Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

§ 3. Оформлення біполярного світу

1. Загострення суперництва між США та Совєтським Союзом

Друга світова війна ослабила традиційно сильні європейські держави, які впродовж століть визначали політичний клімат у світі, — Велику Британію, Німеччину та Францію. Натомість США й СССР набули статусу наддержав, унаслідок чого світ став біполярним (двополюсним).

На одному його полюсі опинилися США та країни західної демократії, на іншому — СССР та його сателіти. «Холодна війна» була зумовлена великими розбіжностями між демократією і комунізмом. Сполучені Штати Америки відхиляли комунізм і підтримували демократію, а СССР — навпаки.

• Чи були, на вашу думку, серед взаємних претензій СССР і США такі, які неможливо було владнати безболісно для кожної з двох країн? Наведіть аргументи на підтвердження вашої точки зору

Дії СССР, які Захід вважав проявом ворожості й експансіонізму

• Повільна демобілізація совєтської армії після завершення війни;

• приведення до влади просовєтських урядів у країнах Центрально-Східної Європи;

• створення в 1947 р. Інформаційного бюро комуністичних і робітничих партій країн Європи (Комінформбюро), яке пропагувало комунізм, вихваляло совєтську політику в Європі, протидіяло доктрині Трумена та «плану Маршалла»;

• совєтська блокада м. Берліна.

Дії США, які СССР вважав проявом ворожості й експансіонізму

• Прийняття доктрини Трумена, економічна підтримка Європи («план Маршалла»), у якій СССР убачав намагання США встановити контроль над континентом і світом;

• небажання американців ділитись із СССР секретами у військовій галузі, зокрема щодо ядерної зброї;

• наполягання на поверненні США техніки й устаткування, наданих СССР за програмою лендлізу в роки війни.

США критикували тоталітарну сутність совєтського режиму, порушення комуністами громадянських і релігійних прав і свобод. Совєтські керівники так само завзято критикували «вади капіталізму», «соціальну нерівність» у країнах Західної Європи, а надто в Сполучених Штатах Америки.

Біполярний (двополюсний) світ — термін, який використовували в роки «холодної війни» для характеристики світу, розділеного протистоянням між комуністичною та демократичною системами.

• Які, на вашу думку, зміни в геополітичній ситуації у світі відображено на карикатурі американського художника?

Американська карикатура «Трумен - Сталін». 1950 р.

Військова могутність США стримувала совєтський експансіонізм. Вона ґрунтувалася на добре оснащених армії та флоті, військових базах по всьому світу. Уклавши оборонні договори на Сході (з Японією, Іраном, Іраком), США забезпечили свою присутність у цих стратегічно важливих регіонах.

В умовах біполярного світу США надавали фінансову допомогу своїм союзникам, а також країнам, які могли опинитися під контролем СССР. Натомість Совєтський Союз допомагав країнам, у яких були встановлені дружні йому політичні режими, і країнам, що проводили ворожу щодо США політику.

Свідчення

• Чи погоджуєтеся ви зі Збігнєвом Бжезінським, що утворення біполярного світу було неминучим? За яких обставин можна було уникнути протистояння між СССР і США?

«Європейська ера у світовій політиці завершилася під час Другої світової війни... Поразка Німеччини стала неминучою завдяки... двом позаєвропейським переможцям — Сполученим Штатам Америки та Совєтському Союзу... Протягом наступних п’ятдесяти років домінувало двополюсне американо-совєтське змагання за глобальне верховенство. ...Геополітичний вимір був однозначним: Північна Америка проти Євразії... Переможець по-справжньому панував би над світом. ...Кожний із суперників мав свою ідеологічну модель світу, сповнену історичного оптимізму; для кожного його модель виправдовувала чималі зусилля та водночас посилювала переконання в неминучій перемозі».

