Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

Узагальнення до курсу

1. Основні тенденції розвитку світу в другій половині XX — у першій чверті XXI ст.

Друга світова війна започаткувала новий світовий порядок. Світ став біполярним (двополюсним). Відбулися якісні зміни в розвитку світової економіки, а також у повсякденному житті людей. У перші п’ятнадцять повоєнних років спостерігалися високі темпи розвитку індустріальних країн. Сталися «економічні дива» в Німеччині, Італії та Японії.

Відмова від надмірного втручання держави в економіку заохочувала приватну ініціативу й підприємливість. Створення міжнародної фінансової системи під опікою США та «план Маршалла» стали передумовою соціально-економічних перетворень у європейських державах.

У країнах совєтського блоку в умовах «холодної війни» за відсутності іноземної фінансової допомоги матеріальні умови життя людей покращувалися повільно. СССР диктував своїм сателітам лінію поведінки не тільки на міжнародній арені, а й у внутрішній політиці. Спроби звільнитися від совєтського впливу придушували, застосовуючи війська країн Організації Варшавського договору.

Міжнародні відносини між Сходом і Заходом до кінця 1980-х років перебували під впливом «холодної війни». Траплялися гострі кризи: блокада Західного Берліна, Корейська війна, В’єтнамська війна, Карибська криза й ін. Символом «холодної війни» було протистояння між НАТО та Організацією Варшавського договору.

Важливою подією в післявоєнній історії став крах світової колоніальної системи. Цей процес пройшов здебільшого мирно, оскільки, з одного боку, у залежних країнах на початок 1960-х років уже сформувалися національні еліти, а з іншого — країни-метрополії усвідомлювали, що колонії як форма політичного й економічного керування територіями відходять у минуле.

Наприкінці 1940-х — у 1950-х роках розпочався період активної інтеграції європейських країн (створення Ради Європи (1949), Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951) та Європейського Економічного Співтовариства (1957).

Наприкінці 1980-х років у східноєвропейських країнах відбулися демократичні революції, унаслідок яких були знищені комуністичні режими й більшість із цих країн стали повноправними членами ЄС. У 2002 р. введено в обіг спільну валюту — евро.

Єдиним, хоч і не завжди, як у випадку з агресією Росії проти України, арбітром у міжнародних спорах залишається створена у квітні 1945 р. Організація Об’єднаних Націй, однією з країн-засновниць якої є Україна.

Прогрес у галузі техніки й технологій, у науці відображений у нових формах мистецтва й архітектури.

В останній третині XX ст. у світовій економіці відбулися докорінні зміни: провідні індустріальні країни досягли постіндустріального (інформаційного) етапу розвитку.

2. Національні та глобальні виклики

У першій чверті XXI ст. у світі проявляються такі тенденції:

міжнародна протидія країнам-агресорам, що штовхають світ до глобальної війни;
подолання бідності, епідемій, неписьменності;
більш справедливий розподіл матеріальних і культурних благ;
подолання расової, національної, релігійної та гендерної дискримінації;
пошуки альтернативних, екологічно безпечних джерел енергії;
стрімкий розвиток інформаційного суспільства тощо.

З іншого боку, перед людством постали серйозні технологічні, соціально-економічні та гуманітарні виклики:

необхідність подолання наслідків природних і техногенних катастроф;
криза міжнародного права й усієї системи безпеки, що існувала від закінчення Другої світової війни, унаслідок агресивної експансіоністської політики Росії;
війни та збройні конфлікти (агресія Росії проти України, збройний напад ХАМАСу на Ізраїль у 2023 р., війна в Сирії тощо);
падіння ряду диктаторських режимів на Сході («арабська весна») і складні пошуки шляхів демократизації цих країн;
проблема біженців, урегулювання міграційної кризи в Європі, спричинених російською агресією проти України та збройними конфліктами на Близькому Сході.

Однією з найбільших загроз у сучасному світі є міжнародний тероризм. На початку XXI ст. у світі налічувалося майже пів тисячі організацій з ознаками терористичних. Для боротьби із цією загрозою створено Європейський антитерористичний центр зі штаб-квартирою в бельгійській столиці м. Брюсселі. Крім того, існує необхідність створення глобальної інформаційної системи, яка допоможе завчасно виявляти наміри терористів.Держави-терористи, такі як Росія, можуть бути зупинені лише скоординованими, зокрема й силовими, методами, діями міжнародного співтовариства.

Економічна глобалізація тісно пов’язана з демографічними викликами й еміграцією. Стрімке зростання населення світу стало предметом серйозного занепокоєння ООН.

• Знайдіть у мережі «Інтернет» відеосюжет «Як зміниться населення планети».

Унаслідок численних збройних конфліктів у світі збільшується кількість біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У першій чверті XXI ст. світ усе ще потерпає від постійних воєн, мільйони людей залишили домівки й вирушили до зарубіжних країн, зокрема країн Європейського Союзу, у пошуках безпеки чи заможнішого життя.

ЄС доводиться виділяти значні кошти на вирішення проблем, пов’язаних із біженцями, а потік мігрантів зі Сходу й африканських країн став серйозним випробуванням для відкритих кордонів держав ЄС у межах Шенгенської зони.

Динаміка кількості біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у світі в першій чверті XXІ ст. за даними ООН (млн осіб)

3. Виміри цінностей людського буття в сучасному світі

Російсько-грузинська та російсько-українська війни, збройний напад терористів із ХАМАСу на Ізраїль, інші збройні конфлікти засвідчили істинність твердження, що головною цінністю є життя людини.

Інформаційна епоха змінює світ, спонукає до вироблення нових ідеалів, передбачає взаємодію представників різних націй і культур, взаємоповагу, співпрацю, культурний обмін.

Завдяки інформаційній революції не тільки прискорюється поширення інформації, а й стираються відмінності в культурі та поведінці цілих народів і континентів. Завдяки діалогу культур виникає нова соціальна, культурна й політична спільність людей.

Економіка в сучасному світі менш вразлива до загроз глобалізації, ніж культура й духовна сфера людини.

4. Україна у світовому співтоваристві

Україна є однією з європейських країн, які мають багатовікову історію. Наша країна — найбільша за площею держава Європи, а за чисельністю населення посідає п’яте місце. Територіально, культурно й ментально Україна завжди належала до європейської цивілізації. Перед країною стоїть завдання забезпечити реалізацію своїх національних інтересів у динамічному світі.

Україна бере активну участь у всіх програмах ООН, надаючи великого значення діяльності цієї організації. Також Україна взаємодіє зі спеціалізованими установами ООН та іншими міжнародними організаціями з багатьох питань, уключаючи боротьбу з бідністю, охорону навколишнього середовища, удосконалення системи охорони здоров’я тощо.

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є членство в НАТО та Європейському Союзі.

Після Революції гідності, на початку російсько-української війни, наша країна відмовилася від позаблокового статусу й узяла курс на вступ до НАТО. Україна бере участь у багатьох миротворчих місіях ООН (Косово, Ірак, Афганістан та ін.).

Перемога України за підтримки антипутінської коаліції в російсько-українській війні, що розпочалась у 2014 р., членство в Європейському Союзі й НАТО — важливі чинники нової конфігурації сил у світі.

Російська агресія проти України стала причиною складних військово-оборонних, економічних, гуманітарних та інших проблем. Вони, а також післявоєнна відбудова країни потребують, з одного боку, мобілізації внутрішніх ресурсів і згуртування суспільства, а з іншого — партнерства й допомоги демократичного світу, ООН, НАТО, ЄС та інших впливових організацій.

Зміст