Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

§ 20. Індустріальна (промислова) революція та її вплив на суспільне життя

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Чому суспільно-політичні дискусії й зміни в Європі відбувалися одночасно з важливими економічними новаціями? Які причини стрімких змін, що розпочалися в другій половині XVIII ст.?

1. ЯК І ДЕ РОЗПОЧАЛАСЯ ІНДУСТРІАЛЬНА (ПРОМИСЛОВА) РЕВОЛЮЦІЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Яка країна, на вашу думку, стала батьківщиною промислової революції? Чому саме вона? Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.

Промислова революція розпочалася у Великій Британії — на той час чи не найрозвиненішій та найбагатшій країні світу. Її перевагами були ефективне сільське господарство та наявність важливих природних ресурсів, насамперед вугілля, яке могло забезпечувати таку потрібну для виробництва енергію. Але це не означає, що зміни легко далися британському суспільству. У

XVI ст. Англія, Уельс та Шотландія пережили значну енергетичну кризу, викликану нестачею деревини та періодом похолодання, що охопив увесь Північноатлантичний регіон. Для її вирішення було налагоджено масовий видобуток кам’яного вугілля. Шахти розбудовували переважно поблизу річок, щоб забезпечити якомога дешевше транспортування.

А ще в XVII ст. в Англії розпочалися зміни, які стали не менш важливим фактором індустріальної революції.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та потрібною сировиною.

Індустріальна (промислова) революція — перехід від ручного до механічного фабрично-заводського виробництва, що розпочався в Англії в другій половині XVIII ст.

Аграрна революція — перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників та орендарів, що привело до запровадження найманої праці.

Як виробляли товари на початку XVIII ст.? У ті часи переважали селянське виробництво, де усі потрібні процеси зазвичай виконувала одна людина, і мануфактурне, де використовували ручну працю з поділом виробничого процесу на дрібні операції. Мануфактурне виробництво наштовхнуло робітників і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимось пристроєм, а то й машиною.

Саме ці чинники дали змогу Великій Британії накопичити важливий досвід економічної діяльності, який сприяв початку промислової революції у XVIII ст.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте схему. За її допомогою складіть стислу розповідь про передумови початку індустріальної (промислової) революції. Поміркуйте, які фактори актуальні для покращення економічного розвитку України. Аргументуйте свою думку.

Із попереднього параграфа ви вже дізналися про один із найважливіших чинників для розвитку текстильної промисловості Великої Британії — винайдення ткацького верстата з «летючим» човником та прядильної машини. Та, окрім вдосконалення засобів виробництва, потрібні були покращення у сфері використання енергії на виробництві. Тож у 1763 р. Джеймс Ватт спробував модернізувати парову машину Томаса Ньюкомена. Однак на той час металургія Великої Британії ще не була здатна забезпечити високу точність виготовлення потрібних деталей. Тільки в 1776 р. парова машина Джеймса Ватта успішно пройшла випробування. Вона виявилася значно ефективнішою за машину Ньюкомена, адже споживала втричі менше вугілля.

Ватт також побудував механізм, який зворотно-поступальний рух поршнів перетворював на обертальний. А вже в 1784 р. була заснована перша прядильна фабрика, верстати якої працювали на парових двигунах Ватта.

Попит на парові машини зумовив також значне зростання видобування залізної руди, вугілля та вдосконалення процесів у металургії. Почалося використання коксівного вугілля (збагаченого киснем) з набагато вищою теплотворною здатністю, ніж у деревного чи кам’яного вугілля. Завдяку цьому було вдосконалено виплавлення чавуну.