Збігнєв Бжезінський, американський політик і політолог (Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / пер. з англ. Львів; Івано-Франківськ: Лілея — НВ, 2000. С. 5-6)

Пригадайте

• Які рішення щодо Німеччини та її столиці Берліна було ухвалено на Берлінській (Потсдамській) і Кримській (Ялтинській) конференціях?

2. Поділ Німеччини

В умовах «холодної війни» країни-переможниці по-різному тлумачили домовленості щодо Німеччини. СССР мав отримувати репарації промисловою продукцією не тільки зі східної, а також із західних зон окупації Німеччини. За це він зобов’язався постачати до західних зон продовольство, щоб запобігти там голоду.

Наприкінці 1946 р. між СССР і Великою Британією та США стався конфлікт через об’єднання американської і британської окупаційних зон та утворення Бізонії (від латин. bi — два). Улітку 1948 р. до Бізонії приєднали більшу частину окупаційної зони Франції (за винятком Саару), унаслідок чого утворилася Тризонія.

Того ж року в західних зонах окупації розпочалася грошова реформа, у відповідь на яку СССР улаштував Берлінську кризу. Стара німецька марка (рейхсмарка) на той час остаточно знецінилася. Запровадження нової німецької марки (дойчмарки) мало оживити економіку й відновити фінансову спроможність західної частини Німеччини.

Совєтський Союз звинуватив західні держави в намаганні взяти під контроль усю територію Німеччини, витіснивши звідти СССР. Якщо грошова реформа в Західній Німеччині виявиться успішною, вважали совєтські керівники, то це приведе до підвищення рівня життя населення та неминучого невтішного порівняння зі злиденним станом речей у совєтській зоні окупації.

Поділ Німеччини на зони окупації

У відповідь на введення дойчмарки Совєтський Союз запровадив нову марку на сході Німеччини й наприкінці червня 1948 р. розпочав блокаду Західного Берліна з його понад двомільйонним населенням. Блокада, яку американці вважали відкритим актом комуністичної агресії, тривала майже рік.

Західні країни налаштували «повітряний міст» над Західним Берліном, щоб доставляти жителям міста харчові продукти. Було задіяно транспортні літаки Франції, Великої Британії та США. За час блокади вони здійснили майже триста тисяч рейсів, доставляючи берлінцям харчі, пальне, ліки та навіть різдвяні подарунки.

• Перегляньте архівне відео про «повітряний міст» над Західним Берліном. Наскільки масштабним він постає на відеокадрах?

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/26.html

• Які емоції викликало в берлінців прибуття літаків із вантажем (1.02-1.14)?

• Чому кінокамера зафіксувала велику кількість військових літаків і військовослужбовців США?

Свідчення

• Порівняйте совєтську інформацію про події в Берліні та спогади німецького політика. Чому, на вашу думку, автори офіційного совєтського видання і німець, який у той час перебував у Берліні, по-різному оцінювали «повітряний міст»? Якому з двох історичних джерел ви довіряєте більше? Поясніть чому.

«У період дії “повітряного мосту” матеріальне становище населення західних секторів істотно погіршилося. ...Із червня 1948 р. ...до вересня 1949 р. число безробітних у Західному Берліні зросло із 47 до 228 тис. осіб. На початку 1950 р. кількість безробітних сягнула 300 тис. осіб».

З офіційного совєтського видання (Международные отношения после Второй мировой войны. Μ., 1962. Т. 1 (1945-1949). С. 473-4 74)

«Коли Люціус Клей (генерал, голова адміністрації американської зони окупації в Німеччині. — Авт.)... організував “повітряний міст”, він розраховував на півтора місяця, а не на 322 дні. Апогею було досягнуто, коли в Берліні приземлявся бомбардувальник із мирним вантажем кожні 48 секунд, а гуркіт двигунів став символом виживання. Повітрям було доставлено понад 2 млн т вантажів. Це стало неймовірним досягненням не лише американських військово-повітряних сил; третину вантажів доставляли британці».

