Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

§ 6. Соціально-економічні зміни у світі

Пригадайте

• Які важелі застосовували держави для забезпечення економічної стабільності після світової економічної кризи 1929-1933 рр.?

• У чому полягала теорія державного регулювання Джона Кейнса?

• Якими були наслідки запровадження в країнах Європи та США державного регулювання в міжвоєнний період і в роки Другої світової війни?

1. Політика зменшення соціальної нерівності

Після потрясінь «Великої депресії» та скрутних часів Другої світової війни настало «славне тридцятиліття» (1945-1975). США й провідні європейські країни поліпшили добробут своїх громадян. Майнова нерівність залишилася, однак суттєво зменшилася.

Швидке економічне зростання зумовило високі соціальні стандарти в західному світі. По всій Європі та в США наслідки нерівності в доходах були пом’якшені високим рівнем соціального забезпечення, безкоштовною освітою, високоякісною медичною допомогою, державною допомогою на дітей тощо.

Унаслідок такої соціальної політики показники дитячої смертності в країнах Західної Європи й США знизилися, а тривалість життя зросла.

У Франції 1980-ті роки пройшли під знаком президента-соціаліста

Франсуа Міттерана (1981-1995). За цей період трохи збільшилася мінімальна заробітна плата, а пенсії та сімейні допомоги — майже на чверть. Однак через інфляцію заходи уряду не змогли суттєво поліпшити матеріальне становище більшості французів.

Велике розчарування в населення викликало розорення дрібних підприємств, скорочення робочих місць і зростання безробіття.

Франсуа Міттеран

У Великій Британії лейбористський уряд Ентоні Блера (1997-2007) проводив соціальну політику на засадах неолібералізму. Уряд збільшив штрафи для роботодавців за порушення прав найманих працівників, робітники отримали право на оплачувану місячну відпустку. Також парламент ухвалив закон про фіксовану мінімальну заробітну плату, було вдосконалено систему професійної перепідготовки, запроваджено інші соціальні програми.

Ентоні Блер

У Канаді внутрішня політика прем’єр-міністра П’єра Трюдо (1980-1984) ґрунтувалася на ліберальних принципах. Зокрема, уряд зрівняв у правах англоканадців і франкоканадців, проводив політику багатокультурності, скасував смертну кару. Також звільнили від податків громадян із низькими доходами, підвищили пенсії та соціальну допомогу, організували громадські роботи, поступово зрівняли статус жінок і чоловіків.

Президент США Барак Обама (2009-2017) ініціював ухвалення закону про захист споживачів, започаткував реформу системи соціального страхування, що захищала представників середнього класу від банкрутства, і реформу медичного страхування. Також реалізовували програми фінансової допомоги студентам, які брали кредит на освіту, розвивали альтернативну енергетику, будували нові автошляхи.

Барак Обама

Словник

Неолібералізм — різновид лібералізму, який обстоює ідею, що держава повинна бути не пасивним спостерігачем, а здійснювати регулювання економіки заради поліпшення добробуту людей.

У Східній Європі ситуація була інакшою. Хоча комуністи проголошували своєю метою знищення соціальної нерівності, насправді партійна еліта й чиновники жили в набагато кращих умовах, ніж решта населення. Зручного житла споруджували мало, існували великі черги на отримання тісних квартир, на придбання побутової техніки, автомобілів. Водночас плата за комунальні послуги та транспорт була відносно невеликою.

Як у добу «процвітання», так і в період «славного тридцятиліття» багато людей сподівалося, що соціальна нерівність невдовзі зникне. Проте ці мрії зруйнувала нафтова й фінансова криза середини 1970-х років, унаслідок якої соціальна нерівність ще більше зросла. Власне, циклічність економічного розвитку та коливання рівня соціальних стандартів притаманні суспільствам із ринковою економікою.

2. Німецьке «економічне диво». Економічне зростання в Італії

Велику роль у післявоєнному відновленні західної частини Німеччини відіграла успішно проведена в 1948 р. грошова реформа. Вона полягала в скасуванні й вилученні з обігу знеціненої рейхсмарки та заміні її новою дойчмаркою в співвідношенні 1:10. З появою дойчмарки зникли дефіцит товарів, «чорний ринок», натуральний обмін, було відпущено ціни. Полиці магазинів швидко наповнили товарами, у людей знову з’явився стимул заробляти.

