Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)
Розділ IV. Розпад колоніальних імперій. Країни Азії, Африки, Латинської Америки
§ 13. Японія
• Якою була участь Японії в Другій світовій війні? Які країни були її союзниками, а які — супротивниками?
• Чим для Японії закінчилася Друга світова війна?
• Пригадайте з курсу географії, яке місце посідає сучасна Японія у світі й Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Які чинники визначають її місце в міжнародному поділі праці? Яким є промислове виробництво, сільське господарство та зовнішні економічні зв’язки Японії, зокрема з Україною?
1. Повоєнне реформування держави
У Другій світовій війні Японія втратила понад 3 млн життів, зазнала руйнувань і збитків. З 1945 по 1952 рік країна перебувала під військовою окупацією союзників. Офіційно її здійснювали два міжнародні органи: Далекосхідна комісія, створена у Вашингтоні, і Рада союзників у Токіо. Проте насправді окупація була майже повністю справою американців і її координував Верховний головнокомандувач Союзних окупаційних військ генерал США Дуглас Макартур. На відміну від переможеної Німеччини, яку позбавили власного уряду та якою керували безпосередньо військові країн-переможниць, у Японії Дуглас Макартур проводив окупаційну політику через японський уряд та його органи.
Мета окупаційної політики в Японії та реформи для її досягнення
Демілітаризація Японії
• Збройні сили було розпущено, а мільйони військових і цивільних осіб повернуто з-за кордону до Японії.Країни Південно-Східної Азії в другій половині XX ст.
• Колишнім очільникам націоналістичних організацій, політикам, керівникам-мілітаристам, керівникам великих промислових корпорацій, що обслуговували війну, і колишнім вищим офіцерам заборонили обіймати урядові посади.
• Військова промисловість була ліквідована.
• Було суттєво обмежено повноваження поліції.
• Військових злочинців засудили на міжнародному Токійському воєнному трибуналі.
Демократизація країни
• У 1947 р. набула чинності розроблена за активної участі співробітників Дугласа Макартура нова конституція країни. За нею 1) імператора позбавили статусу «священного» й «недоторканного», він став «символом нації» — номінальним главою держави з обмеженим політичним впливом; 2) Японія відмовлялася від права мати армію, а також від ведення війни; 3) було розширено повноваження парламенту; 4) жінок і чоловіків зрівняли в правах.
• Мілітаристські організації було заборонено, а їхніх членів звільнено з важливих посад.
• Унаслідок освітньої реформи було змінено японську освітню систему: зі шкільних підручників вилучили матеріали, пов’язані з ідеологією мілітаризму; запровадили спільне навчання студентів та учнів обох статей; було впроваджено американську модель початкової, середньої і вищої школи; тривалість обов’язкової освіти збільшено із 6-ти до 9-ти років; вступ до середніх шкіл та університетів здійснювався на підставі конкурсних іспитів та ін.
Відновлення економіки
• Американська окупаційна адміністрація ініціювала прийняття в Японії антимонопольного законодавства, було зменшено податки на підприємницьку діяльність, установлено твердий обмінний курс японської валюти — єни.
• Дзайбацу — великі промислово-фінансові групи, які спочатку були союзниками, розпущені, але згодом багато компаній знову почали об’єднуватись і досягли хороших результатів.
• Було запроваджено 8-годинний робочий день, оплачувані відпустки, охорону праці.
• Під час земельної реформи було обмежено вплив великих землевласників. Уряд спочатку викупив у них землю, а потім продав орендарям, які її обробляли, перетворивши їх на фермерів-власників.
• Використання найсучасніших технологій.
Поки не було випущено нові підручники, у школах використовували підручники воєнного часу, нашпиговані звеличенням японської нації та армії. Заради демілітаризації свідомості окупаційна влада вдалася до неоднозначного кроку: змушувала викладачів, учнів і студентів власноруч викреслювати в книжках повністю сторінки.
• Розгляньте фото. Як ви особисто ставитеся до «вимарування» навчальних посібників залежно від політичної ситуації?
• Чи не краще було в тогочасних умовах одразу надати учням і студентам нові, виправлені підручники? Чому, на вашу думку, цього не було зроблено?
Японський післявоєнний підручник з історії (фото з книжки: Andrew Gordon. Modern History of Japan. Tokugawa Times to the Present, Oxford University Press. 2003. P. 232)
Сполучені Штати Америки підготували мирний договір із Японією, який улітку 1951 р. в м. Сан-Франциско (США) підписали майже пів сотні країн (Сан-Франциський мирний договір). Японія відмовилася від своїх претензій на імперію, погодилася виплатити компенсацію цивільним особам і колишнім військовополоненим, покарати воєнних злочинців, визнати Статут ООН і Загальну декларацію прав людини. Совєтський Союз відмовився підписати Сан-Франциський договір, обмежившись підписанням із Японією в 1956 р. декларації про припинення війни.
Особистості
Імператор Хірохіто з дружиною — імператрицею Кодзюн. 1970-ті роки
Хірохіто (1901-1989) — імператор Японії (1926-1989). Перший імператор, який виїздив за межі країни. Після закінчення Другої світової війни не постав перед судом як воєнний злочинець (переможці обмежилися скасуванням його «божественності»). Захоплювався морською біологією, зокрема вивчав життя медуз; автор кількох книжок на цю тему. Після смерті Хірохіто на престолі впродовж 30-ти років перебував його син — імператор Акіхіто, котрий у 2019 р. зрікся престолу, передавши його своєму старшому сину — теперішньому імператору Японії Нарухіто.
Реформи пожвавили конкуренцію серед підприємців, сприяли зростанню економіки країни. Завдяки власним зусиллям і союзу із США країна поступово подолала тяжкі наслідки війни й розпочалося її економічне зростання.
Свідчення
• Проаналізуйте статті конституції Японії 1947 р. Які повноваження залишилися в імператора Японії? Які обмеження було накладено на військову політику країни?
«Стаття 1. Імператор є символом державності та єдності народу, його статус визначає воля японського народу, якому належить суверенна влада.
Стаття 2. Імператорський трон є династичним та успадковується відповідно до Закону про імператорську родину, ухваленого парламентом.
Стаття 9. Щиро прагнучи міжнародного миру на засадах справедливості й порядку, японський народ відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від збройної загрози або застосування зброї як засобу вирішення міжнародних спорів.
Для досягнення мети, зазначеної в попередньому абзаці, у майбутньому не створюватимуться сухопутні, морські та військово-повітряні сили, а також інші засоби війни».
(https://www.constituteproject.org/constitution/Japan_1946.pdf?lang=en)
2. Джерела та наслідки економічного піднесення
Рекордне зростання японської економіки, яке розпочалося із середини 1950-х років і тривало до світової нафтової кризи 1973 р., отримало назву японського «економічного дива». Одна з причин «дива» полягала в активному освоєнні японцями нових технологій, інформація про які до війни до Японії майже не надходила. Стрімкі темпи зростання допомогли країні швидко відновити економіку й посісти друге місце у світі, обігнавши Францію, Італію, Канаду, Велику Британію, Західну Німеччину, поступаючись тільки США.
• Порівняйте характерні ознаки «економічного дива» в Японії та Німеччині (див. § 5).
Свідчення
• Ознайомтесь із фрагментом інтерв’ю Тоїті Сакати, надзвичайного і повноважного посла Японії в Україні у 2011—2014 рр., українській редакції «Радіо Свобода». Які, на вашу думку, «рецепти» післявоєнного економічного зростання Японії придатні для відбудови України після перемоги в російсько-українській війні?
