Історія України. 7 клас. Панарін

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

§ 1. Літописні слов’янські племена та їхні сусіди на територіях сучасної України та Східної Європи

ПРОВОКАЦІЯ

Назвіть якомога більше слів, що асоціюються у вас зі словом «міграція». Свої міркування оформіть у хмару слів.

ПРАКТИКА

1. Поміркуйте, які причини могли спонукати давні осілі та кочові народи переселятися на іншу територію.
2. Що нині змушує людей мігрувати?
3. До яких наслідків це може призвести?

Розселення літописних слов’янських племен на території сучасної України

Розселення слов’ян під час Великого переселення народів можна назвати одним із найперших масових міграційних процесів у світі. Тоді ж відбувся умовний поділ слов’ян на три групи: південну, західну і східну. Пізніше в межах цих груп формувалися слов’янські народи. Український народ традиційно відносять до східної групи слов’ян. Територія його розселення простягається від Карпат і до Дону. Автор «Повісті временних літ» називає сім слов’янських племінних союзів, що осіли на нинішніх українських землях: поляни, сіверяни, деревляни, уличі, тиверці, волиняни і білі хорвати. Про їхнє спільне походження, звичаї, культуру і побут свідчать і археологічні знахідки цього періоду.

Попрацюйте з картою.

1. Покажіть на карті території прабатьківщини слов’ян; напрямки розселення слов’ян під час Великого переселення народів.
2. Покажіть, які східнослов’янські племінні союзи були предками українців, а які — білорусів.
3. Назвіть східнослов’янські племінні союзи, які жили на північний схід від полян; біля лівих приток Дніпра; на південь від полян; на захід від полян; між Дністром і Прутом.

Велике розселення слов’ян (V-VII ст.)

Заснування міста Києва

Дослідіть монети, які археологи знайшли в історичній частині Києва. Прочитайте їхні описи. Про що ці монети можуть розповісти? Чи підтверджує інформація про монети ту, що викладена в тексті нижче?

Золота монета візантійського імператора Анастасія (498-518)

Золота монета візантійського імператора Юстиніана І (527-566)

Саме як центр племінного союзу полян виникло місто Київ. Через вигідне географічне розташування воно перетворилося на міжнародний торговельний центр.

Засновником міста літопис називає Кия. Вчені схиляються до думки, що він не був міфічним персонажем, а правив, імовірно, на межі V-VI ст.

Проведений археологами аналіз залишків жител, кераміки, монет, знайдених на території Києва, підтверджує слова літописця, що на початку VI ст. Київ існував і мав торговельні зв’язки.

Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. Художник А. Орльонов. 2012 р.

1. Розгляньте картину-реконструкцію заснування Києва. Хто із зображених на малюнку персонажів є, на вашу думку, засновниками Києва?
2. Які верстви слов’янського суспільства зображені? Використовуючи раніше набуті знання про побут, заняття й вірування слов’ян, поміркуйте, чи відображає картина їхнє життя.

Слов’яни і кочовий світ

1. Як природно-кліматичні умови впливали на спосіб життя, культуру і господарство кочових народів?
2. Як господарство кочовиків впливало на навколишнє середовище?

Давні слов’яни заселяли території, що на півдні сягали причорноморських степів, де здавна жили кочові народи. Частина нинішніх українських теренів належить до Великого євразійського степу. Він тягнувся широким пасмом від сучасної Монголії через Північний Китай, Казахстан, Причорномор’я, молдавські та румунські землі і закінчувався на Паннонській рівнині (територія сучасної Угорщини).

Євразійським степом пролягав шлях, яким кочові племена, особливо під час Великого переселення народів, рухалися зі сходу на захід, до багатих земель колишньої Римської імперії. Вчені припускають, що цей рух пов’язаний зі змінами клімату, зокрема з кількома періодами затяжної посухи в Азії у IV та VIII ст. Деякі кочовики осіли на Поволжі та в Причорномор’ї. Так по сусідству зі слов’янським світом виникали кочові держави волзьких болгар, аварів та хозарів, які мали різноманітні контакти зі слов’янами.

