Історія України. 7 клас. Пометун
§ 26. Держава Феодоро. Утворення Кримського ханства
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Пригадайте, які держави й народи впливали на розвиток Криму в середньовіччі? Чому правителі сусідніх держав прагнули встановити контроль над територією півострова?
ДОСЛІДІТЬ
Які держави існували на території Криму в середині XV ст.? Коли і як з’явилась у Криму кожна з них? Як, на вашу думку, складались відносини між ними в той час? Чому ви так думаєте?
1. Що відомо про князівство Феодоро
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте найважливіші риси розвитку князівства Феодоро та причини його зникнення.
Середня частина Кримських гір має пологі й круті схили. Ці географічні умови сприяли виникненню тут поселень і фортець ще в IV-VI ст. Так, на горі Мангуп (Бахчисарайський район) зведено фортецю, що була прикордонним пунктом Візантійської імперії й захищала від степових кочовиків. Турецький мандрівник Евлія Челебі писав про Мангуп так: «Розкинулася ця скеля, як плоска рівнина, а навколо неї зяють прірви в тисячу аршин — справжні безодні пекла! Аллах створив цю скелю для того, щоб вона стала фортецею...». Кілька століть поспіль у Мангупі панували хозари.
Найяскравіші сторінки історії Мангупа сягають XIV-XV ст. Тоді на плато було розбудовано столицю держави Феодоро. Достеменно невідоме походження правлячої династії. Одні дослідники припускають, що це представники візантійської вельможної родини Гаврас. Інші стверджують, що це могли бути нащадки готської династії. Достовірно відомо лише про трьох князів — Олексія, Іоана та Ісаака. Такий брак фактів пояснюється подальшим впливом татар та османів, що згодом прагнули знищити будь-які залишки православ’я у своїх володіннях. На початку XIII ст. один із представників цієї родини відновив фортецю на горі Мангуп, яка була названа на честь покровителя династії — святого Феодора. В історичних джерелах це місто відоме і як Мангуп, і як Феодоро.
Держава Феодоро займала велику територію в південно-західній гірській і передгірній частині півострова Крим (на сучасній карті — приблизно від Балаклави до Алушти).
ДОСЛІДІТЬ
Якими були особливості побудови фортець? Які висновки щодо способу життя й розвитку держави Феодоро можна зробити на основі цієї інформації?
1 — вид міста-фортеці Мангупа-Феодоро (реконструкція О. Ятченка);
2 — фортеця Фуна — форпост князівства на східному кордоні, нині — музей під відкритим небом
На території Феодоро проживали нащадки готів, скіфів, а також алани, гуни, хозари, половці, греки, татари, караїми. Офіційною та найбільш вживаною мовою була грецька. Державу очолювали князі, які сповідували християнство візантійського обряду. В урвищах Мангупського плато були висічені православні церкви й келії кількох монастирів.
Правителі Феодоро підтримували дружні відносини з Візантією та Кримським улусом Золотої Орди, а згодом — із Кримським ханством, Молдавським князівством. А ось відносини з Кафою та іншими генуезькими колоніями були напруженими через суперництво за першість у чорноморській торгівлі.
За правління Олексія І в середині XV ст. на місці поселення Каламіта (сучасне м. Інкерман поблизу м. Севастополь) було збудовано торговельний порт і фортецю для його захисту. Згодом держава охопила майже весь Південний Крим. У столиці князь Олексій І спорудив потужні укріплення, оновив і розширив печерні монастирі та церкви.
Основними заняттями населення держави Феодоро були землеробство, виноградарство і скотарство. У містах розвивалися ремесла — гончарство, обробка металів, шкір та ін. Держава підтримувала політичні, економічні й культурні зв’язки з Константинополем, Херсонесом, Трапезундом (Туреччина), Судаком, містами Молдавії.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту та зображень розкажіть про господарський і політичний розвиток князівства Феодоро в XIV-XV ст.
1 — портал князівського палацу Феодоро;
2 — Мангуп-кале;
3 — рештки печерної церкви на Мангупі;
4 — герби князів Феодоро;
5 — руїни фортеці Мангуп
У другій половині XV ст. на територію Криму вторглося військо Османської імперії й захопило всі генуезькі колонії-фортеці на узбережжі. Потім турки вирушили до столиці феодоритів і незабаром взяли її в облогу, яка тривала впродовж півроку й завершилася захопленням міста. Розлючені опором захисників, османські воїни майже поголовно знищили мешканців Мангупа, а князя та більшість його родини стратили. Місто перестало існувати наприкінці XVIII століття.
2. Як утворилося Кримське ханство
ПОМІРКУЙТЕ
На якій території та за яких обставин було утворене Кримське ханство? Якою була роль ханів династії Гіреїв у розбудові цієї держави?
Після монгольського завоювання причорноморських земель межиріччя Дніпра та Дону хан Золотої Орди виокремив улус, що отримав назву «Кримський край» (походить від назви ставки намісника — м. Кирим, нині — м. Старий Крим).
