Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

Розділ VII. Повсякденне життя та культура

§ 22. Основні напрями науково-технічної революції та її вплив на життя людей

Пригадайте

• Якими важливими досягненнями науки позначені 1920—1930-ті роки?

• Як наукові відкриття вплинули на повсякденне життя людей у період між Першою та Другою світовими війнами?

1. Наукові відкриття. Виникнення нових галузей науки. Високі технології

Друга половина XX — перша чверть XXI ст. — це епоха науково-технічної революції (НТР). Змінюються виробництво, умови, характер і зміст праці, що позначається на культурі, побуті, психології людей, ставленні до природи. Високі технології докорінно змінили торгівлю, комунікацію та розуміння навколишнього світу.

Суттєво вплинуло на суспільно-політичні процеси застосування комп’ютерних інформаційних технологій у засобах масової інформації, кіно, радіо, телебаченні та зв’язку. Відтепер інформаційні повідомлення блискавично поширюються по всій планеті, впливаючи на масову свідомість. Доступ власників комп’ютерів до мережі «Інтернет», поява мобільних телефонів створили для людей додаткові можливості миттєвого зв’язку.

Словник

Науково-технічна революція (НТР) — докорінна якісна зміна виробництва на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільства, завдяки якому індустріальне суспільство поступово перетворюється на постіндустріальне.

Високі технології — наукові технології, що передбачають виробництво або використання сучасних складних пристроїв, зокрема в галузі електроніки й комп’ютерів; розроблення та практичне використання передових наукових досліджень і знань, машин та обладнання.

Свідчення

• Наскільки, на вашу думку, досягнення НТР можуть бути використані з політичною чи пропагандистською метою і маніпулятивно впливати на людей?

«Технологічна революція мала не лише культурні, а й політичні наслідки. У 1961 р. президент Франції Шарль де Голль звернувся до французьких новобранців із закликом не підтримувати спроби командирів здійснити військовий переворот, і солдати його почули завдяки портативним приймачам. У 1970-х роках промови аятоли Хомейні, висланого з країни лідера майбутньої Іранської революції, легко потрапляли до Ірану, їх копіювали й розповсюджували. ...Телевізор... став універсальним і доступним засобом інформації. У 1980-х роках майже 80 % населення Бразилії мало доступ до телебачення».

Ерік Гобсбаум, британський історик (Вік екстремізму Коротка історія XX ст. Київ : ВД «Альтернативи», 2001. С. 449)

Справжньою революцією в засобах комунікації стала поява в 1946 р. телебачення, яке швидко завоювало першість серед засобів масової інформації, реклами, інструментів політики.

У 1957 р. було запущено перший штучний супутник Землі, сконструйований українцем, уродженцем м. Житомира, Сергієм Корольовим. Це стало початком освоєння людством навколоземного простору Сонячної системи. Улітку 1969 р. американські астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрін висадилися на поверхню Місяця; 600 млн телеглядачів спостерігали з екранів телевізорів за цією історичною подією.

Якщо до середини XX ст. майже всі винайдені людиною механізми виконували різноманітні операції за безпосередньої участі людини, то в другій половині століття було створено роботизовану техніку, яка повністю замінила на виробництві людину. Описуючи майбутнє суспільства, автори фантастичних романів часто уявляли його царством роботів, у якому людина лише спостерігатиме за роботою машин і натискатиме кнопки на пульті дистанційного керування. Проте сучасний рівень розвитку радіоелектроніки дає людині змогу ставити завдання інформатизованим пристроям, які з неймовірною точністю контролюють виробничий процес і керують ним без допомоги оператора чи диспетчера.

Комп’ютер ENIAC. 1945 р.

Сучасний мікрокомп’ютер

Друга половина XX ст. — це також доба кібернетики — науки про спільні закономірності отримання, зберігання, передання інформації у складних системах, машинах і живих організмах. Після Другої світової війни англійський математик Алан Тюрінг розробив комп’ютерний пристрій із програмування та машинного навчання, а в останні роки свого життя — застосування математичних методів під час проведення досліджень у біології. У США був створений перший комп’ютер — електронно-обчислювальна машина ENIAC. Пристрій працював на електронних лампах, важив 30 т і виконував 5 тис. операцій за секунду. У наш час мобільний телефон має більшу комп’ютерну потужність, ніж Національне управління з аеронавтики й дослідження космічного простору США пів століття тому. Комп’ютеризація переросла в інформаційну революцію, що змінює суспільні відносини. Кінець XX — перша чверть XXI ст. — це період перетворення індустріального суспільства на постіндустріальне, або інформаційне.

