Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Полянський (2026)

Узагальнення до курсу «Основні ідеї, здобутки, виклики “довгого” XIX ст.»

«Довге» XIX ст., яке охоплювало період від Французької революції (1789) до початку Першої світової війни (1914), було епохою важливих перетворень. Вони докорінно змінили світ, заклали фундамент для суспільного й технічного прогресу впродовж наступних століть. XIX ст. суттєво вплинуло на сучасний світ, стало епохою відкриттів у науці, мистецтві й культурі, змінило відносини між народами різних континентів.

І. Основні ідеї «довгого» XIX ст.: ідеї прогресу й прав людини

Ідея прогресу

• Докорінно змінилися погляди на призначення науки та роль науковців у суспільстві. Наука стала виробничою сферою, а науковці — важливими постатями в індустріальному суспільстві. Наукові відкриття і технічні досягнення зумовили появу нових галузей виробництва — хімічної, електротехнічної та ін. Зародилися обчислювальна техніка, автоматизація, виробництво штучних матеріалів, почали використовувати властивості атома. Ці здобутки значною мірою стали основою виробництва вже у XX ст. Темпи змін істотно пришвидшилися, різко скоротився час упровадження відкриттів і технічних винаходів у виробництво.

• Ідея прогресу також утілилася в осучасненні міст, удосконаленні державного управління, підвищенні продуктивності праці, розвитку освіти, охорони здоров’я, спорту.

Ознаки прогресу:

- індустріальна та науково-технічна революції;

- зростання чисельності населення та міграція;

- соціальні реформи;

- піднесення середнього класу;

- розвиток демократії;

- урізноманітнення повсякденного життя та дозвілля людей.

Ідея прав людини

• Ідею громадянських і політичних прав, які ще називають правами «першого покоління», підхопили англійська, американська та французька революції. Права на життя, власність, свободу від рабства або експлуатації, особисту недоторканність, свободу від катувань, свободу совісті та віросповідання, свободу пересування і проживання, на захист честі й гідності, справедливий і відкритий суд були визнані непорушними.

• Багато значущих подій і явищ «довгого» XIX ст. були пов’язані саме з обстоюванням прав людини: французька Декларація прав людини та громадянина (1789) і конституція Франції 1791 р., Кодекс Наполеона, Громадянська війна, Прокламація про визволення рабів А. Лінкольна (1862) та ін.

II. Здобутки «довгого» XIX ст.

• XIX ст. подарувало людству значні досягнення в різних галузях. Промислова революція докорінно змінила виробництво, транспорт і зв’язок. Нові технології, зокрема паровий двигун, залізниця і телеграф, вплинули на суспільство та його економіку. Наукове відкриття теорії еволюції Ч. Дарвіна кинуло виклик традиційним уявленням про світ і зумовило виникнення нових галузей дослідження. Покращення в медицині та санітарії сприяло збільшенню тривалості життя та зростанню чисельності населення.

Економічні перетворення

• У XIX ст. відбулося піднесення індустріального капіталізму. Фабрики замінили майстерні, масове виробництво замінило кустарне, праця за наймом стала звичною. Значно розширилася світова торгівля. Однак економічне зростання часто було нерівномірним, що посилювало соціальну нерівність.

Політичні перетворення

• У XIX ст. відбулися демократизація і піднесення національних держав. У багатьох країнах було встановлено конституціоналізм і представницьке правління. Революції та реформи в деяких країнах сприяли розширенню виборчих прав. Проте в багатьох частинах світу зберігалися авторитаризм і традиційні форми влади.

• В останній третині XIX ст. в основному завершився процес оформлення нової політичної системи суспільства. Вона ґрунтувалася на свободі підприємництва, торгівлі, розширенні політичних прав і встановленні конституційного ладу. Однак ліберальні порядки утвердилися не відразу. Лише після парламентської реформи 1832 р. в Англії, революцій 1848-1849 рр. у Європі, об’єднання на початку 1870-х років Німеччини й Італії до влади прийшла буржуазія.

• Установилися такі форми державного правління: конституційна монархія, президентська республіка й парламентська республіка.

• Змінилася роль релігії та церкви. Захоплення природничими науками зумовило розмивання релігійних поглядів. Набожність уже не вважали головною ознакою прихильності громадян до держави.• Французька революція 1789 р. й наполеонівські війни дали потужний поштовх пробудженню національної самосвідомості народів. Найбільший відгук ідея створення власних національних держав знаходила серед народів, позбавлених державності, зокрема українців.

