§ 21. Спроби модернізації Османської імперії наприкінці XIX — на початку XX ст.

Пригадайте

• Коли була створена Османська імперія?

• Охарактеризуйте причини занепаду Османської імперії.

1. Османська імперія наприкінці XIX ст.

Могутня в минулому Османська імперія наприкінці XIX ст. втратила свою колишню велич. Після скасування конституції в країні встановилося жорстоке правління султана Абдул-Гаміда II (1876-1909). Він розпочав певні реформи, зокрема зміцнив армію, поліцію та державне управління, розвивалось телеграфне та залізничне сполучення, були досягнення в розвитку освіти, проведено правову реформу. Проте авторитарність султана налаштувала проти цього радикальних опозиціонерів з числа військових, а також лідерів національних меншин. Уряд цілеспрямовано їх переслідував, і чимало опозиційних діячів мусили втекти закордон. Звідки вони готували усунення Абдул-Гаміда від влади.

Абдул-Гамід II

На початку 1880-х років Туреччина оголосила себе банкрутом і перестала повертати гроші за позиками. Султан, який боявся заколоту, запровадив поліцейську деспотію та цензуру на друк. Європейські держави, котрі мали власні інтереси в регіоні, називали Османську імперію «хворою». Вони взялися вирішувати її долю, а по суті, розподілили між собою османські території на Балканах і в Африці, хоча формально ці землі залишалися в складі імперії. Іноземний капітал міцно вкорінився в усіх сферах турецької економіки, сільське господарство перебувало в стані занепаду.

Патріотично налаштована інтелігенція та військові шукали шляхів виведення країни з глухого кута. На початку XX ст. найактивнішою силою в турецькому опозиційному русі були молоді офіцери, яких у Європі називали молодотурками. Перебуваючи за кордоном, молодотурки та представники національних меншин узгодили підготовку збройного повстання проти султана.

Словник

Молодотурки — політичний рух в Османській імперії за політичну, військову й економічну модернізацію країни.

2. Молодотурецька революція 1908 р.

Навесні 1908 р. офіцери-молодотурки підняли в Македонії, що була тоді частиною Османської імперії, повстання, відоме як Молодотурецька революція. Повстанські загони молодотурків підтримало як турецьке населення, так і албанські, македонські та грецькі націоналісти. Повстанці захопили владу в кількох важливих містах Македонії; повсюдно звучала вимога відновити конституцію. Султан мусив поступитися. Улітку було опубліковано його указ про відновлення конституції, а також оголошено про майбутнє скликання палати депутатів.

Здобувши перемогу, молодотурки вважали свою місію виконаною; їх задовольнив компроміс із владою. І хоча восени на виборах до парламенту вони отримали більшість депутатських місць, однак не квапились перебрати владу на себе. Тільки після придушення контрреволюційного заколоту 1909 р., коли вірні султану війська виступили проти молодотурків і майже на два тижні вигнали їх зі Стамбула, лідери молодотурків змінили свою позицію. Зрештою їм вдалося придушити заколот, а скликаний парламент усунув Абдул-Гаміда II від влади. Його змінив султан Махмуд V, який мав «царювати, але не управляти». Реальна влада опинилася в руках молодотурків, котрі обійняли найважливіші міністерські й адміністративні посади.

Етнічний склад Османської імперії (1914, млн осіб)

Опинившись при владі, молодотурки продовжили адміністративні реформи, зокрема реформу провінційного управління. Ці зміни привели до більшої централізації, хоча за європейськими мірками центральний османський уряд залишався відносно слабким, особливо у віддалених провінціях. Водночас тягар оподаткування населення був значно нижчим, ніж у європейських державах.

Молодотурки були першими османськими реформаторами, які сприяли індустріалізації своєї країни. Було ухвалено спеціальний закон про розвиток промисловості та інші акти уряду, спрямовані на економічне піднесення країни. І хоча на початку успіхи були незначними, усе ж було закладено фундамент для подальшого економічного піднесення країни. Значна увага приділялась освіті, особливо занедбаним початковим школам, а також ослабленню релігійного впливу на суспільство, розвивалась національна журналістика, підвищився статус жінок.

• Перегляньте відеосюжет про Кемаля Ататюрка, одного з лідерів молодотурків, першого президента Турецької республіки. На які сфери діяльності Кемаля Ататюрка як державного діяча звертають увагу автори фільму?

• Чи дотримано, на Вашу думку, рівноваги у висвітленні досягнень Ататюрка та суперечливих моментів у його діяльності?

Суперечливим і дражливим є питання національної політики в імперії за молодотурків. З одного боку, закиди, що вони проводили цілеспрямовану політику примусового отуречення в імперії з метою витіснення з країни нетурків, багато в чому є надмірним спрощенням. Розбудова нової Турецької держави, природно, базувалася на турецькому етносі й турецькій мові, оскільки турки були корінним і найбільш численним народом імперії.

З іншого боку, це викликало невдоволення і спротив серед носіїв інших мов і релігій. Вони вважали таку політику спрямованою на отуречення національних меншин. Під час Першої світової війни стався жахливий вірменський погром, під час якого загинули сотні тисяч вірмен. (Ці події детальніше вивчатимуться в 10 класі.)

Украй поганими були справи за межами власне Туреччини. Під тиском європейських держав та внаслідок національних рухів у провінціях османи втратили майже всі свої європейські володіння: Болгарію, Сербію, Грецію, Боснію, Герцеговину, Чорногорію, Албанію. Загалом було втрачено чотири п’ятих території та понад дві третини населення європейських провінцій.

Свідчення

«Упродовж п’яти століть балканські народи жили разом під єдиним прапором Османської держави. Вони належали до одного світу... перебували в єдиному османському просторі, дуже відмінному від, скажімо, культури православної Росії або католицької Австрії. Залишаючи риторику балканської інтелігенції, яка твердила про “османське ярмо”, можемо зауважити, що вплив імперії на підвладні їй народи мав свої негативні й позитивні сторони».

Барбара Єлавіч, історик (Історія Балкан. XX століття. — Київ : Свенас, 2004. -Т.2.- С. 136-137)

• Розгляньте дві політичні карикатури початку XX ст., присвячені анексії західними державами в Османської імперії територій на Балканах. Одна з карикатур є османською і має іронічну назву «Просування цивілізації в Боснії і Герцеговині», інша — зі щоденної паризької газети «Le Petit Journal» («Маленька газета»). Як Ви вважаєте, яка із цих карикатур французька, а яка — османська? Поясніть, за якими ознаками Ви визначили країну походження карикатур.

Основні події

1908 р. — Молодотурецька революція.

Запитання та завдання

1. Використовуючи історичну карту атласу, охарактеризуйте становище Османської імперії наприкінці XIX — на початку XX ст.
2. Європейські лідери назвали тогочасну Османську імперію «хворою». Як Ви вважаєте, чому за країною закріпилася така назва? Якими «хворобами» була уражена Османська імперія?
3. Чи погоджуєтеся Ви з думкою дослідниці Б. Єлавіч про те, що навіть складні відносини між народами не заперечують взаємопроникнення культур?
4. Що означає історичний термін «молодотурки»? Охарактеризуйте причини, перебіг і наслідки Молодотурецької революції 1908 р.

Зміст