Підприємництво і фінансова грамотність. 8 клас. Пластун

Дорогі учні та учениці!

Реальне життя постійно підкидає проблеми, частину з яких можна розв’язати за допомогою грошей. Але гроші спершу ще треба заробити. Як заробити? Будьмо відвертими: на уроках фізики чи хімії, біології чи математики вам про це не розкажуть. Там і без цього вистачає, про що говорити. Тому ми підготували підручник з окремого предмета «Підприємництво і фінансова грамотність», у якому познайомимо вас із основами грошознавства. Тобто розповімо, що таке гроші, звідки вони взялись і навіщо, як правильно поводитися з грошима та робити з грошей ще більші гроші (у що варто вкладатися, а в що — ні). Поговоримо ми, звісно, і про те, як гроші заробляти (наприклад, як стати підприємцем і робити гроші самостійно, а не все життя гнути спину на якогось дядька чи тітку), як і в кого позичати. А ще розповімо вам купу цікавих історій та корисних фактів зі світу фінансів. Тож ви ще батькам розкажете всяке цікаве, і вони будуть від вас у захваті (хоча вони й без того вас люблять). Будуть тут і питання, і завдання (але небагато, щоб ви не перенапружувалися). Тож ласкаво просимо у світ підприємництва та фінансової грамотності! Вйо до нових знань (безперечно) і до першого мільйона (але це не точно)!

А тепер серйозніше.

Вітаємо вас на сторінках нашого підручника!

Як він побудований? По-перше, у ньому є 2 розділи. Розділи складаються з тем, теми — з параграфів. У кожному параграфі є вступ — завдяки ньому ви зрозумієте, про що йдеться далі. Текст параграфа розбитий на пункти, присвячені окремим питанням. Звісно, усередині параграфів є означення нових понять (а як без них?). Але не тільки. Ви великі розумниці й розумники, отже, зможете відповісти й на наші запитання по ходу розповіді та навіть виконати невеличкі дослідження. А потім познайомитися із цікавими фактами.

Наприкінці параграфа ми разом із вами підіб’ємо підсумки, а потім ви вже без нас попрацюєте в групах або парах чи візьмете участь у рольовій грі.

Опанувавши матеріал параграфа, варто відповісти на контрольні запитання, а потім пройти тестування — мабуть, вам самим буде цікаво визначити, чи все зрозуміло й чи запам’ятали ви те, про що ми вам розповідали.

Крім вивчення суто теорії, вам доведеться трохи попрацювати, виконуючи практичні роботи, адже практичні є не тільки в курсах фізики або хімії. А чим ви будете займатися на практичних роботах, поки не скажемо, це секрет.

А ще пропонуємо вам самостійно розібратися в деяких питаннях, виконуючи навчальні проєкти. Теми проєктів запропоновані наприкінці розділів.

Ну й не забуваємо про інтерактивний електронний додаток. До нього теж варто звернутися, для цього скористайтеся QR-кодом або коротким посиланням. Там багато цікавого й корисного — самі побачите.

Тож уперед! Бажаємо успіхів!

Розділ І. Засоби платежу

Тема 1. Гроші

§ 1. Гроші. Історія виникнення грошей

Є одна штука в цьому світі, без якої нам не обійтися ніяк. От уявіть собі: прийшли ви до магазину, набрали чогось у кошик. Або: вам потрібна нова зачіска чи ви хочете задонатити на fpv-дрон... Так от, у всіх цих і мільйонах інших випадків на вас чекає одне й те саме питання: «Де гроші?»

Але що таке ці гроші? Звідки вони взялись і навіщо взагалі нам потрібні? Як ними правильно розпоряджатись і де їх брати? Якими бувають гроші? На ці та інші запитання ми спробуємо знайти відповіді разом.

1. Що таке гроші і звідки вони взялися

Дуже-дуже давно в далекій-предалекій галактиці були... ні, не Зоряні війни. Були собі первісні люди, які отримували все, що їм потрібно, від природи, у готовому вигляді. Хочеш їсти — назбирай ягід, рибу впіймай або зайця вполюй. Нема де жити? Не проблема — облаштовуй собі печеру і в ній живи.

Але людей ставало дедалі більше, вони потихеньку розумнішали й удосконалювали свої знаряддя праці та навички. Поступово стало зрозуміло, що схема «просто бери все від природи» працює щоразу гірше: потреби зростали надто швидко, природа за ними вже не встигала.

І люди почали самостійно вирощувати їстівні рослини, саджати фруктові дерева, виробляти харчі, одомашнювати диких тварин тощо.

• Якщо ви вирощуєте пшеницю, звідки б ви взяли м’ясо на вечерю? А фрукти? А картоплю?