• Імперіалізм і колоніалізм також стали невід’ємними ознаками «довгого» XIX ст. Для отримання дешевої сировини та ринків збуту товарів провідні європейські держави захоплювали колонії. Наукова, технічна й військова переваги європейських країн полегшували завоювання колоній.

• Змінилася розстановка сил у світі. Загальна картина цих змін відображена на діаграмі, що демонструє наростання розриву у виробництві й багатстві, породженого різною залученістю країн до індустріалізації.

Вироблено продукції на душу населення (ам. дол.)

• В останнє десятиліття XIX ст. на міжнародній арені з’явився новий потужний гравець — США, які витіснили Велику Британію з лідерських позицій.

Соціальні перетворення

• Упродовж століття в провідних країнах світу відбувся перехід від традиційного суспільства до індустріального. Це був час піднесення середнього класу й формування класу індустріальних робітників.

• Поява середнього класу — людей із грошима й бажанням відігравати важливу роль в управлінні державою, носіїв ідеалів американської та французької революцій — було важливим чинником створення індустріального суспільства й утвердження демократичних форм управління державою.

• Друга половина XIX — початок XX ст. — це також період пошуку порозуміння між робітниками й роботодавцями. Із зростанням виробництва кількість робітників постійно збільшувалася. У середині XIX ст. у світі налічувалося майже 10 млн робітників, а наприкінці XIX ст. стільки ж було в самих лише США. Важливим новим явищем стало виникнення профспілкового руху.

• З’явилися політичні партії, які проголошували себе захисниками людей праці; поширилася утопічна ідея побудови безкласового комуністичного суспільства.

• Набирали сили соціальні рухи, що виступали за права робітників, зрівняння жінок у правах із чоловіками. Однією з найвідоміших лідерок руху за виборчі права жінок у Великій Британії була Еммелін Панкгерст (1858-1928), а британка Флоренс Найтінгейл (1820-1910) домоглася визнання медсестринства повноцінною професією та започаткувала реформи в царині охорони здоров’я. Польська та французька науковиця Марія Склодовська-Кюрі (1867-1934) — перша й донині єдина людина, яка двічі отримала Нобелівську премію, причому у двох різних галузях природничих наук — фізики та хімії. Ці й інші досягнення жінок свідчили про те, що вони відігравали дедалі вагомішу роль у світі.

Культурні перетворення

• Освіта стала доступнішою і масовою. Майже одночасно у Великій Британії, Франції та Німеччині було створено світські системи освіти, які безпосередньо фінансувала й контролювала держава. Уперше більшість громадян отримала доступ до освіти.

• Взаємодія держав світу сприяла взаємовпливу й взаємозбагаченню культур різних країн, народів і континентів. Урізноманітнилися мистецькі течії та напрями.

• XIX ст. було періодом великого культурного зрушення. Нові течії і напрями в мистецтві, зокрема романтизм, кинули виклик традиційному в епоху Просвітництва звеличенню людського розуму. Виникли нові форми розваг, такі як мюзик-хол і кіно. Проте традиційні культурні форми та вірування продовжували відігравати значну роль.

Виклики

• Ця епоха також зіткнулася із серйозними викликами, основними з яких були такі:

- несправедливий розподіл створеного багатства; прірва між багатими (меншість) і бідними (більшість), соціальні заворушення;

- корупція в бізнесі та у владі;

- перенаселеність міст;

- поширення невиліковних (на той час) хвороб, антисанітарія;

- зростання злочинності;

- відсутність у жінок рівних із чоловіками прав;

- нещадна експлуатація природних ресурсів;

- імперіалізм, домінування сильніших націй над слабшими та їхня експлуатація, гноблення; міжнародні конфлікти.

Україна у світі

В Україні «довге» XIX ст. — це не тільки народні повстання та досягнення відомих українців (Тараса Шевченка, Миколи Леонтовича й ін.). Це також промислова революція, наукові відкриття, зміни в повсякденному житті українців. На українських землях відбувалися ті ж явища і події, як і в інших країнах Європи. Українці були не сторонніми спостерігачами, а важливими творцями спільної європейської цивілізації.

У цей період «українське питання» було розмінною монетою в іграх великих держав. Вони остерігалися, що становлення незалежної України знищило б політичний порядок, установлений переможцями Наполеона на Віденському конгресі в 1815 р.

• Загалом «довге» XIX ст. було вирішальним етапом у розвитку людської цивілізації. Людство не створило ідеального суспільства, але саме тоді було зроблено важливі кроки на шляху до більш справедливого світу.

Запитання та завдання

• Презентація та обговорення синхронізованої таблиці, над якою працювали протягом усього навчального року.