Підприємництво і фінансова грамотність. 8 клас. Пластун

§ 2. Форми грошей. Функції грошей. Основні правила користування грошима

У попередньому параграфі йшлося про те, що таке гроші й навіщо вони взагалі потрібні. Але ми обговорили далеко не все про це. Гроші необхідні не тільки для того, щоб розплатитися за якісь товари чи послуги. Є ще багато речей, для яких вони нам потрібні. Час поговорити про це. А також про те, як правильно користуватися грошима й розподілити їх на необхідні й не дуже важливі витрати.

1. Форми грошей

У попередньому параграфі ми вже говорили, що в ролі грошей свого часу виступали кістки, зуби, камені, мушлі, сіль, метали (від золота й срібла до алюмінію та заліза), папір, пластик, набір нуликів та одиничок (електронні гроші, зокрема криптовалюти).

Як ми з вами з’ясували, першими виникли гроші на основі інших товарів (зерно, метали, прикраси, худоба тощо). Такі гроші ще називають товарними.

Товарні гроші — різновид грошей, які можна використовувати і за призначенням (вони самі по собі є товаром), і як еквівалент вартості інших товарів.

Утім, якщо зупинити випадкового перехожого на вулиці та спитати, які форми грошей він знає, то, найімовірніше, відповідь буде: монети та банкноти, адже саме вони зазвичай лежать у гаманцях людей.

Монета — це грошовий знак, виготовлений із металу (як правило, золота, срібла, міді, їх сплавів) або сплавів інших металів стандартної маси й форми.

Банкнота — це паперовий грошовий знак, надруковане на папері банківське зобов’язання.

• Що й кого найчастіше зображують на банкнотах? Як ви вважаєте, навіщо?

І на монеті, і на банкноті ви можете побачити цифри, тобто напис, який свідчить, скільки конкретно грошей представляє той чи інший грошовий знак. Це номінальна вартість.

Номінальна вартість — це вартість, зазначена на банкноті, монеті або в електронній системі, за якою ці гроші зобов’язані приймати як засіб платежу.

Однією з основних переваг паперових грошей є те, що вартість їх виготовлення, як правило, набагато нижча від їхньої номінальної вартості. На банкноті можна надрукувати число 100, і це буде, наприклад, 100 гривень, а можна й число 1000 — тоді це вже буде 1000 гривень. При цьому клаптик паперу може бути однакового розміру. Хто ж визначає цифру? Той, хто друкує, тобто держава. Саме держава гарантує, що конкретна купюра є законним платіжним засобом на всій її території.

ІСТОРІЯ ПРО ПЕННІ

Вартість виготовлення монети в один цент у США вже тривалий час перевищує її номінальну вартість. За відкритими даними, від початку XXI століття вартість виготовлення одного пенні (розмовна назва цента) сягала приблизно 1,7 цента. Це пояснюється зростанням вартості металів (міді та цинку) і витрат на виробництво [7].

2. Повноцінні та неповноцінні гроші

До речі, гроші, вартість яких відповідає вартості матеріалу, з якого вони виготовлені, називаються повноцінними (наприклад, золоті монети). А якщо їхня власна вартість нижча від номіналу, то гроші називають неповноцінними (наприклад, банкноти).

Повноцінні гроші — це гроші, вартість яких відповідає вартості матеріалу, з якого вони виготовлені, або вартості товару, який виконує функції грошей.

Неповноцінні гроші — це гроші, які не мають власної вартості, або вона значно нижча, ніж номінал. Тобто це гроші, які набувають своєї вартості лише в обігу [2].

• Як ви думаєте, мушлі чи хутро, що виконували роль грошей у давнину, були повноцінними чи неповноцінними грошима?

Сьогодні всі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. Чому так? Бо золота на всіх не вистачає, та й просто так зручніше. Вам не треба три місяці пливти, щоб відкрити Америку, потім проводити геноцид корінного населення, потім будувати шахти, видобувати золото, везти його через океан, що кишить піратами. Надрукували «фантики», намалювали на них цифри — і ви «в дамках» (нагадаємо, першими до цього додумалися в Китаї ще десь у VIII столітті).

Насправді все трохи складніше. І хоча за «фантиками» зараз і не стоїть золото, але стоїть держава з усією своєю економікою. Чим потужніша держава, тим більш надійними є її гроші. До речі, такі гроші називаються фіатними.