На початку XIV ст. важливими джерелом прибутків Кримського улусу була міжнародна торгівля Золотої Орди невільниками — ясиром, хутром, тканинами та предметами розкоші.
Невільник — людина, яку взяли в полон або поневолили.
Ясир (з турецької «бранець, поневолений, раб») — бранці, яких захоплювали турки під час нападів на чужі землі.
Занепад Золотої Орди пришвидшив економічний розвиток кримських портів, які переорієнтувалися на торгівлю місцевими товарами: зерном, рибою, ясиром, сіллю, шкірами. Влада правителів Кримського улусу, яким відходила частина податків від торгівлі, посилювалася.
Хаджі-Гірей
Економічне піднесення спричинило переселення в Крим знатних золотоординських сімей. Місцева знать побоювалася зростання впливу прибульців, оскільки вони могли протидіяти їхнім планам — відділити Крим від ослабленої Золотої Орди в окрему державу. Згодом правителем Криму став Хаджі-Гірей (1449—1466 рр.), сім’ю якого в попередні часи переслідували ординці. Тому він народився у вигнанні у Великому князівстві Литовському. Хаджі-Гірей отримав традиційну для мусульман домашню освіту, оволодів військовою справою та мав гарні відносини з литовською знаттю, якій було вигідне ослаблення небезпечного сусіда — Золотої Орди.
ДОСЛІДІТЬ
За яких обставин Хаджі-Гірей став правителем Криму? Яку роль у цих подіях відігравала Литва?
Із хроніки Мацея Стрийковського
...татари перекопські, баринські і ширінські надіслали до Казимира, великого князя литовського прохання дати їм на царство Хаджі-Гірея, який на той час проживав у Литві, де володів для прогодування містом Лідою по милості панів литовських. Тому Казимир у призначений день у Вільні, у приготованому замку звів з литовськими панами того Хаджі-Гірея на царство татарське і послав його в Перекопську орду з маршалом Радзивілом, який сміливо посадив його там.
Після кількох років боротьби за владу, скориставшись занепадом Золотої Орди, Хаджі-Гірей у 1449 р. проголосив себе незалежним правителем Криму, започаткувавши династію Гіреїв у новоствореному Кримському ханстві.
Кримське ханство було воєнним союзом кочових племен на чолі з військовим ватажком.
Хан був верховним головнокомандувачем, правителем і власником. Він приймав закони, розпоряджався земельними ділянками та майном підданих, мав право засудити їх до смертної кари чи помилувати. Піддані були зобов’язані служити у війську, а хан привласнював п’яту частину воєнної здобичі. Усі найважливіші питання ханства (війни та миру, витрат на утримання ханського двору тощо) вирішувала державна рада — диван, куди входили найвищі посадовці ханства. Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.
Хан — назва вождя, правителя й керівника в мовах степових племен.
Кримські знатні родини були розгалуженими племінними об’єднаннями, утвореними з кровноспоріднених племен та родів. Ватажки племен і родів збиралися на загальний з’їзд — курултай, що мав право обирати й усувати ханів. Верхівку кримськотатарського суспільства представляв правлячий рід Гіреїв. Престол традиційно переходив до старшого сина в родині.
Хаджі-Гірей уклав союз із Великим князем Литовським, зокрема щодо надання Литвою військової та фінансової допомоги, та з королем польським. Згодом кримський правитель почав карбувати власну монету.
ДОСЛІДІТЬ
1. У національній символіці якого народу досі використовується тамга Гіреїв? Як ви вважаєте, чому?
Монета Хаджі-Гірея та родовий знак (тамга) роду Гіреїв
2. Яку інформацію історикам може дати архітектурна пам’ятка та напис на гробниці?
1 — мавзолей перших кримських ханів, збудований на початку XVI ст. Менглі-Гіреєм, сел. Салачик, Бахчисарайський район; тут поховано 18 членів ханської династії, зокрема, Хаджі-Гірей і Менглі-Гірей;
2 — табличка з написом арабською мовою над входом у мавзолей у Салачику: «Цю священну, покійну і гарну гробницю наказав спорудити великий хан, знаменитий хакан, володар світу Менглі-Гірей, син Хаджі-Гірей хана, 907 року хіджри (1501)»
По смерті Хаджі-Гірея почалася боротьба за владу між його синами. Внутрішнім конфліктом скористався турецький султан, який вирушив із військом на північ, розгромив генуезців і захопив південний берег Криму.
У 1478 р. хан Менглі-Гірей був змушений визнати васальну залежність Криму від Османської імперії. Відтоді ханство зобов’язувалось узгоджувати з імперськими правителями свою зовнішню політику та призначення ханів і вищих чиновників.
3. Якими були суспільний устрій та культура Кримського ханства
ПОМІРКУЙТЕ
Із представників яких народів та соціальних груп складалося населення Криму? Який культурний спадок отримали сучасні кримські татари від пращурів?
