Хімія. 8 клас. Попель

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 11. Періодична система і хімічні властивості сполук

Матеріал параграфа допоможе вам:

  • дізнатися, як змінюється характер вищих оксидів елементів у періодах і головних підгрупах;
  • передбачати хімічні властивості вищих оксидів і гідратів цих оксидів за розміщенням елементів у періодичній системі;
  • з’ясувати хімічні властивості найважливіших сполук елементів з Гідрогеном.

Оксиди. Сполуки цього типу утворюють майже всі хімічні елементи. Частина оксидів взаємодіє з водою, перетворюючись на основи

Na2O + Н2О = 2NaOH

або кислоти

SO3 + Н2О = H2SO4.

Оксиди, яким відповідають основи, називають основними (Na2O та ін.), а ті, яким відповідають кислоти, — кислотними (SO3 та ін.).

Найхарактернішими і найважливішими для елементів є вищі оксиди, у яких елемент виявляє максимально можливе для нього значення валентності; воно збігається з номером групи періодичної системи, в якій міститься елемент.

Простежимо, як змінюються властивості вищих оксидів залежно від розміщення елементів у періодичній системі.

Спочатку розглянемо вищі оксиди елементів 2-го періоду (табл. 2). Перший елемент цього періоду — металічний Літій. Він утворює основний оксид Li2O. Другим є Берилій, теж металічний елемент. Оксид ВеО має хімічні властивості, притаманні як основним, так і кислотним оксидам. Такі сполуки, як берилій оксид, називають амфотерними; їх докладно розглядатимемо в § 31.

Таблиця 2

Вищі оксиди елементів 2-го періоду

Елемент

Li

Be

В

С

N

O

F

Ne

Формула оксиду

Li2O

BeO

В2О3

CO2

Ν2Ο5

Тип оксиду

Основний

Амфотерний

Кислотний

Інші елементи 2-го періоду є неметалічними елементами. Бор, Карбон і Нітроген утворюють кислотні оксиди В2О3, СO2, Ν2O5. У перших двох сполук кислотні властивості виражені слабко, а у третьої — повною мірою.

Пояснимо, чому в таблиці 2 під символами Оксигену, Флуору і Неону містяться риски. Оксиду Оксигену, зрозуміло, не існує. Сполука OF2 до оксидів не належить (пояснення — на с. 124); її назва — оксиген фторид. Інертний елемент Неон не утворює жодної сполуки.

Кислотні властивості вищих оксидів посилюються в періодах зліва направо, а основні властивості — у протилежному напрямі.

Властивості вищих оксидів у головних підгрупах кожної групи елементів також змінюються поступово. Для прикладу візьмемо оксиди елементів III групи (табл. 3).

Таблиця 3

Вищі оксиди елементів головної підгрупи III групи

Елемент

Формула оксиду

Тип оксиду

В

В2О3

Кислотний

Аl

Аl2О3

Амфотерний

Ga

Ga2O3

In

In2O3

Тl

Тl2О3

Основний

Основні властивості вищих оксидів посилюються в головних підгрупах згори донизу, а кислотні властивості — у протилежному напрямі.

• Зіставте властивості оксидів елементів головної підгрупи II групи. Чи підтверджується щойно зроблений висновок?

Гідрати оксидів. Продуктами реакцій оксидів з водою є основи або кислоти; їх спільна назва — гідрати оксидів. Значна кількість оксидів не взаємодіє з водою, але відповідні гідрати оксидів існують (їх добувають іншими способами). Якщо така сполука походить від основного оксиду, то вона є основою, якщо від кислотного — кислотою, а якщо від амфотерного оксиду — амфотерним гідроксидом:

Очевидно, що зміни основних і кислотних властивостей гідратів оксидів у періодах і головних підгрупах мають бути такими самими, що й для оксидів.

Кислотні властивості гідратів оксидів посилюються в періодах зліва направо, а основні властивості — у протилежному напрямі.

Основні властивості гідратів оксидів посилюються в головних підгрупах згори донизу, а кислотні властивості — у протилежному напрямі.

Проілюструємо ці висновки відомостями про хімічний характер гідратів вищих оксидів елементів 2-го і 3-го періодів (табл. 4).

Таблиця 4

Гідрати вищих оксидів елементів 2-го і 3-го періодів

Періоди

Групи

І

II

III

IV

V

VI

VII

2

LiOH

основа

(луг)

Ве(ОН)2

амф. гідроксид

H3BO3

кислота

*

H2CO3

кислота

*

ΗΝO3

кислота

***

3

NaOH

основа

(луг)

Mg(OH)2

основа

Аl(OН)3

амф. гідроксид

H2SiO3

кислота

*

Н3РО4

кислота

**

H2SO4

кислота

***

НСlO4

кислота

***

Примітка. Однією зірочкою позначено малоактивні кислоти, двома — кислоту середньої активності, трьома — кислоти високої активності.