І тут стали відбуватися цікаві речі, бо хтось займався землеробством, хтось — скотарством, хтось ловив рибу, а хтось збирав ягоди чи фрукти. Як наслідок, у когось з’являлося багато пшениці, у когось — м’яса, у когось — риби. Але це не означало, що їм не було потрібне всіляке інше. Воно, звісно, добре, коли в тебе є мішок пшениці, але на вечерю і м’яса було б непогано з’їсти, та й одяг якийсь би не завадив. Тобто треба було частину пшениці міняти на інші необхідні товари. Отак виник бартер.

Бартер — це обмін товарами.

Здавалося би, проблему й розв’язано. Та виникає одне «але» (а насправді й не одне). Скільки пшениці треба дати за кілограм м’яса? А за черевики? А за рибу? І не будемо ж ми бігати з мішком пшениці за плечима то до скотаря, то до рибалки? А раптом у скотаря вже є пшениця? Як тоді поїсти м’яса на вечерю? Можна, звісно, спитати, що йому треба, а потім піти до того, у кого це є, сподіваючись, що йому потрібна пшениця. Коротше, реальне життя підкидало проблеми. І масштаб їх із часом зростав.

ПРО БАРТЕР

У 2005 році канадець Кайл Макдональд вирішив перевірити, наскільки далеко він може зайти, використовуючи бартер. Він почав зі скріпки й поступово міняв отримане на більші й цінніші речі. Через 14 обмінів він отримав двоповерховий будинок у місті Кіплінг, провінція Саскачеван. Серед предметів, які він обмінював, були ручка у формі риби, генератор електроенергії, снігохід і навіть роль у фільмі [1].

Треба було якось організувати торгівлю (процес обміну товарами, послугами тощо), і давні люди придумали геніальну ідею. А саме: обрати один товар, який можна обмінювати на будь-який інший. Такий, який усіх влаштовує і який усім потрібен. Отак наші пращури наблизилися до ідеї грошей.

Гроші — це особливий товар, що виконує роль загального еквівалента, в якому подається вартість решти товарів.

Особливим цей товар є не тільки тому, що всім потрібен, а й тому, що він відповідає низці специфічних вимог, які дають людям змогу радикально полегшити обмін (торгівлю).

Про що ми? Уявімо, що всім потрібна риба, тому вона підходить на роль грошей. Але риба назавтра зогниє — і пропали наші гроші. Гаразд, то хай буде не риба, скажете ви, а, наприклад, корова! У середньому корова живе 15-20 років, тому, здавалося б, проблему розв’язано. Але ж корову непросто транспортувати з місця на місце. Не будете ж ви її носити в гаманці. А якщо вам треба для оплати тільки половина корови, що тоді робити?

• Якби вас попросили тут і зараз створити власні гроші, якими вони були б? Опишіть їх (із чого зроблені, важкі чи легкі, великі чи маленькі, червоні чи зелені тощо) і поясніть, чому вони у вас саме такі.

Отож, усе не так просто із цим особливим товаром. Він має відповідати низці умов. Ось три ключові [2]:

• Гроші не повинні псуватися в ході передачі від однієї особи до іншої та під час зберігання.

• Гроші повинні бути легкими та мати невеликий розмір.

• Загальна цінність грошей не повинна зменшуватися внаслідок поділу на менші частини.

2. Еволюція грошей

Спочатку роль такого особливого товару (тобто грошей) виконували в когось мушлі, у когось — хутро, у когось — кістки тварин або навіть зуби (чи приходила до вас зубна фея, яка приймає зуби замість грошей?), а в когось — намистини тощо.

• Як ви вважаєте, чому мушлі або хутро стали виконувати роль грошей? Чому не деревина або звичайний пісок?

• Скористайтеся додатковими джерелами інформації та знайдіть інші приклади примітивних грошей.

Точно визначити, коли з’явилися гроші, неможливо. Науковці вважають, що це відбулося ще десь 10 тисяч років тому. Уперше термін «гроші» згадується в клинописному тексті — на глиняній табличці з Месопотамії, датованій приблизно 3000 роком до н. е.

Але облишмо сиву давнину. Зараз ми мушлями або намистинами не розплачуємося. Це тому, що еволюція грошей тривала.

Із часом виявилося, що зуби як гроші — річ непогана, але де їх стільки взяти? І що робити, якщо ви хочете поторгувати із сусідами, а в них інші гроші — мушлі? Треба було щось більш розповсюджене, зручне, універсальне. Ну й не забувайте про інші вимоги до грошей, які ми згадували вище.

Мушлі — перші гроші

Перші монети Лідії

Монети Київської Русі

Так от, матеріалом, який найкраще відповідав цим вимогам, виявився метал. Тому надалі загальним грошовим еквівалентом стали металеві зливки — спочатку мідні, потім золоті й срібні. Пізніше з’явилася монетна форма грошей.

• Які коштовні метали ви знаєте? Чому саме золото і срібло стали основою для створення грошей?