Першим канцлером (прем’єр-міністром) Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) став Конрад Аденауер.

Особистості

Конрад Аденауер (1876-1967) — федеральний канцлер ФРН (1949-1963). Юрист за освітою. У роки нацистського режиму був двічі ув’язнений. Співорганізатор і голова партії «Християнсько-демократичний союз» (ХДС). Виступав за історичне примирення з Францією та євроінтеграцію. За оцінкою Вінстона Черчилля, це найрозумніший німецький державний діяч із часів Отто фон Бісмарка.

Конрад Аденауер відіграв значну роль у становленні Німеччини як демократичної держави. За умовами Боннського договору 1952 р. країна позбулася окупаційного статусу, а через три роки вступила до НАТО. ФРН була однією із засновниць Європейського Економічного Співтовариства (попередник Європейського Союзу). У політичному житті ФРН провідну роль відігравали дві партії: Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз і Соціал-демократична партія Німеччини. Упродовж кількох років за підтримки США й інших західних держав ФРН відбудувала господарство та пережила економічне піднесення, яке назвали німецьким «економічним дивом». «Батьком» німецького «економічного дива» вважають тогочасного міністра економіки в уряді Конрада Аденауера та майбутнього канцлера Людвіга Ергарда.

Накопичення банків, державних установ, пошти, залізничного відомства були заморожені, лише згодом держава погасила борги. Завдяки успішній політиці й завзяттю німців валовий суспільний продукт із 1949 до 1962 р. зріс майже втричі, суттєво збільшилася заробітна плата працівників. Унаслідок «економічного дива» ФРН перетворилася на своєрідний магніт для країн Східного блоку, а надто для Німецької Демократичної Республіки.

• Перегляньте відеосюжет про соціально-економічні перетворення, здійснені у ФРН під проводом Людвіга Ергарда (англ.). У чому полягали «секрети» німецького економіста, які дали поштовх до німецького «економічного дива»?

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/57.html

У першій чверті XXI ст. три терміни поспіль (2005-2021) федеральним канцлером Німеччини (уперше в історії країни цю посаду обіймала жінка) була Ангела Меркель, яка представляла партію «Християнсько-демократичний союз» (ХДС). Радикальних реформ у внутрішній політиці за цей час проведено не було; канцлерка дотримувалася попереднього політичного курсу ХДС.

Для зовнішньої політики Ангели Меркель характерна тісна взаємодія із США. Також вона була активною прибічницею євроінтеграції, спільної оборонної політики в рамках НАТО, прагнула повернути Німеччині роль «двигуна Європи».

Ангела Меркель

Зіграла непослідовну, з погляду інтересів України, роль в умовах російсько-української війни. З одного боку, Ангела Меркель у 2014 р. засудила російську агресію та підтримала запровадження проти Росії міжнародних санкцій, з іншого — не подолала енергетичної залежності Німеччини від Росії, зокрема не наполягала на припиненні будівництва російського газогону «Північний потік-2». Була занадто обережною в питаннях надання Україні зброї для відбиття нападу Росії.

Економіка Італії в післявоєнні роки також швидко розвивалася. Зростання в 1950-1970-х роках було настільки значним, що дало підстави назвати його італійським «економічним дивом». За два десятиліття частка Італії в економічних показниках індустріально розвинених країн зросла майже в півтора раза, а за темпами розвитку економіки країна випереджала інші індустріальні країни, за винятком Японії.

Словник

«Економічне диво» — стрімкий розвиток економіки, що супроводжується зростанням економічних показників, скороченням безробіття та підвищенням рівня життя населення.

Щорічному приросту промислового виробництва сприяв приплив іноземного капіталу, упровадження досягнень науки й техніки в автомобільній промисловості, машинобудуванні, електроніці. Важливу роль відіграли державні субсидії, надані прибутковим галузям господарства, а також пільгове оподаткування. Вихід італійських компаній на міжнародний ринок, масовий туризм забезпечили приплив валюти, яку вкладали в розвиток економіки.

