Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

§ 13. Річ Посполита в XVI — на початку XVIII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Чи погоджуєтеся ви з міркуваннями польського історика Мельхіора Якубовського, який вважає, що «успіхи й поразки об’єднаних Королівства Польського й Великого князівства Литовського не є “власністю” ані поляків, ані литовців, ані білорусів чи українців. Це спільна спадщина всіх народів, які проживали на території Речі Посполитої, зокрема тих, яких на цих теренах майже не зосталося, — євреїв і німців». Наведіть аргументи на підтвердження чи спростування цієї думки.

1. ЯК УТВОРИЛАСЯ РІЧ ПОСПОЛИТА ТА ЯКИМ БУВ ЇЇ УСТРІЙ

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте причини утворення Речі Посполитої та найважливіші характеристики державного устрою цієї федеративної країни. Розгляньте інфографіку та доповніть її зміст.

ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

У 1569 р. королівство Польське й Велике князівство Литовське уклали Люблінську унію й об’єдналися в одну державу Річ Посполиту, якою правив єдиний король, а законодавчою владою був єдиний сейм. При цьому Велике князівство Литовське зберігало широку автономію, а от українські землі повністю переходили під владу польської шляхти.

У результаті укладання Люблінської унії саме шляхта виборола панівне становище в новоствореній державі. Її владу над іншими станами та вплив на монархію загалом визначали права, привілеї й вольності знаті.

У Речі Посполитій продовжувала розвиватися політична система, яка сформувалася ще в Королівстві Польському, — шляхетська демократія. Наукова спільнота характеризує шляхетську демократію як різновид представницької демократії з тією різницею, що нацією (тобто людьми, наділеними політичними правами) в Речі Посполитій уважали не все населення, а тільки шляхту й вище духовенство.

На чолі Речі Посполитої стояв довічно обраний монарх. А обирав короля сейм, до якого входили посли, тобто депутати від регіональних зборів шляхти — земських сеймиків. Послів своєю чергою обрали серед шляхтичів певного регіону, і ці депутати мали голосувати на вальному (загальному) сеймі так, як від них вимагали виборці. Після закінчення вального сейму знову скликали сеймики, на яких депутати звітували перед шляхтою про вибори монарха (реляційні сеймики).

Одним з ініціаторів утворення Речі Посполитої був польський король Сигізмунд II Август — останній представник династії Ягеллонів. Люблінська унія сприяла пришвидшенню економічного, соціального й культурного розвитку польських, литовських та руських (тобто українських) земель). Після смерті Сигізмунда II Августа й відбулися перші вибори короля. На трон Речі Посполитої претендували впливові правителі, а переміг французький принц Генрі III Валуа. 11 травня 1573 р. новообраний монарх підписав Генріхові артикули, або Генрикові статті, які стали частиною коронаційної присяги королів Речі Посполитої. Ці артикули розширювали шляхетські привілеї та вольності, але обмежували можливості короля.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте уривок зі статті історикині Наталії Старченко «“Не присягнеш, не будеш королювати”. Як уперше шляхта обирала короля Речі Посполитої». Поміркуйте, чому шляхта прагнула обмежити владу короля. Які наслідки, на вашу думку, мало прийняття Генрикових артикулів.

Наталія Старченко

«Не присягнеш, не будеш королювати». Як уперше шляхта обирала короля Речі Посполитої

(Уривок)

Генріх впевнено вів перед у виборчих перегонах, тож протестанти змусили присутніх під загрозою зриву елекції укласти так звані Генріхові артикули. Це був варіант конституції, який містив основні засади державного устрою та низку обмежень для короля. Артикули стали частиною присяги всіх наступних володарів Речі Посполитої. Їх згадував літописець подій Святослав Ожельський, який зазначав, що прикре для всіх безкоролів’я натомість надало шляхті унікальний шанс ухвалити важливі для всіх свободи. Бо «не на королі тримається кожна Річ Посполита, а на порядку, не на короля спирається, а на право». Серед параграфів «Артикулів» були акт про релігійний мир, принциповий для всіх некатоликів; пункт про ухвалення Трибуналу як вищої апеляційної інстанції (себто в короля відбирали важливий владний інструмент — право карати й милувати) та право народу на спротив королю, який порушуватиме право. «Артикули» торкалися і приватного життя володаря. Він не міг самостійно обрати собі дружину, відмовлятися від подружніх обов’язків чи шукати причини для розлучення, окрім тих, що були передбачені в духовних законах. Була також випрацювана форма особистих зобов’язань монарха — pacta conventa, які укладатимуть окремо для кожного з володарів трону Речі Посполитої. Їх разом із Генріховими артикулами мали затверджувати коронаційною присягою.

