Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Пестушко

§ 6. Сучасні картографічні твори

ПРИГАДАЙМО!

  • Що визначає специфіку географічних карт?
  • Що таке географічні інформаційні системи (ГІС)?

• Які є приклади сучасних картографічних творів? Як ви вже знаєте, до традиційних картографічних творів відносять: паперові географічні карти, рельєфні карти, атласи, глобуси, фотокарти, блок-діаграми та інші. Проте з розвитком інформаційних технологій, комп'ютерного та програмного забезпечення тощо з'являються і нові сучасні картографічні твори. Так, найбільш плідно сучасна картографія взаємодіє з геоінформатикою та комп'ютерним моделюванням. На основі інтеграції цих наук сформовано перспективний напрямок - геоінформаційне картографування. Еволюціонувала вона і в інтернет-картографію (онлайн-картографію) - створення та розміщення карт, атласів у всесвітній комп'ютерній мережі.

На зміну добре знайомим нам атласам та глобусам приходять їх електронні аналоги - окремі види картографічних зображень, які формують на основі даних цифрових карт та відображають на різних пристроях (монітор комп'ютера, дисплей смартфона або планшета, супутникового навігатора). Електронні карти та атласи здебільшого подібні до своїх паперових аналогів, проте з додатковими функціями автоматизації пошуку даних. Більшість електронних картографічних творів є закінченим продуктом, а тому не допускають зміни свого змісту користувачем. Швидкими темпами розвивають супутникову навігацію, з'являються мобільні додатки для смартфонів, планшетів та інших гаджетів.

• Як користуватися картографічними інтернет-джерелами? З розвитком інтернет-картографії для нас як споживачів, а також для професійного використання з'являється багато картографічних сервісів, як-от: Google Maps, Google Earth, OpenStreetMap, Earthexplorer та інші. Розглянемо особливості роботи з деякими з них.

Мал. 6.1. Інтерфейс програми Google Maps

Google Maps. Це один з найвідоміших картографічних сервісів. Існує з 2005 року. Три основні частини Google Maps знайомі, мабуть, кожному, - це безпосередньо самі карти, знімки зі супутника і Google Street View (переглядач вулиць). Завдяки йому ви можете розглянути реальне зображення на вулицях населених пунктів і можете побачити не тільки природні особливості території і пам'ятки культури, але й зазирнути в музеї, ресторани, компанії, стадіони в різних містах світу. Google Maps безкоштовна для некомерційного використання, вона утримує перше місце за популярністю у світі (мал. 6.1).

Bing maps. Це картографічний сервіс корпорації Microsoft. Він був створений також у 2005 році. Функціонал Bing maps схожий на карти Google за винятком того, що відсутні Google Street View. Цікавим є режим «аеро» (аерофотозйомка з більш широким кутом огляду), завдяки якому карта місцевості виглядає не настільки плоско, як за звичайної супутникової зйомки.

Одним з перших картографічних сервісів в Інтернеті був MapQuest. Його створили ще в 1996 році, він призначався для жителів США, де і набув значної популярності (входить у першу трійку картографічних ресурсів). Сам сервіс належить компанії AOL.

Серед інших можна виділити Nokia Here - картографічний сервіс знаменитої фінської компанії. Карти Nokia з'явилися у 2001 році, тут є карти майже 200 країн, і, незважаючи на те, що це просто картографічний сервіс, без жодних надмірностей, особливо прикметним тут є дизайн самих карт.

Доволі незвичним є OpenStreetMap - картографічний сервіс, який створили добровольці. Особливістю цього міжнародного проекту є те, що його метою стало створення вільної, відкритої карти світу. Велика кількість учасників з багатьох країн додає дані про місцевість, у якій вони живуть, допомагаючи наповнити сервіс даними про об'єкти інфраструктури поруч з ними, беручи участь у створенні карт для допомоги постраждалим у зонах стихійних лих, катастроф тощо. Дані, зібрані учасниками проекту, є вільними, відкритими та безкоштовними, узяти участь у проекті може кожен, хто бажає покращити карту.