Сполуки елементів із Гідрогеном. Такі сполуки утворюють багато хімічних елементів. Їхні будова і властивості неоднакові, вони змінюються в періодах і групах, але не так наочно, як для оксидів чи гідратів оксидів.

Розглянемо сполуки елементів 3-го періоду з Гідрогеном (табл. 5).

Перший елемент у цьому періоді — Натрій. Він утворює сполуку NaH (натрій гідрид), яка складається з йонів1. За будовою, деякими властивостями і навіть зовнішнім виглядом (біла кристалічна речовина) натрій гідрид нагадує натрій хлорид NaCl. Сполука Магнію, наступного елемента в періоді, має формулу MgH2. Це також йонна речовина. Сполука Алюмінію АlН3 складається з атомів. Силіцій і Фосфор перебувають у середині періоду. Силан SiH4 і фосфін РН3 — гази, які майже не розчиняються у воді й не реагують із нею. Ці речовини складаються з молекул. Далі в періоді розміщені Сульфур і Хлор. Їх сполуки з Гідрогеном — сірководень H2S і хлороводень НСl — є молекулярними речовинами. Це — гази, які розчиняються у воді; їх розчини виявляють властивості, притаманні кислотам.

1 Йони — заряджені частинки, які утворилися внаслідок втрати або приєднання атомами електронів. Про йони йтиметься в § 13.

Таблиця 5

Сполуки елементів 3-го періоду з Гідрогеном

Елементи

Na

Mg

Al

Si

Р

S

Сl

Аr

Формула сполуки

NaH

MgH2

АlН3

SiH4

РН3

H2S

HCl

Будова

Йонна

Атомна

Молекулярна

Агрегатний стан за звичайних умов

Твердий

Газуватий

Будова і властивості більшості сполук елементів 2-го періоду з Гідрогеном такі самі, що й аналогічних сполук елементів 3-го періоду. Літій гідрид LiH — йонна речовина, подібна до сполуки Натрію NaH. Метан СН4 — газоподібна молекулярна сполука, яка майже не розчиняється у воді (як і SiH4). Фтороводень HF — газ, який складається з молекул. Його водний розчин, як і розчин НСl, виявляє властивості, притаманні кислотам.

Проте дві сполуки елементів 2-го періоду з Гідрогеном — амоніак NH3 і вода Н2О — істотно відрізняються від фосфіну РН3 і сірководню Н2S. Амоніак хоч і газ, але його розчин за властивостями нагадує дуже розбавлений розчин лугу. А вода за звичайних умов — рідина; вона є оксидом, але не виявляє ні основних, ні кислотних властивостей.

ВИСНОВКИ

Існує зв’язок між хімічними властивостями вищих оксидів, відповідних гідратів оксидів і розміщенням елементів у періодичнім системі.

Основні властивості вищих оксидів і гідратів оксидів посилюються в періодах справа наліво, у головних підгрупах — згори донизу, а кислотні властивості — у протилежних напрямах.

Сполуки типових металічних елементів із Гідрогеном мають йонну будову, а сполуки типових неметалічних елементів із Гідрогеном складаються з молекул.

  • 70. Чи містить періодична система інформацію про оксиди? Якщо так, то яку саме і який її варіант — довгий чи короткий?
  • 71. У якої зі сполук основні (кислотні) властивості мають бути виражені яскравіше:

а) Li2O чи Na2O;

б) SiO2 чи Р2O5;

в) КОН чи Са(ОН)2;

г) Н2ТеО4 чи H2SeO4?

  • 72. Напишіть формули вищих оксидів елементів 3-го періоду. Зіставте властивості цих сполук, використавши відомості про гідрати оксидів, наведені в параграфі. Складіть таблицю вищих оксидів елементів 3-го періоду, подібну до таблиці 2.
  • 73. Поясніть наявність пропусків на початку рядка короткого варіанта періодичної системи, назва якого — «Леткі сполуки з Гідрогеном».
  • 74. Запишіть формули сполук Кальцію з Гідрогеном і Арсену з Гідрогеном. Яка, на вашу думку, будова кожної сполуки — молекулярна, йонна?
  • 75. Масова частка Гідрогену в сполуці з іншим елементом становить 10 %. Визначте елемент і обчисліть масову частку Оксигену в оксиді цього елемента.
ГДЗ до підручника можна знайти тут.