2. ЯКИМ БУВ ГОСПОДАРСЬКИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, що таке «революція цін» і як це явище вплинуло на господарське життя українських земель у XVI ст. Чому товари, зображені на ілюстрації, мали попит на європейських ринках?

Річ Посполита була найбільшим виробником зерна в Європі, але зауважмо, що значна частина врожаю йшла на внутрішній ринок. Збіжжя, а також м’ясо, шкури для виготовлення взуття та спорядження, деревину експортували до Західної Європи. Для перевезення товарів користувалися водними шляхами: спочатку річкою до Гданська, а потім морем до портів інших європейських країн. Крім Гданська, де було зосереджено 80 % торгівлі, також використовували інші порти, насамперед в Ризі, Ельблонзі та Щецині.

Литовсько-руські землі постачали на міжнародні ринки хутро, деревину та поташ (хімічну речовину, яку виварювали з дерев’яного попелу й використовували під час фарбування тканини, а також у виробництві скла та миловарінні). Поступово формувалася спеціалізація регіонів — на землях у басейнах річок Двіна та Німан розвивалися торгівля й виробництво льону, конопель. На півдні від Поділля через Малу Польщу до Сілезії й далі до Німеччини пролягав шлях, яким переганяли худобу.

Шляхта, прагнучи збагачення, активно засновувала фільварки (багатогалузеві господарські комплекси для виробництва товарної продукції).

Орієнтація знаті на сільськогосподарське виробництво та її панування над буржуазією призвели до відносно повільних темпів урбанізації. Через це не надто швидко розвивалися ремесла й мануфактурне виробництво. Погіршили становище численні війни другої половини XVII ст., коли розвиток міських центрів почав суттєво відставати від розвитку західноєвропейських міст. Хоча в Речі Посполитій існувало багато міст (майже 900 у середині XVII ст.), більшість із яких була заснована на магдебурзькому праві, їхня торговельно-виробнича роль поступово зменшувалася.

Суспільство Речі Посполитої поділялося на чотири стани: шляхта, духовенство, міщанство та селянство. Представники й представниці цих станів мали певні права й обов’язки, визначені законами.

Хоча найбільші привілеї та права мала шляхта, все ж ця знать за майновим становищем була неоднорідною. Найбільші владу й багатство мали 30-40 могутніх родин магнатів. На противагу їм більшість шляхти ледве забезпечувала своє існування.

Українське козацтво, яке виникло ще за литовської доби, посідало особливе місце в річпосполитському суспільстві. Козаки прагнули здобути привілеї та права, які мала шляхта, однак її представники не погоджувалися на такі кроки. Через це спалахували численні конфлікти, і врешті відбулася козацька революція (Національно-визвольна війна) 1648-1657 рр., яка призвела до значного ослаблення Речі Посполитої.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте малюнки відомого польського художника Яна Матейка, на яких він зобразив представниць і представників різних суспільних станів XVI ст. Визначте, хто саме постав на цих зображеннях і наведіть аргументи на користь свого висновку. Порівняйте свої міркування з думками сусіда / сусідки по парті.

3. ЯК ВПЛИНУЛИ НА РІЧ ПОСПОЛИТУ РЕФОРМАЦІЯ ТА КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте з курсу історії України, кого підтримувала влада Речі Посполитої — прихильників Реформації чи Контрреформації. Порівняйте свої висновки з текстом параграфа.