3. «Тетчеризм»

Наприкінці 1970-х років, коли у Великій Британії загострилися фінансово-економічні проблеми, які не зміг вирішити лейбористський уряд, на дострокових парламентських виборах перемогли консерватори. Уперше в британській історії уряд очолила жінка — Маргарет Тетчер.

Особистості

Маргарет Тетчер (1925-2013) — прем’єр-міністерка Великої Британії (1979-1990). Вивчала право в Лондоні, займалася адвокатською практикою. В урядах, сформованих Консервативною партією, обіймала посади міністерки з пенсійного забезпечення і соціального страхування, а також міністерки освіти та науки. За непохитність отримала титул «залізна леді».

Неоконсервативна політика британського уряду, що отримала назву «тетчеризм», ґрунтувалася на непохитній вірі в переваги вільного підприємництва. Важливим складником цієї політики був монетаризм — теорія, згідно з якою кількість грошей в обігу є визначальним чинником розвитку економіки. Основним стимулом Маргарет Тетчер вважала безпосередню матеріальну вигоду, бажання працівників якнайкраще облаштувати своє життя та життя своєї родини.

Словник

Неоконсерватизм — політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій сучасного суспільства. Особливу увагу приділяють стабільності грошової одиниці (монетаризм), звільненню бізнесу від надмірного державного втручання, заохоченню підприємливості та приватної ініціативи.

«Тетчеризм» — політичні й економічні ідеї та політика, упроваджувані Маргарет Тетчер. Передбачали приватизацію націоналізованих галузей промисловості, обмежену роль уряду, підтримку приватної ініціативи та підприємливості.

Чимало пересічних британців спочатку не сприйняли політику «тетчеризму». Деякі профспілки організовували страйки у відповідь на законодавчі ініціативи щодо обмеження їхньої діяльності. Проте із середини 1980-х років складні реформи почали давати результати. Істотно вплинуло на розвиток економіки й зміцнення фінансів розроблення нафтових родовищ у Північному морі. Скоротилася кількість робітників, зайнятих безпосередньо на виробництві, зросла зайнятість у сфері обслуговування, збільшився прошарок власників дрібних фірм, з’явилася соціальна група високооплачуваних менеджерів середнього рівня. Щорічно заробітна плата британців зростала на кілька відсотків, кожна шоста родина мешкала у власному будинку або квартирі.

Підвищення матеріального рівня населення сприяло послабленню соціальних суперечностей. У середині 1980-х років останній великий страйк — загальний страйк гірників — тривав майже рік. Шахтарі протестували проти рішення влади закрити збиткові шахти, проте Маргарет Тетчер не пішла їм на поступки.

• Перегляньте відеосюжет із хронікою подій шахтарського страйку 1984-1985 рр. у Британії (англ.).

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/59.html

• Як би ви охарактеризували дії уряду проти страйкарів? Які способи врегулювання соціальних конфліктів ви вважаєте найбільш прийнятними?

«Тетчеризм»

Основні заходи

• Підтримання приватного підприємництва.

• Відмова від жорсткого регламентування бізнесу.

• Денаціоналізація (приватизація) нафтової промисловості, авіапромисловості та вантажного транспорту, комунальної власності (частково).

• Обмеження прав на страйки, зменшення впливу профспілок.

• Гнучка податкова політика.

• Скорочення деяких соціальних програм.

• Підтримання приватних закладів освіти й охорони здоров’я.

Позитивні результати

• Подолання кризових явищ, поліпшення економічної ситуації.

• Високі темпи економічного зростання.

• Збільшення притоку іноземних інвестицій.

• Модернізація традиційних галузей промисловості.

• Скорочення державного сектора, підвищення його прибутковості.

• Низькі темпи інфляції.

• Зниження рівня безробіття.

Негативні результати

• Зростання вартості комунальних послуг і транспорту.

• Скоротились обсяги житлового будівництва.

• Зменшилося фінансування державою охорони здоров’я та освіти.

• Довго розробляли пенсійну реформу.

• Зберігалося безробіття, зумовлене перебудовою економіки.

Свідчення

• Ознайомтеся з висловленням Маргарет Тетчер. Як би ви охарактеризували систему соціальних гарантій її уряду: як систему «для всіх» чи систему «кожен сам за себе»? Обґрунтуйте вашу точку зору.