Світ, пов’язаний комп’ютерною мережею, формується як єдине ціле. Стільникові телефони й дешеві комп’ютери забезпечили доступ до інтернету навіть у віддалених регіонах, створюючи умови для дистанційного навчання та пошуку різноманітної інформації. З’явилися мікрочипи, генна інженерія, біотехнології.

Важливі наукові винаходи та відкриття другої половини XX — початку XXI ст.

1945 р.	Створено перший комп’ютер.
1953 р.	Розшифровано будову молекули ДНК, у якій зберігається генетичний код. Це відкриття започаткувало розвиток генної інженерії.
1961 р.	У космосі побував перший землянин.
1967 р.	Крістіан Барнард, південноафриканський хірург-трансплантолог, уперше у світі пересадив серце людині.
1969 р.	Американські астронавти Ніл Армстронг та Едвін Олдрін на космічному кораблі «Аполлон» висадилися на Місяці. У Техаському інституті пацієнтові вживили тимчасове штучне серце.
1970-ті роки	Окремі студентські містечка університетів США були з’єднані комп’ютерною мережею.
1971 р.	Створено перший комерційний мікропроцесорний комп’ютер.

Продовження табл.

1976 р.	З’явився персональний комп’ютер.
1990-ті роки	Інтернет став доступний широкому загалу. З’явилися мобільний супутниковий телефонний зв’язок та електронна пошта.
2005 р.	Розроблено соціальну мережу «Facebook».
2006 р.	Розроблено соціальну мережу «Twitter».
2007 р.	Відбувся випуск першого покоління iPhones.

Пригадайте

• Які технічні новинки з’явились у 1920—1930-х роках у галузях зв’язку, транспорту, побуту, моди, розваг тощо?

2. Інтеграція науки та виробництва

Відкриття нових джерел енергії, знарядь праці, матеріалів і впровадження нових технологій докорінно змінили промисловість і побут людей. Стрімко розвиваються електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка.

В епоху НТР у сфері матеріального виробництва продовжує змінюватися співвідношення між промисловістю та сільським господарством на користь промисловості. Знижується частка добувних і збільшується частка обробних галузей. Відбулися помітні зміни в роботі світового транспорту. У вантажообігу перше місце посідає морський транспорт, що обслуговує насамперед міжнародну торгівлю, значно зменшилася частка залізничного транспорту, швидко зростає частка трубопровідного транспорту, збільшилася пропускна спроможність транспортних шляхів, а також вантажопідйомність і швидкість руху транспортних засобів.

Із 70-х років XX ст. тривали роботи зі створення поїздів на повітряній подушці. Такий поїзд здатний розвивати швидкість до 600 км/год завдяки відсутності тертя між ним і рейками.

Поїзд на повітряній подушці

Емоції пасажирів японського поїзда на повітряній подушці на швидкості 500 км/год

• Перегляньте відеосюжет про новий рекорд швидкості поїзда на повітряній подушці (англ.).

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/233.html

Один із проявів НТР — збільшення частки людей, зайнятих у сфері послуг. Нині тут працює майже чверть, а в найрозвиненіших країнах (наприклад, у США) — дві третини працездатного населення.

Активізується торгівля новими знаннями й технологіями, патентами, ліцензіями, технічним досвідом. Цим зумовлене збільшення попиту на кваліфіковану робочу силу. З іншого боку, у розміщенні виробництв велику роль відіграє не тільки кваліфікація, а й вартість робочої сили. Тому дедалі більше підприємств обробної промисловості транснаціональні компанії розміщують у країнах із дешевою робочою силою.

Наукова революція

XX ст.

• НТР охопила майже всі галузі економіки й стосувалася всіх сфер людської діяльності. З нею асоціюються телевізор, комп’ютер, космічний корабель, реактивний літак, атомна електростанція і т. ін.

• Порівняно з попередніми епохами різко скоротився час від наукового відкриття до його застосування на практиці.

• Змінилася роль людини в процесі виробництва. З одного боку, зросли вимоги до рівня кваліфікації працівників, а з іншого — скоротилася частка фізичної праці й збільшилася частка розумової праці.

