ПОДОРОЖ ДРУГА. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ МОДЕРНІЗМУ

Модерністська проза початку ХХ століття

Будь-які соціальні, економічні й політичні зрушення обумовлюють відповідні зміни світосприйняття в суспільстві. Відтак панівні колись естетичні та культурологічні канони поступаються місцем іншим, новітнім: так, у мистецтві розпочинається новий виток розвитку. Література також має свою історію, яку заведено поділяти за змінами стилів, напрямів та течій. Тож другу нашу літературну подорож присвячено вивченню знакових модерністських явищ у художній прозі першої половини ХХ століття.

Там, де інші бачили розум і порядок, вони (модерністи) бачили лише ірраціональне й хаос.

Даґ Солстад

Інтелектуальна розминка

1. Що характерно для суспільно-історичного розвитку світу в першій половині ХХ ст.? Проведіть паралелі із сьогоденням.

2. Як ви розумієте сенс глобального перевороту, що відбувся в мистецтві й літературі в першій половині ХХ ст.?

3. Прокоментуйте висловлювання Д. Солстада. Якою мірою ви поділяєте цю думку?

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 30-31. За матеріалами підручника та онлайн-додатка складіть доповідь-презентацію за темою «Літературний портрет модернізму» (робота в групах).

Модернізм

Новий напрям у мистецтві XX ст., зумовлений інакшим сприйняттям та розумінням людьми дійсності, змінами ціннісних пріоритетів та художнього мислення.

Одна з найхарактерніших ознак модерністської літератури — поєднання елементів життєподібного зображення (натуралістичних та імпресіоністичних) з елементами умовними, символічними.

Валантен Луї Жорж Ежен Марсель Пруст

Французький письменник, есеїст та критик, автор роману-епопеї «У пошуках утраченого часу».

Томас Стернз Еліот

Американський поет, драматург і літературний критик.

Райнер Марія Рільке

Австрійський поет-символіст, предтеча екзистенціалізму.

Джеймс Авґустин Алоїзій Джойс

Ірландський письменник, автор монументального роману «Улісс» (1922), психолого-автобіографічного есе «Джакомо Джойс».

Екзистенціалізм, або філософія існування, — напрям у філософії XX ст., що позиціонує й досліджує людину як унікальну духовну істоту, здатну обирати власну долю. Головним виявом екзистенції є свобода — як відповідальність за результат свого вибору.

Авангардизм (у перекладі з фр. — передовий загін) — умовний термін для позначення низки художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст. й рішуче поривали з попередньою літературною традицією. Естетичні пошуки митців-авангардистів ґрунтувалися на прагненні зруйнувати усталені принципи побудови художнього твору та смаки публіки.

Однією з найвизначніших течій авангардизму був експресіонізм. Назва цієї течії походить від латинського слова вираження. Для експресіоністів головним було не життєподібне відтворення дійсності чи всебічне пізнання світу, а загострене увиразнення важливої емоції або ідеї, яке досягалося шляхом її навмисного загострення аж до гротеску.

Бертольт Брехт

Німецький драматург і поет. Здобув міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником «епічного (діалектичного) театру». Член Усесвітньої Ради Миру.

Анна Зеґерс (Нетті Радваньї)

Німецька письменниця. Роман «Сьомий хрест» (1942) — вершина її творчості, один із найкращіх творів німецької антифашистської літератури.

Луї Араґон (Луї-Марі Андріе)

Французький письменник, критик і громадський діяч, очільник сюрреалізму у французькій поезії.

Поль Елюар (Ежен Еміль Поль Ґрендель)

Французький поет, творчість якого вважають сюрреалістичною.

Модернізм розкриває трагізм існування передусім звичайної людини, виявляючи його в екзистенціальній площині, а не тільки в соціальній чи психологічній детермінованості. Виразніше за решту напрямів мистецтва модернізм у своїх світоглядах та естетичних засадах відбиває суспільно-політичну реальність ХХ ст.— доби масових рухів, тоталітарних режимів і світових воєн. Загальний гуманістичний зміст модернізму — у пошуку тривкого життєвого, духовного начала в індивіді.