Основну масу населення ханства становили вільні люди, які займалися переважно скотарством (особливо конярством). У південній частині Криму було розвинуте й землеробство, зокрема садівництво й виноградарство.
Кримське суспільство було багатоетнічним і складалося з половців, монголів, греків, італійців, турків, вірменів, євреїв, співіснування яких зумовило формування кримськотатарського етносу. Частину цього етносу становили й колишні невільники — вихідці з України, захоплені під час грабіжницьких походів. Вони залишилися жити в ханстві та упродовж одного-двох поколінь злилися з місцевим населенням. Тож не дивно, що візерунки на татарських головних уборах повторюють узори київських і подільських вишивок.
ДОСЛІДІТЬ
На які риси кримських татар звернув увагу німецький дослідник? Як він характеризує місцеву знать? Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?
З опису кримських татар німецьким ученим XVIII ст. Тунманном
Переважно вони середнього зросту, але при цьому мають чудову, правильну статуру, задушевність прозирає в їхніх рисах; на обличчях читається чесність і добродушність. Вони цінують людяність і громадські чесноти. Вони прості й легковірні, смирні, привітні, послужливі й тямущі. Вони обдаровані природним розумом, що робить їх здібними до освіти. Більш знатні з них намагаються перевершити один одного ввічливістю і добрим вихованням... Вони надзвичайно гостинні й діляться всім, що мають, із подорожнім, незалежно від його релігії...
Численна немусульманська частина населення Кримського ханства відповідно до віросповідання об’єднувалася в самоврядні громади православних греків, вірмен, юдеїв.
Заселення Криму представниками багатьох народів і племен позначилось і на його культурному житті. Кочове населення вирізнялося культурою, властивою степовикам Євразії. Водночас, у Криму поширювалися культурні традиції Середземномор’я, Близького Сходу, Кавказу, слов’янських країв. Мандрівників із мусульманських країн вражало те, що кримськотатарські жінки завжди мали відкрите обличчя.
Безцінна пам’ятка культури — Зинджирли-медресе — найстаріша збережена будівля мусульманського навчального закладу в Україні, заснована в 1500 р. Менглі-Гіреєм у Салачику поблизу Бахчисарая. На воротах медресе висів важкий ланцюг (татарською мовою — «зинджир»), аби кожен, хто входив туди, вклонявся цій будівлі та всім, хто в ній перебував.
Дивовижними були й печерні міста — так умовно називали вирубані у скелях печерні комплекси з приміщеннями релігійного, господарського або житлового призначення. Печерні міста з’єднувалися між собою та з наземними спорудами — будинками чи оборонними укріпленнями. Розміщувалися вони у важкодоступних місцевостях із прямовисними урвищами над гірськими долинами річок. Так, у печерному місті Чуфут-Кале донині добре зберігся мавзолей Джаніке-ханим — доньки хана Тохтамиша.
У Криму розвивалася усна народна творчість і література. Кримські татари спілкувалися та створювали власну літературу кримськотатарською мовою. Літературні твори, які збереглися, представлені переважно ліричною поезією, що належала перу кримських правителів.
ДОСЛІДІТЬ
1. Кримський хан Газі-Гірей Бора належав до знаменитої династії Гіреїв і був правителем ханства у другій половині XIV ст. Він уславився як полководець та поет. В одній із відомих своїх поезій він звертається до султана. Як характеризує цей вірш самого Газі-Гірея?
Я борець твій і невільник, віддам голову і душу,
Чого хоч, мій падишаху? Що ж іще сказати мушу?
Волю дай мечам і стрілам! Стать за віру у всіх згода.
Сам беру на свою шию, якби з того вийшла згода.
Ми — твої раби, готові боротися за віру, і жертвуємо своє тіло і душу1.
1 Переклад Івана Франка.
2. Опишіть пам’ятки кримськотатарської культури, зауважуючи на особливостях їхньої архітектури.
1 — ханський палац, м. Бахчисарай;
2 — мавзолей Джаніке-ханим;
3 — мечеть Джума-Джам і, м. Євпаторія;
4 — печерне місто Чуфут-Кале під Бахчисараєм
ПЕРЕВІР СЕБЕ
- 1. Де й коли було засноване князівство Феодоро? Які особливості його розвитку тобі запам’яталися?
- 2. Коли утворилося Кримське ханство? У який історичний період хани визнали себе васалами Османської імперії?
- 3. Схарактеризуй діяльність Хаджі-Гірея.
- 4. Які пам’ятки кримськотатарської культури Криму тобі відомі?
- 5. Чому населення Феодоро сповідувало християнську релігію, а Кримського ханства — переважно мусульманську?
- 6. У чому полягала суперечливість зовнішньої політики перших кримських ханів?
- 7. Якими були наслідки встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії?
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Об’єднайтеся у групи по троє або четверо, знайдіть у відкритих джерелах інформацію та стисло опишіть повсякденне життя населення Кримського ханства (знаті й простолюдинів, кочовиків і осілого люду).
Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 26. https://vse.ee/cfwx