Нові технології

• Високі технології в побуті звільнили людину від тяжкої фізичної праці.

• Інтернет став невід’ємним складником людського суспільства. Завдяки поширенню соціальних мереж з’явився новий спосіб спілкування. Життя людини перестало бути таємницею.

• Нові технології сприяють новому способу мислення, розвивають глобальні комунікації.

Технологічна революція

XXI ст.

• Основним ресурсом постіндустріального суспільства є інтелектуальні здібності людини.

• Багато уваги приділяють нанотехнологіям, новим джерелам енергії, загальній автоматизації та заміні людської праці роботами.

• Удосконалюють винаходи, зроблені раніше.

• Якісна освіта стала необхідною передумовою соціального успіху в умовах технологічної революції.

• Інформатизація та комп’ютеризація всіх сфер життя суспільства.

У XXI ст. потрібні принципово нові фізичні технології, зокрема квантова наноелектроніка. Можливо, її прообразом стане молекулярна електроніка, де активними робочими елементами будуть окремі молекули.

Використання наукових винаходів (розробок) у побуті

1945 р.	У США виготовили тканину «люрекс».
1949 р.	У Великій Британії створено радіомікрофон.
1950 р.	У США з’явилися кредитні картки.
1958 р.	В Австралії розробили «чорну скриньку» для записування розмов пілотів під час польоту.
1965 р.	У Великій Британії створено звукову систему «Долбі».
1967 р.	У Великій Британії встановлено перший банкомат.
1968 р.	Сконструйовано ванну з масажем (джакузі). У Великій Британії збудовано електростанцію, що використовує енергію морських припливів.
1972 р.	З’явилися комп’ютерні ігри.
1983 р.	З’явилася комп’ютерна «миша». З’явилося супутникове телебачення.
1984 р.	Створено CD-ROM — лазерний компакт-диск з інформацією для комп’ютера.
1991 р.	З’явилися телевізори з плоским екраном.
2001 р.	З’явилося цифрове супутникове радіо.
2009 р.	Створено біологічний 3D-принтер.

Ще однією визначною подією XX ст. було створення лазера. Нині сфера його застосування надзвичайно широка: медицина (стоматологія, хірургія, відновлення зору), косметологія, оформлення театралізованих розважальних шоу, авіація, військова галузь тощо.

3. Перспективні напрями НТР в першій чверті XXI ст.

На сучасному етапі НТР наука перетворюється на продуктивну силу. Змінилася роль техніки в повсякденному житті. Нині це інтелектуальний помічник людини, її інформаційний ресурс. Проте НТР передбачає постійне навчання, поглиблення і розширення знань, оволодіння найновішими технологіями. Щоб не відстати від життя, сучасна людина має постійно самовдосконалюватися.

Очікують, що в майбутньому важливі економічні, соціальні та військові розробки, спрямовані на охорону довкілля, визначатимуть чотири базові технології: інформаційні технології; технології виробництва й автоматизації; безпечні харчові продукти, вода й енергія; нові технології охорони здоров’я.

Національна рада з розвідки США оприлюднила доповідь «Глобальні тенденції 2030: альтернативні світи»¹, у якій спрогнозувала сценарії майбутнього розвитку світу.

¹ Global Trends 2030: Alternative Worlds. A publication of the National Intelligence Council. DECEMBER2012NIC2012-001,p.ii. — https://globaltrends2030.files.wordpress.com/2012/11/global-trends-2030-november2012.pdf

