Всесвітня історія. 9 клас. Пометун (2026)

Розділ 2. Держави Європи та США: політичне й суспільне життя, зовнішня політика (1815-1870 рр.)

§ 4. Промислова (індустріальна) революція у країнах Західної Європи та її вплив на розвиток суспільства і світу в цілому

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Назвіть, які відкриття та винаходи було здійснено на початку індустріальної революції у XVІІІ ст. У якому напрямі, на вашу думку, розвивалися наука та виробництво? Поясніть свої міркування.

1. ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛА ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ПРОТЯГОМ «ДОВГОГО XIX СТОЛІТТЯ» У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ І США

ПОМІРКУЙТЕ

Чому саме держави Західної Європи були лідерами у відкриттях та винаходах промислової революції? Які фактори зумовлювали відставання країн Східної та Центральної Європи в цьому процесі?

Під час «довгого XIX століття» індустріальна революція кардинально змінила розвиток суспільства Західної Європи та США, перетворивши його з аграрного на промислове. Початок таким змінам було покладено у Великій Британії наприкінці XVIII ст. Ця країна здобула статус «майстерні світу» завдяки унікальному поєднанню факторів, які дали їй змогу стати першою індустріальною державою.

Так, Велика Британія мала багаті поклади вугілля й заліза, що були основними ресурсами для нової промисловості. Вугілля слугувало паливом для парових машин (ключового винаходу Джеймса Ватта), які давали енергію для роботи верстатів, а залізо використовували для будівництва цих машин, а також залізниць і суден.

Окрім цього, Велика Британія мала розвинену торговельну мережу та потужний флот, завдяки чому безперебійно імпортувала сировину (наприклад, бавовну з колоній) та експортувала готову продукцію по всьому світу. Велика колоніальна імперія забезпечувала як джерела сировини, так і величезні ринки збуту для британських товарів.

У Великій Британії до того ж існували сприятливі політично-правові умови: стабільна політична система, державний захист приватної власності, помірні низькі податки та заохочення підприємництва. На відміну від інших європейських країн, де держава жорстко контролювала економіку, тут переважали приватні інвестиції та ініціатива.

Зрештою, політика вільної торгівлі, яку уряди Великої Британії активно впроваджували у XIX ст., дала змогу британським товарам безперешкодно конкурувати на світових ринках, додатково стимулюючи виробництво та інновації. Так формувалися сприятливі умови, завдяки яким британські заводи виробляли значну частину світової промислової продукції, чим і забезпечили країні вже згадане нами звання «майстерні світу».

В інших країнах Західної Європи та США індустріальна революція мала свої особливості. Їхні уряди відігравали важливу роль у сприянні індустріалізації, зокрема завдяки підтримці будівництва залізниць та захисту власних ринків. Так, Франція зосередилася на легкій промисловості та предметах розкоші, тоді як Німеччина з другої половини XIX ст. здійснила стрімкий ривок, орієнтуючись на розбудову важкої промисловості, хімію та електротехніку. А у США індустріалізація супроводжувалася освоєнням величезних територій, розвитком залізниць та масовою імміграцією, що забезпечувала робочу силу.

Важливою рисою суспільних змін, пов’язаних із промисловою революцією, стало формування нових соціальних класів, насамперед промислової буржуазії та робітництва. Відтак міста стрімко розросталися й перетворювалися на індустріальні центри. Із часом урбанізація посилювалася й зумовлювала появу нових соціальних проблем.

Урбанізація — процес зростання та розвитку міст, який супроводжується збільшенням частки міського населення й поширенням міського способу життя.

Завдяки технологічному прогресу людство навчилося використовувати нові джерела енергії (електрику, нафту), поступово розвивалися нові галузі промисловості. Так наприкінці XIX ст. розпочався другий етап промислової революції. Індустріалізація призвела до значного збільшення виробництва товарів, зростання добробуту частини населення, але водночас посилила соціальну нерівність і зумовила появу робітничого руху. Цей процес зробив західні держави та США світовими лідерами, заклавши основи для їх подальшого економічного й політичного домінування.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте інфографіку. Складіть стислу розповідь про важливі винаходи й відкриття кінця XVIII—XIX ст. Доповніть розповідь інформацією, яку ви вивчали у 8 класі, або пошукайте матеріал у відкритих джерелах. Поміркуйте, як зазначені винаходи вплинули на виробництво та повсякденне життя людей.

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕХНІЧНІ ВИНАХОДИ XIX СТ.

2. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа визначте найважливіші суспільні зміни, які відбувалися в період промислової революції. Порівняйте свої результати з висновками однокласників та однокласниць.

Розвиток індустріального суспільства привів до глибоких соціальних перетворень. З’явилися і зміцнили свої позиції нові соціальні класи промислова буржуазія та наймане робітництво. Власники фабрик, банків, підприємств накопичували величезні капітали й поступово витісняли земельну аристократію з позицій домінувального класу. Вони виступали за економічну свободу, захист приватної власності й обмеження державного втручання.

Індустріальне суспільство — рівень суспільного розвитку, якому властиві розвинута та складна система розподілу праці за умов його спеціалізації, масове виробництво товарів для широкого вжитку, машинізація й автоматизація виробництва та управління, науково-технічна революція.

Водночас мільйони колишніх селян та ремісників переїжджали до міст і працювали на фабриках за заробітну плату. Однак їхнє життя все одно було вкрай важким: робочі дні тривали по 12-16 годин, оплата праці залишалася надто низькою, а умови роботи — небезпечними. Ускладнювали становище робітництва відсутність соціального захисту та проживання в перенаселених робітничих кварталах.

Такі контрасти призвели до загострення соціальних проблем, виникнення робітничого руху та формування нових ідеологій, таких як соціалізм і комунізм, прихильники яких вимагали покращення умов праці, соціальної справедливості та навіть повної зміни існуючого суспільно-політичного ладу. З’явилися профспілки, і робітництво почало організовувати страйки, змушуючи уряди йти на певні поступки.

Індустріалізація була нерозривно пов’язана з урбанізацією. Міста перетворювалися на величезні промислові та торговельні центри, приваблюючи нову й нову робочу силу. Це створювало як значні можливості, так і серйозні виклики: перенаселення, антисанітарія, поширення хвороб, зростання злочинності. Водночас міста залишалися центрами культурного життя, розвитку освіти та інновацій.

XIX ст. стало ще й часом демографічного вибуху у Європі. Цьому сприяли поширення освіти та поступове покращення гігієни, розвиток медицини, збільшення доступності їжі та зниження рівня смертності (особливо дитячої). Зростання населення зі свого боку забезпечувало постійний приплив робочої сили на виробництві.

Розвиток індустріального суспільства спричинив і важливі політичні зміни. Так, зростання ролі буржуазії та невдоволення пролетаріату призвели до вимог демократизації й розширення політичних прав. Поширювалися ідеї лібералізму, що обстоювали конституційне правління, обмеження влади монарха, права та свободи громадян. І хоча в багатьох країнах зберігалися монархії, вони поступово трансформувалися в конституційні чи парламентські.

XIX ст. було також епохою націоналізму. Ідея формування національних держав, де нація є джерелом суверенітету, стала потужною рушійною силою. Це привело до об’єднань Німеччини та Італії, посилення визвольної боротьби всередині імперій, а також до загострення міжнаціональних конфліктів.

Нація — історично сформована спільнота людей, об’єднана спільною територією, мовою, культурою, економічним життям і усвідомленням своєї єдності.

Індустріальне суспільство змінило повсякденне життя. Завдяки розбудові систем вуличного освітлення, водопостачання та транспорту зростав комфорт життя середнього класу. Розширення системи закладів початкової освіти зумовило суттєве зростання грамотності населення, а розвиток засобів масової інформації сприяв формуванню масової культури. Зміни торкнулися й суспільної ролі жіноцтва: з’явилися нові можливості здобувати освіту та вибудовувати кар’єру. Поступово формувався жіночий рух, учасниці якого вимагали розширення своїх прав.

Підсумовуючи, можемо сказати, що XIX ст. було епохою безпрецедентного прогресу та значних соціальних потрясінь. Адже індустріальне суспільство заклало основи сучасної економіки, сформувало нові соціальні структури, змінило політичний ландшафт і спричинило культурні трансформації, які визначили подальший розвиток людства.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте зображення й за їх допомогою схарактеризуйте найважливіші риси розвитку індустріального суспільства.

Володимир Хавкін проводить вакцинацію проти холери в Калькутті, Індія. Фото. 1894 р.

Металургійний завод Круппа в Ессені, Німеччина. Фото. 1884 р.

Невідомий художник. Отримання першого повідомлення Submarine Telegraph Company в Лондоні з Парижа за допомогою приладу Foy-Breguet у 1851 р. Обладнання на задньому плані — установка Кука — Уїтстона для подальшого передавання інформації. 1852 р.

Кадр із фільму «Вихід робітників із фабрики» братів Люм’єр. 1895 р.

Кінний трамвай у Г’юстоні, США. Фото. 70-ті роки XIX ст.

Реклама пилососа «Siemens». 1906 р.

3. ЯКИМИ БУЛИ НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Чи правильно стверджувати, що індустріальна революція вплинула на всі сфери суспільного життя? Чому?

Наслідки індустріальної революції були всеохоплювальними. Зміни у виробництві та суспільному житті супроводжувалися виникненням і стрімким розвитком нових політичних ідеологій, які прагнули осмислити нову дійсність та окреслити шляхи вдосконалення політичного устрою. Ці ідеології — консерватизм, лібералізм, націоналізм і соціалізм — виникли як відповідь на кризу традиційного світогляду, і їх формування стало наслідком Англійської, Північноамериканської й особливо Французької революцій. Кожна з них пропонувала своє бачення суспільного розвитку, прав людини та ролі держави.

Ідеологія — сукупність ідей, поглядів, переконань та цінностей, які пояснюють світ, пропонують бачення бажаного суспільного устрою й визначають цілі та шляхи для колективних дій.

Консервативна ідеологія виникла як реакція на радикальні зміни, започатковані Французькою революцією. Її прихильники прагнули зберегти традиційні суспільні інститути, цінності та порядок. Консерватори виступали за стабільність, повагу до соціальної ієрархії, авторитет Римсько-католицької церкви та монархії. Вони скептично ставилися до швидких змін, віддаючи перевагу еволюційному (поступовому) розвитку. Відомими ідеологами консерватизму були Едмунд Берк та Жозеф де Местр.

На противагу консерватизму лібералізм базувався на ідеї свободи й невід’ємних прав особи. Ліберали були переконані у важливості дотримання владою свободи слова, думки, віросповідання, а також права на приватну власність. Вони виступали за обмеження державної влади через упровадження конституції, верховенства закону та розвитку парламентаризму. Ліберали вірили, що вільна конкуренція в економіці й політична свобода приведуть до прогресу та процвітання. Ця ідеологія стала рушійною силою для багатьох буржуазних революцій і реформ «довгого XIX століття», прагнучи створити суспільство, де індивідуальні свободи є найвищою цінністю.

Однією з найпотужніших ідеологій XIX ст., що проголошувала націю вищою цінністю та джерелом політичної влади, наукова спільнота визначає націоналізм. Його прихильники стверджували, що людство природним чином поділяється на нації, кожна з яких має унікальну культуру, мову та історію. Вони закликали до боротьби за створення національних держав, кордони яких збігаються з етнічними кордонами нації. Націоналізм міг бути як об’єднувальною силою (як у випадках Німеччини та Італії), так і роз’єднувальною, спричиняючи конфлікти й розпад багатонаціональних імперій.

Соціалізм своєю чергою виник як відповідь на суспільні проблеми, спричинені індустріалізацією та розвитком капіталістичних відносин. Бідність робітників, експлуатація, нерівність потребували від влади проведення реформ. Тож соціалізм акцентував увагу загалу на ідеях соціальної справедливості, рівності та колективізму. Різні течії соціалізму (від утопічного до наукового) пропонували різні шляхи досягнення цих цілей: від мирних реформ і створення кооперативів до революційного перетворення суспільства. Найвпливовішими теоретиками соціалізму стали Карл Маркс та Фрідріх Енгельс, які обґрунтовували теорію класової боротьби та побудови безкласового суспільства.

Ці чотири ідеології не існували ізольовано — їх лідери часто взаємодіяли, конфліктували та еволюціонували, формуючи складний політичний ландшафт «довгого XIX століття». Вони стали фундаментом для формування політичних партій, громадських рухів та визначали основні напрями розвитку держав у майбутньому.

Та важливі для усього людства зміни не обмежувалися політичною сферою. Так, зростання міст привело до формування нового способу життя. Поступово формувалися урбаністичні спільноти з анонімністю та новими формами взаємодії. Міське середовище з новими проблемами стало основою для формування нового мистецтва — реалізму, що відображав сувору дійсність промислових районів і життя робітництва. Згодом виник імпресіонізм, який прагнув зафіксувати мінливі враження від динамічного світу.

Клод Моне. Вулиця Сен-Дені з прапорами. 1878 р.

Повсякденне життя полегшували численні зручності, які стали можливими завдяки технічним винаходам. Електричне освітлення подовжило активний час доби, даючи змогу працювати, навчатися й відпочивати довше. Розвиток водогонів і каналізації у великих містах поступово покращував ситуацію з гігієною, хоча початкові етапи урбанізації супроводжувалися антисанітарією та хворобами. Залізниці й пароплави зробили подорожі швидшими та доступнішими, сприяючи як діловим поїздкам, так і розвитку туризму.

Зростання виробництва та зниження цін зробили багато раніше недоступних товарів частиною повсякденного вжитку, що стимулювало розвиток споживацької культури й реклами. Поява телефонів і телеграфів значно прискорила передавання інформації й давала людям змогу підтримувати спілкування на відстані. Збільшення кількості друкованих видань і зростання грамотності сприяли поширенню нових політичних ідей, новин та формуванню масової культури. Усе це кардинально змінило темп життя, взаємодію між людьми та їхнє уявлення про світ.

ДОСЛІДІТЬ

Накресліть схему за зразком, що на с. 38. Доповніть її за матеріалами параграфа. За потреби скористайся інформацією з відкритих джерел.

НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Дай визначення понять «ідеологія», «індустріальне суспільство», «нація».
2. Назви основні риси індустріальної революції.
3. Які сфери життя людини зазнали найбільших змін під впливом індустріальної революції?
4. Назви основні ідеології, які сформувалися в XIX ст.
5. Стисло схарактеризуй вплив індустріальної революції в Західній Європі на розвиток суспільства та світу в цілому.
6. Визнач кілька позитивних та негативних, на твою думку, наслідків індустріальної революції.
7. Поясни, чому Велику Британію в середині XIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром».

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади й запиши есе обсягом до 200 слів на тему «Наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в XIX ст.».

Виконай завдання 4.1 і 4.2 до § 4 в е-додатку.