суспільства на бідних та заможних);
утворення класів (класи — великі групи людей, що різняться за наявністю чи відсутністю у їхніх руках приватної власності на засоби виробництва). Приватна власність потребує захисту шляхом створення законів, судів, армії тощо. Для їхнього утримання вводяться податки.

У результаті на зміну суспільній владі приходить політична.

2) Необхідність підтримання суспільного порядку. Неспроможність суспільної влади первісного суспільства надалі регулювати відносинами між класами (як організація влади, так і методи та прийоми прийняття рішень, важелі впливу стають недієвими: правий той, у кого за спиною сила, раб працює на плантації під вартою наглядача, селянин платить податки під загрозою фізичної розправи тощо) зумовила необхідність встановлення та підтримання єдиного порядку, оформлення товарно-грошових відносин, пом’якшення та вирішення протиріч між різними верствами населення шляхом узаконення.

3) Необхідність організації захисту та ведення військових дій. Перехід від кочового до осілого способу життя сприяв збільшенню чисельності та щільності населення. Виникають проблеми щодо врегулювання стосунків, вирішення суперечок між племенами, сфери життєдіяльності яких перетинаються в результаті цих змін. Постають питання захисту кордонів, збільшення території, для виконання яких лише держава могла зорганізувати все населення.

Виникненню держави також сприяли такі фактори, як

психологічний,
культурний,
духовний,
освітній,
кліматичний,
економічний та інші.

• Отже, держава виникає як результат процесів, які відбувалися в суспільстві, реагуючи на розвиток його потреб.

1.3. У чому призначення права

Призначення права слід розглядати у трьох аспектах:

за допомогою права регулюються відносини в суспільстві (вирішуються проблеми, спори та конфлікти; підтримуються порядок і стабільність тощо);
за допомогою права суспільство розвивається (вирішуються різноманітні завдання; право забезпечує прогрес у суспільному розвитку взагалі, підтримується мир і взаємовідносини між державами, народами, групами людей тощо);
право надає кожній людині можливості для існування й самореалізації (кожна людина визначає для себе певні цінності й орієнтири, вибирає свою модель поведінки, має рівні можливості тощо).

Інтерактивні завдання

1) «Мозковий штурм». Висловіть свої думки щодо власних асоціацій із термінами: «правила»,«право»,«закони».

2) Актуалізація знань:

• Чи порушував хтось щодо вас певні правила?

• Якщо так, то що ви відчували?

• Чи порушуєте ви правила?

• Якщо так, то що ви відчуваєте (відчували)?

• Що відчували, на вашу думку, ті люди, щодо яких ви порушували правила?

• Які наслідки мали такі порушення?

3) Об’єднайтеся у групи та обговоріть такі питання:

• Навіщо потрібні правила?

• Де і чому діють правила?

• Де і чому правила порушуються?

• Які наслідки для держави, родини, окремої людини має дотримання чи порушення правил?

4) Опрацюйте одну чи кілька історичних пам’яток права (можлива робота в групах, парах, рядах (інформація на електронному диску або в мережі internet)).

• Визначте найважливіші норми цих законів.

• Чиї інтереси захищали ці закони?

• Як вирішувалися конфлікти та спори у цих законах?

• Які види покарань передбачали ці закони за порушення?

Завдання та запитання