Промислова революція спричинила й бурхливий розвиток транспорту та зв’язку. Так, удосконалення процесів і зростання обсягів виробництва в металургії та гірничій промисловості, загалом зростання виробництва потребували перевезення все більшої й більшої кількості вантажів. Тому підприємці інвестували значні кошти в будівництво каналів, мостів та доріг. Сухопутний кінний транспорт і вітрильний водний уже не задовольняли значних потреб у перевезенні людей і товарів. Саме тому винахідники прагнули пристосувати паровий двигун для руху транспортних засобів. І в 1765 р. в Парижі Ніколя Кюньо представив так звану дорожню підводу Кюньо. А в 1804 р. світ побачив винахід Річарда Тревітіка — невеликий локомотив, який був здатний розвивати швидкість 30 км/год.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте зображення винаходів Ніколя Кюньо та Річарда Тревітіка. Які їхні деталі вас здивували? Чому? Дослідіть біографії винахідників та визначте, чому їхні розробки не принесли авторам значних статків та слави.

Томас Роулендсон. Атракціон Тревітіка «Спіймай мене, якщо зможеш». 1808 р.

Паровоз Тревітіка

Підвода Кюньо

У Новому Світі теж працювали талановиті винахідники. Зокрема, вважають, що вперше реалізував проект підводного човна та винайшов одну з перших у світі морських торпед для використання Королівським флотом американський інженер Роберт Фултон. У 1807 р. він разом із Робертом Р. Лівінгстоном побудував перший комерційно успішний пароплав «Клермон», який здійснив подорож довжиною 150 морських миль (280 км) за 32 години.

2. ЯК ІНДУСТРІАЛЬНА (ПРОМИСЛОВА) РЕВОЛЮЦІЯ ВПЛИНУЛА НА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, хто мав значні статки й політичний вплив у ХV-ХVІІ ст. Як ви вважаєте, чи змінилася ситуація після початку індустріальної революції? Чому?

Промислова революція зумовила важливі зміни в соціальній структурі суспільства. Зокрема, сформувалися нові верстви населення, які поступово включилися в боротьбу за розширення своїх прав. Власники виробництва (їх називають капіталістами, промисловцями, великими бізнесменами) стрімко збагачувалися. Але їхні прибутки залежали від їхніх ділових якостей або зв’язків, а не від походження. Проте політичні права цієї верстви певний час були обмеженими.

Не всім подобалися ті зміни, які тривали в суспільстві під впливом промислової революції, адже чимало ремісників і ремісниць втратили роботу й засоби до існування. У результаті, наприклад, у середовищі текстильних робітників і робітниць на початку XIX ст. зародився рух луддитів (від імені легендарного ткача Неда Ладда). Його прихильники та прихильниці виступали проти використання певних типів автоматизованих машин через занепокоєння щодо оплати праці та якості продукції. Вони часто організовували напади на мануфактури з метою знищення машин. Луддити використовували ім’я Неда Ладда як псевдонім у листах із погрозами до власників виробництв та урядовців. Цей рух швидко набув популярності, і британський уряд вжив рішучих заходів: залучив до захисту промисловості загони поліції та армію. Бунтівників, яких спіймали, жорстоко покарали.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте на с. 153 зображення вождя луддитів та відтворення атаки на цех. Поміркуйте, як автори ілюстрацій ставилися до «руйнівників машин». Чи був рух луддитів адекватною реакцією робітництва на машинізацію виробництва? Обговоріть свої міркування із сусідом / сусідкою по парті.

Нед Ладд. Офорт, видрукуваний Вокером і Найтом. 1812 р.

Луддити — робітники текстильної фабрики, які нищать машини, що можуть їх замінити. Бл. 1812 р. З архіву зображень Мері Еванс

Незважаючи на технічні новації, кількість найманих робітників та робітниць все ж зростала. Однак на підприємствах нового типу — фабриках і заводах — становище найманих працівників та працівниць було незадовільним (окрім висококваліфікованого персоналу, якому жилося краще). Тогочасні закони не обмежували тривалості робочого дня, не гарантували відпустки. Нарівні з чоловіками важко працювали жінки та діти, але їхні заробітки були удвічі меншими. Тих, хто виказував невдоволення, могли одразу ж звільнити, бо охочих працювати було більше, ніж вільних робочих місць. Важкими були й побутові умови переважної частини робітництва: не маючи достатньо коштів, працівники й працівниці тулилися в бараках або будинках з мінімальними зручностями. Медичне забезпечення було доступне також не багатьом.