«Утручання держави не має бути настільки значним, щоб фактично звільняти від особистої відповідальності. Те саме стосується оподаткування, адже коли ви і я тяжко працювали (незалежно від обставин), то, безперечно, знайдеться хтось, хто не робив би цього, якби не було стимулу».

Маргарет Тетчер (травень 1988 р.) (www.margaretthatcher.org/document/107246)

Успіхи в розвитку економіки отримали назву «англійське диво». Однак на межі 80-90-х років XX ст. позиції Маргарет Тетчер похитнулися, деякі її кроки гостро критикували керівництво Консервативної партії та урядовці. Наприкінці 1990 р. під тиском обставин вона пішла у відставку. Ера «тетчеризму» добігла кінця.

4. «Рейганоміка»

У США політика, яку проводив обраний у 1980 р. президент-республіканець Рональд Рейган, отримала назву «рейганоміка».

Особистості

Рональд Рейган (1911-2004) — президент США (1981-1989). Учасник Другої світової війни. Після закінчення коледжу працював спортивним радіокоментатором. У Голівуді знявся в понад пів сотні кінофільмів, очолював гільдію кіноакторів. У 1966 р. обраний губернатором штату Каліфорнія від Республіканської партії.

«Рейганоміка»

Основні ідеї	Результати
Скорочення інфляції.	Рівень інфляції скоротився майже втричі.
Зниження податків.	Податки коливалися залежно від інфляції; для заохочення бізнесу було знижено податки для бізнесменів із високими прибутками.

Словник

«Рейганоміка» — неоконсервативна політика американського уряду в період президентства Рональда Рейгана. Мала на меті зниження інфляції та зменшення рівня безробіття через обмеження державного втручання в економіку, скорочення витрат на соціальні програми, подолання інфляції для забезпечення економічного зростання, зниження податків.

Продовження табл.

Усунення бюрократичних перешкод для інвестицій; обмеження державного втручання в економіку й фінанси.	Дерегулювання економіки та значні військові витрати зумовили економічне зростання в 1980-х роках.
Скорочення безробіття.	Безробіття суттєво скоротилося. Було створено мільйони нових робочих місць.
Скорочення видатків на соціальні програми.	Значне скорочення програми підтримки незаможних груп населення. Скасовано продовольчі талони, зменшено допомогу для матерів-одиначок. Соціальні програми з підтримки середніх верств, соціальне, медичне та пенсійне страхування залишилися майже незмінними.
Захист найменш заможних верств населення.	Хоча більшість американців стала жити заможніше, бідність як соціальне явище не зникла.
Урівноважений бюджет.	Коливання дефіциту державного бюджету (перевищення видатків над доходами) унаслідок зниження податків та одночасного підвищення витрат.
Збільшення військових видатків.	Фінансування на військові потреби зросло, що сприяло пожвавленню економіки.
Розширення прав і підвищення відповідальності штатів; значне скорочення відрахувань із бюджетів штатів до федеральної скарбниці.	Значне скорочення федеральних субсидій штатам, зокрема у сфері житлового будівництва та міського розвитку.
Скорочення апарату чиновників і кількості міністерств.	Чисельність чиновників і міністерств, навпаки, зросла.

Пригадайте

• Пригадайте з курсу «Громадянська освіта» про принципи ринкової економіки, попит і пропозицію, ринкові ціни, конкуренцію, функції держави в ринковій економіці, державний бюджет, податки, спрямування видатків.

5. Соціальне ринкове господарство

Після Другої світової війни в індустріальних, переважно західноєвропейських, країнах утвердилося соціальне ринкове господарство. Модель такого господарства передбачає активне втручання держави в економіку, передусім у соціальну сферу. Одним з інструментів, який застосовує держава для забезпечення соціальної справедливості, є високі податки для тих, хто багато заробляє. Завдяки такому підходу скорочується розрив між високими й низькими доходами; з’являються кошти на допомогу малозабезпеченим верствам населення, на соціальне страхування в разі хвороби, безробіття, на освіту, охорону здоров’я тощо.

Словник

Соціальне ринкове господарство — тип економічної системи, для якого характерні високий рівень статків громадян, спрямування державної політики на утвердження соціальної справедливості, поліпшення якості життя.