Фіатні гроші — це гроші, які не забезпечені золотом або іншими товарами, а їхня номінальна вартість установлюється й гарантується державою.

Тобто паперова гривня або долар США — це фіатні гроші. Їхня номінальна вартість не залежить від витрат на їх виготовлення. Фіатні гроші належать до неповноцінних.

Ок, Гугл, скажете ви. Якщо всі користуються неповноцінними грошима, то навіщо напружуватись і працювати більше? Держава ж може просто друкувати не 100, а 100 000 на купюрі? Це буде в тисячу разів більше (!), тож можна накупити всього в тисячу разів більше, і всі громадяни будуть жити в тисячу разів краще. Питання гарне. І відповідь на нього насправді може зайняти половину цієї книги. Тому ми скажемо лише одне слово, а ви вже самі подивитеся в інтернеті, як це працює. Cлово це — інфляція.

Інфляція — процес зростання загального рівня цін у країні. Інфляція виникає, коли в обігу перебуває надлишкова кількість грошей. Тоді відбувається знецінення грошей, тобто зниження купівельної спроможності грошової одиниці.

• Скористайтеся додатковими джерелами інформації та дізнайтеся більше про інфляцію, а заразом про гіперінфляцію та дефляцію (якщо зацікавитеся).

А щоб ви краще зрозуміли, що може статися з країною, яка починає додавати зайві нулики на купюрах, прочитайте історію нижче.

ІНФЛЯЦІЯ ТА ВЕЙМАРСЬКА РЕСПУБЛІКА

Після закінчення Першої світової війни Німеччина була змушена виплачувати величезні репарації країнам-переможцям. Але економіка країни була зруйнована, і уряд Веймарської Республіки (так звалася тоді Німеччина) збільшив обсяг друку грошей, щоб сплатити борги та репарації. Збільшення грошової маси призвело до знецінення валюти. У 1923 році інфляція досягла піка. Люди носили гроші в мішках, щоб купити базові товари. Зарплати виплачували двічі на день, щоб працівники могли купити їжу перед тим, як гроші ще більше знеціняться. У якийсь момент німці почали використовувати банкноти як шпалери, оскільки вони були дешевші за справжні шпалери [8].

Процес випуску нових грошей розумні люди назвали спеціальним словом емісія.

• Як ви вважаєте, чи варто Україні надрукувати більше гривень і підвищити всім зарплату, наприклад, у 5 разів?

А знаєте, хто в країні відповідальний за емісію грошей? Центральний банк держави (в Україні це Національний Банк України). Що це за звір такий і що ще він уміє — про це ми поговоримо в наступних параграфах.

3. Готівкові, безготівкові та електронні гроші

А поки що повернімось до монет та банкнот, які ще називають готівковими грошима.

Як ми з вами з’ясували раніше, завдяки появі та розвитку банків, а потім ще й комп’ютерів, людство винайшло принципово новий вид грошей — безготівкові (які існують у вигляді записів на рахунках у банках).

ПРО КРИШКИ ВІД ПЛЯШОК І ГРОШІ

У 2005 році камерунські виробники напоїв почали випускати пляшки з призами під кришечками. Кожен покупець міг виграти безплатний напій, мобільний телефон чи автомобіль. Реклама вдалась, а заповзятливі камерунці навіть отримали з неї зиск. Тепер вони розплачуються кришками за таксі. Пляшка напою коштує $1, і кришечки якраз вистачає на поїздку [8].

Крім готівкових та безготівкових, існують ще й електронні гроші — цифрова форма фіатних грошей (тобто грошей якоїсь держави). Такі гроші зберігаються в електронному вигляді й використовуються для електронних платежів. Прикладом є електронні гаманці, PayPal, Google Pay тощо.

Ви можете спитати: a V-Bucks у Fortnite чи золото у World of Warcraft — це ж електронні гроші? Не зовсім. З одного боку, це гроші цифрові, а з іншого — вони не фіатні, тобто не мають стосунку до держави. Такі гроші називаються віртуальними. Віртуальні гроші — це ті, які існують виключно в електронній формі й зазвичай використовуються в межах певних платформ або онлайн-спільнот.

• Як, на вашу думку, визначається вартість віртуальних грошей? Хто визначає, скільки золота ви маєте сплатити у World of Warcraft, щоб купити той чи інший артефакт?

А от біткоїн чи ефіріум — що це тоді? Віртуальні гроші? Не зовсім, бо це специфічна штука під назвою криптовалюта. Криптовалюти — це децентралізовані цифрові валюти, засновані на технології блокчейн. Вони використовують криптографію для безпеки транзакцій і контролю над створенням нових одиниць.

Коротше, сьогодні ви можете розраховуватися як монетами, так і паперовими грошима (готівкою), як банківською картою (безготівковими грошима), так і телефоном за допомогою Google Pay (електронними грошима), як біткоїнами (криптовалютою), так і ігровими грошима (віртуальними).

4. Функції грошей

Отже, гроші є засобом платежу. Але змінювати господаря в результаті сплати за щось — це далеко не єдине, що вміють гроші.

Завдяки тому, що кожний товар має ціну, тобто є домовленість, скільки грошей треба віддати за похід у кіно чи за морозиво, гроші ще й виступають такою собі мірою вартості.

Вартість грошей — це кількість товарів та послуг, яку можна обміняти на одиницю грошей.

Не забуваймо також про базову причину виникнення грошей — обмін товарів. Відповідно, гроші є посередником в обміні товарів та забезпечують їхній обіг. Тобто гроші є засобом обігу.

Але й це ще не все. Можна заробити грошей більше, ніж витратити, і тоді у вас з’явиться можливість цей надлишок грошей накопичити та заощадити. Як це робити правильно, поговоримо в наступних параграфах.

А поки що підсумуймо основні функції грошей.

• Гроші є мірою вартості — вони забезпечують вимірювання вартості товарів, надаючи їм ціну. Держава забезпечує фіатним грошам можливість бути мірою вартості, для чого в законодавчому порядку впроваджує певну грошову одиницю для здійснення розрахунків — національну валюту.

• Гроші є засобом обігу — вони виступають посередником в обміні товарів і забезпечують можливість їхнього обігу.

• Гроші є засобом накопичення та заощадження — вони можуть перетворюватися на скарб, виходячи з обігу.

• Гроші є засобом платежу — вони забезпечують погашення боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин [9].

• Як ви вважаєте, чи виконує криптовалюта біткоїн усі перелічені вище функції грошей?

5. Основні правила користування грошима

У житті ви постійно зустрічаєтеся з різними правилами. Є правила дорожнього руху, поведінки в комп’ютерному класі, безпеки під час лабораторних робіт із фізики та хімії. Порушення цих правил може призвести до неприємних або навіть дуже сумних наслідків.

Виявляється, що в користуванні грошима теж потрібно дотримуватись певних правил, які допоможуть запобігти втраті грошей, а також дозволять правильно їх розподілити й навіть примножити.

Здавалося б, усе вже зрозуміло із цими грошима: заробили — витратили, знову заробили — знову витратили. Але з таким підходом у вас ніколи не буде власного автомобіля, тим більше — будинку. Бо для серйозних покупок ви маєте не тільки витрачати, але й відкладати (заощаджувати) гроші. А як ви щось заощадите, коли, зайшовши до магазину по хліб, виходите з пакетом чипсів, колою, шоколадкою та купою іншого, на що пішли всі ваші гроші? Коротше, усе насправді не так просто в поводженні з грошима. Давайте трохи поговоримо про це.

• Подумайте й назвіть правила користування грошима, що застосовуються серед ваших знайомих чи родичів.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ГРОШИМА

1. Ведіть облік своїх грошей. Важливо знати, скільки грошей у вас є і на що вони витрачаються.
2. Не витрачайте грошей більше, ніж заробляєте.
3. Обов’язково перераховуйте одержані гроші, не відходячи від каси.
4. Отримавши банкноти, візуально перевірте їх на платоспроможність: чи є на них водяні знаки та інші елементи захисту.
5. Не зберігайте значні суми грошей у готівці.
6. Не розраховуйтеся за товари та послуги іноземними грошовими знаками (це карається чинним законодавством України).
7. Користуйтеся банківськими рахунками та платіжними картками. За можливості намагайтеся розраховуватися не готівкою, а безготівковими коштами. Так легше контролювати, чи правильну суму сплачено. Крім того, за допомогою сервісу онлайн-банкінгу можна проаналізувати, на що ви витрачаєте гроші найчастіше.
8. Не виконуйте жодних операцій із грошима без отримання підтверджувального документа (чека, квитанції тощо).
9. Утримуйтеся від емоційних і спонтанних покупок, особливо в інтернеті. Навчіться чекати й обдумувати, чи дійсно вам потрібна ця річ.
10. Частину зароблених грошей відкладайте на майбутнє або на великі покупки. Для цього можна скласти план заощаджень на покупку бажаного, наприклад, велосипеда або гаджета.

