Історія України. 7 клас. Панарін

§ 2. Суспільство, господарство і вірування східних слов’ян

ПРОВОКАЦІЯ

Дайте відповідь на запитання. Обґрунтуйте її.

Давні слов'яни:

вирощували капусту чи какао-боби?
були християнами чи язичниками?
були схильні до тиранії чи демократії?

ПРАКТИКА

Прочитайте текст, розгляньте ілюстрації до нього.

1. Поміркуйте, яка із систем обробітку землі була найефективніша.
2. Пригадайте, які давні жителі України використовували перелогову систему землеробства.
3. Хто у світі в давню добу застосовував систему обробітку землі, схожу на заплавну?
4. Що вплинуло на зміну системи обробітку землі в слов’ян лісостепової зони? Чому мешканці степів і надалі користувалися перелоговим рільництвом?
5. Чому слов’яни для підсічної, перелогової, заплавної систем землеробства використовували різні знаряддя праці?

Господарство і торгівля

Східні слов’яни — давні землероби. Вони заселяли різні території України: від Полісся, Лісостепу й до Степу. Помірний клімат, а також родючі ґрунти сприяли розвитку землеробства і скотарства. Система землеробства слов’янських племен залежала від території їхнього розселення.

Наприклад, жителі Полісся використовували вогнево-підсічну систему під час обробітку землі. Щоб отримати посівні площі, вони вирубували ліс, спалювали деревину. Потім за допомогою плуга й борони обробляли поле. Землероби лісостепової та степової зон займалися перелоговим рільництвом: використовували одну орну ділянку поля доти, доки вона не виснажувалася повністю. Тоді залізним плугом розорювали наступну ділянку й готували її під посів. Згодом жителі Лісостепу освоїли двопільну систему (сівозміни). Поле розділяли на дві рівні частини. Перший рік обробляли одну ділянку землі, доки інша, розорана, відпочивала чи її використовували як пасовисько, на другий рік — навпаки.

Землі, де розселилися слов’яни, були багаті на водойми, тому чимало поселень виникли біля річок. Мешканці таких поселень інколи вели заплавне землеробство, тобто створювали посівні площі неподалік водойм. Розлив річки навесні зрошував і зволожував родючі ґрунти, тож обробіток таких полів потребував значно менше зусиль, ніж розорювання чорноземів.

Вогнево-підсічна система обробітку землі. Сучасна реконструкція

Двопільна система обробітку землі. Сучасна реконструкція

Слов’янське поселення. Сучасна реконструкція

Розгляньте реконструкції на с. 24-25 та виконайте завдання.

1. Знайдіть у хмарі слів підтвердження того, що зображено на ілюстраціях.
2. Викладіть інформацію із хмари слів та ілюстрацій у вигляді мали думок (імовірні комірки: «які культури вирощували», «яких тварин тримали», «які ремесла і промисли знали», «які знаряддя праці і предмети побуту використовували», «де жили» тощо).
3. Використовуючи зображення й інформацію із хмари слів, складіть розповідь про один день із життя мешканців слов’янського поселення.

Археологи знаходять чимало підтверджень розвитку торгівлі у слов’ян. Це й численні монети різних народів, і цілі ремісничі осередки, які спеціалізувалися на виготовленні певної продукції: гончарного посуду, металевих виробів. Таке масове виробництво підтверджує: товари виготовляли на продаж. Слов’яни торгували з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Балтії. У нього та жителів римських і візантійських провінцій купували керамічний посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вино, олію. Вивозили ж хутро, мед, віск, шкури, зерно.

Суспільство і влада

1. Опрацюйте фрагмент тексту. Поміркуйте, представники яких верств населення сучасної України мають суспільне становище, подібне до племінних князів, князів союзу племен та воїнів княжої дружини.
2. Чи існували віча або подібні до них органи влади в інших жителів середньовічної Європи?

Найвищим органом влади племені було віче — народні збори. Воно складалося з голів сімей, тобто чоловічого населення, й вирішувало всі господарські, політичні, військові, судові питання. Тривалий час віче обирало і племінного вождя — князя. З часом влада вождя почала переходити у спадок від батька до сина. Так формувалася династична влада. Вожді-князі мали стежити за життям у племені: розподіляти врожай, контролювати виробництво товарів і торгівлю, збирати податки, очолювати армію і захищати плем’я. Князівська влада спиралася на дружину — князівське військо, яке отримувало винагороду за службу.

ОРГАНИ ВЛАДИ У СЛОВ’ЯН

Віче — загальні збори громадян (чоловіків-воїнів) міст у слов’ян для розгляду громадських справ. У вічі зазвичай брали участь князь і військова знать.

Князь (вождь) — зосереджував у своїх руках верховну владу та командував військом.

Дружина — збройні загони, що становили постійне військо князя.

Племена, зазначені в літописі, певний час об’єднувалися в союзи, щоб ефективніше протистояти нападам кочовиків. Ці союзи племен літописець називає племінними княжіннями. Князя в такому союзі обирали з-поміж найвпливовіших племінних князів.

Одним із найвідоміших племінних княжінь у VII ст. був союз дулібів, що жили на території Західної Волині й у верхній течії Дністра. У «Повісті временних літ» згадано, зокрема, про напади аварів на дулібів.

Учені припускають, що центром племінного союзу дулібів було Зимнівське городище. Городищами вважали укріплені племінні центри, які згодом перетворювалися на міста. Саме в городищах почали оселятися вожді-князі та їхнє знатне оточення. Однак дулібському об’єднанню не судилося стати державою. Коли воно розпалося, центр державотворення з Волині перемістився в Середнє Подніпров’я, до Києва.