Авари. Наприкінці VI ст. відбулося аварське вторгнення в слов’янський світ. Авари — кочовий народ, що прийшов із Північного Кавказу. З’явившись на території сучасної України, вони нападали на населення Приазов’я та спустошували землі слов’ян.

Авари. Сучасна реконструкція

Щоб захиститися від аварів, слов’яни уклали союз із Візантією. Авари ж, просуваючись далі на захід, перетнули Карпати, захопили землі Паннонії (в сучасній Угорщині) й утворили державу — каганат. Вони займалися переважно скотарством, проте економічно залежали від підкорених племен.

Існування Аварського каганату було нетривалим. На середину VII ст. він занепав, а згодом його підкорили франки.

Хозари. У VII ст. між Доном і Волгою та в Прикаспії з’явилися тюркомовні племена хозарів, які утворили Хозарський каганат. Хозари дуже швидко поширили вплив на племена полян, сіверян, радимичів і в’ятичів, запровадивши для них так званий принцип Pax Chazarica. У чому ж він полягав?

Знатним хозарський воїн. Художник Сергій Шаменков

Через території, контрольовані хозарами, проходило кілька міжнародних торговельних маршрутів. Зокрема, це була північна гілка Великого шовкового шляху, яка тяглася від Китаю аж до Ітиля — столиці Хозарії. Ще один шлях пролягав через Чорне море до Візантії. Хозари найбільше заробляли на встановленні мита на товари, які провозили купці через підконтрольні хозарам землі. Важливою статтею доходу була данина, яку сплачували підлеглі народи, зокрема й слов’янські племена. За це певний час хозари забезпечували в регіоні стабільність і сприятливі умови для торгівлі.

Слов’яни і Візантія

Перші контакти слов’ян із Візантією почалися в V ст., коли слов’янські племена масово вторгалися у володіння імперії. Тоді, рушивши з території теперішньої України, слов’яни вчиняли набіги на Візантію й розселялися на Балканському півострові. Наприкінці VI ст. вони кілька разів намагалися захопити столицю Візантії Константинополь.

У цих походах союзи слов’янських племен активно взаємодіяли з іншими племенами.

У VII ст. Візантія потерпала від нападів арабських завойовників, а слов’янам дошкуляли авари. За цих обставин відносини між слов’янськими союзами та Візантією зміцніли. Константинополь був кінцевою точкою торговельного шляху «із варягів у греки». Тож із часом Візантія перетворилася на головного торговельного партнера слов’ян.

СЛОВНИК

Каган — титул володаря в тюркських народів.

Каганат — тип середньовічної монархії, поширений у степах Євразії, правителем якої був каган.

Данина — назва натурального або грошового податку, що його підкорені племена сплачували на користь переможця.

Прочитайте уривок із «Повісті временних літ» Нестора Літописця. Розгляньте мініатюру на с. 20.

1. Як ви гадаєте, чому поляни «заплатили» данину хозарам мечами?
2. Чому хозарські мудреці назвали цю данину «недоброю»? Для кого вона була «недоброю»?

«...І знайшли полян хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: “Платіте нам данину”. Поляни тоді, порадившись, дали їм од диму (господарства) по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: “Ось, знайшли ми данину нову”. А ті запитали їх: “Звідки?”. І вони сказали їм: “У лісі на горах, над рікою Дніпровською”. А ті запитали: “Що вони дали?”. І вони показали меч, і мовили старці хозарські: “Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя-бо двосічне, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель”. І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням».

Поляни несуть данину хозарам. Мініатюра XV ст.

Діяльність військово-торговельних груп норманів-русів у Східній Європі

Об’єднайтеся в групи. Проаналізуйте текст, використайте додаткові джерела інформації, проведіть дослідження і дайте відповіді на запитання.