З відкриттям фабрик і заводів у містах розпочалась урбанізація — процес зростання міст і збільшення кількості міського населення, як через постійну міграцію із сільської місцевості, так і внаслідок значного зростання кількості дітей, які доживали до старшого підліткового віку і ставали дорослими. В Англії та Уельсі частка населення, яке жило в містах, де мешкало понад 20 000 осіб, підскочила із 17% у 1801 р. до 54% у 1891-му. А от у Франції, Пруссії та Сполучених Штатах Америки темпи урбанізації були значно повільнішими.

Важкі умови праці й соціальна незахищеність найманих робітників та робітниць негативно позначилися на стабільності суспільства. Боротьба робітництва за свої права стала важливим фактором розвитку громадської активності. Соціум європейських країн набув індустріального характеру. Відтак розвивалася традиційна станова система його поділу.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок з роботи видатного економіста Адама Сміта «Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй» (1776 р.). Чи зустрічали ви подібні ідеї на сторінках підручника раніше? Чому, на думку Сміта, дбаючи про свою вигоду, кожен / кожна сприяє реалізації суспільних економічних інтересів?

Адам Сміт

Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй

(Уривок)

Отже, кожен індивід намагається якомога більше використовувати свій капітал для підтримки вітчизняної промисловості і при цьому керувати цією промисловістю так, щоб її продукція могла мати найбільшу цінність. Кожен індивід неодмінно докладає зусиль, щоб зробити річний прибуток суспільства якомога більшим. Загалом він справді не має наміру сприяти суспільним інтересам і не знає, наскільки він їх просуває. Віддаючи перевагу підтримці вітчизняної промисловості перед іноземною, він має на меті лише власну безпеку; і, керуючи цією промисловістю так, щоб її продукція могла мати найбільшу цінність, він має на меті лише власну вигоду і в цьому, як і в багатьох інших випадках керується невидимою рукою для досягнення мети, яка не була частиною його наміру. І не завжди для суспільства гірше, що воно не було його частиною. Переслідуючи власні інтереси, він часто сприяє інтересам суспільства більш ефективно, ніж тоді, коли він справді має намір сприяти цьому.

2. Розгляньте ілюстрації. Визначте, які процеси на них зображено. Чи можна стверджувати, що ці ілюстрації віддзеркалюють особливості промислової революції? Якими критеріями ви послуговувалися, щоб зробити такі висновки?

Жінки працюють на сірниковій фабриці в Лондоні. 1871 р.

Невідомий художник. Килимовий верстат у роботі. 1876 р.

Машини, на яких виготовляють бавовняну нитку в Ланкаширі, Англія. Бл. 1835 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і де почалася промислова революція?
2. З якої галузі виробництва почалася індустріальна революція?
3. Назви найважливіші винаходи, які сприяли поширенню машинного виробництва.
4. Стисло схарактеризуй зміни в повсякденному житті європейців протягом XVIII ст., що стали наслідком промислової революції.
5. Опиши, як індустріальна революція вплинула на становище монархів, підприємців, землевласників, торговців, містянства, робітництва й селянства. Скористайся відкритими джерелами.
6. Поміркуй, чому Велику Британію вважають батьківщиною промислової революції.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Об’єднайся в групу з двома-трьома однокласниками та/або однокласницями. Створіть інфографіку, яка ілюструвала б соціальні наслідки аграрної та промислової революцій. Презентуйте свою роботу в класі.

Пам’ятайте, що інфографіка — це графічний спосіб візуалізації інформації з метою полегшення її сприйняття та розуміння.

Виконай усі завдання до § 20 в е-додатку.

https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2

https://vse.ee/clph