Видатний польський історик Януш Тазбір назвав Річ Посполиту XVI - початку XVII ст. «державою без спалень». На противагу багатьом західноєвропейським країнам, у яких у добу Реформації та Контрреформації вирували жорстокі конфлікти й репресії на релігійному тлі, тут не було ні релігійних воєн, ні масових переслідувань дисидентів. Протестантська шляхта, співпрацюючи з католицькими й православними послами та сенаторами, справила значний вплив на втілення в життя важливих державних реформ.

Так, віротерпимість була закріплена Актом Варшавської конфедерації 1573 р., адже зібрання представників різних регіонів та коронних міст мало на меті подолати міжконфесійні проблеми, які виникли в умовах співіснування на теренах Речі Посполитої різних церковних структур і конфесій (католиків, православних, протестантів, юдеїв та мусульман).

Учасники Варшавської конфедерації зобов’язалися бути взаємно толерантними, зберігати терпимість до чужої думки й віросповідання в наступних поколіннях, бути солідарними в боротьбі за свободу віри за будь-якого уряду, якби той вдався до переслідування тієї чи тієї конфесії. Акт проголосив рівні права католиків та «інакодумців», забороняв світським можновладцям підтримувати релігійну нетерпимість духовенства. Це був перший подібного змісту документ у Європі. Цим актом не були припинені релігійні конфлікти, але рівень релігійної свободи й толерантності сприяв утворенню на теренах Речі Посполитої поліконфесійного суспільства. Країна стала відносно безпечним притулком для послідовників різних віросповідань і вільнодумців. Діяльність іноземних просвітників, проповідників, друкарів, митців, учених сприяла розвитку й збагаченню культури, науки, філософії.

Однак при цьому становище православного населення було складним. Через те, що Московське царство претендувало на виключний вплив на православних, владні кола Речі Посполитої прагнули цей вплив мінімізувати. Тож у 1596 р. було укладено Берестейську церковну унію, на меті якої було усунути суперечності між західним і східним обрядом. Та замість примирення вона зумовила новий релігійний конфлікт, зокрема між православними й уніатами. У результаті в першій половині XVII ст. король Владислав IV був змушений визнати права Православної церкви.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте уривок із дослідження Наталії Яковенко. Поміркуйте, що має на увазі науковиця, зазначаючи опір шляхти, міщанства й козацтва. Як боротьба за збереження Православної церкви сприяла консолідації українства?

Наталія Яковенко

Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України

(Уривок)

Ухвалені на елекційному сеймі 1632 р. Статті заспокоєння грецької релігії, підтверджені дипломом новообраного короля Владислава IV 14 березня 1633 р., зафіксували те, що було і без королівського привілею здобуте сеймовим опором шляхти, міщанською опозицією і, врешті, козацькою шаблею. Проба можливостей відбулася, і Русь вийшла з цієї ріки інакшою, ніж увійшла до неї, усвідомивши себе третьою силою в Речі Посполитій двох народів.

4. ЯКОЮ БУЛА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Розгляньте карту. Поміркуйте, відносини з якими державами були для Речі Посполитої найскладнішими. Як ситуація на українських землях вплинула на становище Речі Посполитої на міжнародній арені?

Річ Посполита у другій половині XVI — першій половині XVII ст.

На думку дослідників та дослідниць, Річ Посполита досягла розквіту в першій половині XVII ст. У парламенті країни — сеймі — домінували ті представники шляхти, які не хотіли брати участі в Тридцятилітній війні. Вони прагнули вберегти країну від руйнувань. Водночас Річ Посполита протистояла зазіханням Швеції, Московії та Османської імперії, а іноді розпочинала успішні атаки на землі своїх сусідів.

Так, наприклад, під час Смути в Московії король Сигізмунд III Ваза прагнув використати складну ситуацію в сусідній державі для розширення власних володінь. Тому втрутився в політичну боротьбу за московський трон. Військо короля перетнуло кордон і в 1609 р. взяло в облогу Смоленськ. А в 1610 р. військо Речі Посполитої під командуванням Станіслава Жолкевського захопило Москву.

