Матеріал до практичного заняття 1. Утвердження принципів громадянської рівноправності: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона

• За яких обставин приймали Декларацію прав людини і громадянина та Кодекс Наполеона ? Що змінилось у Франції в період між їхнім прийняттям?

• Які проблеми у сфері прав людини та суспільного устрою спричинили Французьку революцію наприкінці XVIII ст.?

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

• Базова інформація

Декларацію було ухвалено наприкінці серпня 1789 р. На її зміст значний вплив справили ідеї французьких просвітителів XVIII ст., а також Декларація незалежності США.

Декларація прав людини і громадянина мала велике значення не тільки для Франції, а й для всього світу, адже в ній викладено засади передового для своєї епохи суспільного й державного ладу, визначено новий правопорядок. Водночас вона не мала статусу закону, тому багато її положень не могли бути втілені в тогочасній Франції. Шлях до цього пролягав через створення громадянського суспільства й утвердження демократії.

Французька поштова марка із зображенням Декларації прав людини і громадянина

• Практична частина. Робота з документом

Номер статті	Основний зміст
1	Люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах. Нехтування правами людини є причиною суспільних лих і вад урядів.
2	До природних прав належать свобода, власність, безпека, опір гнобленню.
3	Джерелом суверенітету є нація.
4	Свобода — можливість робити все, що не завдає шкоди іншій людині.
5	Усе, що не заборонено законом, дозволено. Нікого не можна примушувати до дій, не передбачених у законі.
6	Усі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у створенні законів. Усі громадяни мають рівний доступ до всіх державних посад залежно від здібностей.
8	Ніхто не може бути покараний інакше ніж на підставі закону, належно застосованого, ухваленого й оприлюдненого до вчинення правопорушення.
9	Будь-яку особу вважають невинуватою, поки не доведено протилежне.
10	Кожна людина має право вільно висловлювати свої погляди, зокрема релігійні.
11	Кожна людина має право вільно висловлюватися, писати й друкувати.
12	Право на власність є недоторканним і священним. Ніхто не може бути позбавлений власності інакше яку випадку, установленому законом, відповідно до суспільної потреби за умови справедливого відшкодування.
13-14	Довільні королівські побори, зокрема й на утримання армії, заборонені; установлено загальні принципи податкової системи: рівномірний розподіл загальних внесків, стягнення їх лише за згодою самих громадян або їхніх представників.
15	Суспільство має право вимагати від посадовців і чиновників звіту про довірену їм ділянку управління.
16	Суспільство, у якому не забезпечено дотримання прав і не здійснено розподіл влади, не має конституції.

• Як Ви оцінюєте сформульований у ст. 1-2 Декларації принцип, що всі люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах? Чому на Вашу думку, у ході історії люди втрачали свої природні права?

• Порівняйте права, передбачені в ст. 1-2 Декларації, з правами, передбаченими в ст. З Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Який висновок Ви можете зробити на основі порівняння двох документів?

• Порівняйте зміст ст. 3 і 6 Декларації зі змістом ст. 5 Конституції України: «Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо й через органи державної влади й органи місцевого самоврядування». Як ви можете їх прокоментувати? Як це характеризує Декларацію прав людини і громадянина в контексті її історичної спадщини та значення?

• Яке, на Вашу думку, значення мали положення ст. 8-9 Декларації? Чи втратили вони своє значення в сучасному світі?

• Чому в Декларації важливе місце належить захисту права власності та податковій політиці (ст. 12-14)? Які суспільні верстви стояли біля витоків Французької революції? Якою мірою вони могли бути зацікавленими у вирішенні цих питань?

• Чи погоджуєтеся Ви зі змістом ст. 15 Декларації? Чи важливе питання звітності влади перед народом для сьогодення, зокрема для нашої країни?

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС НАПОЛЕОНА

• Базова інформація

Французька революція зруйнувала феодальне право Франції та заклала основи нової правової системи. Було проголошено рівність усіх громадян перед законом, недоторканність приватної власності. Видано п’ять кодексів (зведень правил), що увійшли в історію під загальною назвою Кодекс Наполеона.

Цивільний кодекс, що складався з понад 2 тис. статей, було прийнято першим (1804). Ініціатива його створення належала особисто Наполеону. Кодекс ґрунтувався на Декларації прав людини і громадянина та складався з трьох частин.

Кодекс Наполеона. 1804 р.

Перша частина присвячена правоздатності, шлюбу, розлученню, опіці й усиновленню. У ній проголошено рівність громадян перед законом, забезпечено збереження і недоторканність власності сім’ї, головна роль у якій належала чоловікові. Дружина не могла самостійно розпоряджатися майном.

Урегулюванню питання власності присвячена друга частина Кодексу. У третій частині йшлося про договори: успадкування, дарування, купівлі-продажу, найму тощо.

Цивільний кодекс відіграв винятково важливу роль у створенні сучасного законодавства. Він донині є основою цивільного права Франції.

• Практична частина. Робота з документом

Номер статті	Основний зміст
8	Кожен француз користується цивільним правом. (Повна рівність не була передбачена, зокрема її не мали заміжні жінки й іноземні громадяни.)
144-148	Шлюб — це договір, укладення якого можливе в разі дотримання певних вимог: досягнення шлюбного віку (для чоловіків — 18, для жінок — 15 років); взаємна згода подружжя; відсутність іншого шлюбу; надання дозволу батьків дітям, які не досягли певного віку (син — 25 років, донька — 21 року); майбутні чоловік і дружина не повинні бути близькими родичами. Закріплено громадянську форму шлюбу, його реєстрацію державними органами, а також визнання права на розлучення.
203	Батьки зобов’язані годувати, утримувати й виховувати дітей; діти повинні перебувати під владою батьків до досягнення повноліття (21 рік) або до укладення власного шлюбу.
213	Чоловік зобов’язаний надавати заступництво своїй дружині, дружина — виявляти послух чоловікові.
522	Власність на землю включає право власності на те, що знаходиться на поверхні, і на те, що знаходиться в землі.
544	Власність передбачає право користування та розпорядження речами, окрім забороненого законами.
711	Власність на майно набувають і передають через успадкування, дарування, за заповітом або внаслідок зобов’язань.

• Порівняйте зміст ст. 522, 544 і 711 Цивільного кодексу зі змістом ст. 12 Декларації прав людини і громадянина. Що спільного, а що відмінного в урегулюванні питання власності в обох документах?

• Проаналізуйте зміст ст. 8, 144-148, 203 та 213 Цивільного кодексу. Чиї інтереси захищали ці законодавчі приписи?

• Які групи населення піддавали дискримінації?

• Чи можуть такі правила існувати в сучасному світі?

• Висновок

Декларація прав людини і громадянина та Кодекс Наполеона були революційними за новизною і значенням правовими документами. Чимало положень цих документів залишаються важливими донині й утілені в законодавстві багатьох країн.

Зміст