Віллі Брандт, канцлер ФРН у 1969-1974 рр. (Willy Brandt. Erinnerungen. Berlin: Siedler, 1999)

Пересвідчившись, що задумана операція не досягла мети, у травні 1949 р. Совєтський Союз зняв блокаду міста. Після Берлінської кризи не залишилося шансів на збереження цілісності Німеччини. У вересні 1949 р. в Тризонії було проголошено створення Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). На виборах перемогла Християнсько-демократична партія, а її лідер Конрад Аденау ер став першим канцлером ФРН. Столицею республіки проголосили м. Бонн.

У жовтні 1949 р. з ініціативи СССР у Східній Німеччині було утворено Німецьку Демократичну Республіку (НДР), столицею якої проголосили східну частину Берліна. Символом поділу Німеччини став Берлінський мур, споруджений у центрі міста, який проіснував до кінця XX ст.

• Розгляньте карикатуру німецького художника, створену після поділу Німеччини на ФРН і НДР. Яка, на вашу думку, ідея малюнка?

Німецька карикатура. 1949 р.

3. Створення НАТО

Через три місяці після завершення блокади західної частини Берліна набув чинності договір про створення НАТО. Першим кроком на шляху створення оборонного союзу у складі США та європейських країн стало підписання навесні 1948 р. в бельгійській столиці м. Брюсселі договору про створення Західного союзу (так званий Брюссельський пакт) між Бельгією, Великою Британією, Нідерландами, Люксембургом і Францією. Проте без участі США цей союз не міг стати потужним об’єднанням і протистояти Совєтському Союзу. Спільна система оборони потребувала захисту кордонів із півночі й півдня, а отже, залучення Канади та північно- й південноєвропейських держав.

Після серії переговорів, незважаючи на протести СССР, навесні 1949 р. в столиці США м. Вашингтоні 12 країн (Нідерланди, Франція, Бельгія, Люксембург, Велика Британія, Ісландія, Португалія, Італія, Норвегія, Данія, США й Канада) підписали договір про створення НАТО (Організації Північноатлантичного договору) для спільної оборони країн Західної Європи та Північної Америки.

Свідчення

• Проаналізуйте статтю з договору про створення НАТО. Яким постає з документа Північноатлантичний блок — наступальним чи оборонним? У тісній співпраці з якою організацією зобов’язувалися діяти країни — члени НАТО?

«Ст. 5. Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи в Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх, і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене ст. 51 Статуту ООН, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, й одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, уключаючи застосування збройної сили, з метою відновлення та збереження безпеки в Північноатлантичному регіоні.

Про кожний такий збройний напад і про всі заходи, ужиті у зв’язку з ним, буде негайно повідомлено Раду Безпеки ООН. Такі заходи будуть припинені після того, як Рада Безпеки застосує дії, необхідні для відновлення і підтримання міжнародного миру та безпеки».

З Північноатлантичного договору (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/950_008)

Створення НАТО мало не тільки запобігти військовій агресії Совєтського Союзу, а й згуртувати європейські країни. Північноатлантичний договір не передбачає створення збройних сил НАТО, адже є збройні сили країн — членів блоку. Рішення в Альянсі ухвалюють одностайно, кожна країна — член НАТО має право вето.

4. Створення Організації Варшавського договору (ОВД)

Навесні 1955 р. Совєтський Союз також створив військовий блок — Організацію Варшавського договору (ОВД). Поява нового військового союзу, угоду про який було підписано в м. Варшаві, була реакцією СССР на вступ до НАТО в 1952 р. Греції та Туреччини, а в 1955 р. — ФРН.

ОВД була військово-політичним союзом совєтських сателітів: Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, Румунії, СССР, Чехословаччини, а також Албанії (невдовзі відмовилася від участі). Після створення ОВД було розпущено Комінформбюро. Вирішальне слово у Варшавському договорі завжди було за Совєтським Союзом.