Ця війна тривала до 1618 р. Звільнили Москву сили народного ополчення. У боротьбі були задіяні козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Польські хроністи повідомляли про особисті успіхи гетьмана. Наприклад, Якуб Собеський у «Діаріуші експедиції московської» 1618 р. занотував: «Бутурліну списа видер сам Сагайдачний, і вдарив його, й звалив з коня». Та козацької звитяги виявилося недостатньо для повної перемоги, тож почалися переговори, у результаті яких у Деуліно було укладено перемир’я. Річ Посполита за цим перемир’ям отримала Смоленську та Чернігово-Сіверську землі.

Ситуація в державі суттєво ускладнилася в 1648 р. Першим ударом стали події на українських землях: під час козацької революції 1654 р. Богдан Хмельницький уклав союз із московським царем. Відтоді московський вплив на українські землі зростав, витісняючи польський. До того ж у 1655 р. відбулося катастрофічне вторгнення в Річ Посполиту Швеції, відоме як «Шведський потоп». Варшава, столиця держави, була повністю зруйнована нападниками, а з населення в 20 тисяч осіб після війни в місті залишилося тільки 2 тисячі. Загалом було втрачено приблизно третину всього населення.

Наслідком усіх цих подій стала втрата Річчю Посполитою статусу великої держави.

Попри все, незважаючи на складне становище, наприкінці XVII ст., за часів короля Яна III Собеського, у союзі з імператором Священної Римської імперії Леопольдом І Річ Посполита завдала нищівних поразок туркам. У 1683 р. Віденська битва ознаменувала останній перелом у боротьбі між силами християнської Європи та ісламської Османської імперії.

На початку XVIII ст. криза в Речі Посполитій загострилася. Дослідники та дослідниці вважають, що у цей час шляхетська демократія (коли політику визначав сейм) перетворилася на олігархію. Політична система Речі Посполитої стала вразливою до втручання ззовні, оскільки депутати сейму, підкуплені іноземними державами, використовували своє право ліберум вето (одноголосне прийняття рішень) для блокування спроб проведення важливих реформ.

ДОСЛІДІТЬ

На сторінці польської Вікіпедії про шляхетську демократію наведено її характеристику. Прочитайте переклад уривка з тексту енциклопедичної статті й наведіть аргументи з внутрішньополітичного чи міжнародного життя Речі Посполитої, що спростовують чи підтверджують цю тезу.

Demokracja szlachecka

(Шляхетська демократія)

Золота свобода створила незвичайний для тогочасної Європи лад. Тоді як в інших країнах відбувалися централізація влади та посилення позицій монархів, які тяжіли до абсолютизму, у Речі Посполитій влада була децентралізованою, а шляхта домінувала над королем щодо повноважень.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Визнач причини, час і умови укладання Люблінської унії.
2. Стисло схарактеризуй поняття «шляхетська демократія».
3. Склади хронологічну задачу, пов’язану з прийняттям Генріхових артикулів.
4. Кількома реченнями схарактеризуй особливості розвитку релігійної сфери Речі Посполитої.
5. Пригадай, який період в історії Речі Посполитої отримав назву «десятиліття золотого спокою» і чому. Як вплинули подальші події на становище держави?
6. Анджей Сулима Камінський у своїй книзі «Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура» зауважив, що «на європейському тлі заслуговують на повагу величезні здобутки Речі Посполитої у розвитку парламентаризму, самоврядування, громадянських прав і більшої, ніж у решти християнських народів, релігійної віротерпимості». Чи погоджуєшся ти з такими міркуваннями? Наведи конкретні історичні приклади, які проілюстрували б твої висновки.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Поміркуй, чому Річ Посполиту називали «державою двох народів». Склади сенкан, який схарактеризує становище українства в цій державі.

Формула складання сенкана

Перший рядок — тема (іменник).
Другий рядок — опис (два прикметники).
Третій рядок — дія (три дієслова), пов’язана з темою.
Четвертий рядок — ставлення (фраза — чотири слова), почуття з приводу обговореного.
П’ятий рядок — перефразування сутності (одне слово — синоніми, підсумок, узагальнення).

Виконай усі завдання до § 13 в е-додатку.

https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2

https://vse.ee/clph