«Після Другої світової війни в нас нічого не залишилося, але відтоді й бере старт японська економіка. Для реконструкції держави ми зосередилися на кількох головних речах. По-перше, це освіта для дітей; по-друге, кожний громадянин Японії багато працював; по-третє, японський уряд намагався забезпечити рівність серед громадян Японії.
І японський народ, і японський уряд мають спільну мету — розвивати свою економіку й покращувати свою країну. Це і є підґрунтям японського розвитку, японської економіки».
(https://www.radiosvoboda.org/a/24431604.html)
• Розгляньте фото. Який висновок ви можете зробити на його підставі про тогочасний рівень сільськогосподарських технологій у країні, а також про зусилля, яких доклали японці для досягнення економічного процвітання?
Руки 21-річної доньки японського фермера. 1963 р. (фото з книжки: Andrew Gordon. Modern History of Japan: From Tokugawa Times to the Present. Oxford University Press, 2003. P. 253)
Отже, стрімким злетом Японія зобов’язана насамперед працелюбності свого народу. Японці, з їхнім культом освіти й відданості справі, запровадили систему довічного найму. Роботодавці дбали про працівників та їхні родини, заохочували до наполегливої праці, винагороджували за пропозиції щодо вдосконалення роботи компанії (навіть якщо їх не застосовували). Працівник був частиною великої родини, тому зміна місця роботи (не кажучи вже про перехід до конкурентів) ставала справою морального вибору. Великі фірми укладали з працівниками довічні контракти, що влаштовувало й працівника, і роботодавця. Японці отримували меншу платню, ніж американці та європейці за таку ж роботу, мали короткі відпустки й триваліший робочий день, проте залишалися відданими компанії. Важливо, що результати «економічного дива» відчула на собі більшість японських родин.
Ще одним поштовхом до японського «економічного дива» була Корейська війна (1950-1953). Японія стала основною базою постачання для збройних сил, що діяли під прапором ООН, насамперед американських. США добре фінансували свої війська на території Японії, і ці кошти заохочували виробництво та сприяли зростанню зайнятості в країні.
• Проаналізуйте статистичні дані, наведені в діаграмі. Чому, на вашу думку, серед показників зазначено середній зріст японців? Який стосунок цей показник має до визначення якості життя?
Покращення показників соціального добробуту японців унаслідок «економічного дива»
Складено за виданням: Carl Mosk. Japanese Economic Development: Markets, Norms, Structures. London : Routledge, 2007
Оскільки Японія мала обмаль власних сировинних ресурсів, то основну увагу приділяли виробництву й експорту високотехнологічних товарів і послуг. Як результат, на початку 1950-х років Японія не тільки завершила відбудову зруйнованого війною господарства, а навіть подвоїла промислове виробництво.
Також було проведено земельну реформу, унаслідок якої ліквідовано поміщицьке землеволодіння. Держава викупила в землевласників і продала селянам майже 80 % сільськогосподарських угідь.
Унаслідок війни Японія втратила понад чверть свого промислового потенціалу й залишилася з надмірно зношеними та технічно застарілими підприємствами. З іншого боку, це дало змогу країні застосувати нові зарубіжні технології (переважно в металургії, нафтохімії, електроніці, виробництві двигунів і хімічному машинобудуванні). Спеціально створена установа займалася перекладом іноземних наукових статей, щоб зробити іноземні ідеї та знання доступними. Загалом японці виявили неабиякий хист у вдосконаленні й застосуванні імпортованих ними технологій, товарів і послуг.
Свідчення
• На яких пріоритетах у розвитку японської економіки, що забезпечили їй стрімкий злет, наголошував Богдан Гаврилишин?
«Мету було досягнуто за шість років, бо річний приріст ВВП перевищував 10 %. Таке ж швидке зростання тривало й упродовж 1970—1980-х років... Чому ці три десятиліття швидкого розвитку стали можливими? Головним рішенням було зорієнтувати економіку на експорт, щоб заробити валюту для імпорту необхідних енергоносіїв, сировини й певних харчових продуктів. Водночас з орієнтацією на експорт Японія оберігала свій внутрішній ринок. Під час торговельних переговорів, зокрема зіСША, вона пояснювала, що має надати різним секторам промисловості можливість розвинутися, перейти від стадії “промислових немовлят” до певної зрілості, і, щойно це відбудеться, країна відкриє внутрішній ринок для зовнішньої конкуренції».