Організація Варшавського договору була слухняним знаряддям СССР і, на відміну від свого західного супротивника, неодноразово вдавалася до військового втручання у внутрішні справи країн — членів ОВД (у 1956 р. в Угорщині й у 1968 р. в Чехословаччині).

Свідчення

• Порівняйте статутні положення ОВД і НАТО (див. с. 28). Чи є між ними принципова різниця? Як ви вважаєте, чи можна на підставі тільки документів або заяв зробити висновок про характер і наміри військово-політичних блоків?

«Ст. 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав — учасниць Договору кожна держава — учасниця Договору, реалізуючи своє право на індивідуальну чи колективну самооборону відповідно до ст. 51 Статуту ООН, надасть державі або державам, які зазнали нападу, негайну допомогу, індивідуально чи за згодою інших держав — учасниць Договору, усіма засобами, що вважатимуться необхідними, уключаючи застосування збройної сили. Держави — учасниці Договору терміново проконсультуються щодо спільних заходів, яких потрібно вжити заради відновлення і підтримання міжнародного миру й безпеки.

Ст. 5. Договірні Сторони погодилися створити Об’єднане командування їхніми збройними силами...

Ст. 6. ...Створюється Політичний консультативний комітет, у якому кожну державу — учасницю Договору представлятиме член уряду або спеціально призначений представник».

Зі Статуту Організації Варшавського договору (https://www.cvce.eu/content/publication/1997/10/13/b1234dbc-f53b-4505-9d86277e4f5c20d4/publishable_en.pdf)

5. Закріплення біполярного світу

Створення НАТО й ОВД остаточно оформило біполярність світу. Відмінності в культурі, ідеології, політичній меті США та західного світу, з одного боку, і СССР — з іншого, на яких у роки їхнього союзу проти Німеччини та Японії обидві країни намагалися не наголошувати, тепер стали очевидними.

США заявляли, що вони підтримують право народів самостійно обирати політичний режим, закликали до вільних і відкритих виборів у повоєнну епоху. СССР наполягав на своєму праві мати «дружніх сусідів» у Східній Європі. У Вашингтоні підозрювали Совєтський Союз у намірі поширювати комунізм у всьому світі, а в Москві політику США вважали доказом того, що Захід намагається оточити й ізолювати СССР.

Подальше протистояння демократії та комунізму загрожувало світові новою війною, у якій із появою ядерної зброї шансів на виживання людства залишається обмаль.

Свідчення

• Порівняйте аргументи СССР і США. Чи були, на вашу думку, обидві країни однаковою мірою налаштовані на пошук компромісів заради нормалізації міжнародних відносин?

«Уряд Сполучених Штатів перейшов до прямої відмови від принципів міжнародного співробітництва й узгоджених дій великих держав до спроб нав’язати свою волю іншим державам.., водночас використовуючи економічні ресурси, розподілені для окремих нужденних націй як інструмент політичного тиску».

З виступу Андрія Вишинського, заступника міністра закордонних справ СССР, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у вересні 1947 р. (Vyshinsky Speech to U.N. General Assembly https://sites. temple.edu/immerman/vyshinsky-speech-to-u-n-general-assembly-2/)

«Я переконаний, що політика Сполучених Штатів Америки полягає в допомозі вільним народам чинити спротив підкоренню озброєній меншості чи зовнішньому тиску, спрямованому на їхнє підкорення. Я певен, що ми повинні допомагати вільним народам самим визначати свою долю».

Зі спеціального послання президента Гаррі Трумена до конгресу щодо Греції і Туреччини (12 березня 1947 р.) (Safeguarding the Pepublic. Essays and Documents in American Foreign Pelations (1890-1991). McGraw-Hill Inc., 1992. P. 154)

Совєтський Союз установлював комуністичні режими в Європі, підтримував національні рухи, спрямовані проти західних держав, зокрема в Азії та на Африканському континенті. Натомість США заохочували антикомуністичні сили всередині інших країн, оточували СССР військовими базами.