Розгляньте малюнок-реконструкцію Зимнівського городища та виконайте завдання.

1. Поміркуйте, чому Зимнівське городище розташоване на пагорбі.
2. Як гадаєте, чому жителі городища зводили дві лінії оборони?
3. Чому використовували систему дерев’яних укріплень?
4. Хто мешкав в укріпленому городищі, а хто — за його межами? Відповідь обґрунтуйте. Подискутуйте про переваги й недоліки життя в городищі.

Зимнівське городище племінного союзу дулібів. Сучасна реконструкція

Звичаї, традиції та світоглядні уявлення слов’ян

Опрацюйте текст. Схарактеризуйте слов’ян і слов’янок одним словом.

У писемних джерелах візантійського походження VI-VII ст. збереглися свідчення про зовнішній вигляд та звичаї слов’ян. Зокрема, у працях Маврикія Стратега та Прокопія Кесарійського читаємо, що зазвичай слов’яни були високі на зріст, міцні тілом, надзвичайно сильні, легко витримували спеку й холод, дощ, брак їжі. Вони мали білий колір обличчя, волосся не золотисте і не чорне, а рудувате. Були дуже привітні, волелюбні, з повагою ставилися до жінок і шанували гостей. У походах витривалі, у боях — хоробрі. Племена слов’ян були схожі між собою мовою, способом життя, звичаями; надзвичайно цінували свободу, не давали нікому себе підкорити, їх не можна було примусити до рабства. Слов’янські жінки були дуже сором’язливі. Більшість із них вважали смерть свого чоловіка своєю смертю і добровільно душили себе, не вважаючи перебування у вдівстві за життя.

Слов’янський воїн. Сучасна реконструкція

Маврикій Стратег засвідчив, що слов’яни перевершували у військовій справі «всіх людей». Вони не носили панцирів, зі зброї використовували щити, бойові сокири й списи. Особливо мужньо витримували перебування у воді, лежачи на дні річки та дихаючи через очеретину. Використовували дерев’яні луки з невеликими стрілами, змоченими спеціальною сильною отрутою. Поранений слов’янською стрілою мав вчасно прийняти протиотруту, інакше на нього чекала смерть.

Ознайомтеся з інформацією про вірування слов’ян і виконайте завдання.

1. Поміркуйте, чому в пантеоні слов’янських богів верховними вважалися саме ці божества.
2. Пригадайте вірування народів Давнього Сходу, давніх Греції та Риму. Знайдіть інформацію про язичницькі вірування народів Європи, скандинавську міфологію. Чи існували подібні божества в системах вірувань інших народів? Із чим це було пов’язане?

Східні слов’яни були язичниками. У слов’янському світогляді існувала трирівнева будова світу богів (небесний, світ між небом і землею, підземний), де на кожному рівні розміщувалися боги, що конкурували між собою. Проте нині досить складно відтворити, яким саме богам поклонялися східні слов’яни в додержавний період. Перші згадки про імена і функції слов’янських богів містить «Повість временних літ».

СЛОВНИК

Язичництво — релігійні вірування, що передбачали поклоніння силам природи, тваринам та рослинам, а також віру в існування людиноподібних істот: русалок, берегинь та ін.

Щоби вшановувати богів, слов’яни споруджували святилища — капища. Зазвичай капища стояли просто неба, у центрі розташовували жертовники та масивний стовп, на якому височів ідол. На святилищах порядкували служителі язичницьких обрядів — волхви. Їх вважали знавцями таємниць природи, посередниками у спілкуванні з богами.

Давньослов’янське капище. Сучасна реконструкція

Поховальний обряд у давніх слов’ян. Сучасна реконструкція

КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ

Цю статую було знайдено в 1848 р. біля села Личківці (Тернопільська область) у річці Збруч. Стовп поділений на три горизонтальні яруси, які відображали уявлення слов’ян про будову Всесвіту. На нижньому ярусі — бог підземного світу, що тримає на руках землю, на середньому — земля з людьми, на верхньому, найширшому — небо, заселене богами. На передній грані стовпа зображена Велика Богиня з рогом тура в руці. Вона уособлювала родючість, тому її зображали з дитиною під серцем. Ліворуч від неї — бог воїнів з однолезним мечем — такі були поширені в Русі-Україні в X ст. — і конем біля ніг. Можливо, це Перун. Збруцький ідол — видатна пам’ятка давньослов’янської культури. З 1851 р. статуя зберігається в Краківському археологічному музеї (Польща).

Збруцький ідол. Сучасне фото

ПРОЄКТ

Використовуючи інформацію з параграфа, складіть меню слов’ян на один день. Результати роботи представте у класі.
Оберіть одне зі слов’янських божеств і придумайте легенду, пов’язану з ним чи з нею.

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Поміркуйте і скажіть, чи завдавало шкоди довкіллю господарство слов’ян. Як саме? Припустіть, які системи землеробства нині використовують у різних регіонах України. Чи відрізняються вони від системи обробітку землі слов’ян? Чому?
У додаткових джерелах знайдіть інформацію про сучасні віча в Україні. Чи відповідають їхні функції тим, що були у давніх слов’ян? Відповідь обґрунтуйте.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю, що означають терміни «князь», «віче», «язичництво»
Я можу пояснити, якими видами господарювання займалися давні слов’яни
Я можу пояснити, як формувалася влада у давніх слов’ян, які чинники впливали на цей процес
Я розумію, як слов’яни впливали на природу своєю господарською діяльністю
Я розумію, як природні умови і господарська діяльність позначалися на світоглядних уявленнях слов’ян

Зміст