• Ознайомтеся зі схемою. Чи доцільно післявоєнній Україні із часом перейти до такої моделі економіки? Аргументуйте вашу точку зору

Механізм функціонування соціально орієнтованого суспільства

В умовах соціально орієнтованої економіки освіта, охорона здоров’я, житло та деякі інші товари й послуги мають бути доступними для всіх. За соціального ринкового господарства працівники та роботодавці — рівноправні партнери, а не непримиренні супротивники. Загалом у XXI ст. соціальна ринкова економіка поєднує економічну свободу й соціальний захист.

6. Шведська соціальна модель

Прикладом країни, що успішно втілила ідеї соціально орієнтованого господарства, є Швеція. Соціальна модель країни почала формуватися наприкінці 1960-х років. Завдяки високим податкам (одні з найвищих у світі) Швеція домоглася загального добробуту: безкоштовна освіта, догляд за дітьми, піклування про людей похилого віку, охорона здоров’я і медична допомога, високі пенсії та інші складники соціального захисту.

У Швеції місцеві громади не очікують пасивно на соціальні блага зі столиці, а беруть солідарну участь у забезпеченні економічного процвітання своїх територій. Шведська модель не передбачає централізованого планування та суцільної приватизації. Тут існує особлива політична й економічна система — корпоративність. На відміну від авторитарного корпоративізму, що насаджувався в Італії у 20-30-х роках XX ст., у Швеції сформувався добровільний та самоорганізований процес переговорів між найманими працівниками, роботодавцями й урядом.

• Чи є серед принципів шведської соціальної моделі такі, що, на вашу думку, придатні тільки для Швеції і не можуть бути запозичені іншими країнами? Як ви вважаєте, запозичення якогось одного або й кількох принципів може вплинути на ситуацію в нашій країні?

Швеція невпізнанно змінилась і стала прикладом для наслідування. За основу шведської моделі взято союз між державою та громадянами, завдяки чому у Швеції сформувалося суспільство високої довіри, державу сприймають як партнера, а не опонента. Стрижнем суспільства є людина, а метою соціальної політики держави — інвестування в людський капітал.

Основні події

Середина 1950-х — кінець 1960-х років — німецьке «економічне диво».
1980-ті роки — «тетчеризм», «рейганоміка».

Запитання та завдання

1. Поясніть історичні поняття «економічне диво», «неолібералізм», «неоконсерватизм», «тетчеризм», «рейганоміка».

2. Назвіть передумови, способи здійснення та наслідки «економічного дива» в Західній Німеччині.

3. Перегляньте відеосюжет про обмін рейхсмарок на нові дойчмарки в 1948 р. (англ.). Яку роль у здійсненні німецького «економічного дива» відіграла грошова реформа в західній частині Німеччини?

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/64.html

4. Розкрийте особливості соціального ринкового господарства.

5. Охарактеризуйте шведську соціальну модель. Які її складові ви вважаєте найважливішими?

6. У заяві про відставку з посади прем’єр-міністра, зачитаній на засіданні уряду, Маргарет Тетчер, зокрема, сказала: «Після ґрунтовних консультацій із моїми колегами я дійшла висновку, що завдання зміцнення єдності партії та перемоги на загальних виборах будуть вирішені краще, якщо я вийду з гри й дозволю моїм колегам із кабінету включитися в боротьбу за лідерство» (The Observer. December 2, 1990. р. 7).

Як ви вважаєте, чи справді Маргарет Тетчер пішла з посади тільки заради «зміцнення єдності партії та перемоги на загальних виборах»? Чи доречно приймати на віру заяви політиків, зроблені ними в такі моменти?

7. Зробіть порівняльний аналіз «тетчеризму» та «рейганоміки». Що об’єднує ці неоконсервативні реформи, а чим вони відрізняються?

8. Дайте вашу власну узагальнену оцінку діяльності Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Рональда Рейгана, Ентоні Блера, Франсуа Міттерана, П’єра Трюдо, Барака Обами. Наскільки, на вашу думку, до цих історичних постатей підходить теза, що запорука успіху — опинитися в потрібному місці в потрібний час?

Зміст