Сподіваємося, тепер ви трохи краще розумієте, чому насправді важливо знати, що таке гроші, навіщо вони і як ними розпоряджатись.

5 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1. Під час гіперінфляції в Зімбабве у 2008 році ціни подвоювалися кожну добу. Врешті-решт уряд випустив банкноту номіналом 100 трильйонів зімбабвійських доларів, яка стала символом економічного краху.
2. У стародавній Спарті як гроші використовували важкі залізні прути. Це ускладнювало їх використання для великих покупок і обмежувало накопичення багатства, підтримуючи суворий спартанський спосіб життя.
3. У деяких спільнотах використовуються місцеві валюти, які мають обмежене застосування і можуть сприяти розвитку місцевої економіки. Наприклад, у штаті Массачусетс, США, разом із доларом використовується валюта BerkShares.
4. У Китаї під час правління династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) використовували шкіряні гроші. Їх виготовляли з білої оленячої шкіри, і вони мали певну номінальну вартість.
5. У багатьох онлайн-іграх існують внутрішньоігрові валюти, які можуть мати реальну вартість. Наприклад, золото в грі «World of Warcraft» стало настільки цінним, що деякі гравці купують його за реальні гроші на чорному ринку.

Підбиваємо підсумки

Гроші можуть бути готівковими (монети, банкноти) та безготівковими (у вигляді записів на банківських рахунках), повноцінними (це коли їхня вартість відповідає вартості матеріалу, з якого вони виготовлені) та неповноцінними (вартість грошей нижча від номіналу). Зараз усі переважно користуються неповноцінними грошима.

Гроші використовують для обміну товарів як засіб платежу, також вони є мірою вартості та засобом обігу. Крім того, гроші можна накопичувати й заощаджувати.

Користуватися грошима треба розумно: не витрачайте їх аби на що, особливо більше, ніж заробляєте; не зберігайте їх усі у вигляді готівки «під подушкою» і взагалі думайте, перш ніж щось із ними зробити.

Ключові терміни: товарні гроші, монета, банкнота, номінальна вартість, повноцінні гроші, неповноцінні гроші, фіатні гроші, інфляція, вартість грошей.

Завдання для роботи в групах

Об’єднайтеся в кілька груп і проведіть конкурс на найкращу банкноту. Члени групи мають намалювати або зробити з паперу власні «гроші», а потім пояснити, чому саме цей варіант треба вважати найкращим. Можна ввести різні номінації, наприклад, на найкращий дизайн банкноти та її назву.

Завдання для роботи в парах або рольова гра

Обговоріть у парі правила користування грошима. Поставте одне одному запитання: «А що буде, якщо...?» і спробуйте дослідити відповідну ситуацію.

Контрольні запитання

1. У чому різниця між готівковими й безготівковими грошима? Назвіть види готівкових та безготівкових грошей, які ви знаєте.
2. Чому друкувати дедалі більше грошей — це погана ідея і від цього стане тільки гірше?
3. Чи відповідає вартість паперових грошей їхній номінальній вартості?
4. Чим повноцінні гроші відрізняються від неповноцінних? Гривня — це повноцінні чи неповноцінні гроші? Поясніть.
5. Назвіть 5 найпоширеніших світових валют за обсягом використання в міжнародній торгівлі.
6. Яка валюта на сьогодні виконує функцію світових грошей?
7. Які функції грошей ви знаєте? Поясніть, як ви їх розумієте.
8. Хто відповідає за випуск грошей і яким розумним словом називається цей випуск?
9. Які правила поводження з грошима ви знаєте?

Тестові завдання для самоконтролю

У кожному завданні виберіть один правильний, на вашу думку, варіант відповіді.

1. Для чого можна використовувати гроші?