Жорстке протистояння між двома країнами через совєтську блокаду Західного Берліна, надання США економічної допомоги Європі за «планом Маршалла» та заборона СССР східноєвропейським країнам прийняти таку допомогу, створення НАТО й ОВД засвідчили розкол у світі.

6. Корейська війна (1950—1953) і Карибська криза (1962)¹, загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних криз

«Холодна війна» посилювала недовіру й ворожнечу між СССР і західними країнами, загрожувала світові новою війною. Першим «гарячим» зіткненням періоду «холодної війни» була Корейська війна (1950—1953), яка розпочалася нападом комуністичної Північної Кореї на Південну Корею. Сполучені Штати на чолі сил ООН, що складалися з військових контингентів понад десятка країн, прийшли на допомогу Південній Кореї. СССР і Китай надали підтримку Північній Кореї. Після трьох років боїв війна зайшла в глухий кут; кордон між Північною та Південною Кореєю проходив майже там само, де він був на початку війни.

¹ Події Корейської війни та Карибської кризи більш детально розглянуто в § 19 «Міжнародні відносини».

Участю в цій війні Сполучені Штати продемонстрували рішучість стримувати загрозу поширення комунізму, відданість зовнішній політиці, заснованій на колективній безпеці, а також ідеалам, вираженим у доктрині Трумена. Натомість СССР і Китай були налаштовані, усупереч Заходу, поширювати комунізм на нові країни й континенти. Загалом США та їхні союзники своїм утручанням запобігли проникненню комунізму в Південну Корею.

Ще небезпечнішою подією «холодної війни» була Карибська криза (1962). Таємне розміщення Совєтським Союзом балістичних ядерних ракет на Кубі, де до влади прийшов комуністичний уряд Фіделя Кастро, призвело до різкої конфронтації між Сполученими Штатами та Совєтським Союзом. Світ опинився за крок від ядерної війни. З Куби совєтські ракети могли легко досягти цілей у Сполучених Штатах, зокрема Нью-Йорка та Вашингтона. Упродовж двох напружених тижнів президент США Джон Кеннеді та керівник СССР Микита Хрущов вели складні переговори й урешті-решт домовилися про мирний вихід із кризи.

Карибська криза засвідчила вірогідність взаємного ядерного знищення та активізувала спроби зупинити гонку озброєнь і «холодну війну».

Основні події

• Червень 1948 р. — травень 1949 р. — блокада Совєтським Союзом Західного Берліна.
• 1949 р. — поділ Німеччини; створення НАТО.
• 1950-1953 рр. — Корейська війна.
• 1955 р. — створення Організації Варшавського договору (ОВД).
• 1962 р. — Карибська криза.

Запитання та завдання

1. Поясніть історичне поняття «біполярний (двополюсний) світ».

2. Визначте на карті (див. форзац 1) країни — засновниці НАТО й країни, які підписали Варшавський договір.

3. Завдяки чому, на вашу думку, тільки США та СССР стали наддержавами після Другої світової війни?

4. Назвіть об’єктивні та суб’єктивні причини загострення відносин між СССР і США після Другої світової війни.

5. Які переваги мала кожна з наддержав, що певною мірою врівноважувало їхні сили?

6. Що спричинило початок совєтської блокади Західного Берліна?

7. Чому Захід виявив непоступливість у питанні про Західний Берлін?

8. Чи відповідало проголошення ФРН і НДР рішенням щодо Німеччини, ухваленим на Кримській (Ялтинській) і Берлінській (Потсдамській) міжнародних конференціях?

9. Яку роль в оформленні двополюсного світу відіграло створення НАТО та Організації Варшавського договору?

10. Які перестороги для світу продемонстрували Корейська війна та Карибська криза?