• Які сфери практичного застосування географічних інформаційних систем (ГІС) та дистанційного зондування Землі? Географічні інформаційні системи (ГІС) - це багатофункціональні комплекси, що забезпечують збір, обробку, відображення і поширення просторових (географічних) даних. У сучасному світі ГІС уже не є новинкою: перші картографічні інформаційні системи були розроблені у США, Канаді, Швеції ще у 60-70-х роках ХХ ст. На сьогодні існує багато ГІС, які використовують у наукових дослідженнях, економіці, політиці, освіті, екології та інших галузях людської діяльності. Ці технології поєднують традиційні види роботи з базами даних з можливостями візуалізації та географічного аналізу, які нам надає карта.

Мал. 6.2. ГІС

За допомогою ГІС сьогодні стало можливим аналізувати, моделювати й прогнозувати складні явища та події навколишнього світу, зокрема, стихійні лиха, аварії, катастрофи у природному середовищі та техногенній сфері. Це дало змогу вивчати земну поверхню з наближенням до того чи іншого об'єкта. Ці комплекси підвищують ефективність аналізу та вирішення проблем, які сьогодні постають перед усім суспільством, а потенційні можливості створення й використання нових ГІС практично необмежені. ГІС-технології об'єднують методи дистанційного зондування Землі, аналізу різної геоінформації, цифрової обробки зображень, системи управління базами даних (СУБД) та глобального позиціювання (GPS), інтернет-технології (мал. 6.2).

Нині ГІС найчастіше використовують у геологічних і геоморфологічних дослідженнях, у розвідуванні й розробці родовищ мінеральних ресурсів, у природокористуванні й екологічному моніторингу. Вони застосовані у проектуванні, будівництві й експлуатації об'єктів господарського і соціального спрямування, створенні кадастрів (земельного, водного, лісового тощо).

Великі перспективи застосування ГІС-технології у сільському, лісовому, водному господарствах, у дослідженні й прогнозуванні погоди, у торгівлі, маркетингу, бізнесі, управлінні фінансами і банківській справі, у політиці і державному управлінні, гарантуванні безпеки та під час надзвичайних ситуацій, у плануванні і прогнозуванні, у галузі охорони здоров'я, у наукових дослідженнях й освіті тощо.

Дистанційне зондування Землі з космосу (ДЗЗ) - це отримання даних про Землю з космосу через використання властивостей електромагнітних хвиль, випромінюваних, відбиваних, поглинених чи розсіюваних об'єктами зондування (мал. 6.3).

Мал 6.3. Станція системи ДЗЗ

Натомість дані ДЗЗ використовують для виконання завдань в інтересах безпеки та оборони держави. Дані, отримані шляхом дистанційного зондування Землі з космосу та повітряного знімання, знаходять досить широке застосування в різних сферах діяльності: створення та оновлення карт; кадастр, планування та управління територіями; екологічний та природоохоронний моніторинг; оцінка стану сільськогосподарських культур, прогнозування врожаю; контроль стану лісів, спостереження за вирубкою та оцінка наслідків лісових пожеж; спостереження та прогнозування погоди, контроль кліматичних змін; прогнозування та спостереження за стихійними лихами, оцінка наслідків; геологічні дослідження, розвідка корисних копалин; дослідження атмосфери та Світового океану; спостереження за льодовим становищем; виявлення випадків незаконного судоплавства.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

МАЄТЕ ЗНАТИ:

  • наводити приклади форм роботи з картографічними зображеннями з використанням комп'ютерних технологій;
  • які сучасні картографічні сервіси допомагають досліджувати навколишній світ;
  • електронні картографічні ресурси, які можна використовувати у повсякденному житті;
  • основні властивості картографічних інтернет-сервісів.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

1. За матеріалами сайту довідника Національного центру управління та випробувань космічних засобів:

  • визначте завдання цього Центру та основні складники системи ДЗЗ в Україні;
  • наведіть приклади застосування системи ДЗЗ у реальних умовах у нашій країні та проаналізуйте один з них.

2. Підготуйте презентацію про вітчизняні космічні апарати ДЗЗ, починаючи з першого українського супутника СІЧ-1, що був запущений у 1994 році, до сучасних СІЧ-3, Океан-О, PolyITAN та інших.

3. Використовуючи картографічний сервіс Google Maps, знайдіть карту свого населеного пункту:

  • визначте, які можливості цей сервіс надає як місцевим жителям, так і туристам;
  • проаналізуйте, яку інформацію ми можемо отримати за цих умов.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

3. Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.

ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ВИБІР)

1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об'єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі.