Всесвітня історія. 8 клас. Пометун
§ 21. Освічений абсолютизм. Королівство Пруссія. Володіння австрійських Габсбургів
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
У яких державах у XVII—XVIII ст. сформувався абсолютизм? Визначте переваги та недоліки цієї форми правління.
1. ЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ РИСИ ОСВІЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ
ПОМІРКУЙТЕ
Які ідеї Просвітництва, на вашу думку, могли змусити монархів, які мали необмежену владу, змінювати свою політику?
Насамперед пригадаймо, чому в деяких країнах було встановлено необмежену владу монархів. Оскільки на їх розвиток негативно впливали роздробленість, слабка центральна влада, відсутність єдиних законів, втручання Церкви у світські справи та свавілля дворянства, із сильною владою правителя чи правительки були пов’язані очікування стабільності й порядку. Але поступово стало зрозумілим, що абсолютна влада може мати значні негативні наслідки, як-от надмірні витрати на утримання королівського двору чи ведення загарбницьких воєн.
Під впливом ідей Просвітництва частина правителів і правительок дійшла думки, що королівська влада походить зовсім не від Божого права, а від суспільного договору. Піддані нібито погоджувалися коритися монархам, однак за умови, що ті мали б покращувати їхнє життя. І така політика зумовлювала зростання монаршої популярності, а отже, і влади.
Але це не означає, що всі правителі — прихильники абсолютизму й діяли однаково. Наприклад, прусський король Фрідріх II Великий у молодості був прихильником ідей французького Просвітництва й підтримував їх у своєму приватному житті. Але завершити реформи на практиці не зміг або не захотів. Інші правителі, такі як масон маркіз Помбал, фактичний керівник уряду португальського короля, який використовував ідеї та практики Просвітництва не лише для здійснення реформ, а й для посилення самодержавства. Так, він сприяв придушенню опозиції й критики, просуванню колоніальної економічної експлуатації та зміцненню особистого контролю і прибутків.
Освічений абсолютизм — політика європейських абсолютних монархів протягом XVII — початку XIX ст., які використовували ідеї Просвітництва для посилення своєї влади.
Дослідники та дослідниці неоднозначно оцінюють правління шведського короля Густава III. З одного боку, він покращив становище католиків та єврейської громади, провів успішні економічні реформи, обмежив застосування тортур та смертної кари, одним із перших визнав незалежність Сполучених Штатів Америки та заборонив работоргівлю. Але при цьому намагався захопити Норвегію, оголосив війну Російській імперії, що негативно позначилося як на внутрішній ситуації, так і на зовнішньополітичному становищі Швеції.
По-різному ставилися до освіченого абсолютизму й самі просвітники. Дехто з мислителів, як-от Вольтер, допомагав розробляти програми для реформування державної системи, переважно для побудови сильніших національних держав. У Франції ставлення короля й знаті було ворожим, тож філософи мали боротися проти урядової цензури. Британський уряд загалом ігнорував лідерів Просвітництва.
Енциклопедист Дені Дідро прийняв пропозицію російської імператриці Катерини II викупити його бібліотеку й призначити йому зарплатню як головному доглядачеві зібрання, що налічувало три тисячі томів. Так Дідро опинився в Санкт-Петербурзі. З його листування нам відомо про тематику регулярних бесід із російською правителькою: мислитель переконував її в цінності вільної конкуренції в торгівлі та управлінні, у потребі в регулюванні спадкоємства російського престолу, законодавчої комісії, розвитку державної освіти тощо. Незважаючи на те, що Катерина II сама запросила Дідро до себе, все ж вона була переконана: якщо послухається порад Дідро, то в її державі настане хаос.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрет Густава III. Чи відрізняється він за стилем і настроєм від портретів Луї XVI? Якщо так, то як саме? Знайдіть інформацію про цього правителя у відкритих джерелах, яка дасть вам змогу пояснити, чому його вважають видатним меценатом і сподвижником шведської культури. Поміркуйте, чи вплинула його діяльність у цій сфері на те, що Густава III вважають представником освіченого абсолютизму.

Олександр Рослін. Портрет Густава III. 1750 р.
2. ЯКИМИ БУЛИ УЯВЛЕННЯ ПРО АБСОЛЮТНУ МОНАРХІЮ ПРУССЬКОГО КОРОЛЯ ФРІДРІХА II ВЕЛИКОГО
ПОМІРКУЙТЕ
Чому правителі й правительки різних держав по-різному реалізовували ідеї Просвітництва у своїй політиці?
Фрідріха II Великого, який правив Пруссією протягом 1740-1786 рр., уважали прихильником поглядів французьких просвітників. Наприклад, коли Вольтер потерпав від переслідувань французького уряду, монарх запросив мислителя жити у своєму палаці. Але Вольтер швидко зрозумів, що захоплення ідеями Просвітництва в короля лише поверхове.
Якою була політика прусського монарха? Його батько залишив синові у спадщину державу, яка перебувала в складній ситуації. Пруссія була дванадцятою за чисельністю населення країною в Європі, але її армія була четвертою. На кожні двадцять вісім громадян припадало по солдату, а військові витрати поглинали понад 86 % державного бюджету. Тож зрозуміло, чому прусська піхота, навчена Фрідріхом І Вільгельмом, на момент вступу Фрідріха II Великого на престол не мала собі рівних у дисципліні та вогневій потужності. І вже на початку його правління його військо напало на багату австрійську провінцію Сілезію й швидко її захопило. Так Фрідріх II Великий отримав визнання як воєначальник, яким захоплювалися, і почав реалізовувати мету своєї зовнішньої політики — суттєво збільшити територію Пруссії. Тож усі його рішення та нововведення, навіть якщо вони й збігалися з ідеями Просвітництва, мали на меті оптимізувати військово-економічний устрій держави. При цьому Фрідріх II Великий писав, що суверен — це насамперед перший слуга держави, який має забезпечувати її добробут і порядок.
Як король реалізовував свої обов’язки? Він зумів перетворити Пруссію з європейської провінції на економічно сильну та політично реформовану державу. Влада захищала вітчизняних товаровиробників, запроваджуючи високі тарифи та нижчі податки у внутрішній торгівлі. Також було запроваджено свободу слова в пресі та літературі, скасовано більшість судових тортур (які застосовували, аби домогтися зізнання в скоєнні злочину) та обмежено застосування смертної кари. З ініціативи Фрідріха II Великого було реформовано судову систему, запроваджено рівність усіх підданих перед судом.
Але, незважаючи на всі ці новації, соціальна структура населення держави не змінювалася — дворяни залишалися панівною верствою. Для покращення становища селян було проведено незначну реформу в Померанії, але невдовзі правитель відмовився і від неї. Він боявся, що зміни в становищі селян позбавлять його армію рекрутів.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картини, на яких зображено Фрідріха II Великого. Який образ правителя створили художники? Чи відповідають їхні уявлення характеристиці короля в тексті параграфа? Чому?

Карл Рехлінг. Фрідріх II Великий під час битви поблизу Цорндорфа. 1904 р.

Роберт Вартмюллер. Король усюди. 1886 р.

Адольф Менцель. Фрідріх II Великий грає на флейті в Сан-Сусі. 1852 р.
3. ЯК ПОЛІТИКУ ОСВІЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ РЕАЛІЗУВАЛИ У ВОЛОДІННЯХ АВСТРІЙСЬКИХ ГАБСБУРГІВ
ПОМІРКУЙТЕ
Як ви вважаєте, чи було жінці на престолі важче проводити політику освіченого абсолютизму, ніж вельможним чоловікам? Обґрунтуйте свої міркування.
Чимало європейських дослідників уважає прикладом освіченого абсолютизму правління монархів Австрійської імперії — Марії-Терезії та її сина Йосифа II.
Марія-Терезія посіла престол після смерті батька і правила імперією 40 років. Монархи сусідніх держав, насамперед Фрідріх II Великий, не поспішали визнавати нової правительки, бо сподівалися, що жінка на престолі не зможе ефективно керувати військом і захистити території Австрійської імперії. Прусський король, найбільший суперник Марії-Терезії, як ми вже знаємо, захопив заможну провінцію Габсбургів Сілезію під час восьмирічного конфлікту, відомого як війна за австрійську спадщину.
Та, незважаючи на складну ситуацію, імператриці вдалося забезпечити у військових зусиллях життєво важливу підтримку угорців. У результаті під час війни Марія-Терезія успішно захистила свою владу над монархією Габсбургів, за винятком Сілезії та кількох незначних територій в Італії.
За правління Марії-Терезії було реорганізовано економічне життя імперії. Зокрема, проведено реформу податкової системи, оптимізовано роботу бюрократичного апарату, упорядковано систему обліку й контролю, проведено перший перепис населення та земельних угідь. Для активізації торгівлі вона скасувала внутрішні митні кордони та збори, а також реформувала монетну систему й запровадила банкоцетлі — перші паперові гроші Австрії. Важливим її рішенням було скорочення панщини з п’яти-шести днів на тиждень до трьох. А ще обмежила юрисдикцію поміщиків над селянами, які отримали право на викуп спадкових землеволодінь, удвічі збільшила армію за рахунок додаткових податків та обов’язкової військової повинності, запровадила єдиний кримінальний кодекс та Верховний суд, поєднала судову та виконавчу владу, а також обмежила міське самоуправління, цехові привілеї та вплив Церкви. Тоді ж було запроваджено обов’язкову шкільну освіту.
Син Марії-Терезії Йосиф II продовжив політику матері. Так, у 1782 р. він скасував особисту залежність селян від панів, а згодом додатково обмежив панщину і навіть здійснив невдалу спробу її скасувати й замінити на чинш. Імператор також підпорядкував Церкву державі, запровадив свободу віросповідання, ліквідував частину монастирів. За його правління держава навіть фінансувала шкільну освіту.
Йосиф II сприяв зрівнянню українського греко-католицького духовенства у правах із католицьким. Окрім цього, у 1784 р. він відновив у Львові університет і заснував при ньому Studium Ruthenum (інститут, що готував кандидатів на посади греко-католицьких священників, які не володіли латиною).
Ці реформи були доволі прогресивними, але через абсолютистські тенденції та бюрократичний спосіб їх проведення зіткнулися з опором різних соціальних верств, особливо дворянства. Тому сам правитель та його наступники були змушені частково їх скасувати. Зауважмо, що деякі реформи все ж мали позитивне значення для культурного розвитку українців у монархії Габсбургів.
Зважаймо на той факт, що всі названі представники освіченого абсолютизму стали учасниками доленосних для Європи й України зокрема подій, про які йтиметься далі.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте графіку. Поміркуйте, чи потрібно її доповнити, і якщо так, то якими саме пунктами.

2. Прочитайте уривок із книги дослідника Олександра Бойка «Історія України». Поміркуйте, як саме вплинуло на політику Марії-Терезії та її сина Йосифа II протистояння з Пруссією.
Олександр Бойко
Історія України
(Уривок)
Інкорпорація західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії збіглася у часі з першою хвилею модернізаційних реформ у цій державі. Ці реформи запроваджувалися в життя в 70-80-х роках XVIII ст. Маріею-Терезою та Йосифом II. Вони базувалися на ідеях освіченого абсолютизму і мали на меті шляхом посилення державної централізації та встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя залучити імперію до нових історичних процесів та не допустити її відставання від основного суперника — сусідньої Пруссії.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
- 1. Поясни значення поняття «освічений абсолютизм».
- 2. Назви представників і представниць освіченого абсолютизму.
- 3. Як саме ідеї Просвітництва вплинули на політику правителів і правительок, про яких ідеться в параграфі.
- 4. Стисло схарактеризуй причини, результати й наслідки реформ Фрідріха II Великого, Марії-Терезії та Йосифа II.
- 5. Поміркуй, чому Марію-Терезію називали матір’ю закону в Європі.
- 6. Чи вдалося представникам і представницям освіченого абсолютизму досягти поставлених цілей?
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади схему, яка характеризуватиме політику Фрідріха II Великого чи Йосифа II (на вибір). Презентуй результати своєї роботи в класі.
Поміркуйте, чому тривалий час вірили в те, що Фрідріх II був найбільшим монархом у сучасній історії. Чи відповідає думка деяких науковців про Йосифа II як про одного з великих «визволителів людства» дійсності? Аргументуйте свої міркування.
Виконай усі завдання в е-додатку до § 21.
https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2
https://vse.ee/clph