Тенденція 1. Розширення можливостей людини.	Розширення прав і можливостей сприятиме скороченню бідності й збільшенню середнього класу; підвищиться рівень освіти, розшириться застосування нових комунікаційних і виробничих технологій, а також підвищиться якість медичних послуг. Особиста ініціатива сприятиме подоланню глобальних проблем, хоча водночас деякі люди й невеликі групи отримають доступ до руйнівних і смертоносних технологій, зокрема до комп’ютерних засобів ураження та біологічної зброї, що загрожуватиме великомасштабними актами тероризму.
Тенденція 2. Розпорошення впливу в глобалізованому світі.	Не буде якоїсь однієї держави, яка домінуватиме над іншими, утвердиться багатополюсний світ. Азія перевершить Північну Америку та Європу за рівнем зростання ВВП, чисельністю населення, видатками на оборону й технологічними інвестиціями. Можливо, Китай стане найбільшою економікою та обійде США до 2030 р. Крім Китаю, Індії і Бразилії, на розвиток глобальної економіки значно впливатимуть Колумбія, Індонезія, Нігерія, ПАР і Туреччина. Економіка Європи та Японії, імовірно, переживатиме поступовий спад. Завдяки комунікаційним технологіям влада зміститься в багатовимірні й аморфні мережі, які впливатимуть на дії держав і світової спільноти.
Тенденція 3. Більшість людей житиме в містах, зросте міграція.	У демографічно «старіючих» країнах рівень економічного зростання може знизитися. 60 % населення світу житиме в містах; посилиться міграція. Зосередження населення в містах сприятиме промисловому розвитку й водночас створюватиме проблеми з продовольчими та водними ресурсами. Кількість міських будівель для житла, офісів і надання транспортних послуг у найближче десятиліття може практично зрівнятися з кількістю таких споруд за всю світову історію будівництва.
Тенденція 4. Зростання потреби в продуктах, воді, енергоресурсах.	Зі збільшенням чисельності населення зросте потреба в ресурсах, зокрема в харчових продуктах, воді й енергії приблизно на 35, 40 і 50 % відповідно. Зміна клімату негативно позначиться на доступності життєво важливих ресурсів. Збільшиться кількість опадів у зонах вологості, натомість у зонах із низьким рівнем річних опадів погода стане ще посушливішою та спекотнішою.

Не обов’язково, що саме так і розвиватиметься світ, проте варто передбачати різні сценарії. Зокрема, брати до уваги, що інформаційні технології забезпечують оброблення та збереження дедалі більших обсягів інформації, поширення кіберпослуг і соціальних медіа.

Водночас розширення завдяки новим технологіям ринків інформації потребуватиме підвищення рівня безпеки глобальних мереж. Потрібно поєднати переваги інформаційних технологій з усвідомленням нових загроз, які вони можуть спричинити.

Нові технології виробництва й автоматизація змінюють працю та місце людини у виробничому процесі. Вони сприяють нарощуванню виробничих потужностей, підвищують конкурентоспроможність виробників і постачальників.

Новітні технології використовують для створення безпечних харчових продуктів, води й енергії. Зокрема, їх застосовують у землеробстві, сонячній енергетиці, для вдосконалення виробництва біопалива, а також збільшення видобутку нафти й природного газу.

Застосування нових технологій у галузі охорони здоров’я сприяє збільшенню середньої тривалості життя, а в перспективі — лікуванню хвороб, які поки що вважають невиліковними. Завдяки технологічним нововведенням у медицині, зокрема штучному інтелекту, лікарі діагностують хвороби швидше й ефективніше, виконують операції за допомогою роботів, «руки» яких здійснюють точні вивірені рухи.

Ознакою першої чверті XXI ст. є прискорений розвиток нанотехнологій і наноматеріалів, їхнє застосування в промисловості, зокрема у військовій, інформаційній сферах, електроніці, транспорті, медицині. Поширеним прикладом використання наночастинок і нанотехнологій є смартфони, планшети й різні кишенькові комп’ютери. Це також фарба, здатна змінювати свій колір; зубна паста з ефектом відновлення зубної емалі; лейкопластир із найтоншим срібним покриттям для кращого й швидшого загоєння ран і багато інших корисних речей.

Отже, маємо справу з повсякчасним технічним та інформаційним прогресом, без досягнень якого вже складно уявити життя. Важливо, щоб необмежені можливості, які дає НТР, використовували на користь, а не на шкоду людям і довкіллю.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття «науково-технічна революція», «високі технології».

2. Охарактеризуйте основні напрями НТР в другій половині XX ст. та їхній вплив на життя пересічних людей.

3. Виокремте важливі ознаки наукової революції XX ст. та технологічної революції XXI ст.

4. Як ви оцінюєте перспективи використання інноваційних технологій?

5. Яке місце у вашому житті посідають високі технології, якими розробками чи пристроями ви користуєтесь у повсякденному житті?

6. Як ви оцінюєте прогнози й передбачення щодо наукових відкриттів, нових галузей науки, високих технологій, інтеграції науки та виробництва в майбутньому?