1. У яких країнах і як називали вихідців із Скандинавії? Чи однаковими були ці назви? Чому?
2. Що означають ці назви і про що вони можуть розповісти?

Джерела свідчать, що у VII-VIII ст. на території, заселені слов’янами, почали проникати скандинавські племена. Автор «Повісті временних літ» іменував їх варягами. У джерелах трапляються й інші назви: нормани, вікінги, данці, русь. Їхню появу на слов’янських землях учені пов’язують, зокрема, із середньовічним глобальним потеплінням. Воно сприяло таненню льодовиків на півночі Європи і спростило мореплавство.

Землі Скандинавського півострова доволі бідні на ресурси, ґрунт здебільшого скелястий і кам’янистий, тому малопридатний для сільського господарства. Скандинавські родини були великі, і, щоб прогодуватися, всі потребували додаткових ресурсів. Цю проблему можна було розв’язати кількома шляхами: через пошук ліпших земель для життя, тобто колонізацію, торгівлю або через грабіжницькі походи. Тому амбітні чоловіки ставали на службу до вождів, вирушали в походи, шукаючи можливість зробити військову кар’єру або бодай якось розбагатіти.

Спочатку військово-торговельний шлях норманів-русів пролягав зі Скандинавії через Волгу до Хозарії, потім до Каспійського моря, Закавказзя, Персії, а далі — до Візантії. Археологічні знахідки підтверджують, що перші поселення норманів з’явилися на Лівобережжі України в ІХ ст.

1. Розгляньте картосхему. Які країни поєднував торговельний шлях «із варягів у греки»? Через які сучасні країни проходив цей шлях?
2. Поміркуйте, чому варяги обрали для торгівлі маршрут саме через слов’янські землі.
3. Висловіть припущення, якими товарами могли торгувати слов’янські племена, що вони могли купувати в іноземців.

Шлях «із варягів у греки»

Тоді ж нормани-руси відкрили коротший маршрут із Балтії до Візантії: через Ладозьке озеро, до Дніпра і ним через Чорне море до Константинополя. Цей торговельний шлях літописець пізніше назвав шляхом «із варягів у греки». Однак хозари, щоб їхня держава не зазнавала збитків, створили залогу в Києві. Уже звідти організували суходільний торговельний маршрут до своїх центрів — Саркела та Ітиля.

Отже, у Києві перетиналися кілька торговельних шляхів. Місто перетворилося на потужний центр торгівлі східнослов’янських племен із різними народами і державами.

Дайте відповіді на запитання.

1. Чому норманів цікавили саме раби, хутро і срібло?
2. Де можна було дістати ці товари, кому їх можна було збути?

Раби

Хутро

Срібло

ПРОЄКТ

З’ясуйте, як сусідство з аварами, хозарами і Візантією позначалося на суспільно-політичному, економічному та культурному житті слов’ян. Виділіть позитивні й негативні впливи. Скористайтеся статтею з «Енциклопедії історії України»

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=pokhodzhennja_ta_rannja_istorija_slov%E2%80%99jan

	Позитивний вплив	Негативний вплив
Авари
Хозари
Візантія

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Поміркуйте, як Великий євразійський степ, до якого належить частина території України, вплинув на життя слов’ян. Чи впливав він на життя українського народу в інші періоди історії?
Припустіть, як поява норманів на слов’янських землях могла вплинути на їхнє життя.
Придумайте власну історію про відносини між норманами та одним зі слов’янських племен.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю, що означають терміни «розселення літописних слов’янських племен», «каган», «данина»
Я знаю, з ким сусідили слов’яни на території України
Я вмію показати на карті території розселення семи слов’янських племен у межах України
Я можу пояснити причини і наслідки розселення слов’ян
Я розумію, як сусіди слов’ян впливали на їхнє життя
Я розумію, як природні умови і господарська діяльність впливали на світоглядні уявлення слов’ян

Зміст