Перші монети було виготовлено у VIII—VII століттях до н. е. в Лідії (це на території сучасної Туреччини).

ПРО ХУТРО І ДАВНЮ РУСЬ

Хутро відігравало важливу роль як форма грошей у Київській державі Русі. У період раннього середньовіччя, приблизно з IX до XIII століття, хутро було одним з основних товарів, якими торгували на Русі. Його використовували не лише як засіб обміну, але і як показник багатства та статусу [3].

Потім монети з’явились у Греції, на півдні теперішньої Італії. Найбільшу цінність мали золоті монети, нижчу — срібні й мідні (це тому, що мідь більш поширена, ніж срібло, а срібло більш поширене, ніж золото). На Русі карбування монет почали в ІХ—Х століттях н. е.

• Чому монети мають переважно круглу форму? Чому не квадратну або трикутну?

Форма монет із часом змінювалася. Перші лідійські монети мали форму квасолин. Потім монети стали пласкими, а для зручнішого транспортування посередині них стали робити спеціальні отвори.

Людей тим часом на планеті більшало, обсяги торгівлі зростали, і виявилося, що золота й срібла на всіх не дуже-то й вистачає. Наприклад, Колумб відкрив Америку не стільки через жагу до нового, скільки, зокрема, через те, що треба було більше золота й срібла. Тож у якийсь момент (XVII—XVIII століття) для карбування монет почали використовувати залізо та алюміній (цих металів більше, ніж золота й срібла). Паралельно із цим завдяки Китаю почали запроваджуватися паперові гроші, які дали змогу доволі просто розв’язати проблему нестачі коштовних металів.

Стародавні Китайські паперові гроші

Банківський чек

Сучасні паперові гроші

У Європі паперові гроші з’явилися в 1574 році: мешканці одного з нідерландських міст тимчасово замінили металеві гроші на паперові, бо внаслідок окупації міста іспанцями в жителів не залишилося жодної монети.

КИТАЙ І ПАПЕРОВІ ГРОШІ

Китайські торгівці почали використовувати векселі (папери, які засвідчували зобов’язання сплатити визначену суму грошей своєму власнику), щоб уникнути носіння важких металевих монет на великі відстані. Ці векселі стали настільки популярними, що уряд вирішив узяти під контроль їх випуск і почав друкувати паперові гроші. Це було набагато зручніше, ніж монети, і значно полегшило торгівлю [4].

До речі, у Китаї перші паперові гроші з’явилися ще приблизно у 800 році н. е., тобто можна сказати, що там на понад сім століть випередили європейців.

Загалом, десь тут усе вже стає знайомим і сучасним: паперові гроші, монети... Принаймні років двадцять тому в гаманцях ваших батьків та старших родичів лежали саме вони. І чоловіки купували жінкам квіти саме за них.

Але це ще не кінець історії. Виникнення банків та розвиток банківської системи привели до появи банківських депозитів та чеків. Особливо популярною ця форма грошей була в США. І дійсно, навіщо носити із собою пачки купюр чи мішки монет, коли потрібні лише ручка та чекова книжка. Вписав суму, підписав — і все, розплатився.

Як виявилося згодом, є ще простіший варіант розрахунків, коли замість чекової книжки у ваших руках — пластикова картка: не рветься, не мнеться, ручку, знову ж таки, із собою носити не треба.

• Як ви думаєте, чому банківські картки роблять з пластику, а не, наприклад, з металу чи дерева?

Та прогрес не стоїть на місці. Поява комп’ютерів змінила в цьому світі все, і гроші не стали винятком. Як виявилося, гроші цілком непогано почуваються в електронному світі у вигляді нуликів та одиничок. Цифрові гроші — це нині вершина еволюції грошей. Не треба йти до банку чи банкомата, бо є онлайн-платежі. Не потрібна навіть пластикова карта — достатньо телефона, бо доступні мобільні платежі. Так гроші з реального світу (корови, зливки, монети, банкноти) перемістились у віртуальний.

Отут би ми й зупинилися в розмові про еволюцію грошей, але Сатосі Накамото вирішив зробити революцію у світі грошей і придумав криптовалюти — особливі цифрові гроші, що функціонують на базі блокчейну (це така особлива база даних). Біткоїн, ефіріум, доґікоїн та тисячі інших криптовалют — нова частина нашої грошової реальності.

БІТКОЇН ПІЦА ДЕНЬ

У травні 2010 року програміст на ім’я Ласло Хейніц здійснив першу відому реальну покупку за біткоїн. Він заплатив 10 000 біткоїнів за дві піци. На той час біткоїни майже не мали цінності, і 10 000 біткоїнів коштували приблизно $41. Однак якщо врахувати сучасну ціну біткоїна, ця покупка стала однією з найдорожчих піц в історії (станом на 2024 рік це десь $700 млн). Цей день криптоспільнота тепер святкує як Біткоїн-піца-день [5].