Богдан Гаврилишин, український, канадський та швейцарський економіст (Національна ідея, утопія чи реальна можливість? //Дзеркало тижня. 2006. 11 лютого)
Важливим для відновлення країни було також те, що Японія майже не витрачала кошти на оборону. З одного боку, країна перебувала під захистом США, а з іншого — японська конституція забороняла уряду витрачати на сили самооборони (юридично їх не вважають армією) понад 1 % ВВП.
Нині поняття «японський» та «якісний» сприймають як тотожні. Але так було не завжди. Товари, вироблені в післявоєнній Японії, спочатку були низької якості. Для покращення становища залучили іноземних експертів, і вже через два десятиліття країна завоювала репутацію виробника високоякісної продукції на рівні світових стандартів.
Японці вдало використали проведення в країні Олімпійських ігор у 1964 р. та Всесвітньої виставки 1970 р., продемонструвавши світові свої можливості. З метою реклами учасникам і гостям цих усесвітніх заходів за помірними цінами продавали або й дарували найсучасніші годинники, магнітофони, фотоапарати, кінокамери. Подарунки не тільки невдовзі окупилися, а й забезпечили виробникам чудову рекламу по всьому світу, а отже — збільшення продажів і великі прибутки.
• Здійсніть відеоекскурсію та «проінспектуйте» стан підготовки японцями об’єктів Усесвітньої виставки в м. Осаці в 1970 р. Як ви оціните масштаби виставки?
https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/139.html
• Який вигляд має забудова міста, ураховуючи, що минуло трохи більше двох десятиліть після закінчення руйнівної війни?
• Який висновок із відео можна зробити про інтерес до виставки японців та іноземців?
Післявоєнний японський експорт завдяки високій якості й нижчій, ніж у конкурентів, ціні на товари суттєво зріс. До того ж Японія постійно оновлювала асортимент своєї експортної продукції. На початку 1970-х років вона обігнала всі європейські економіки. Певною мірою тогочасна Японія за настроями людей нагадувала США в роки «проспериті». Тим більш неочікуваною виявилася для неї світова нафтова криза в 1970-х роках. У Японії, як і в решті країн, суттєво знизилися темпи промислового зростання. Це символізувало закінчення в країні «економічного дива». Застосувавши методи державного регулювання, уряд країни уникнув обвалу виробництва й інфляції. Коли ж криза пішла на спад, утручання держави в економіку знову зменшилося.
3. Внутрішньополітичні пріоритети
Після Другої світової війни провідною політичною силою в країні була Ліберально-демократична партія (ЛДП). Сформовані нею уряди забезпечили «економічне диво» й успіхи в зовнішній політиці. У середині 1990-х років ЛДП вперше програла вибори до нижньої палати парламенту, і її майже 40-річне одноосібне правління закінчилося. Партія донині залишається впливовою політичною силою, проте час від часу для формування уряду змушена вступати в коаліцію з іншими партіями, зокрема з партією Комейто. У першій чверті XXI ст. розвиток японської економіки дещо сповільнився. До того ж вона серйозно постраждала від епідемії коронавірусу. Тому поліпшення економічної ситуації та вирішення пов’язаних із цим соціальних проблем є головними завданнями у внутрішній політиці Японії.
Внутрішньополітичні пріоритети Японії в першій чверті XXI ст.
• Привести економічну модель країни відповідно до нових викликів. Нині в Японії переконані, що уряд повинен менше втручатися в економічне життя, надавши більше свободи приватному бізнесу. Також відмовитися від практики «довічної зайнятості» та надання великого значення трудовому стажу працівника для його зарплати; залучити високоосвічених, здатних до інновацій фахівців, зарплата яких залежатиме від їхнього внеску й досягнень.
• Зменшити енергетичну залежність, урізноманітнивши джерела постачання енергоресурсів із різних континентів і водночас підтримуючи японські енергетичні компанії.
• Відмовитися від практики замороження зарплат, які впродовж десятиліть залишалися в Японії незмінними, і поступово підвищувати рівень оплати праці.
• Завдяки заохоченню та високому рівню зарплати й соціальних гарантій подолати «відплив умів» до країн, де японським талантам пропонують значно вигідніші умови.
• Позбутися нерівності для жінок у трудовій діяльності та в рівні зарплати, порівняно із чоловіками. У країні втілюється розрахована до 2030 р. урядова програма щодо створення для японок рівних із чоловіками можливостей для участі в трудовій діяльності, зі збільшення кількості й посилення ролі жінок на керівних посадах, зокрема в уряді країни.
4. Зовнішньополітичні пріоритети Японії
У перші десятиліття після Другої світової війни зовнішня політика Японії полягала в поверненні країни до міжнародного співтовариства завдяки укладенню мирних договорів, відновленні дипломатичних відносин і прийнятті в ООН та інші міжнародні організації, налагодженні відносин з іншими країнами. Невирішеними питаннями післявоєнного врегулювання для Японії була відмова СССР укласти з нею мирний договір і повернути незаконно окуповані території, а також налагодження відносин із комуністичними Китаєм і Північною Кореєю. У світовому рейтингу конкурентоспроможності, який складає Всесвітній економічний форум, Японія завжди входила до першої десятки світових лідерів. Економіка країни є третьою за величиною і поступається тільки СШАта Китаю. У XXI ст. Японія, діючи узгоджено зі Сполученими Штатами, іншими країнами НАТО й державами Європейського Союзу, має важливе значення у світі та впливає на світову політику.
Свідчення
• Ознайомтеся з експертною оцінкою військового потенціалу та міжнародного впливу Японії. Чому, на вашу думку, японський уряд віддає перевагу зміцненню оборони країни, а не нарощуванню наступальних озброєнь?
«Багато років Японія належить до п’ятірки світових лідерів за обсягом оборонних витрат, хоча насправді ці витрати не перевищують 1 % ВВП. Крім наступальної зброї, кількісні та якісні показники оборонного потенціалу Японії перевершують військові можливості багатьох країн. Щодо політичної складової, то Японія, не будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, частіше за інших обиралася його тимчасовим членом. Крім того, Японія є членом численних регіональних і глобальних організацій».
Ларс Гангстрем, шведський дослідник (Japan's China policy: a relational power analysis. London and New York: Routledge, 2005. P. 251)
Наріжним каменем зовнішньої політики Японії залишається стратегічне партнерство зі США. Обидві країни діють суголосно щодо стримування Китаю, чиї потужність та амбіції зростають. Сили самооборони Японії беруть дедалі активнішу участь у міжнародних миротворчих операціях під прапором ООН.
Оскільки СССР відмовився підписати Сан-Франциський мирний договір із Японією, залишається невирішеним територіальне питання щодо Північних територій (чотирьох островів, які були незаконно окуповані СССР у 1945 р., а нині їхню окупацію здійснює Росія).
Японські Північні території
Щорічно 7 лютого в Японії відзначають День Північних територій, вимагаючи від Росії припинити окупацію островів, на які поширюється суверенітет Японії.
Японія визнала незалежність України в грудні 1991 р., і відтоді наші країни розвивають взаємовигідні відносини.
Пріоритети зовнішньої політики Японії в першій чверті XXI ст.
• Оборонний союз зі Сполученими Штатами Америки, який більшість японців вважає гарантією безпеки й територіальної цілісності країни.
• Японія мусить зважати на посилення світових позицій Китаю. Для обох країн важливим є діалог із проблемних питань, щоб запобігти виникненню конфліктів.
• Японії доводиться зважати на інтеграційні процеси в Тихоокеанському регіоні. У XXI ст. країна зіткнулася з настороженістю своїх сусідів, насамперед Китаю, через посилення Японією обороноздатності й активізацію зовнішньої політики. Це спонукає Японію поглиблювати співпрацю із сусідніми країнами, демонструючи миролюбність.
• Відносини з Китаєм, Північною Кореєю та Південною Кореєю. Повернення Північних територій, окупованих Росією.
Свідчення
• Проаналізуйте наведені нижче документи. Який висновок на їхній підставі можна зробити про рівень українсько-японських відносин, зокрема у складні для нашої країни часи відбиття російської агресії?
1. «Із самого початку російської агресії... Японія однозначно стала на нашу сторону. ...Понад 80 % японців абсолютно й беззастережно підтримують політику уряду щодо України. Японія вперше із часів Другої світової війни (!) передала захисне знаряддя для Збройних сил України: бронежилети, шоломи тощо. Були дуже великі пакети допомоги нашій Службі з надзвичайних ситуацій, пожежникам... Була також допомога продуктами харчування; з Японії в Україну взимку було направлено понад тисячу генераторів тощо».
Сергій Корсунський, надзвичайний і повноважний посол України в Японії (Кінець пацифізму? Посол України — ексклюзивно про підтримку Японії // «Українська правда». 29 квітня 2023 р.)
2. «Верховна Рада України:
заявляє про підтримку позиції Японії щодо її Північних територій;
визнає, що зазначені території продовжують перебувати під окупацією Російської Федерації;
закликає міжнародне співтовариство продовжити вживати всіх можливих заходів для договірно-правового оформлення статусу Північних територій Японії».
(Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо Північних територій Японії від 7 жовтня 2022 р. // «Голос України». 8 жовтня 2022 р.)
3. «...постановляю:
1. Україна підтверджує свою повагу до суверенітету й територіальної цілісності Японії, уключно з її Північними територіями, які продовжують перебувати під окупацією Російської Федерації.
2. Кабінету Міністрів України... у своїй діяльності виходити з позицій, що Північні території, зазначені в статті 1 цього Указу, є невід’ємною частиною суверенної території Японії».
(Указ Президента України № 692/2022 «Про питання Північних територій Японії» від 7 жовтня 2022 р. — https://www.president.gov.ua/documents/6922022-44369)
Основні події
- 1947 p. — ухвалення конституції Японії.
- 1950-1970-ті роки — японське «економічне диво».
Запитання та завдання
1. Охарактеризуйте післявоєнне становище Японії.
2. Які, на вашу думку, чинники забезпечили високі темпи економічного розвитку Японії в післявоєнний період?
3. Жодна країна до того часу не досягла такого зростання виробництва та соціального рівня життя, як це вдалося Японії в період 1950-1975 рр. Завдяки чому Японії вдалося здійснити «економічне диво»?
4. Порівняйте японське «економічне диво» з післявоєнним економічним піднесенням у Німеччині й Італії. У чому, на вашу думку, проявились особливості японського «економічного дива»?
5. Чи вважаєте ви, що певні складники економічного відновлення Японії актуальні для українського суспільства та можуть бути застосовані для майбутньої відбудови України? Обґрунтуйте вашу точку зору.
6. Назвіть характерні ознаки внутрішньої політики Японії наприкінці XX — у першій чверті XXI ст.
7. Як ви вважаєте, яку роль у досягненні країною вражаючих економічних результатів відіграла її миролюбна зовнішня політика?
8. Які нові прояви у внутрішній і зовнішній політиці притаманні Японії в першій чверті XXI ст.?
9. Знайдіть у відкритих джерелах інформацію про нинішній стан українсько-японських відносин. Наскільки важливим є, на вашу думку, для обох держав співробітництво?