Криптовалюти та цифрові гроші — це ще не кінець історії, бо технології продовжують розвиватися. Тому цілком імовірно, що скоро ви побачите квантові гроші або станете свідками, як люди розплачуються репутаційними балами. А можливо, у людства з’явиться єдина глобальна цифрова валюта. Ну або прилетять прибульці й навчать нас чомусь принципово новому.

І, щоб трохи відпочити, пропонуємо вам відволіктися й дізнатися кілька нових для вас (сподіваємося на це) і цікавих фактів. До речі, такі добірки вміщуватимемо в кожному параграфі та в електронному додатку до підручника.

5 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ГРОШІ

1. Слово долар походить від німецького Taler, скорочення від Joachimsthaler. Це назва монети, яку карбували у XVI столітті в місті Йоахімсталь (нині Чехія).
2. Під час Другої світової війни нацистська Німеччина провела операцію під кодовою назвою «Бернгард»: німці виробляли фальшиві британські фунти стерлінгів для підриву британської економіки.
3. Найдорожчу банкноту в історії було випущено в Угорщині у 1946 році під час гіперінфляції. Це була банкнота вартістю 100 квінтильйонів пенге (100 000 000 000 000 000 000 пенге).
4. Долар США, надрукований на спеціальному папері, може витримати до 4000 складань і розкладань, перш ніж розірватися.
5. Римський імператор Веспасіан запровадив податок на громадські туалети в І столітті нашої ери. Коли його син Тит висловив невдоволення, Веспасіан відповів знаменитою фразою «Pecunia non olet» («Гроші не пахнуть»).

Підбиваємо підсумки

Усе почалося з обміну одних товарів на інші (так званий бартер), але згодом стало зрозуміло, що це не так зручно (міняти треба було дедалі більше всякого, а також люди почали займатися кожен своєю справою).

Так з’явилися гроші — особливий товар, що виконує роль загального еквівалента, у якому подається вартість решти товарів. Грошима свого часу були абсолютно різні предмети: від кісток і зубів до мушель та хутра. У процесі розвитку люди зрозуміли, чого хочуть від грошей: щоб ті можна було носити та зберігати, щоб їх можна було ділити й вони не псувалися із часом. Цим вимогам дуже непогано відповідали коштовні метали.

Але обсяг наявних коштовних металів обмежений, потрібна якась альтернатива. Її винайшли китайці — у формі паперових грошей. Потім у багатьох країнах стали активно застосовувати чекові книжки. І так тривало до початку XXI століття, коли людство зробило великий технологічний стрибок (прогрес персональних комп’ютерів, а згодом і мобільних телефонів) — і це привело до появи й поширення нових форм грошей: пластикових карт, а згодом — електронних та віртуальних грошей, а також криптовалют. На цьому історія грошей не закінчується, адже еволюція триває.

Ключові терміни: бартер, гроші.

Завдання для роботи в групах

Об’єднайтесь у 2-3 групи та організуйте кілька «бартерних ринків» у класі (за кількістю груп). Принесіть із собою різні іграшки чи інші невеличкі предмети і спробуйте обмінюватися ними. Якщо хтось не має нічого для обміну, візьміть «реквізит» у вчителя чи вчительки (у них завжди знайдуться цікаві дрібнички). Ситуація буде цікавішою, якщо в когось більше предметів, а в когось — менше. По завершенні обмінів спробуйте визначити ціни різних предметів. У кінці обов’язково поверніть усе власникам!

Завдання для роботи в парах або рольова гра

Запропонуйте сусідові чи сусідці по парті свій варіант грошей (олівці, зернятка, реп’яхи тощо — не обмежуйте свою фантазію). Доведіть, чому ваш варіант можна вважати грошима, і вислухайте заперечення опонента, якщо такі є. Мета — дійти згоди незалежно від того, правильною чи ні виявилася ваша пропозиція. Потім поміняйтеся ролями.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні причини появи грошей.
2. Що таке бартер?
3. Які основні вимоги до грошей ви знаєте і яка з них, на вашу думку, найважливіша?
4. Чому коштовні метали стали виконувати функцію грошей?
5. Коли й де були виготовлені перші монети? Які найменування монет ви знаєте?
6. Назвіть батьківщину паперових грошей та поясніть їхні переваги.
7. Що в середньовічній Русі використовували як гроші та чому?
8. Яка, на вашу думку, найсучасніша форма грошей і яким ви бачите майбутнє грошей?
9. Чим чекова книжка відрізняється від пластикової карти?
10. Які криптовалюти ви знаєте?

Тестові завдання для самоконтролю

У кожному завданні виберіть один правильний, на вашу думку, варіант відповіді.

1. У ролі грошей раніше використовували: